Рішення

від 08.11.2012 по справі 15/5007/1179/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" листопада 2012 р. Справа № 15/5007/1179/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Головійчука О.С., керівника,

Блажкевич О.М. представника за довіреністю від 15.10.2012р.,

від відповідача: Богдан Н.П. директора,

Махновського А.А., представника за довіреністю від 30.07.2012р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод теплотехнічного обладнання" (м. Коростень)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод опалювальної техніки" (с. Іскорость, Коростенський район)

про стягнення 323276,71 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод теплотехнічного обладнання" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод опалювальної техніки" 300000,00грн. боргу за договором позики від 03.10.2011р. та 23276,71грн. процентів за користування позикою.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Представники позивача надали суду довідку за вих.№169 від 08.11.2012р. про розмір заборгованості відповідача станом на час розгляду справи та акт звірки взаємних розрахунків станом на 08.11.2012р. (а.с.23-24).

Представники відповідача в судовому засіданні надали письмовий відзив на позовну заяву та акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2011р. по 07.11.2012р. (а.с.44,47).

В судовому засіданні представники відповідача проти позовних вимог не заперечили.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод теплотехнічного обладнання" (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод опалювальної техніки" (позичальник) був укладений договір позики (далі - договір, а.с.8).

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором позикодавець (позивач) передає у власність позичальнику (відповідачу) грошові кошти у розмірі, визначеному у п.2.1 цього договору (надалі іменується позика), а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк.

Розмір позики становить 300000,00грн. (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору позикодавець передає позику позичальникові в день підписання сторонами цього договору.

Згідно п.3.1. позика передається у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позичальника.

Позика вважається переданою позичальникові в момент зарахування позики на поточний рахунок позичальника (п.3.3 договору).

Позивачем, на виконання умов договору позики від 03.10.2011р., було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 300000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №189 та №214 від 07.10.2011р. (а.с.9-10) та банківською випискою (а.с.11).

Частина 1 статті 1049 ЦК України визначає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 4.1 договору сторони встановили, що строк позики розпочинається з моменту набрання чинності цим договором і становить 12 календарних місяців.

Після закінчення строку, визначеного в п.4.1 цього договору, позичальник зобов'язується протягом 10 календарних днів повернути позикодавцеві позику (п.5.1 договору).

У пункті 5.2 договору сторони передбачили, що позика повертається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позикодавця.

Згідно п.5.3 договору позика вважається повернутою позикодавцеві в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його поточний рахунок.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту передання позики позичальникові (п.6.1 договору).

Відповідно до п. 6.2 договору, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього договору та закінчується 04 жовтня 2012р.

Пунктом 6.3 договору сторони обумовили, що закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Відповідач своє зобов'язання щодо повернення позивачу грошових коштів в сумі 300000,00грн. у визначений договором позики строк не виконав, в результаті чого, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 300000,00грн.

17.10.2012р. позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення вих.№153 від 15.10.2012р. (а.с.41) з вимогою про повернення позики в сумі 300000,00грн., факт направлення якого підтверджується фіскальним чеком №0460 та описом вкладення у цінний лист (а.с.42).

Пороте, відповідач відповідь позивачу на вимогу про повернення позики не надав, грошові кошти в сумі 300000,00грн. не повернув.

Як вбачається з довідки ТОВ "Коростенський завод теплотехнічного обладнання" (а.с.23) та підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом звірки взаємних розрахунків від 08.11.2011р., складеним і підписаним представниками сторін та скріпленим печатками підприємств (а.с.24), у відповідача перед позивачем станом на 08.11.2012р. існує заборгованість за договором позики від 03.10.2011р. в сумі 300000,00грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача на свою користь.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів погашення перед позивачем заборгованості в сумі 300000,00грн. суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "Коростенський завод теплотехнічного обладнання" в частині стягнення з відповідача 300000,00грн. заборгованості за договором позики від 03.10.2011р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивач у позовній заяві просить також стягнути з відповідача проценти за користування позикою в сумі 23276,71грн.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З аналізу вказаної статті вбачається, що за загальним правилом договір позики є оплатним. Оплата по договору позики встановлюється у вигляді процентів, які будуть нараховуватись в залежності від строку користування майном або грошовими коштами. Відсутність у договорі умови про винагороду не означає, що договір є безоплатним. В цьому разі розмір процентів визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. Для того, щоб договір позики вважався безоплатним, необхідно прямо в договорі встановити умову, що проценти за договором не нараховуються.

У даному випадку, умовами укладеного договору позики від 03.10.2011р. розмір і порядок одержання процентів сторонами не визначено, однак, і не зазначено, що позика є безпроцентною. Водночас, нормою ч.1 ст.1048 ЦК України прямо передбачено, що позивач, як позикодавець, має право на отримання від відповідача, як позичальника, процентів за користування позикою у вищезазначеному даною нормою розмірі, а саме - на рівні облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши правильність проведених позивачем нарахувань процентів за користування позикою, з урахуванням встановленого Національним Банком України розміру облікової ставки (в період з 07.10.2011р. по 18.10.2012р. - 7,75%; в період з 23.03.2012р. по 18.10.2012р. - 7,5%), господарський суд встановив, що вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача процентів за користування позикою в сумі 23276,71грн. за період з 07.10.2011р. по 18.10.2012р. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відзиві на позовну заяву відповідач суму боргу у розмірі 300000,00грн. визнав, претензій щодо нарахування процентів за користування позикою у розмірі 23276,71грн. не має (а.с.44), проте доказів погашення заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача підтверджуються належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягають задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 300000,00грн. боргу та 23276,71грн. процентів за користування позикою.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 1046, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод опалювальної техніки" (11509, Житомирська область, Коростенський район, с.Іскорость, вул. Центральна, буд. 50, ідентифікаційний код 37691974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод теплотехнічного обладнання" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул.Сосновського, буд. 21, кв. 6, ідентифікаційний код 36863777)

- 300 000,00грн. основного боргу,

- 23276,71грн. процентів за користування позикою,

- 6465,53грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 13.11.12

Суддя Кравець С.Г.