Постанова

від 21.11.2006 по справі 20-12/095

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-12/095

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

13 листопада 2006 року  

Справа № 20-12/095

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Заплави Л.М.,

суддів                                                                      Антонової І.В.,

                                                                                          Котлярової О.Л.,

За участю представників:

Позивача: не з'явився;

Відповідача: Бризгалов О.Ф., довіреність б/н від 18.01.06;  (Севастопольської філії "Міськринкторг" Управління "Кримкоопринкторг")

Відповідача:   не з'явився, (Фонд комунального майна Севастопольської міської ради)

Третьої особи: не з'явився, (Севастопольська міська рада)

Третьої особи:  не з'явився, (Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів)

розглянувши апеляційну скаргу Управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 06 червня 2006 року у справі №20-12/095

за позовом приватного підприємства "ИЛЬЯС" (пр. Нахімова, 2а, м. Севастополь, 99011)

до Управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки (вул. Самокіша, 30, м. Сімферополь, 95000)

в особі Севастопольської філії "Міськринкторг" Управління "Кримкоопринкторг" (вул. Партизанська, 4-а, м. Севастополь, 99011)

до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, м.Севастополь, 99011)

3-ті особи:

1. Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)

2. Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів (вул. Леніна, 2, м. Севастополь, 99011)

про визнання права власності

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду м. Севастополя від 06.06.2006 у справі № 20-12/095 позов приватного підприємства "Ільяс" задоволено. Суд визнав за Приватним підприємством "Ільяс" право власності на придбане та таке, що має статус не зданої до експлуатації будівлі кафе "Ільяс" загальною площею 228,8 кв.м., яка складається з: обійденої зали - 1, площею 40,1 кв.м, підсобного приміщення 2 - площею 5,3 кв.м, підсобного приміщення 3 - площею 4,3 кв.м, підсобного приміщення 4 - площею 2,8 кв.м, коридору 5 - площею 6,4 кв.м, підсобного приміщення 6 - площею 7,5 кв.м, кухні 7 - площею 28,5 кв.м, комори 8 - площею 3,4 кв.м, бару 9 - площею 55,9 кв.м та приміщення площею 35 кв.м, літ. Б уборної - площею 4,6 кв.м, прибудові - площею 35 кв.м., розташованої в м. Севастополі за адресою: вул. Щербака, 1. Стягнуто з Управління "Кримкоопринкторг" в особі Севастопольського міського ринкового торгу Управління "Кримкоопринкторг" Кримспожівспілки на користь Приватного підприємства "Ільяс"  85,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

          Не погодившись з рішенням господарського суду Управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольської філії "Міськринкторг" Управління "Кримкоопринкторг" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що господарським судом м. Севастополя не визначені питання про віднесення павільйону кафе «Ільяс», який був розташований на орендованій торговій площі –до об'єктів нерухомого майна або до об'єктів малої архітектурної форми. Дані обставини не досліджувалися судом і суд визнав власність за приватним підприємством «Ільяс»у розмірі 228,8кв. м. що не відповідає умовам договору оренди торгової площі. Крім того, господарський суд м. Севастополя порушив статтю 331 Цивільного кодексу України, яка вказує на право власності на знов утворену будівлю виникає з моменту завершення будівництва і прийняття його в експлуатацію. Також, господарський суд м. Севастополя не прийняв до уваги, що приватне підприємство «Ільяс»порушило умови договору оренди від 02.01.2004 не проводити без письмової угоди Орендодавця перебудівлю, реконструкцію і перепланування об'єкта оренди та земельна ділянка, на якої знаходиться незаконно збудована будівля кафе «Ільяс»була відведена на підставі рішення Виконавчого комітету Севастопольської міської Ради 07.03.1951 №109 та 12.08.1953 №397 під будівлю Центрального ринку м. Севастополя Управлінню колгоспних ринків, правонаступником якого є Управління Кримкоопринкторг. Заявник в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати, стягнути з приватного підприємства "Ільяс" державне мито.

          Позивач скористувався своїм процесуальним правом та надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Севастополя від 06.06.2006 без змін.

          Ухвалою від 03.07.2006 Севастопольський апеляційний господарський суд зупинив провадження у справі та призначив у справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставив питання:

1.          визначити кількість квадратних метрів павільйону «Ягодка», перейменованого у кафе «Ільяс», розташованого на території Центрального ринку м. Севастополя та проданого на підстав  договору купівлі-продажу павільйону кафе «Ягодка»від 16.09.1996?

2.          якою є фактична площа добудованого об'єкту кафе «Ільяс» (на теріторії Центрального ринку м. Севастополя?

          Ухвалою від 29 вересня 2006 року провадження у справі поновлене.

Згідно статтям 9, 10 Конституції України, статті 18 Закону України "Про мови в Українській РСР" від 28.10.1989 № 8312-XI та за клопотанням представників сторін провадження у справі здійснювалося російською мовою.

          При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України Севастопольський апеляційний господарський суд встановив наступне.

          16.09.1996 між ТОВ «Ренс-ЛТД»в особі директора Меметова Р.Р. та ПП «Ільяс» в особі директора Батирханової Т.В. було укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким ТОВ «Ренс-ЛТД»продає павільйон «Ягідка», розташований на території Центрального ринку, ПП «Ільяс», а ПП «Ільяс»проводить оплату ТОВ «Ренс-ЛТД»у сумі: дві тисячі шістсот гривень 00 копійок.

          Оскільки вказана будівля не була здана в експлуатацію, а розташована на території Центрального ринка, то між Севастопольським міськкоопринкторг, в особі  директора Василенко А.А. (Орендодавець) та ПП «Ільяс»в особі директора Батирханової Т.В. (Орендар) був укладений типовий договір оренди №207 від 05.01.1998, предметом якого є передача Орендодавцем  Орендатору у строкове платне користування торгової площі, приміщення туалету загальною площею 180 кв.м., розташоване на території Центрального ринку за адресою: вул. Щербака, 1, строком на 10 років, з 5 січня 1998 року по 31 грудня 2008 року, для використання приміщення підземного санвузла - 80 кв.м. та торгової площі під кафе –100 кв.м.  

          Відповідно до договору здачі в оперативну оренду загальних засобів від 28.01.2000, укладеного між Севастопольським міськкоопринкторг  (Орендодавець) та ПП «Ільяс»(Орендар) орендодавець передає, а  орендар приймає в орендне платне користування також нежитлові приміщення: приміщення підземного санвузла площею 80 кв.м., торгівельна площа під кафе площею 60 кв.м.  

          Договором № 78/2 від 31.12.2003 укладеного між Севміськкоопринкторг, в особі директора Саламахина Д.М і ПП «Ільяс»в Асанова Д.Р., передбачена передача Орендодавцем Орендарю в строкове платне користування основні засоби, склад і вартість яких визначено за даними балансу Орендодавця за станом на 31 грудня 2000 і становить 324968,21 гривень і 44800,00 (згідно актам приймання-передачі майна, що є невід'ємною частиною цього договору. Основні засоби передаються Орендарю під туалет і кафе. Строк дії договору –з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року.

          Відповідно до Акту прийняття-передачі основних засобів в оперативну оренду від 31.12.2003 Севміськкоопринкторг  передає, а ПП «Ільяс»приймає основні засоби: площа 80 кв.м. інвентарний номер - 271, дата ведення в дію –01.01.64, первісна вартість 324968,21, знос –314943,03, залишкова вартість –10025,18 та підземний санвузол –115,40 кв.м., інвентарний номер –274, дата введення в дію –01.01.64, первісна вартість 44800,00, знос –44800,00.

          Договором оренди об'єкта нерухомості власного підприємства Кримспоживспілки від 02.01.2004 передбачено, що Кримспоживспілка, (Орендодавець), в особі директора Саламахина Д.М.  передає, а ПП «Ільяс», в особі директора Меметова Р.Р. (Орендатор), приймає у тимчасове володіння і користування на час дії цього договору об'єкт, який орендується - торгова площа і приміщення санвузла загальною площею –60 кв.м. і 80 кв.м. Строк дії договору  - з 02 січня 2004 року по 30 червня 2004 року.

          У позовній заяві позивач посилається на вказані договори та на підставі цих договорів просить визнати за приватним підприємством «Ільяс»право власності на не здане в експлуатацію будівлю кафе «Ільяс», право власності на яке було придбане за договором купівлі-продажу від 16.09.1996.

          Уточнивши позовні вимоги, позивач просить визнати за Приватним підприємством «Ільяс»право власності на придбану і таку, що має статус не зданої в експлуатацію, будівлю кафе «Ільяс», що складається з: обійденої зали - 1, площею 40,1 кв.м, підсобного приміщення 2 - площею 5,3 кв.м, підсобного приміщення 3 - площею 4,3 кв.м, підсобного приміщення 4 - площею 2,8 кв.м, коридору 5 - площею 6,4 кв.м, підсобного приміщення 6 - площею 7,5 кв.м, кухні 7 - площею 28,5 кв.м, комори 8 - площею 3,4 кв.м, бару 9 - площею 55,9 кв.м та приміщення площею 35 кв.м, літ. Б уборної - площею 4,6 кв.м, прибудові - площею 35 кв.м., загальною площею 146,4 кв.м., розташованих в м. Севастополі за адресою: вул. Щербака, 1.

          Як вбачається  з договору купівлі-продажу від 16.09.1966 предметом договору є павільйон «Ягідка», який розташований на території центрального ринку. Інші  ідентифікуючі ознаки майна, що продається, у договорі від 16.09.2006 відсутні.

          Для всебічного, правильного та об'єктивного розгляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне визначити поняття «павільйон»та «кафе».

          Відповідно до норм пункту 2.1. Правил пожежної безпеки на ринках України, затверджених Головним державним інспектором України з пожежного нагляду  - начальником Державного департаменту пожежної безпеки МВС України 14.11.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.12.2002 за № 946/7234, павільйон - споруда загальною площею до 300 кв. м, призначена для оптової та роздрібної торгівлі з обслуговуванням покупців усередині споруди.

          Нормами пункту 2.1. Правил пожежної безпеки на ринках України, затверджених Наказом МНС України 17.01.2005 № 30, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2005 за № 111/10391, встановлено, що павільйон - торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, який призначається для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщується в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців;

          Крім того, Інструкцією щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженою Наказом Держкомстату України 24.10.2005 № 327, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.11.2005 за № 1350/11630 передбачено, що кафе - різновид об'єкта ресторанного господарства, що має виробничі приміщення, зал для відвідувачів і реалізує широкий асортимент страв і кулінарних  виробів нескладного приготування, хлібобулочні і борошняні кондитерські вироби, гарячі і холодні напої, кисломолочні продукти, товари, що купуються, із застосуванням методів самообслуговування або обслуговування офіціантами.

          Отже, павільйон та кафе є різними видами споруд (будівель) за своїм функціональним призначенням.

          Як пояснює експерт у висновку судової будівельно-технічної експертизи №424 від 08.09.2006 визначити кількість квадратних метрі павільйону «Ягідка», перейменований у кафе «Ільяс», розташований на території Центрального ринку м. Севастополя, проданий на підставі договору купівлі-продажу від 16.09.1996, не виявляється можливим. Фактична площа кафе «Ільяс», розташованого на території Центрального ринку м. Севастополя, складає –169,7 кв.м., площа літніх площадок складає 122,7 кв.м.

          Як вбачається зі статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:

          письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

          поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

          Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          З урахуванням вимог позивача, викладених у позовній заяві та у уточненні до позовної заяви та наданих у матеріали справи документів, судова колегія дійшла висновку, що приватному підприємству «Ільяс»був проданий саме павільйон, а не кафе, загальна площа якого не перевищує 100 кв.м.

          Як підтверджується матеріалами справи, зокрема висновком судової будівельно-технічної експертизи №424 від 08.09.2006, фактична площа кафе «Ільяс», розташованого на території Центрального ринку м. Севастополя, на який позивач просить визнати право власності, складає –169,7 кв.м.

          Таким чином, позивач просить визнати право власності на інший об'єкт нерухомості, ніж йому було продано за договором купівлі-продажу від 16.09.1996.

          Згідно нормам статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують  свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

          Судова колегія вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені статтею 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд апеляційної інстанції вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням лише підстав позову, що вказані Приватним підприємством "Ільяс" у позовній заяві.

          На підставі вищезазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги позивача, засновані на придбанні спірного об'єкту у власність на підставі договору купівлі-продажу  від 16.09.1996, про визнання права власності за Приватним підприємством "Ільяс" на придбане та таке, що має статус не зданої до експлуатації будівлі кафе "Ільяс" загальною площею 228,8 кв.м., необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

          При чому судова колегія звертає увагу на те, що, згідно нормам статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з тільки з моменту його прийняття до експлуатації. Чого в даному випадку не підтверджено позивачем доказами.

          Відповідно до норм статті 49 Цивільного кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

          Отже, сума державного мита у розмірі 42,50 гривень, сплачена відповідачем при подачі апеляційної скарги, підлягає стягненню на його користь з позивача.

          Керуючись статтями 49, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 3 та 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки задовольнити

Рішення господарського суду від 06 червня 2006 року у справі №20-12/095 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У позові відмовити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Ільяс" (99011, м. Севастополь, вул. Щербака, 1, ідентифікаційний код 24493533) на користь Управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торгу Управління "Кримкоопринкторг" Кримспожівспілки (99011, м. Севастополь, вул. Щербака, 1, ідентифікаційний код 20750312)  42,50 гривень державного мита.

Зобов'язати господарський суд міста Севастополя видати наказ.  

Головуючий суддя                                                  Л.М. Заплава

Судді                                                                                І.В. Антонова

                                                                                О.Л. Котлярова