Постанова

від 07.11.2012 по справі 7/21/5022-196/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2012 р. Справа № 7/21/5022-196/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І., суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 року у справі за позовомТернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти доТернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності треті особи 1) Управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації 2) Тернопільська обласна рада простягнення коштів В С Т А Н О В И В:

у березні 2012 року Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти звернувся до господарського суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень, викладених у заяві від 04.04.2012 року просив стягнути з Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 63 089,79 грн. на компенсаційні виплати по зобов'язаннях, які взяті ним на себе по договору № 93 від 31.03.2011 року.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 29.05.2012 року позов задоволено в повному обсязі та постановлено про стягнення з відповідача 63 089,79 грн.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 22.10.2012 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами матеріальних та процесуальних норм, і просить судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позовних вимогах відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, Тернопільської обласної ради, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання ст. 48 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", якою передбачено часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у межах асигнувань, що визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на наступний фінансовий рік, відповідно до Порядку часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 року № 16 (в редакції від 09.03.2011 року) між Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Тернопільським обласним комунальним інститутом післядипломної педагогічної освіти і санаторієм-профілакторієм "Освітянин" було укладено договір № 93 від 31.03.2011 року, за умовами якого, санаторій-профілакторій (виконавець) зобов'язався надавати послуги із санаторно-курортного лікування, а Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (замовник) та Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти (власник) забезпечити фінансування виконавця в порядку встановленому договором.

Згідно п. 3.2.1 зазначеного вище договору замовник зобов'язаний здійснити фінансування виконавця, зокрема, на організацію лікування, харчування, культобслуговування, проведення медичних консультацій спеціалістами та оплату праці працівників санаторію-профілакторію.

Відповідно до п. 3.2.4 у разі припинення фінансування з боку замовника, питання компенсаційних виплат працівникам санаторію-профілакторію, які одержували заробітну плату з коштів замовника, вирішує сам замовник.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що дія договору припиняється у випадку припинення часткового фінансування виконавця на підставі наказу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

На виконання умов договору № 93 від 31.03.2011 року, виконавцем був затверджений, а Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності був погоджений кошторис санаторію-профілакторію "Освітянин" на 2011 рік, додатком № 2 якого, було передбачено фінансування виплат по заробітній платі медичного, адміністративно-господарського, обслуговуючого персоналу та працівників блоку харчування.

Перевіряючи дотримання кожною із сторін своїх зобов'язань судами обох інстанцій встановлено, що з огляду на постанову правління Фонду від 16.06.2011 року № 31 "Про внесення змін до Порядку часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності" (зареєстровану у Міністерстві юстиції України 15 вересня 2011 року за № 1091/19829), якою внесено зміни до Порядку № 16 в частині фінансування за рахунок коштів Фонду санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, організацій, починаючи з 07.10.2011 року Фонд в односторонньому порядку припинив виконання своїх фінансових зобов'язань по договору № 93 від 31.03.2011 року, що мало своїм наслідком припинення діяльності санаторію-профілакторію у подальшому та виникнення перед працівниками заборгованості з заробітної плати, компенсаційних виплат з оплати простою та інших, пов'язаних з вивільненням працівників на загальну суму 63089,79 грн.

Погашення цієї заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх фінансових зобов'язань по затвердженому ним же кошторису є прямим обов'язком останнього з завершення розрахунків з працівниками санаторію та забезпеченню дотримання їх прав на заробітну плату і інші компенсаційні виплати, а тому господарський суд І інстанції, апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку щодо правомірності заявлених вимог, обґрунтовано задовольнили позов, і підстав для скасування чи зміни судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 85, 111 9 -111 11 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 року -без змін.

Головуючий М. Остапенко

Судді П. Гончарук

Л. Стратієнко