Ухвала

від 07.11.2012 по справі 0670/1863/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Фещук А.В.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"07" листопада 2012 р. Справа № 0670/1863/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю представника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" вересня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Конструкція" до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СТС-Конструкція" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області (правонаступником якої є Малинська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000072301 від 11.01.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 316020 грн. за основним платежем та у сумі розміром 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2012 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Конструкція" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000072301 від 11.01.2012 року - задоволено

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області №0000072301 від 11.01.2012 року на суму 316021 грн., з яких 316020 грн. - основний платіж, а 1 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Конструкція" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову. В апеляційній скарзі посилається на порушення підприємством п.1 та п.2 ст.215, п.1 та п.5 ст.203, ст.216 Цивільного кодексу України та п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 201.4, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту у березні-травні 2011 року в сумі розміром 316020 грн. У періоді, який перевірявся відсутня передача ТОВ "Ріп" товарів платнику податків - ТОВ "СТС-Конструкція", що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, а отже їх нікчемність.

Переглянувши судове рішення, матеріали справи, доводи апеляційної скарги та пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "СТС-Конструкція" (далі - ТОВ "СТС-Конструкція") є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 34534654, перебуває на податковому обліку в Малинській об'єднаній державній податковій інспекції Житомирської області (далі - Малинська ОДПІ).

Відповідачем здійснено невиїзну документальну перевірку позивача на предмет правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріп", код ЄДРОПОУ 32163147 (далі - ТОВ "Ріп") за березень-травень 2011 року, за наслідками якої складено № 210/23-12/34534654 від 25.11.2010 року (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, та статей 203, 215, 228, 629, 662, 655, 656, 664 Цивільного кодексу України в частині здійснення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, що призвело до завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за березень-травень 2011 року на суму розміром 316020 грн.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000072301 від 11.01.2012 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 316020грн. за основним платежем та у сумі розміром 158010 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням ДПС у Житомирській області за результатами розгляду первинної скарги №2962/З-С/10-205 від 15.03.2012 року, повідомлення-рішення № 0000072301 від 11.01.2012 року скасоване в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 158 009, 00 грн., в іншій частині 316021 грн. (316020 грн. - основний платіж, 1 грн. - штрафна (фінансова санкція) залишено без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з наявності господарських операцій з ТОВ "Ріп" та правомірності формування позивачем податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Так, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 198.1 статті 98 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Приписами п. 198.2 вказаної статті визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).

Із змісту п. 201.10 ст. 201 ПК України вбачається, що єдиною підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна.

Частина 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статей 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України, недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку статті 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також, відповідно до статті 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Судом встановлено, що за перевіряємий період позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Ріп".

Господарські відносини документально підтверджені на підставі видаткової накладної № 24 від 28.03.2011 року згідно рахунку-фактури № 24 від 10.03.2011 року на суму 430000 грн.; договору № 18/01 від 18.01.2011 року на Реконструкцію майнового комплексу, розташованого по вул. Зрошувальній, 5 в м. Києві під розміщення Лівобережного центру зв'язку ПрАТ "МТС-Україна" (Друга черга. Будівництво складу № 2) на суму 870000 грн.; договору № 4/04 від 04.04.2011 року на Реконструкцію з розширенням та надбудовою нежитлової будівлі під офісно-торгові приміщення в м. Києві, вул. Зоологічна, 5/1 літера "А" на суму 366120 грн.; договору № 05-2011 від 05.05.2011 року на Реконструкцію майнового комплексу, розташованого по вул. Зрошувальній, 5 в м. Києві під розміщення Лівобережного центру зв'язку ПрАТ "МТС-Україна" (внутрішнє оздоблення) на суму 200000 грн.; фактом здійснення попередньої оплати за поставку будівельних матеріалів на суму 70000 грн. згідно платіжного доручення № 11962 від 11.05.2011 року.

Оплата вартості виконаних робіт та товару позивачем на користь ТОВ "Ріп" здійснено шляхом безготівкового розрахунку.

Факт виконання договорів за вказаний період підтверджуються податковими накладними; видатковими накладними та рахунками-фактурами; актами виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в та довідками про вартість виконаних робіт ф. КБ-3; виписками з банку про проведення оплати за поставлені будівельні матеріали та виконані будівельно-монтажні роботи.

Наявні у позивача первинні документи, а саме: податкові накладні; видаткові накладні, акти виконаних робіт ф. КБ-2в; довідки про вартість виконаних робіт ф. КБ-3 оформлені у відповідності з вимогами чинного законодавства і доказів їх недостовірності відповідачем суду не надано.

Суми податкового кредиту перевіряємого періоду по відносинах з ТОВ "Ріп" відображені позивачем у поданих до органу державної податкової служби податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2011 року.

Обставини щодо фактичності здійснення господарської операції з придбання у ТОВ "Ріп" товарів та робіт, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту відповідного періоду, відповідачем спростовані не були.

Колегія суддів вважає, що суд прийшов вірного висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви заінтересованої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Висновки податкового органу щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів не підкріплені належними доказами та рішенням суду про визнання його таким.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Як вбачається з матеріалів справи посадові особи підприємства позивача не були визнанні винними вироком суду, щодо проведення безтоварних фінансово-господарських операцій із суб'єктами господарювання та в намірі порушити публічний порядок.

Таким чином, посилання відповідача на недійсність правочину, тобто його укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання податкової вигоди, зокрема, права на формування податкового кредиту, не знайшли свого підтвердження.

Чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правом перевіряти відповідність законодавству та достовірність установчих документів, свідоцтв своїх контрагентів по угодах та достовірність їх підписів. Позивач, як платник податків, діяв у межах діючого законодавства, не обізнаний про умисел контрагента та не відповідає за його звітність. Позивач не має права витребовувати у контрагента документи з метою доведення, ким саме виконувались прийняті ним роботи, або перевіряти кількість працюючих осіб контрагента (Постанова Вищого адміністративного суду України від 10 січня 2012 року № К/9991/81953/11).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про скасування податкового повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області №0000072301 від 11.01.2012 року, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" вересня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький

Повний текст Ухвали виготовлено "12" листопада 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "СТС-Конструкція" вул.Котовського, 35,м.Радомишль,Житомирська область,12201

3- відповідачу Малинська міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області пл.Соборна, 10,м.Малин,Житомирська область,11601