Постанова

від 07.11.2012 по справі 5015/440/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2012 р. Справа № 5015/440/12

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М., розглянувши касаційну скаргуприватного підприємства "Елтіс Україна" на рішеннягосподарського суду Львівської області від 09.04.2012 р. та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 р. у справі № 5015/440/12 господарського суду Львівської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Львівобленерго" доприватного підприємства "Елтіс Україна" простягнення 10 832,16 грн. вартості недоврахованої електричної енергії в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: не з'явилися;

відповідача: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.04.2012р. у справі №5015/440/12 (суддя Мазовіта А.Б.) задоволено частково позов публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м.Львів та стягнуто з приватного підприємства "Елтіс Україна", м.Львів 3905,11 грн. вартості недоврахованої електричної енергії та 580,22 грн. судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2012р. (головуючий суддя: Михалюк О.В., судді: Малех І.Б., Мельник Г.І.), рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2012р. у справі № 5015/440/11 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Приватне підприємство "Елтіс Україна" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2012р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2012р. у справі №5015/440/12 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Сторони, згідно з приписами статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Позивач не скористався правом, наданим ст.111 2 ГПК України та не надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржених судових актів.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.12.2010 року представниками енергоінспекції ПАТ "Львівобленерго" при огляді схем обліку місць загального користування житлових будинків, було виявлено факти самовільного підключення електроустановок (домофонів) до електричної мережі, яка не є власністю споживача без укладення договору, про що складені акти про порушення ПКЕЕ №023839 (м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 255, під'їзд №3) та №024840 (м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 269, під'їзд №5).

На підставі зазначених актів у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією комісією ЛМЕМ по розгляду актів про порушення Правил користування електричної енергії (протокол №407А від 30.12.2011 р., протокол №408А від 30.12.2011 р.) проведено нарахування вартості необлікованої електроенергії на загальну суму 10832 грн. 16 коп.

30.12.2011 р. листом за вих. №30-05001 позивач надіслав відповідачу вищевказані протоколи засідання комісії ЛМЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 30.12.2011 р. та рахунки до них, а також запропонував оплатити вартість недоврахованої електроенергії. Письмові докази надіслання вказаного листа містяться в матеріалах справи.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до 1.3. ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Пунктом 7.6. ПКЕЕ встановлено, що у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Відповідно до п. 6.41. ПКЕЕ у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше, ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Як вбачається з акту №024840 (м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 269) про порушення Правил користування електричної енергії, він підписаний трьома представниками позивача.

Відповідно до п. 6.42. ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.п. 5 п.1.2. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006 р. Методика застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕ, та в разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача.

У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1. Методики, та за умови відсутності договору величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення, розраховується за відповідною формулою (п. 2.6. Методики).

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Це положення застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Згідно п. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно договору підряду №190 ДП від 22.07.2010 р., укладеного між відповідачем та мешканцями будинку №269, під. №5 по вул. Б.Хмельницького м. Львів, відповідач зобов'язувався виконати роботи по встановленню системи контролю "Eltis".

Відповідно до п.1.3. вищевказаного договору підрядник зобов'язувався передати у безоплатне користування замовника обладнання. Додатком №1 ДП прийому-передачі від 22.07.2010 р. відповідач передав у безоплатне користування замовнику відповідне обладнання.

Таким чином, приналежність електроустановки (домофону) в під'їзді №5 будинку №269 по вул. Б.Хмельницького у м. Львові відповідачу останнім не спростовано та не заперечувалось.

З матеріалів справи не вбачається, відповідачем не доведено, що ним здійснювалось споживання електроенергії належними йому електроустановками в під'їзді №5 будинку №269 по вул. Б.Хмельницького у м. Львові на підставі договору, укладеного між відповідачем та постачальником таких послуг.

Позивачем розраховано недовраховану електричну електроенергію згідно акту №024840 за період з 02.06.2010 р. по 01.12.2010 р. в сумі 5416 грн. 08 коп.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, зокрема додатку №1 ДП прийому-передачі від 22.07.2010 р., обладнання в під'їзді №5 будинку №269 по вул. Б.Хмельницького у м. Львові було змонтоване відповідачем та передане мешканцям 22.07.2010 р. У зв'язку з цим, право нарахування у позивача виникає з моменту монтажу та підключення обладнання до електричної мережі, тобто з 22.07.2010 р. Судом проведено перерахунок розрахованої позивачем згідно акту №024840 вартості електроенергії, розмір якої відповідно до проведеного перерахунку повинен становити 3905 грн. 11 коп.

Також, 08.12.2009 р. між відповідачем та мешканцями будинку №255, під. №3 по вул. Б.Хмельницького було укладено договір підряду №1 ДП, за умовами якого відповідач зобов'язувався виконати роботи по встановленню системи контролю "Eltis" та передати у власність мешканцям.

На виконання вказаного договору відповідач виконав та передав у власність, а замовник прийняв роботи, пов'язані з установкою домофону, та обладнання, необхідного для його функціонування, про що свідчать відповідний додаток №1ДП прийому-передачі майна, обладнання та робіт від 10.12.2009 р.

За визначенням, наведеним у Законі України "Про електроенергетику", споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Стаття 27 названого Закону визначає, що правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 1.1 Правил, їх норми регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). При цьому, споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Таким чином, відповідач не є споживачем електроенергії будинку №255, під. №3 по вул. Б.Хмельницького, оскільки безпосередньо її не споживав, а встановлював лише обладнання (домофони) у під'їзді житлового буднику на замовлення мешканців цих будинків із подальшим переданням їм такого обладнання у власність. Отже, застосування до відповідача положень Правил користування електричною енергію, на підставі яких позивачем складено акт №023839 (м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 255, під'їзд №3) про порушення, є безпідставним.

За таких обставин, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Заперечення відповідача щодо дійсності акта не беруться судом до уваги з огляду на те, що, як зазначалося вище, вказаний акт підписаний трьома уповноваженими представниками, а тому складений у відповідності до ПКЕЕ. Крім того, директор ПП "Елтіс Україна" був присутній на засіданні комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, мав можливість надавати пояснення та отримав примірник протоколу засідання комісії, а також використав своє право на оскарження рішення комісії в суді.

Доводи касаційної скарги про те, що в актах про порушення ПКЕЕ №023839 від 01.12.2010р. №024840 від 01.12.2012р. не вказано, що мало місце безоблікове споживання відповідачем електричної енергії, не приймаються судом, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Решта доводів скаржника, викладені у касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, натомість обґрунтованих доводів про порушення судами норм процесуального права та матеріального права скаржником суду касаційної інстанції не наведено.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ними обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятих у справі судових рішень.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Елтіс Україна" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2012 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 р. у справі № 5015/440/12 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.