Постанова

від 06.11.2012 по справі 2а-6235/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2012 р. № 2а-6235/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Ткачука Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом до Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002831701/177 від 02.07.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 54625 грн. 00 коп., в тому числі 36416 грн. 66 коп. основного платежу, 18208 грн. 34 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту ДПІ у Буському районі Львівської області, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що придбав у контрагента ПП «Західбудстиль»товар в асортименті, в кількості та за цінами, що відображені в накладних, які є невід'ємною частиною договору. Зазначив, що виконання вказаного договору, укладеного з ПП «Західбудстиль», підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками, що повністю відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік».

Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов від 22.10.2012 року, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою контрагента позивача ПП «Західбудстиль»встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької діяльності в силу незначної чисельності управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково пояснив, що господарські відносини між позивачем та контрагентом носили реальний характер, що підтверджуються належними первинними документами. Крім того, зазначив, що висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи. У зв'язку з цим просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Додатково пояснив, що проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності контрагента позивача встановлено неможливість виконання відповідного договору, укладеного з позивачем, що, в свою чергу, свідчить про укладення договору без мети настання реальних наслідків. Позивачем, натомість, не подано суду достатніх та належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом. У зв'язку з викладеним вище, просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позивач -фізична особа-підприємець ОСОБА_3, місцезнаходження суб'єкта господарювання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код -НОМЕР_1. Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець Буською районною державною адміністрацією 08.06.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2. Позивач взятий на облік як платник податків в ДПІ у Буському районі Львівської області з 08.06.2001 року за №574, зареєстрований як платник ПДВ (свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_3 від 11.05.2011 року).

На підставі листа ДПА у Львівській області від 11.06.2012р. №5172/22-4200/120, листа ДПІ у Сихівському районі м. Львова та відповідно до наказу ДПІ у Буському районі Львівської області №100 від 25.06.2012 року, пп.79.2 п. ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (з наступними змінами та доповненнями) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний код -НОМЕР_1), про що складено акт від 25.06.2012р. №173/17-00/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 02.03.2012 року.

За результатами проведення перевірки встановлено, що по взаєморозрахунках з ПП «Західбудстиль»(код за ЄДРПОУ 37072919) встановлено порушення позивачем пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198,6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (з наступними змінами і доповненнями), п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року №996-ХІV (з наступними змінами та доповненнями) в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 36416 грн. 66 коп., а саме: за січень 2012 року на суму ПДВ 4833 грн. 33 коп., за лютий 2012 року на суму ПДВ 17250 грн. 00 коп., за березень 2012 року на суму ПДВ 14333 грн. 33 коп.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 02.07.2012 року №0002831701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 54625 грн. 00 коп., в тому числі 36416 грн. 66 коп. основного платежу, 18208 грн. 34 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0002831701/177 від 02.07.2012 року, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Західбудстиль»укладено договір поставки №200101 від 20.01.2012 року.

Згідно з п. 1.1 вказаного договору продавець (ПП «Західбудстиль») продає, а покупець (ФОП ОСОБА_3) купує, на умовах договору товар в асортименті та кількості, за цінами та на суму, що наведені в накладних, та які є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що поставка товару покупцю здійснюється силами та за кошти покупця. У вартість також входить поставка на склад покупця.

Згідно з пунктом 3.1, 3.2 договору, ціни на товар здійснюються згідно рахунків-фактур та вказуються у накладних. Розрахунки за отриманий товар здійснюються почергово в хронологічному порядку виникнення заборгованостей (за рахунками-фактурами та накладними) національною валютою України в безготівковій формі шляхом переказу коштів на безготівковий рахунок продавця.

На підтвердження виконання умов договору позивач надав такі докази: видаткові накладні: №250101 від 25.01.2012 року, №070207 від 07.02.2012 року, №010301 від 01.03.20012 року, №020301 від 02.03.2012 року, №030208 від 03.02.2012 року, №140204 від 14.02.2012 року, №170204 від 17.02.2012 року, №210201 від 21.02.2012 року, податкові накладні: від 25.01.2012 року, від 07.02.2012 року №70207, від 21.02.2012 року №210201, від01.03.20012 року №10301, від 02.03.2012 року№20303, від 03.02.2012 року №30208, від 14.02.2012 року №140204, від 17.02.2012 року №170204.

На підтвердження оплати товару, придбаного у ПП «Західбудстиль» позивачем надано банківські виписки про перерахування грошових коштів: від 25.01.2012 року в сумі 29000 грн., від 03.02.2012 року в сумі 28000 грн., від 07.02.2012 року в сумі 17500 грн., від 14.02.2012 року в сумі 16000 грн., від 17.02.2012 року в сумі 27000 грн., від 21.02.2012 року в сумі 15000 грн., 02.03.2012 року в сумі 73000 грн.

На підтвердження факту поставки (переміщення) товару, позивачем надано товарно-транспортні накладні від 25.01.2012 року, від 05.02.2012 року, від 07.02.2012 року, від 14.02.2012 року, від 17.02.2012 року, від 21.02.2012 року, від 01.03.2012 року, від 02.03.2012 року.

Проте, суд не вважає ці докази належними та достатніми для спростування висновків відповідача, викладених у акті перевірки, виходячи з наступного.

Так, згідно з пунктом 3.1, 3.2 договору поставки №200101 від 20.01.2012 року, ціни на товар здійснюються згідно з рахунками-фактурами та вказуються у накладних. Проте, такі рахунки -фактури позивачем суду не надано.

Як вже було встановлено судом, на підтвердження факту поставки (переміщення) товару, позивачем були надані відповідні товарно - транспортні накладні. З приводу цих доказів суд зазначає наступне.

Згідно з наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»№363 від 14.10.1997 року , товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи

З наданих суду товарно-транспортних накладних неможливо ідентифікувати вид перевезень, не вказано перевізника товарно -матеріальних цінностей, осіб, які здійснювали приймання та відвантаження цього товару, його прийняття за кількістю та якістю, місце зберігання, відсутні докази підтвердження вантажно-розвантажувальних робіт, не вказані реквізити товарно - транспортної накладної -серії та номери, а також відсутні бухгалтерські документи щодо руху товару.

Щодо банківських виписок, якими позивач підтверджує факт оплати товару від ПП «Західбудстиль»суд зазначає наступне. В призначенні платежу вказується, що проплата відбувається за дошку згідно з договором без посилання на будь -які реквізити договору. Враховуючи те, що в договорі поставки взагалі не обумовлено ціну договору, не визначено, який товар і в яких кількостях поставляється, неможливо визначити, за яким саме договором здійснювалась оплата товару.

Крім того, позивачем не надано доказів стосовно місця зберігання товару, отриманого від ПП «Західбудстиль». Як вбачається із видаткових накладних, наданих позивачем, а саме: №250101 від 25.01.2012 року, №070207 від 07.02.2012 року, №010301 від 01.03.20012 року, №020301 від 02.03.2012 року, №030208 від 03.02.2012 року, №140204 від 14.02.2012 року, №170204 від 17.02.2012 року, №210201 від 21.02.2012 року, у них зазначено постачальником товару - ПП «Західбудстиль», що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, буд. 4, корп. 4, квартира 42, тобто в житловому приміщенні. Із врахуванням виду товару (дошка), обсягів поставки ( близько 72 м.куб.) та особливостей зберігання, суд вважає, що такий товар не міг зберігатися за вказаною адресою. Проте, будь-яких інших належних доказів щодо підтвердження місця фактичного зберігання товару, отриманого від контрагента ПП «Західбудстиль, позивачем не надано.

Суд також бере до уваги акт ДПІ у Сихівському районі м. Львова про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Західбудстиль»(код ЄДРПОУ -37072919) від 08.06.2012 року №650/22-4008/37072919.

Згідно з цим актом по відображених показниках у поданих Деклараціях з ПДВ (ряд.1 та ряд.9) за період з 01.01.2012 року по 02.03.2012 року у загальній сумі 1920889грн. не встановлено здійснення операцій, які мали вплив на формування цих показників у зв'язку з непредставленням документів на загальну суму 1920889 грн., в тому числі по взаєморозрахунках із ФОП ОСОБА_3 на суму 36416,66 грн.

Також перевіркою встановлено, що у контрагента позивача - ПП «Західбудстиль»не має виробничих потужностей, власних офісних, складських приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів. Загальна чисельність працюючих на підприємстві відповідно до даних 1-ДФ складає 1 особа.

Крім того, ПП «Західбудстиль»подано декларацію з податку на прибуток за І кв. 2011 року, відповідно до якої, «Скоригований валовий дохід»складає -0 грн., «валові витрати»-0 грн., «сума амортизаційних відрахувань»- 0 грн., додатки до декларації не подано.

Таким чином, ДПІ у Сихівському районі м. Львова встановлено, що у контрагента позивача ПП «Західбудстиль»відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу незначної чисельності управлінського або технічного персоналу, встановлено неможливість виконання відповідного договору поставки, укладеного з позивачем, що, в свою чергу, свідчить про укладення договору без мети настання реальних наслідків.

Позивачем, натомість, не подано суду достатніх та належних доказів, які б спростовували висновки ДПІ у Сихівському районі м.Львова, викладені в акті перевірки від 08.06.2012 року №650/22-4008/37072919.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 2.4 п. 2 Положення «Про документальне забезпечення запасів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно з пп. 2.15 -2.16 п. 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічний зв'язок показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, згідно з ч. 2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та його контрагентом - ПП «Західбудстиль»з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутність у контрагентів необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції.

В свою чергу, встановлені судом обставини дають підстави вважати, що висновки відповідача про порушення позивачем пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198,6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 36416 грн. 66 коп., а саме: за січень 2012 року на суму ПДВ 4833 грн. 33 коп., за лютий 2012 року на суму ПДВ 17250 грн. 00 коп., за березень 2012 року на суму ПДВ 14333 грн. 33 коп. є правомірними.

Доводи щодо подальшого використання отриманого товару в господарській діяльності позивача не беруться судом до уваги, оскільки ним не доведено отримання такого товару від ПП «Західбустиль».

Зважаючи на те, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій є правомірним.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Буському районі Львівської області Державної податкової служби №0002831701/177 від 02.07.2012 року є правомірним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати стягненню із сторін не підлягають.

Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 листопада 2012 року.

Суддя Гулик А.Г.