Постанова

від 13.11.2012 по справі 5009/312/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р. Справа № 5009/312/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Коробенка Г.П.

Куровського С.В.

За участю : представника ДПІ у Голосіївському районі м.Києва -Малинської А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ФОП ОСОБА_3

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2012 р. по справі № 5009/312/12 за заявою ФОП ОСОБА_3 до ТОВ "О-ВІЛ" про банкрутство, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.01.2012 р. за заявою ФОП ОСОБА_3 порушено провадження по справі № 5009/312/12 про банкрутство ТОВ "О-ВІЛ", на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Запорізької області від 06.02.2012 р. по справі № 5009/312/12 /суддя Шевченко Т.М./ боржника - ТОВ "О-ВІЛ" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Клименка О.Ю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2012 р. /судді : Богатирь К.В., Склярук О.І., Ушенко Л.В./ постанову господарського суду Запорізької області від 06.02.2012 р. скасовано, провадження по справі № 5009/312/12 припинено.

В касаційній скарзі кредитор - ФОП ОСОБА_3 просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2012 р. посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а постанову господарського суду Запорізької області від 06.02.2012 р. залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ДПІ у Голосіївському районі м.Києва, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Приймаючи постанову про визнання ТОВ "О-ВІЛ" банкрутом суд першої інстанції виходив з того, що боржник відсутній за своєю юридичною адресою, що підтверджується актом державного виконавця, неспроможний погасити борг перед кредитором в сумі 21 000,00 грн., який є безспірним, відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а отже у суду є підстави для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції від 06.02.2012 р. Донецький апеляційний господарський суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які свідчать про відсутність боржника за його місцезнаходженням, а отже, справа про банкрутство ТОВ "О-ВІЛ", як відсутнього боржника, порушена безпідставно та провадження по справі підлягає припиненню.

ФОП ОСОБА_3 подано заяву про визнання банкрутом ТОВ "О-ВІЛ" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як відсутнього боржника.

Згідно ч.1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно до вимог чинного законодавства, єдиним належним доказом підтвердження факту відсутності боржника за його місцезнаходження є довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, до якого внесено запис про відсутність боржника за його місцезнаходженням.

Так, згідно ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", який набрав чинності з 01.07.2004 р., в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 1,3 ст.18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч.2, ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як доказ відсутності боржника за місцемзнаходженням, ініціюючим кредитором надано акт державного виконавця та постанова Жовтневого ВДВС ЗМУЮ про повернення виконавчого документа від 05.01.2011 р., в якому зазначено, що боржник за адресою, вказаною в заяві стягувача та виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців - не знаходиться, а саме: АДРЕСА_1.

Проте, як було встановлено господарським судом апеляційної інстанції, в простому векселі серії АА 0553159 від 08.12.2011 р., заборгованість за яким була покладена як підстава для порушення справи про банкрутство ТОВ "О-ВІЛ", боржник знаходиться за адресою : м.Київ, вул. вул.Червонопрапорна, 28/А (а.с.7).

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.ст.99-101 ГПК України, господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутній відповідний витяг з Єдиного державного реєстру щодо відсутності ТОВ "О-ВІЛ" за місцезнаходженням, відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", а надані ФОП ОСОБА_3 документи, не є належними та допустимими доказами, згідно ст.ст.33-36 ГПК України, які б свідчили про відсутність боржника за місцемзнаходженням.

За таких обставин, господарський суд апеляційної інстанції належним чином дослідивши обставини справи та наявні у справі докази, дійшов до обгрунтованого висновку про те, що справа про банкрутство ТОВ "О-ВІЛ" , за статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як відсутнього боржника, порушена безпідставно і підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2012 р. по справі про банкрутство ТОВ "О-ВІЛ" відповідає вимогам закону та підстав для її скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній апеляційній постанові.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ФОП ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2012 р. по справі № 5009/312/12 залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Коробенко Г.П.

Куровський С.В.