Постанова

від 25.10.2006 по справі 20-4/481-3/070-5/325-12/338-5/133

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-4/481-3/070-5/325-12/338-5/133

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 23 жовтня 2006 року  

Справа № 20-4/481-3/070-5/325-12/338-5/133

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Латиніна О.А.,

суддів                                                                      Антонової І.В.,

                                                                                          Волкова К.В.,

за участю представників сторін:

                    прокуратури м.Севастополя: не з`явився;

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

третьої особи: (Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя) - не з`явився;

третьої особи: (ТОВ "Антей") - не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Севастопольського державного підприємства "Атлантика" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 14 серпня 2006 року у справі № 20-4/481-3/070-5/325-12/338-5/133

за позовом           Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Роднікове" (вул. 40 років Перемоги, 1, с. Родникове, Сімферопольський район, АР Крим, 97540)  

до          Севастопольського державного підприємства "Атлантика" (вул. Правди, 10, м.Севастополь, 99014)  

3-ті особи:

1. Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя  (вул. Пролетарська, 24, м.Севастополь, 99014)

2. товариство з обмеженою відповідальністю "Антей"  (вул. 40 років Перемоги, 6, с. Родникове, Сімферопольський район, Автономна  Крим,97540)

за участю прокурора міста Севастополя  (вул. Павліченко, 1, м.Севастополь, 99011)

про визнання спільного корпусу на 15 номерів бази відпочинку "Ізумруд-2" СПД "Атлантика" загальною дольовою власністю з розміром часток по 50%

за позовом ТОВ "Антей"

до СДП "Атлантика"

                    про визнання спільного корпусу на 15 номерів бази відпочинку "Ізумруд-2”                                                            

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Севастополя від 14.08.2006 року у справі № 20-4/481-3/070-5/325-12/338-5/133 у задоволенні первісного позову Агромпромислового ТОВ "Родникове" про визнання спільного корпусу на 15 номерів бази відпочинку "Ізумруд-2" СПД "Атлантика" загальною дольовою власністю з розміром часток по 50% відмовлено. Позов ТОВ "Антей" задоволено. Суд визнав спільний корпус на 15 номерів бази відпочинку "Ізумруд-2" СПД "Атлантика" загальною дольовою власністю ТОВ "Антей" з розміром часток по 50%, а також стягнув з СДП "Атлантика" судові витрати.

При прийнятті рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ „Антей” набуло право загальної дольової власності на спальний корпус на 15 номерів бази відпочинку „Ізумруд-2” СДП „Атлантика” на підставі цивільно-правових угод та положень закону –норм статей 113, 432 Цивільного кодексу України, Закону України „Про власність”, а також Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство”.   

Не погодившись з рішенням господарського суду, Севастопольське державне підприємство "Атлантика" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ТОВ „Антей” скасувати.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що фактично між сторонами у справі склались підрядні правовідносини у розумінні статті 332 Цивільного кодексу УРСР, договір не передбачав спільного будівництва, не визначав загальної мети спільної діяльності, порядку покриття витрат та збитків, а лише регламентував обов`язки радгоспу „Родникове” як підрядника за договором. У зв`язку з цим, позивач вважає, що підстави для набуття відповідачем права загальної дольової власності на спальний корпус на 15 номерів бази відпочинку „Ізумруд-2” відсутні.

Представники сторін, третьої особи –Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м.Севастополя, прокуратури м.Севастополя у судове засідання не з`явились, причину неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином ухвалами від 11.09. та 09.10.2006 року.

Від ТОВ „Антей” надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливість явки директора у судове засідання з причини відрядження. Судова колегія виходить з того, що представництво юридичної особи в суді не обмежується колом певних осіб. До того ж, доказів неможливості взагалі забезпечення представника у судове засідання суду не надано. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представників сторін, третіх осіб, прокуратури м.Севастополя.

З причини відпустки судді Заплава Л.М., на підставі розпорядження в.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії було здійснено заміну на суддю Антонову І.В. З причини зайнятості в іншому судовому процесі судді Борисової Ю.В., у складі судової колегії також було здійснено заміну на суддю Волкова К.В.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судовою колегією встановлено наступне.

17.06.2002 року Агропромислове товариство з обмеженою відповідальністю "Родникове" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Севастопольського державного підприємства "Атлантика" про спонукання до укладання договору про порядок користування закінченого дольовим будівництвом спального корпусу на 15 номерів бази відпочину "Ізумруд-2", розташованого в селищі Ласпі Севастопольського району міста Севастополя та усунення перешкод у користуванні вказаним майном.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим,  що спірне майно - спальний корпус на 15 номерів бази відпочинку "Ізумруд-2" є спільною дольовою власністю Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Родникове" та Севастопольського державного підприємства "Атлантика" у розмірі часток по 50 %. При цьому, позивач зазначає, що будівництво спірного об'єкту здійснено в результаті спільної діяльності на підставі договору від 01.09.1995 року № 100, а також договорами на виконання робіт, актами виконаних робіт, пов'язаних з будівництвом спірного об'єкту, накладними та актами звірки взаєморозрахунків, якими підтверджується  витрати на будівництво у розмірі 50 %.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 25.07.2002 року позовні вимоги було задоволено. Постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2002 року рішення господарського суду м.Севастополя від 25.07.2002 року скасовано, справу № 20-4/481 передано на новий розгляд.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 26.06.2003 року у справі № 20-4/481-3/070 у задоволенні позовних вимог АП ТОВ “Родникове” відмовлено, спальний корпус на 15 номерів бази відпочинку “Ізумруд-2” визнано загальною частковою власністю ТОВ “Антей” та СДП “Атлантика” з розміром часток по 50%. При прийнятті рішення суд першої інстанції прийняв до уваги той факт, що майно АП ТОВ „Рордникове” було розпайоване та 19.03.2003 року Родниковською сільською радою було видано АП ТОВ „Антей” свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП „Родникове” на 239817,00 грн., куди увійшли й 50 % спального корпусу бази відпочинку „Ізумруд-2”. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.11.2003 року зазначене рішення господарського суду м.Севастополя залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2004 року рішення господарського суду м. Севастополя від 26.06.2003 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.11.03 року було  скасовано, справу № 20-4/481-3/070 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи судові акти судів першої та апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України зазначив на необхідність дослідження питання про наявність правовстановлюючих документів на спірний об`єкт нерухомого майна, що мають підтвердити право власності на набуте майно особами, яким воно виділено в натурі.

Відповідно до статті 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

06.12.2005 року, з урахування вказівок, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 15.06.2004 року, господарським судом м.Севастополя було винесено рішення, яким у задоволенні позову АП ТОВ „Родникове” про визнання права загальної дольової власності на базу відпочинку „Ізумруд-2” АП ТОВ „Родникове” та СДП „Аталантика” відмовлено, у задоволенні позову ТОВ „Антей” про визнання спального корпусу на 15 номерів бази відпочинку "Ізумруд-2” загальною дольовою власністю СДП „Атлантика” та ТОВ „Антей” з розміром часток у 50% також відмовлено. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.02.2006 року зазначене рішення господарського суду м.Севастополя залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2006 року рішення господарського суду м. Севастополя від 06.12.2005 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.02.2006 року було  скасовано, справу № 20-4/481-3/070-5/325-12/338 передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Підставою скасування з`явися факт неналежного дослідження cудом першої та апеляційної інстанції положень договорів купівлі-продажу майнових паїв, не надано правової оцінки правовідносинам між АП ТОВ „Родникове” та СДП „Атлантика” щодо спального корпусу на 15 номерів бази відпочинку „Ізумруд-2”.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не пов`язаний з доводами апеляційної скарги (подання) та перевіряє законність та обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши у повному обсязі правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення від 14.08.2006 року, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Севастопольського державного підприємства „Атлантика” підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судовою колегією встановлено, що правові відносини між Агропромисловим товариством з обмеженою відповідальністю "Родникове" та Севастопольським державним підприємством "Атлантика" щодо спального корпусу на 15 номерів бази відпочинку "Ізумруд-2", розташованого в селищі Ласпі міста Севастополя, виникли на підставі договору від 01.09.1995 року № 100 про дольову участь радгоспу „Родникове” Сімферопольського району в реконструкції та розширенні бази відпочинку "Ізумруд-2" в селищі Ласпі Севастопольського виробничого об'єднання рибної промисловості "Атлантика".

          У підпункті 2.1.1. пункту 2.1. даного договору встановлено обов'язок  Севастопольського державного підприємства "Атлантика" надати радгоспу „Родникове”, правонаступником якого є Агропромислове товариство з обмеженою відповідальністю "Родникове", для реконструкції та розширення незавершений будівництвом спальний корпус на 15 номерів.

          Радгосп зобов'язується закінчити незавершене будівництво спального корпусу на 15 номерів та ввести його в експлуатацію у строк до 25.05.1996 року (підпункт 2.2.1. пункту 2.2. договору).

          Згідно з пунктом 3.2. договору, в продовж трьох діб після здачі в експлуатацію спального корпусу на 15 місць, Севастопольське державне підприємство "Атлантика" виділяє  радгоспу „Родникове” у безстрокове  користування 1/2 номерів.

          Умовами пункту 3.3. договору передбачено, що після здачі спального корпусу до експлуатації Севастопольське державне підприємство "Атлантика" перераховує на розрахунковий рахунок Радгоспу 1/2 затрат.

          Відповідно до умов договору від 01.09.1995 № 100 фактично було реконструйовано незавершене будівництво спального корпусу на 15 номерів, яке належало Севастопольському державному підприємству "Атлантика". При цьому, на підставі договору радгосп „Родникове” лише отримує в користування 1/2 номерів у реконструйованому корпусі, а не право власності на 1/2 спального корпусу.

          Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

          Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Позивачем - АП ТОВ ”Родникове” не надано суду правовустановлюючих документів, які б підтверджували його право власності на спірні номери бази відпочинку “Ізумруд-2” Севастопольського державного підприємства “Атлантика”, при тому, що 03.11.2005 року спірне майно зареєстровано за СДП “Атлантика” з видачею відповідного свідоцтва на право власності (том 6 а.с.88-89). Таким чином, у позивача –АП ТОВ ”Родникове” відсутні правові підстави вимагати визнання права загальної дольової власності на спірний об`єкт.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що підстави виникнення прав та обв`язків, підстави виникнення права власності регулюються відповідними нормами Цивільного законодавства та спеціальних законів України.

          Так, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

          1) договори та інші правочини;

          2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

          3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

          4) інші юридичні факти.

          Відповідно до статті 20 Закону України „Про власність” від 07.02.1991 № 697-XII, суб'єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об'єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об'єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами.

          Статтею 21 Закону України „Про власність” від 07.02.1991 № 697-XII встановлено, що право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

          Згідно статті 26 Закону України „Про власність” від 07.02.1991 № 697-XII, об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

          Зазначені норми у якості підстав виникнення права власності встановлюють, зокрема, цивільно-правові угоди (договори та інші правочини).

          Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Судова колегія вважає, що Агропромислове товариство з обмеженою відповідальністю "Родникове", в порушення вимог статті 129 Конституції України, статей 43, 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, не надало суду належних доказів того, що воно отримало саме право власності на частину спального корпусу на 15 номерів бази відпочинку "Ізумруд-2" Севастопольського державного підприємства "Атлантика".

          Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, що вирішує господарські спори) при розгляді однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких приймають участь ті самі сторони.

          Судова колегія вважає, що при прийнятті судом першої інстанції рішення від 14.08.2006 року не було надано належної оцінки рішенню Балаклавського районного суду міста Севастополя від 30.06.2005 року, яким договір купівлі-продажу від 26.12.2002 року № 45 між товариством з обмеженою відповідальністю "Антей" та Агропромисловим товариством з обмеженою відповідальністю "Родникове", на який третя особа посилається як на підстави позову, визнано недійсним. У зв`язку з цим, Агропромислове товариство з обмеженою відповідальністю "Родникове" не набуло право власності на спірне майно.

Посилання ТОВ “Антей” на наявність свідоцтва про право власності на майновий пай члену колективного сільськогосподарського підприємства (том 3 а.с.36) - не може бути належним доказом права загальної часткової власності на спірний об`єкт, оскільки підтверджує лише факт передачі права власності на майновий пай співвласників АП ТОВ “Родникове”. У зв`язку з цим, позовні вимоги ТОВ „Антей" задоволенню не підглягають.

На підставі викладеного судова колегія приходить до висновку про не повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав з`ясованими, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи, а також має місце неправильне застосування норм матеріального.

Керуючись статтями 101, 103 п.2, 104 ч.1 п.п.1, 4, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:  

Апеляційну скаргу Севастопольського державного підприємства "Атлантика" задовольнити.

Пункт 1 рішення господарського суду міста Севастополя від 14 серпня 2006 року у справі № 20-4/481-3/070-5/325-12/338-5/133 залишити без змін.

Пункти 2, 3, 4 рішення господарського суду міста Севастополя від 14 серпня 2006 року у справі № 20-4/481-3/070-5/325-12/338-5/133 скасувати.

У позові товариства з обмеженою відповідальністю „Антей” відмовити.

Головуючий суддя                                                  О.А.Латинін

Судді                                                                                І.В. Антонова

                                                                                К.В. Волков