Рішення

від 09.11.2012 по справі 03-02/2600     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2012 року Справа № 11/03-02/2600

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого -судді Довганя К.І., при секретарі Бойко Т.В. за участю представників сторін: позивача -Синьоока Г.І. за довіреністю, першого відповідача -не з'явився, другого відповідача -не з'явився, третьої особи -Трохимчук О.І., Поставничий Р.В.. за довіреностями розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом компанії "ВІЗАЛОТ ЛІМІТЕД" (VIZALOT LIMITED) до відкритого акціонерного товариства "Уралкалій", приватного акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічного акціонерного товариства "Азот" про визнання недійсним договору про надання відступного, застосування правових наслідків недійсності правочину, визнання права власності на прості іменні акції, зобов'язання другого відповідача вчинити дії щодо внесення запису про перехід права власності на прості іменні акції,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про:

- визнання недійсним договору №02 застави цінних паперів від 26.04.2006 року, додаткової угоди №1 від 19.12.2007 року до договору №02 застави цінних паперів від 26.04.2006 року, договору №02 про надання відступного від 19.12.2007 року, що були укладені між Компанією «ВІЗАЛОТ ЛІМІТЕД»(VIZALOT LIMITED) та Відкритим акціонерним товариством «Сільвініт»;

- застосування правових наслідків недійсності правочину та визнання права власності Компанії «ВІЗАЛОТ ЛІМІТЕД»(VIZALOT LIMITED) на майно, передане за Договором №02 про надання відступного від 19.12.2007 року, а саме: 99990 штук простих іменних акцій, емітованих Відкритим акціонерним товариством «Азот», загальною номінальною вартістю 849 915,00 грн., які обліковуються на рахунку у цінних паперах, відкритому ВАТ «Сільвініт»у Зберігача -Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»;

- зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів»внести до зведеного облікового реєстру рахунків власників цінних паперів емітента ВАТ «Азот»запис про перехід права власності на 99990 штук простих іменних акцій ВАТ «Азот»від ВАТ «Сільвініт»до Компанії «ВІЗАЛОТ ЛІМІТЕД»(VIZALOT LIMITED).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.02.2011 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року, у справі №02/2600 за позовом Компанії «ВІЗАЛОТ ЛІМІТЕД»(VIZALOT LIMITED) до Відкритого акціонерного товариства «Сільвініт», Приватного акціонерного товариства «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів», за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства «Азот»у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2011 року прийняті у справі судові акти скасовано, справу передано на новий розгляд.

Скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 р. і рішення Господарського суду Черкаської області від 08.02.2011 р., Вищий господарський суд України зазначив, що суди попередніх інстанцій, неповно з'ясувавши обставини справи, дійшли передчасного висновку про те, що спірний договір укладений між сторонами відповідно до вимог чинного законодавства.

До початку розгляду справи відбулась заміна першого відповідача на ВАТ «Уралкалій»(правонаступник ВАТ «Сільвініт»), а третьої особи на ПАТ «Азот»(попередня назва -ВАТ «Азот»).

Також позивачем було змінено позовні вимоги. Позивач просив суд: визнати недійсним договір № 02 про надання відступного від 19.12.2007 року по договору застави цінних паперів № 02 від 26.04.2006 року, укладеного між Компанією «ВІЗАЛОТ ЛІМІТЕД»та Відкритим акціонерним товариством «Сільвініт»; застосувати правові наслідки недійсності правочину -договору № 02 про надання відступного від 19.12.2007 року по договору застави цінних паперів № 02 від 26.04.2006 року шляхом визнання права власності «ВІЗАЛОТ ЛІМІТЕД»на майно, передане по договору № 02 про надання відступного від 19.12.2007 року, а саме: 99 990 штук простих іменних акцій, емітованих Відкритим акціонерним товариством «Азот», номінальною вартістю однієї акції 8,50 грн., загальною номінальною вартістю 849 915,00 грн., що обліковуються на рахунку в цінних паперах, відкритому ВАТ «Сільвініт»у Зберігача -Відкритого акціонерного товариства «РайффайзенБанк Аваль»; зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів»внести в зведений обліковий реєстр рахунків власників цінних паперів емітента Публічного акціонерного товариства «Азот» запис про перехід права власності на 99990 штук простих іменних акцій ВАТ «Азот»серії № UA 3002038261 від ВАТ «Сільвініт»до компанії «ВІЗАЛОТ ЛІМІТЕД»; сплату державного мита та судові витрати покласти на відповідача 1.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.10.2011 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 р., у справі № 03-02/2600 за позовом Компанії «ВІЗАЛОТ ЛІМІТЕД»(VIZALOT LIMITED) до Відкритого акціонерного товариства «Уралкалій», Приватного акціонерного товариства «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів», за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства «Азот»у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.08.2012 року касаційну скаргу задоволено повністю, рішення Господарського суду Черкаської області від 26.10.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 року у справі №03-02/2600 скасовано і справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 р. та рішення Господарського суду Черкаської області від 26.10.2011 р., Вищий господарський суд України зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що забезпечення зобов'язань за договором поруки є забезпеченням дійсної вимоги. Разом з тим, договором застави цінних паперів від 26.04.2006 року не були забезпечені зобов'язання за кредитним договором № 060/269/06 від 03.05.2006 року між Закритим акціонерним товариством «Міжнародний Московський Банк»та «Агросін Прайвіт Лімітед». На момент укладання договору застави цінних паперів від 26.04.2006 року не існувало ні кредитної угоди, ні поруки, які були укладені лише 03.05.2006 року. Приймаючи оскаржувані рішення та постанову, попередні судові інстанції вдруге посилались на те, що договір застави цінних паперів, додаткова угода до нього та договір про надання відступного відповідають як законодавству Російської Федерації так і законодавству України, однак, не встановили наявність реального, дійсного зобов'язання, що підлягає забезпеченню заставою. Також суди не встановили фактичної наявності заставлених акцій та їх законного власника.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач стверджує, що договір застави цінних паперів № 02 від 26.04.2006 року є нікчемним в силу ст. ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України як такий, що не відповідає вимогам ст. 1, ст. 3, ст. 12 Закону України від 02.10.1992 року № 2654-XII «Про заставу», ст. ст. 584, 509, 546 Цивільного кодексу України, а відтак, додаткова угода № 1 від 19.12.2007 року до договору застави цінних паперів № 02 від 26.04.2006 року, яка є невід'ємною частиною договору, є нікчемною внаслідок недійсності (нікчемності) договору застави.

Позивач зазначає, що договір поруки не породжує цивільно-правових зобов'язань у розумінні ст. 509 Цивільного кодексу України, а відтак, його виконання не може забезпечуватися заставою, яка, як і порука, є одним із засобів забезпечення зобов'язання. Чинним законодавством України не передбачено забезпечення виконання зобов'язання, що виникає із іншого забезпечення.

Позивач зазначає, що умови спірного договору застави передбачали звернення стягнення на заставлене майно не у випадку невиконання зобов'язання, а навпаки - у разі його повного виконання (в даному випадку у разі виконання зобов'язання, що виникло з договору поруки по погашенню кредиту перед банком), що суперечить ч. 1 ст. 589 Цивільного кодексу України та положенням про заставу.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ПАТ «Азот», вимоги позивача підтримала частково. В обґрунтування своєї позиції посилалась на те, що згідно ст. 334 ЦК Російської Федерації та ст. 4 Закону РФ «Про заставу»на момент укладання договору застави між боржником та кредитором вже повинно існувати основне зобов'язання.

Докази, що містяться у матеріалах справи, свідчать про те, що позивач не являється боржником відповідача 1, не являється стороною договору поруки від 03.05.2006 року та стороною кредитного договору №060/269/06 від 03.05.2006 року.

Договором застави від 26.04.2006 року не були забезпечені обов'язки за кредитним договором №060/269/06 від 03.05.2006 року між ЗАТ «Московський Міжнародний Банк»та «Агросін Прайвіт Лімітед». Позивач не приймав на себе обов'язків щодо відповідальності за обов'язками позичальника -«Агросін Прайвіт Лімітед». На момент укладення договору застави 26.04.2006 року не існувало ані кредитної угоди, ані поруки, які були укладені лише 03.05.2006 року.

Договором застави забезпечені акцесорні обов'язки ВАТ «Сільвініт»(правонаступник ВАТ «Уралкалій») по договору поруки, що протирічить Закону РФ «Про заставу»та нормам ЦК Російської Федерації. Таким чином, на підставі ст. 168 ЦК РФ договір застави є нікчемним.

Відповідно до ст. 409 ЦК РФ передання відступного є способом закінчення виконання зобов'язання, а не самостійним правочином.

Таким чином, з огляду на те, що спірний договір про передачу відступного було укладено на виконання нікчемної угоди, то згідно із ст. 168, 409 ЦК Російської Федерації такий договір має бути визнано недійсним.

Разом з тим, рішеннями Сихівського районного суду м. Львова від 25 серпня 2005 року у цивільній справі № 2-5933/2005 та Московського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2005 року у цивільній справі № 2-37106/05 на прості іменні акції Позивача, в кількості 5 382024 штук, які раніше належали Компанії «Візалот Лімітед», та 7117819 штук, які раніше належали Компанії «Перлман Ентерпрайзіс Корп.», у встановленому законодавством України порядку визнано право власності, відповідно, Турчінова С.В. та Суровцева С.Г.

З огляду на це, на переконання третьої особи, в іншій частині позовних вимог має бути відмовлено повністю.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.09.2012 року прийнято справу до свого провадження та призначено розгляд справи на 02.10.2012 року. У зв'язку із неявкою представників відповідачів розгляд справи відкладався на 26.10.2012 р.

У судовому засіданні 26.10.2012 року представником позивача було подано письмове клопотання, в якому позивач просив:

- залучити до участі у справі в якості відповідача ТОВ «Інвестиційна Компанія Вєлєс Капітал»(ЄДРПОУ 33847438, 01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 20);

- Зобов'язати ТОВ «Інвестиційна Компанія Вєлєс Капітал»(ЄДРПОУ 33847438, 01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 20) здійснити безумовну операцію по рахунку у цінних паперах №026016, відкритому на ім'я ВАТ «Уралкалій»(618426, Російська Федерація, Пермський край, м. Бєрєзнікі, вул. Пятілєткі, буд. 63), а саме списання 99990 штук простих іменних акцій серії UA3002038261 ПАТ «Азот»(ЄДРПОУ 00203826, 18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева, буд. 72) та зарахування їх на рахунок компанії «ВІЗАЛОТ ЛІМІТЕД»(VIZALOT LIMITED), 122551В, співдружність Багамських Островів, Сеффі Сквеа, офіс 205, Бенк Лейн, а/я №-8188, Нассау).

Крім того, представником позивача у цьому судовому засіданні подано письмове клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду судом справи №11/5026/852/2012.

Ухвалою суду від 26.10.2012 у задоволенні клопотань про залучення до участі у справі в якості відповідача ТОВ «Інвестиційна Компанія Вєлєс Капітал» та про зупинення провадження у справі відмовлено. Розгляд справи відкладено на 09.11.2012 р.

У судовому засіданні 09.11.2012 представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові.

Представники третьої особи позовні вимоги підтримали частково: просили визнати недійсним договір № 02 про надання відступного від 19.12.2007 року по договору застави цінних паперів № 02 від 26.04.2006 року, укладеного між Компанією «ВІЗАЛОТ ЛІМІТЕД»та Відкритим акціонерним товариством «Сільвініт», в решті позову просили відмовити.

Відповідачі були належним чином повідомлені, однак у судове засідання повторно не з'явилися, не повідомили суд про причини неявки. Відзиву на позов суду не подали.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідачів за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Обставини справи

26 квітня 2006 року між Компанією «ВІЗАЛОТ ЛІМІТЕД»(VIZALOT LIMITED), юридична особа, зареєстрована та діє на підставі законодавства Співдружності Багамських Островів, та ВАТ «Сільвініт», юридична особа, зареєстрована та діє на підставі законодавства Російської Федерації, було укладено Договір застави цінних паперів № 02.

Умовами вказаного договору застави передбачено наступне:

- договір укладений українською та російською мовами, кожний з яких має однакову юридичну силу. У випадку виникнення будь-яких спорів чи розбіжностей між українською та російською версіями договору, перевагу має версія, викладена російською мовою.

- предметом Договору є передача Заставодавцем (Компанією «ВІЗАЛОТ ЛІМІТЕД») належних йому на праві власності та поіменованих в пункті 1.3 Договору акцій (надалі - Заставлені акції) у заставу Заставодержателю (ВАТ «Сільвініт»);

- цією заставою забезпечується виконання зобов'язань Заставодавця за Договором поручительства від 03.05.2006 року (версія договору, що була викладена українською мовою, передбачала договір поруки від 27.04.2006 року), укладеним між Заставодержателем, який виступив поручителем, та ЗАТ «Міжнародний Московський банк» (надалі -«Банк»), в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Угодою про надання кредиту № 060/269/06 від 03 травня 2006 року;

- в заставу передаються наступні Заставлені Акції: прості іменні акції емітента ВАТ «Азот», Україна, м. Черкаси, серії UA 3002038261 в кількості 100000 штук, номінальною вартістю 8 грн. 50 коп., зберігач - АТ «ВАБанк»;

- заставна вартість Заставлених Акцій складає 44 100 доларів;

- заставлені Акції належать Заставодавцю на праві власності, що підтверджується випискою про залишки на рахунку в цінних паперах № 010649 від 18 квітня 2006 р. та не знаходяться у заставі, не являються предметом позовів третіх осіб, під забороною та арештом не знаходяться, окрім застави, зазначеної в цьому пункті 1.6. На момент підписання Договору Заставлені Акції знаходяться у заставі в ТОВ «Український Аудіотекст»відповідно до Додаткової угоди до договору застави акцій № 24-06-УА від 24.06.2005р.;

- застава забезпечує Забезпечені Зобов'язання в тому об'ємі, який вони мають на момент виконання Заставодержателем обов'язків за Договором поручительства, однак, в сумі, яка не перевищує 0,7% від суми невиконаних позичальником за Угодою про надання кредиту № 060/269/06 зобов'язань, а також суму витрат Заставодержателя по зверненню стягнення за цим Договором.

- Заставодавець зобов'язався, зокрема, забезпечити виконання ТОВ «Український Аудіотекст»зобов'язань за Договором про розірвання Додаткової угоди до Договору застави акцій № 24-06-УА від 24 червня 2005 року, укладеного між Заставодавцем та ТОВ «Український Аудіотекст», протягом трьох (3) робочих днів після виконання всіх зобов'язань за Договором про розірвання, подати Зберігачу заставне розпорядження про блокування (обмеження в обігу) Заставлених Акцій на користь Заставодавця;

- Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання Забезпечених зобов'язань (Строк забезпечення);

- п. 4.1. - у випадку виконання Заставодержателем своїх обов'язків, що випливають з Договору поручительства, який зазначений в п.1.2 Договору (надалі - Погашення), Заставодержатель має право звернути стягнення на Заставлені Акції без звернення до суду та, на свій розсуд, здійснити будь-яку з таких дій:

- 4.1.1. - отримати Заставлені Акції у власність в рахунок виконання Забезпечених Зобов'язань в порядку, передбаченому даним Договором, діючим законодавством України та/або Договором про відступлення, як цей термін визначено нижче. В даному випадку вартість Заставлених Акцій, переданих Заставодержателю, визначається на основі Заставної Вартості. У випадку, якщо Заставна Вартість перевищує суму Погашення, Заставодержатель отримує право власності на всі Заставлені Акції та компенсує Заставодавцю суму, яка складає різницю між Заставною Вартістю та сумою погашення; або - 4.1.2. - продати, або будь-яким іншим способом розпорядитися Заставленими Акціями через проведення одних або більше публічних торгів, або шляхом укладення приватних угод, які будуть проводитися Заставодержателем та/або його представником, за вартості, не менше Заставної Вартості;

- п. 4.2. У випадку, якщо сторони укладуть договір (угоду) про відступлення (надалі -«Договір про відступлення»), згідно з яким Заставодавець передасть у власність Заставодержателя Заставлені Акції або інше майно, передача права власності на Заставлені Акції буде проведена відповідно до такого Договору про відступлення;

- п. 4.3. У випадку, якщо звернення стягнення на Заставлені Акції здійснюється шляхом їх продажу, то договір купівлі-продажу укладається Заставодержателем від імені Заставодавця. Такий договір купівлі-продажу являється підставою для набуття покупцем права власності на Заставлені Акції. У випадку, якщо доходи від продажу Заставлених Акцій перевищують суму Погашення, то сума, що перевищує суму Погашення, повертається Заставодавцю.

В пункті 1.2 Договору застави вказано, що цією заставою забезпечується виконання зобов'язань Заставодавця, однак, з умов всіх інших пунктів Договору застави вбачається, що фактично допущено описку та слід читати -«Заставодержателя», що логічно слідує по всьому тексту Договору застави та не змінює суті договору.

Із наданого позивачем витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачається, що 26.04.2006 за № 3146365 реєстратором Київською обласною філією державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про обтяження 100 000 простих іменних акцій ВАТ «Азот», які знаходяться на рахунку у цінних паперах №010649, відкритому компанією «ВІЗАЛОТ ЛІМІТЕД»у АТ «ВАБанк», на підставі договору застави цінних паперів № 02 від 26.04.2006, обтяжувач - ВАТ «Сільвініт».

На підтвердження належності позивачу Акцій, на момент передання їх у заставу, ним надано суду виписку ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк»про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 010649 Компанії «ВІЗАЛОТ ЛІМІТЕД»за період з 04.01.2005 по 04.01.2008, в якій вказано про належність Компанії 8115219 штук акцій ВАТ «Азот» та їх рух (передача в заставу).

Із поданої суду платіжної вимоги № б/н від 07 травня 2007 року вбачається, що із рахунку ВАТ «Сільвініт»було перераховано на рахунок ЗАТ «Московський Міжнародний Банк»6300000 доларів США відповідно до договору поручительства від 03.05.06 (п.4) в забезпечення зобов'язань «Агросін Прайвит Лімітед»по кредитній угоді № 060/269/06 від 03.05.2006 р.

06.12.2007 року ЗАТ «Міжнародний Московський Банк»надіслав на ім'я генерального директора ВАТ «Сільвініт» інформацію про те, що ВАТ «Сільвініт»виконало всі зобов'язання по Договору поручительства від 3 травня 2006 року, укладеного в забезпечення зобов'язань по кредитній угоді № 060/269/06 від 03 травня 2006 року між ЗАТ «Московський Міжнародний Банк»та «Агросін Прайвет Лімітед».

19 грудня 2007 року Компанія «ВІЗАЛОТ ЛІМІТЕД»(VIZALOT LIMITED), юридична особа, що зареєстрована та діє на підставі законодавства Співдружності Багамських Островів, та ВАТ «Сільвініт», юридична особа, що зареєстрована та діє на підставі законодавства Російської Федерації, підписали Додаткову угоду №1 до Договору застави №2, в якій вказали про звернення стягнення на 99990 штук Заставлених простих іменних акцій ВАТ «Азот»без звернення до суду, через виконання зобов'язань відповідно до Договору про надання відступного №02 від 19 грудня 2007 року, відповідно до якого Заставодавець передає Заставодержателю у власність вказані акції. Підставою для цього стало виконання Заставодержателем своїх обов'язків по договору поруки від 03.05.2006 року, що підтверджується довідкою, виданою ЗАТ «Міжнародний московський банк»№ 102/6559 від 06 грудня 2007 року, а також завіреними копіями платіжного доручення № б/н від 07.05.2007 року та випискою із особового рахунку від 07.05.2007 року.

19.12.2007 року Компанія «ВІЗАЛОТ ЛІМІТЕД» (VIZALOT LIMITED) та ВАТ «Сільвініт»уклали Договір № 2 про надання відступного по договору застави цінних паперів № 2 від 26 квітня 2006 року, умовами якого передбачено наступне:

- п. 1.1. Предмет договору - в зв'язку з виконанням Заставодержателем (ВАТ «Сільвініт») своїх зобов'язань перед ЗАТ «Міжнародний московський банк», які випливають із договору поруки № б/н від 03.05.2006 року, укладеного між ВАТ «Сільвініт»та ЗАТ «Міжнародний московський банк»(далі - Договір поруки), в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника по Договору про надання кредиту № 060/269/06 від 03 травня 2006 року (далі «Кредитний договір»), і виникнення у позичальника по «Кредитному договору»(надалі «Позичальник») зобов'язань по погашенню боргу перед ВАТ «Сільвініт»(надалі -«Заборгованість»), які були забезпечені Договором застави цінних паперів №2 від 26 квітня 2006 року (діла -«Договір застави»), «Сторони», керуючись пунктами 4.1.1 і 4.2. «Договору застави», а також статтею 409 Цивільного кодексу РФ, домовились про припинення дії «Договору застави»шляхом надання «Заставодавцем»відступного «Заставодержателю»на умовах і в порядку, передбаченому даним Договором;

- п. 1.2. Сторонам відомо, що відступне покриває частину заборгованості, яка пропорційна 0,7 % від всієї суми заборгованості;

- п. 1.3. В якості відступного за діючим договором Заставодавець передає у власність Заставодержателю наступні цінні папери: прості іменні акції ВАТ «Азот»в кількості 99990 штук номінальною вартістю 8,50 грн., зберігачем є ВАТ «ВіАйБі Банк»Україна.

Відповідно до умов Договору про передачу відступного № 02 від 19 грудня 2007 року позивач виконав і здав, а перший відповідач прийняв відступне, на умовах і в порядку, передбаченому Договором №2, про що сторони підписали Акт № 01 від 19.12.2007 приймання-передачі відступного.

З копії Розпорядження № 8 на виконання депозитарної операції від 19.12.2007 року вбачається, що 19.12.2007 року з рахунку депонента (позивача по справі) на рахунок першого відповідача списано внаслідок перереєстрації прав власності акції в кількості 99 990 штук загальною номінальною вартістю 849 915 грн. по договору №02 про надання відступного за договором застави цінних паперів №02 від 26.04.2006 року, про що зроблено відмітку зберігача - ВАТ «ВіЕйБіБанк»№ 8/4436 від 24.12.2007 року.

Стосовно матеріального права, що підлягає застосуванню, з урахуванням постанови Вищого господарського суду України №03-02/2600 від 27.08.2012 року, суд встановив наступне.

Позивач у справі, Компанія «ВІЗАЛОТ ЛІМІТЕД»(VIZALOT LIMITED), зареєстрована в м. Нассау, Співдружність Багамських островів. Перший відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Сільвініт», зареєстроване в Російській Федерації. Таким чином судом розглядається спір з іноземним елементом, визначеним у статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право». Згідно із преамбулою вказаний Закон встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок. Згідно статті 124 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних суб`єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Отже, підвідомчість і підсудність справ за участю іноземних підприємств і організацій повинна визначатися за правилами, встановленими статтями 12-17 ГПК України. За приписом частини 3 статті 15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Відповідно до пункту 1 статті 21 Мінської Конвенції суди Договірних Сторін можуть розглядати справи і в інших випадках, якщо є письмова угода сторін про передачу спору цим судам. При цьому виключна компетенція, що випливає з п. 3 ст. 20 та інших норм, встановлених частинами ІІ-V цього розділу, а також із внутрішнього законодавства відповідної Договірної Сторони, не може бути змінена угодою сторін. В пункті 10 статті 77 Закону України «Про міжнародне приватне право»вказано, що підсудність судам є виключною у справах з іноземним елементом у випадках, передбачених цією статтею та в інших випадках, визначених законами України. Вибір підсудності позивачем може бути обмежений правилами виключної підсудності справ, викладеними в статті 16 ГПК України. Частиною сьомою статті 16 ГПК України передбачено виключну підсудність розгляду справ у спорах щодо обліку прав на цінні папери за місцезнаходженням емітента. Місцезнаходження емітента акцій - ВАТ «Азот»м. Черкаси, Україна, отже, ця позовна заява повинна розглядатися Господарським судом Черкаської області за місцезнаходженням ВАТ «Азот».

Вказані у позовній заяві договори застави та про надання відступного укладені в місті Києві, предмет вказаних договорів стосується акцій, емітованих ВАТ «Азот», яке знаходиться в м. Черкаси, Україна. В пункті 5.1. Договору застави та в пункті 2.1 Договору про надання відступного передбачено, що з питань, що врегульовані, а також з усіх інших питань, не врегульованих цим договором, сторони будуть керуватись матеріальним правом Російської Федерації. В пункті 5.2 Договору застави та в розділі 2 Договору про надання відступного також вказано, що спори та розбіжності, які можуть виникнути у Сторін в процесі виконання обов'язків за Договором, підлягають вирішенню в Арбітражному суді Пермського краю, відповідно до діючого процесуального законодавства РФ. Із змісту вказаних пунктів договорів застави та про надання відступного вбачається, що названі пункти договорів підлягають застосуванню при вирішенні спорів, які можуть виникнути в процесі виконання обов'язків за договором. Тобто, при розгляді спорів відносно прав та обов'язків сторін по договору застави цінних паперів (з урахуванням додаткової угоди) та договору про надання відступного, а також питань відносно дійсності вказаних договорів повинні застосовуватись норми матеріального права Російської Федерації, а відносно переходу права власності на акції на підставі вказаних вище договорів -матеріальне право України.

Стосовно визнання оспорюваного договору про надання відступного недійсним суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 166 ЦК Російської Федерації угода є недійсною у випадках, встановлених цим кодексом, в силу визнання її такою судом (оспорювана угода) або незалежно від такого визнання (нікчемна угода).

Відповідно до ст. 168 ЦК Російської Федерації угода, що не відповідає вимогам закону чи інших правових актів є нікчемною, якщо закон не встановлює, що така угода є оспорюваною, чи не передбачає інших наслідків порушення.

Згідно із ч.1 ст. 422 ЦК Російської Федерації договір повинен відповідати обов'язковим для сторін правилам, встановленим законом та іншим правовим актам (імперативним нормам), що діють на момент його укладення.

Згідно із ч.1 ст. 329 ЦК Російської Федерації виконання зобов'язань може забезпечуватися неустойкою, заставою, притриманням майна боржника, порукою, банківською гарантією, завдатком та іншими способами, передбаченими законом або договором.

Недійсність основного зобов'язання спричинює недійсність зобов'язання, що його забезпечує, якщо інше не передбачене законом.

Відповідно до ст. 334 ЦК Російської Федерації в силу застави кредитор за забезпеченим заставою зобов'язанням (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником цього зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами особи, якій належить це майно (заставодавця), за винятками, встановленими законом. У випадках і в порядку, встановлених законами, задоволення вимог кредитора по забезпеченому заставою зобов'язанні (заставодержателя) може здійснюватись шляхом передачі предмета застави у власність заставодержателя.

Згідно зі ст. 1 Закону Російської Федерації «Про заставу»застава -це спосіб виконання зобов'язання, де кредитор -заставодержатель набуває право у випадку невиконання боржником зобов'язання отримати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами за винятками, встановленими законом.

Згідно ст. 4 Закону Російської Федерації «Про заставу»заставою може бути забезпечена дійсна вимога. Застава має похідний характер від зобов'язання, що нею забезпечується. Існування прав заставодержателя знаходиться в залежності від долі забезпеченого заставою зобов'язання.

Тобто, на момент укладення договору застави між боржником та кредитором вже повинно існувати основне зобов'язання.

Згідно ст. 409 ЦК Російської Федерації за домовленістю сторін зобов'язання може бути припинено наданням взамін виконання відступного (сплатою грошей, передачею майна тощо), аналогічна норма міститься у ст. 600 ЦК України. Отже, виходячи з положень статті 409 ЦК Російської Федерації (ст. 600 ЦК України), передача відступного є способом припинення виконання зобов'язання, а не самостійним правочином.

Предмет відступного передається кредиторові до виконання основного зобов'язання і звільняє боржника від його виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 307 ЦК Російської Федерації в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) відповідну дію, як-то: передати майно, виконати роботу, сплатити кошти та інше, або утриматись від відповідної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.1 ст. 431 ЦК Російської Федерації при тлумаченні умов договору судом приймається до уваги буквальне значення слів та висловів, що містяться у ньому. Буквальне значення умови договору у випадку його неясності встановлюється шляхом його співставлення з іншими умовами та змістом договору в цілому.

Згідно із ст. 15 Закону України «Про заставу»застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.

Відповідно до п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 року №830 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна»відомості про обтяження рухомого майна вносяться до Реєстру на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи або рішення суду. Заяву про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження (далі -заява) підписує обтяжував. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою.

Пунктом 2.1. Наказу Міністерства юстиції України №73/5 від 29.07.2004 року «Про затвердження Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв»встановлено структуру заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна та передбачено, що класифікатор Тип обтяження є альтернативним та містить поля:

Податкова застава;

Арешт;

Звернення стягнення;

Застава рухомого майна;

Заборона;

Інший.

Відповідний тип позначається символом [v].

Поле Опис типу обтяження заповнюється для опису іншого типу обтяження (наприклад, купівля-продаж рухомого майна з правом або зобов'язанням зворотного викупу, при тримання рухомого майна тощо).

Договором застави цінних паперів №02 від 26.04.2006 року врегульовані відносини, які регулюються положеннями законодавства про заставу, що підтверджується, зокрема тим, що 26.04.2006 за № 3146365 реєстратором Київською обласною філією державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про обтяження 100000 простих іменних акцій ВАТ «Азот», які знаходяться на рахунку у цінних паперах №010649, відкритому компанією «ВІЗАЛОТ ЛІМІТЕД»у АТ «ВАБанк», на підставі договору застави цінних паперів № 02 від 26.04.2006, обтяжувач - ВАТ «Сільвініт».

Зі змісту Договору застави цінних паперів №02 від 26.04.2006 року вбачається, що заставою забезпечувалося виконання зобов'язань заставодавця -Компанії «ВІЗАЛОТ ЛІМІТЕД» (VIZALOT LIMITED) за договором поруки (основне зобов'язання) від 27.04.2006 р., укладеного між заставодержателем (відкритим акціонерним товариством «Сільвініт»), який виступає поручителем, та закритим акціонерним товариством «Міжнародний Московський банк», в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника за угодою про надання кредиту №060/269/06 від 03.05.2006 р.

На момент укладення договору застави 26.04.2006 року не існувало ані кредитної угоди, ані поруки, які були укладені лише 03.05.2006 року, а тому заставою було забезпечено не існуючу вимогу по відношенню до заставодавця (позивача).

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, умови договору застави передбачали звернення стягнення на заставлене майно не у випадку невиконання зобов'язання, а навпаки - у разі його повного виконання (в даному випадку у разі виконання зобов'язання, що виникало з договору поруки по погашенню кредиту перед банком), що також суперечить положенням про заставу.

Застава та порука є окремими самостійними видами забезпечення виконання зобов'язання, зокрема того, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо, а тому забезпечення виконання зобов'язання, що виникає із іншого забезпечення чинним законодавством Російської Федерації не передбачено.

Відповідно до п.5 Постанови Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Договір застави цінних паперів з додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору, не відповідає вимогам чинного законодавства Російської Федерації, зокрема ст. 4 Закону Російської Федерації «Про заставу», та є нікчемним.

Таким чином, з огляду на те, що договір застави від 26.04.2006 року №02 не відповідає вимогам Закону, то передання боржником кредитору відступного, в даному випадку передання акцій товариства, по зобов'язанню якого фактично не існувало, суперечить ст. 409 ЦК Російської Федерації, а отже, вимога про визнання недійсним договору №02 про надання відступного від 02.11.2007 р. підлягає задоволенню.

В той же час, суд не погоджується із доводами позивача стосовно іншої частини позовних вимог (похідних позовних вимог щодо застосування правових наслідків недійсності правочину шляхом визнання права власності на майно) з огляду на наступне.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 25 серпня 2005 року у цивільній справі № 2-5933/2005 за позовом Турчінова С.В. до Петрашко С.Я., Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кліринговий дім», Компанії «Візалот Лімітед», Відкритого акціонерного товариства «Міжрегіональний фондовий союз»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія»про відшкодування неодержаних доходів, визнання недійсною господарської операції, визнання недійсними угод та перереєстрації права власності, визнання права власності на прості іменні акції, зобов'язання зарахувати акції на особовий рахунок у реєстрі власників та зобов'язання анулювати акції, визнано за Турчіновим С.В. право власності на 7117819 простих іменних акцій ПАТ «Азот».

Крім того, Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2005 року у цивільній справі № 2-37106/05 за позовом Суровцева С.Г. до Коваленка Ю.В., Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська фінансова компанія», треті особи -Компанія «Перлман Ентерпрайзіс Корп.», ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз»та ТОВ «Гарантія»про визнання права власності та повернення майна, визнано право власності Суровцева С.Г. на 5 382 024 прості іменні акції ПАТ «Азот».

Судом встановлено, що Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 25 серпня 2005 року у цивільній справі № 2-5933/2005 та Рішення Московського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2005 року у цивільній справі № 2-37106/05 набрали законної сили у встановленому законом порядку.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 25 серпня 2005 року у цивільній справі № 2-5933/2005 та Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2005 року у цивільній справі № 2-37106/05 встановлено незаконність набуття права власності на 5382024 прості іменні акції ПАТ «Азот»Компанією «Візалот Лімітед»та на 7117819 простих іменних акцій ПАТ «Азот»Компанією «Перлман Ентерпрайзіс Корп».

Таким чином, на прості іменні акції ПАТ «Азот», в кількості 5382024 штук, які раніше належали Компанії «Візалот Лімітед», та 7117819 штук, які раніше належали Компанії «Перлман Ентерпрайзіс Корп.», у встановленому законодавством України порядку, визнано право власності, відповідно, Турчінова С.В. та Суровцева С.Г.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначеними вище рішеннями судів визнано недійсними операції по списанню акцій ПАТ «Азот»у кількості 5382024 штук з рахунку Суровцева С.Г. та зарахуванню цих акцій на рахунок Компанії «Перлман Ентерпрайзіс Корп.», визнано недійсними всі наступні угоди з 5382024 акціями ПАТ «Азот», укладені Компанією «Перлман Ентерпрайзіс Корп.»та всі перереєстрації прав власності за цими угодами, визнано недійною операцію ТОВ «ФК «Кліринговий дім»по переказу 8115219 простих іменних акцій ПАТ «Азот»в частині переказу 7117819 акцій з рахунку Турчінова С.В. на рахунок Компанії «Візалот Лімітед», а також визнано недійсними усі наступні угоди з 7117819 простих іменних акцій ПАТ «Азот»або їх частиною, укладених Компанією «Візалот Лімітед»та всі перереєстрації прав власності по цих угодах.

Судом встановлено, що згідно Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 25 серпня 2005 року у цивільній справі № 2-5933/2005 та Рішення Московського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2005 року у цивільній справі № 2-37106/05 право власності на загальну кількість 12499843 штук простих іменних акцій ПАТ «Азот»визнано за Суровцевим С.Г. та Турчіновим С.В., таким чином «Компанії Перлман Ентерпрайзіс Корп.»та «Візалот Лімітед»не мали права володіти та розпоряджатися вказаними акціями, в тому числі відчужувати зазначені акції на користь будь-яких третіх осіб.

Також, вказаними вище рішеннями судів визнано недійсними операції по списанню акцій Позивача у кількості 5382024 штук з рахунку Суровцева С.Г. та зарахуванню цих акцій на рахунок Компанії «Перлман Ентерпрайзіс Корп.», визнано недійсними всі наступні угоди з 5382024 акціями позивача, укладені Компанією «Перлман Ентерпрайзіс Корп.»та всі перереєстрації прав власності по цим угодам, визнано недійною операцію ТОВ «ФК «Кліринговий дім»по переказу 8115219 простих іменних акцій позивача в частині переказу 7117819 акцій з рахунку Турчінова С.В. на рахунок Компанії «Візалот Лімітед», а також визнано недійсними усі наступні угоди з 7117819 простими іменними акціями Позивача або їх частиною, укладених Компанією «Візалот Лімітед», та всі перереєстрації прав власності по цих угодах.

Крім цього, вказаними судовими рішеннями було зобов'язано ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз», правонаступником якого є відповідач 3, анулювати 5382024 та 7117819 акцій позивача на рахунку Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», і направити Відповідачу 4 свідоцтво про знерухомлення іменних цінних паперів позивача, що діяло на момент виконання судових рішень, а ТОВ «Гарантія» -списати 5382024 та 7117819 акцій позивача з рахунку ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз»в реєстрі власників іменних цінних паперів позивача, анулювати сертифікати власників іменних цінних паперів, які діяли на момент виконання судових рішень та видати нові сертифікати власників іменних цінних паперів з урахуванням здійснених транзакцій, а також зарахувати 5382024 акції позивача на особовий рахунок Суровцева С.Г. та 7117819 акцій позивача -на рахунок Турчінова С.В.

Спірні акції були знерухомлені та обліковувалися Реєстратором - ТОВ «Гарантія»на особовому рахунку номінального утримувача -ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз», правонаступником якого є ПрАТ «ВДЦП». В свою чергу, вказані акції обліковувались ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз»на рахунках власників у зберігачів.

ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз»не привів облікові рахунки у відповідність з рішеннями Сихівського районного суду м. Львова від 25 серпня 2005 року у цивільній справі № 2-5933/2005 та Московського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2005 року у цивільній справі № 2-37106/05.

Згідно з Свідоцтвом про знерухомлення № 15 від 04.10.2005 року на особовому рахунку номінального утримувача - депозитарій ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз»обліковувались іменні цінні папери емітента ВАТ «Азот»в кількості 15 370228 штук.

Судом встановлено, що Свідоцтво про знерухомлення № 15 від 04.10.2005 р. було направлено Відкритим акціонерним товариством «Міжрегіональний фондовий союз»до ТОВ «Гарантія», погашено ТОВ «Гарантія»11.10.2005 р. Вказані акції зараховано на особові рахунки Суровцева С.Г. та Турчінова С.В.

Судом встановлено, що 07.10.2005 року було перереєстровано 7117 819 акцій, емітованих ВАТ «Азот», з рахунку Турчинова Сергія Вікторовича на особовий рахунок Дочірнього підприємства «Дюнарс» на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № К247/05 від 07.10.2005 року та передавального розпорядження.

5382024 акцій, емітованих ВАТ «Азот», було перереєстровано з рахунку Суровцева Сергія Геннадійовича на особовий рахунок Дочірнього підприємства «Дюнарс»07.10.2005 року на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № К246/05 від 07.10.2005 року та передавального розпорядження від 07.10.2005 року.

Відповідно до договору про відкриття рахунку у цінних паперах № 25/01 від 25.06.2002 року 12499843 акцій, емітованих ВАТ «Азот», які належали ДП «Дюнарс», були знерухомлені та зараховані на особовий рахунок номінального утримувача -зберігача АКІБ «УкрСиббанк».

Компанія «Пі.Ел.Джі.Ю.Ей.Лімітед»придбала 29805727 акцій, емітованих ВАТ «Азот», на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ184-10 від 23.07.2010 року, укладеного між ТОВ «Реній»та Компанією «Пі.Ел.Джі.Ю.Ей.Лімітед».

29806778 акцій, емітованих ВАТ «Азот», Компанія «Пі.Ел.Джі.Ю.Ей.Лімітед»придбала (отримала) на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ185-10 від 23.07.2010 року, укладеного між ТОВ «Рутеніум Фінанс»та Компанією «Пі.Ел.Джі.Ю.Ей.Лімітед»та акту прийому-передачі цінних паперів від 28.09.2010 року.

11860406 акцій, емітованих ВАТ «Азот», Компанія «Пі.Ел.Джі.Ю.Ей.Лімітед»придбала на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ129-09 від 28.04.2009 року, укладеного між ТОВ «Ейвас» та Компанією «Пі.Ел.Джі.Ю.Ей.Лімітед».

Також Компанія «Пі.Ел.Джі.Ю.Ей.Лімітед»придбала 11860403 акцій, емітованих ВАТ «Азот», на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ121-09 від 28.04.2009 року, укладеного між ТОВ «Ейвас»та Компанією «Пі.Ел.Джі.Ю.Ей.Лімітед».

08.04.2009 року Компанія «Пі.Ел.Джі.Ю.Ей.Лімітед»придбала ще 1186403 акцій, емітованих ВАТ «Азот», на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ74-09 від 08.04.2009 року, укладеного з ТОВ «Ейвас».

10.04.2009 року Компанія «Пі.Ел.Джі.Ю.Ей.Лімітед»придбала 11860403 акцій, емітованих ВАТ «Азот», на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ79-09 від 10.04.2009 року, укладеного з ТОВ «Ейвас».

На підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ125-09 від 28.04.2009 року, укладеного між ТОВ «Ейвас»та Компанією «Пі.Ел.Джі.Ю.Ей.Лімітед», Компанія «Пі.Ел.Джі.Ю.Ей.Лімітед»придбала 11860403 акцій, емітованих ВАТ «Азот».

12491438 акцій, емітованих ВАТ «Азот», Компанією «Пі.Ел.Джі.Ю.Ей.Лімітед»було відчужено на користь ТОВ «Нафберг Холдінгз Лімітед»18.03.2011 року на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № 669; 54-12-БД/11; Б-3871/11.

Компанією «Пі.Ел.Джі.Ю.Ей.Лімітед»було відчужено на користь ТОВ «Нафберг Холдінгз Лімітед» 12491439 акцій, емітованих ВАТ «Азот», 17.03.2011 року по договору купівлі-продажу цінних паперів № 665; 53-12-БД/11;Б-3854/11.

Придбані акції в загальній кількості 24982877 штук ТОВ «Нафберг Холдінгз Лімітед»реалізувало Товариству з обмеженою відповідальністю «Омбридж»по договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ42-11 від 28.03.2011 року, по договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ27-11 від 21.03.2011 року; по договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ29-11 від 22.03.2011 року; по договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ37-11 від 25.03.2011 року.

Тобто Компанія «Пі.Ел.Джі.Ю.Ей.Лімітед»є власником 93931646 акцій, емітованих ВАТ «Азот», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Омбридж»(код ЄДРПОУ 37578270) є власником 24982877 акцій, емітованих ВАТ «Азот».

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що похідні вимоги позивача щодо застосування правових наслідків недійсності правочину шляхом визнання права власності на акції не підлягають задоволенню.

У задоволенні похідних позовних вимог до другого відповідача - ПАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів»(найменування якого було змінено судом в процесі розгляду справи на Приватне акціонерне товариство «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів») також слід відмовити, з огляду на наступне.

ПрАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів»є депозитарієм цінних паперів. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»клієнтами депозитарію є зберігачі, які підписали з ним депозитарний договір, емітенти щодо рахунків власних емісій, відкритих на підставі договорів про обслуговування емісій цінних паперів, а також інші депозитарії, з якими підписані договори про кореспондентські відносини.

Згідно зі ст.ст. 1, 2, 7 та 11 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»безпосередній облік та перереєстрацію прав власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі або знерухомлені, здійснюють зберігачі цінних паперів, тобто комерційні банки або торговці цінними паперами, які є клієнтами депозитарію і в яких власники цінних паперів (депоненти) відкривають рахунки у цінних паперах шляхом підписання договору про відкриття рахунку в цінних паперах.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»у разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.

Згідно п. 1 Розділу VIII Положення про депозитарну діяльність, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 999 від 17 жовтня 2006 року, облікові реєстри власників цінних паперів формуються зберігачами на підставі записів на відкритих у них рахунках у цінних паперах цих власників станом на кінець операційного дня, що передує певній даті обліку, а зведений обліковий реєстр власників цінних паперів - депозитарієм на підставі даних цих облікових реєстрів, наданих зберігачами.

За приписами Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»безпосередній облік та перереєстрацію прав власності на цінні папери, випущені у бездокументарній формі або знерухомлені, здійснюють зберігачі цінних паперів, тобто комерційні банки, торговці цінним паперами, які є клієнтами депозитарію і у яких власники цінних паперів (депоненти) відкривають рахунки у цінних паперах шляхом укладення договору про відкриття рахунку у цінних паперах.

З огляду на викладене, а також враховуючи похідний характер, позовні вимоги до ПрАТ «ВДЦП»не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних в матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на першого відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір № 02 про надання відступного від 19.12.2007 року по договору застави цінних паперів № 02 від 26.04.2006 року, укладений між Компанією "ВІЗАЛОТ ЛІМІТЕД" (VIZALOT LIMITED) та відкритим акціонерним товариством "Сільвініт".

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Уралкалій" вул. П'ятілєтки, буд. 63, м. Березніки, Пермський край, Росія, 618426 на користь компанії "ВІЗАЛОТ ЛІМІТЕД" (VIZALOT LIMITED) Сеффрі Сквеа, офіс 205, Бенк Лейн, а./ящик N-8188, Нассау, Співдружність Багамських островів - 85 грн. 00 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 12.11.2012 р.

Суддя К.І.Довгань