Постанова

від 15.11.2012 по справі 1пд/5014/1867/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.11.2012 р. справа №1пд/5014/1867/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Марченко О.А., Зубченко І.В. секретаря Федорової Ю.І. від позивача:Гуртова К.В., представник за дов. від 10.01.12р. № 777 від відповідача:Морозов С.І., представник за дов. від 10.08.12р. б/н від третьої особи: не з»явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівник-12" м. Стаханов Луганської області

на рішення господарського суду Луганської області

від 02.10.2012 року у справі№ 1пд/5014/1867/2012 (суддя Зюбанова Н.М.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" м. Луганськ до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівник-12" м. Стаханов Луганської області Виконавчого комітету Стахановської міської ради Луганської області м. Стаханов Луганської області проврегулювання розбіжностей, які виникли при укладанні договору ВСТАНОВИВ:

26.07.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" м. Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівник-12" м. Стаханов Луганської області про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення щодо пунктів договору 1.2, 4.2, 4.3, 5.1, 5.3, 6.4, 7.1 ( а.с.2-7).

Рішенням господарського суду Луганської області від 02.10.2012р. позов задоволено. Господарський суд вирішив врегулювати розбіжності, які виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" м.Луганськ та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівник-12" м.Стаханов Луганської області при укладенні Договору №1030 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.06.2012 року, виклавши їх в наступні редакції позивача:

- пункт 1.2. проекту договору -"Споживач" зобов'язується надавати послуги з водопостачання та водовідведення мешканцям багатоквартирних будинків житлового фонду "Споживача" (крім юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності), які мешкають у житловому фонді "Споживача", а також своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за надані "Виробником" послуги на умовах, визначених цим договором та виконувати інші умови договору;

- пункт 4.2. проекту договору -"Зняття показників загальнобудинкових приладів обліку здійснюється спільно представниками "Споживача" та "Виробника" не рідше одного разу на місяць, з оформленням відповідних двосторонніх актів по узгодженій формі по кожному будинку. На підставі цих актів "Споживач" виконує зведений розрахунок використаної води, який надає "Виробнику" щомісячно, але не пізніше 30 (31) числа поточного місяця.";

- пункт 4.3. проекту договору -"У разі відсутності загальнобудинкових приладів обліку, кількість використаної "Споживачем" води по кожному будинку визначається окремо та складається :

а) з обсягу, розрахованому по затверджених нормах водоспоживання та кількості мешканців, які не мають квартирних засобів обліку (сумарно);

б) з обсягу води, визначеного за показаннями усіх квартирних засобів обліку у даному будинку (сумарно);

в) з обсягу води, використаної "Споживачем" на загальнобудинкові потреби, розрахованого згідно Методики.

г) з об'єму витоків внутрішньобудинкових мережах "Споживача" за наявністю відповідних актів і розрахунків, виконаних згідно з п. 10.1. Правил користування.

"Виробник" має право проводити вибіркову перевірку щодо достовірності наданих "Споживачем" розрахунків, спільно з представниками "Споживача".;

- пункт 5.1. проекту договору - "Розрахунки за спожиту воду та скидання стічних вод "Споживач" здійснює щоденно, у розмірі суми усіх платежів, що надійшли протягом банківського дня від споживачів послуг (населення) в оплату за послуги з водопостачання та водовідведення, - шляхом оформлення "Споживачем" відповідного доручення банківській установі про щоденне перерахування коштів з рахунку "Споживача" на рахунок "Виробника". Перерахована сума підтверджується банківськими виписками.

Остаточний розрахунок за спожиті послуги "Споживач"робить на підставі наданих "Виробником"рахунків чи інших платіжних документів до 20 числа місяця, що слідує за розрахунковим. Звіряння розрахунків здійснюється щомісячно шляхом оформлення актів звіряння.

Акти, груп-рахунки, податкові накладні та інші документи від імені "Виробника" підписуються на рівні відокремленого підрозділу Стахановським департаментом та скріплюються печаткою цього ж підрозділу.";

- пункт 5.3. проекту договору -"У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг з водопостачання та водовідведення, "Споживач" зобов'язаний у триденний термін з дня отримання груп-рахунок (рахунок), направити до "Виробника" повноважного представника з обґрунтуваннями, необхідними для проведення звірки та підписання акту звіряння у цей же термін. При невиконанні цієї умови, показники, зазначені у документах "Виробника", вважаються прийнятими "Споживачем" та підлягають сплаті."

- пункт 6.4. проекту договору -"Споживач" зобов'язаний встановити у тижневий термін з моменту підписання Договору загальнобудинковий засіб обліку води;

- щомісячно надавати "Виробнику" розрахунки спожитої води, згідно п.п 4.2., 4.3. договору;

- щомісячно брати участь у зніманні показань будинкових засобів обліку;

- своєчасно і в повному обсязі оплачувати надані "Виробником" послуги;

- утримувати в технічно справному стані внутрішньобудинкові водопровідні та каналізаційні системи, прилади та обладнання, своєчасно здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків, вживати заходів щодо негайного усунення витоків;

- забезпечити безпечний, цілодобовий і вільний доступ персоналу "Виробника" для перевірки технічного стану внутрішньобудинкових мереж водопостачання та засобів обліку;

- прийняти від "Виробника" базу даних і особистих рахунків абонентів (фізичних осіб) - мешканців багатоквартирних будинків житлового фонду "Споживача", наведеного в п. 1.1. договору та забезпечити ведення достовірного обліку послуг, що надаються абонентам згідно норм водоспоживання та за показаннями квартирних засобів обліку;

- при здачі в оренду приміщення у житловому будинку новому орендарю - юридичній або фізичній особі-суб'єкту підприємницької діяльності, або при переведенні житлового приміщення в не житлове, письмово повідомити про це "Виробника" протягом 10-ти днів;

- у письмовій формі доводити до відома "Виробника" про всі зміни: назви, адреси об'єкта, передачу його іншим організаціям чи фізичним особам, зміну банківських реквізитів, реорганізацію або майбутню ліквідацію підприємства та інші зміни, які впливають на виконання цього договору, - не пізніш як за тиждень до початку змін.";

- пункт 7.1. проекту договору -"За несвоєчасну оплату наданих послуг з водопостачання та водовідведення "Споживач" сплачує "Виробнику" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, згідно чинного законодавства."

Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір 1073грн.00 коп.

Судове рішення мотивоване тим, що договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення є обов»язковим в силу Закону, жодна з пропозицій відповідача, з приводу якої сторони не досягли згоди після укладення протоколу узгодження розбіжностей, не може бути прийнятою та не підлягає включенню до спірного договору.

Відповідач, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівник-12" м. Стаханов Луганської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Луганській області від 02.10.2012 р. та прийняти нове рішення про врегулювання переддоговірного спору, виклавши Договір у такій редакції: п.1.2 виключити; п.4.2 -залишити у редакції позивача; п.4.3, п.5.1 -виключити, тому що ці пункти за змістом не можуть мати місце при виключенні п.1.2; п.5.3 залишити у редакції позивача; пункти 6.4.1, 6.4.2, 6.4.3, 6.4.7 -виключити; п.7.1 залишити у редакції позивача (а.с. 109-119).

Підставами для скасування рішення апелянт вважає порушенням господарським судом прямих норм Конституції України, матеріального та процесуального законодавства України. Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що позивач, як монополіст та виробник послуг може будь-яку юридичну особу примусити споживати його послуги, а відтак позивач заздалегідь знав, що йому прийдеться подавати позов про врегулювання узгодження редакції договору.

Апелянт вказує на те, що позивач не надав суду жодного доказу порушення його прав редакцією Договору, що викладено відповідачем у протоколі розбіжностей, а спосіб захисту прав не відповідає ст. 16 ЦК України та ст.ст. 1,2 ГПК України.

Також апелянт вказує на те, що примусове укладання договору на умовах, які не є обов»язковими для сторони відповідача, порушують права відповідача. Виключення п.1.2 договору нічим, на думку апелянта, не порушує права позивача, тому що він має можливість і не має перешкод в укладанні договорів по квартирно з особами, що перебувають у квартирах.

У судовому засідання представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення господарського суду, а апеляційну скаргу без задоволення, підтримав відзив на апеляційну скаргу від 12.11.2012р. № 20юр.

Третя особа у судове засідання не з»явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, своїм правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції не скористалася.

Враховуючи те, що явка сторін не була визнана обов»язковою у судове засідання, колегія суддів ухвалила розглядати апеляційну скаргу без участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України та повинно бути залишено без змін, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" (ідентифікаційний код 35554719) є юридичною особою, що підтверджено довідкою з ЄДРПОУ та витягом із Статуту (а.с. 11-12,13).

Згідно з п.2 Статуту Товариства предметом діяльності Товариства є забір, очищення та постачання води, каналізація, відведення й очищення стічних вод, виробництво та розподілення охолодження води або льоду для охолодження, постачання пари та гарячої води тощо ( а.с.11-12).

За даними довідки з ЄДРПОУ серед видів діяльності відповідача є збирання, очищення та розподілення води, та збирання і оброблення стічних вод (а.с.13).

Отже, згідно Статуту позивач є виробником комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідач, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку " Машинобудівник-12" є юридичною особою (ідентифікаційний код 36654727), що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, Статутом та довідкою з ЄДРПОУ(а.с.51-60, 61,62).

Згідно Статуту об'єднання, затвердженого установчими зборами ОСББ "Машинобудівник-12" 12.07.09 року, протокол №1, воно: є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для розподілу між його членами (п.1.6); може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладання договорів з фізичними та юридичними особами (п.1.5).

Метою створення ОСББ, між іншим, є забезпечення захисту прав його членів відповідно до п.11.1 статуту (п.2.1).

Завдання та предмет діяльності об'єднання визначені у пункті 2.2 Статуту, при цьому до їх числа віднесено забезпечення сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (абз.3 п.2.2).

До компетенції правління ОСББ, між іншим, віднесено укладання договорів із суб'єктами підприємництва, які виконують роботи, в т.ч. будівельні, надають житлово-комунальні та інші послуги та здійснення контролю за їх виконанням.

На підставі наказу Фонду комунального майна виконавчого комітету Стахановської міської ради Луганської області від 10.11.09 року №167 "Про передачу житлового будинку №12 по вул. Руднева на баланс ОСББ "Машинобудівник-12" -з балансу Комунального підприємства "Житлосервіс №3" на баланс об'єднанню передано житловий будинок, який знаходиться за адресою: м. Стаханова, вул. Руднєва, 12 (а.с.26)

Повноважною комісією здійснено передачу на баланс ОСББ зазначеного будинку, а також його обладнання, у т.ч. водопроводи та каналізацію, про що складено акт приймання-передачі житлового фонду (а.с. 22-25).

Посилаючись на ст.ст. 19 та 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а також на ст. 179 Господарського кодексу України, позивач спрямував на адресу відповідача підписаний проект договору №1030 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.06.12 року ( а.с.14-16).

Відповідач, отримавши проект договору, розглянув його, підписав, та склав протокол розбіжностей, в якому запропонував виключити п.1.2, п.4.2, п.5.1, п.5.3, п.6.4.1, п.6.4.2, п.6.4.3, п.6.4.7, п.7.1. (а.с.17,18).

Позивач, 05.07.12 року (згідно відмітки на супровідному листі - а.с. 17) отримавши проект договору та згаданий протокол розбіжностей, не погодився і запропонованою відповідачем редакцією договору, а тому звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо врегулювання переддоговірного спору щодо укладання договору про надання послуг з централізованого постачання та водовідведення.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004р. №1875-1У (далі -Закон № 1875), Законом України «Про питну воду та питне водопостачання»від 10.01.2002р. № 2918-Ш (далі -Закон № 2918), Законом України «Про об»єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.2001р. № 2866-Ш (далі -Закон № 2866), Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 07.10.08 року за №936/15627 (далі -Правила №190), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.02 № 37 (далі - Правила № 37).

За приписами ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За приписами п.7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору ( ч. 3 ст. 184 ГК України).

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. Правил № 190, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги"; істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ст. 19 Закону № 2918 послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.

Послуги з надання водопостачання та водовідведення за змістом ст. 1, п.1ч.1 ст. 13 Закону № 1875 є одним з видів комунальних послуг.

Статтею 19 Закону № 1875 встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

За приписами статті 1 Закону № 1875 - балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

У відповідності до ч. 1 ст. 29 Закону України № 1875 договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

У разі, якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем (ч. 2 ст. 29 Закону №1875).

Як вже було зазначено, відповідач є балансоутримувачем будинку, розташованого у м.Стаханові, вул. Руднєва, 12.

Статтею 1 Закону № 2866 визначено поняття об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, а саме - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Нормою ст. 24 Закону № 1875 передбачено саме право об'єднання співвласників на укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг. Водночас за приписами ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Згідно п.4.1 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 25.04.05р. №60, виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення може бути виробник послуг або виконавець послуг з управління будинками, чи інший об'єкт господарювання, з яким дійшли домовленості про надання таких послуг та який відповідає вимогам п.1.3 зазначеного Порядку, а саме: виконавцем житлово-комунальних послуг може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, зазначених ч.2 ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме:

- укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир;

- утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживання заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій.

Згідно до ч. 2 ст. 29 Закону України № 1875, у разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Виходячи з того, що відповідач (балансоутримувач) не є виконавцем послуг з постачання холодної води та водовідведення, він не укладав договір на надання цих послуг з іншим виконавцем, тому позивач (ч. 2 ст. 29 Закону "Про ЖКП"), є одночасно їх виробником та виконавцем (ч. 3 ст. 19 названого Закону).

Крім цього, колегія суддів зазначає, що позивач є підприємством централізованого водопостачання та водовідведення для споживачів, які безпосередньо приєднані до централізованих водопровідних та каналізаційних мереж. Трубопроводи систем водопостачання та водовідведення квартир багатоповерхових житлових будинків до мереж позивача не приєднані, а підключені до інженерних мереж багатоповерхових будинків, які в свою чергу являють собою єдину систему водопостачання та водовідведення будинків. До мереж позивача підключені мережі, які знаходяться на балансі відповідача, що також не спростовано останнім.

Доказів того, що кожна квартира будинку, розташованого у м.Стаханові, вул. Руднєва, 12 приєднана безпосередньо до мереж постачання води -позивача, відповідачем не надано та матеріалами справи не підтверджено.

Отже, стороною по спірному договору має виступати саме відповідач, а не власники чи квартиронаймачі окремих квартир в багатоповерхових будинках, як помилково вважає апелянт.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що законами України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про питну воду та питне водопостачання" прямо встановлено, що укладання договору, який є предметом даного спору є обов'язковим в силу Закону (ч. 1 ст. 19 цього Закону), що вказаний Договір повинен укладатися між підприємством питного водопостачання, - тобто позивачем, та відповідачем (споживачем), визначеним у абз. 4 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", - тобто з відповідачем, оскільки у даних правовідносинах ніяка інша юридична особа із перелічених у ч. 1 ст. 19 цього Закону, не підпадає під ознаки «споживач».

Отже, господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність достатніх підстав для прийняття в редакції позивача розбіжностей за договором № 1030 від 01.06.2012р. на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

При вирішенні спору стосовно врегулювання розбіжностей стосовно пунктів 1.2; 4.2; 4.3; 5.1; 5.3; 6.4; 7.1; - суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст.638 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.20 Закону № 2918 істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; відповідальність сторін договору. У договорі про надання послуг з питного водопостачання повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання.

Колегія суддів вважає, що доводи відповідача стосовно 1.2 договору правильно не взяті до уваги господарським судом, оскільки суперечать ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»і позивач не може надавати послуги з водопостачання та водовідведення мешканцям будинку безпосередньо, оскільки надає послуги до обрізу будинку, надалі йдуть внутрішньо будинкові мережі відповідача.

Крім того, колегія суддів, зазначає що виключаючи цей пункт договору, відповідач ухиляється від п.1.2 договору в редакції позивача, з огляду на те що цим пунктом передбачений обов'язок відповідача своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за надані "Виробником" послуги на умовах, визначених цим договором, та виконувати інші умови договору", який в редакції відповідача відсутній, тим самим порушує права позивача від неналежного виконання умов договору відповідачем.

Пунктом 4.2 договору у редакції позивача передбачено: "4.2.Зняття показників загально-будинкових приладів обліку здійснюється спільно представниками "Споживача" та "Виробника" не рідше одного разу на місяць, з оформленням відповідних двосторонніх актів по узгодженій формі по кожному будинку. На підставі цих актів "Споживач" виконує зведений розрахунок використаної води, який надає "Виробнику" щомісячно, але не пізніше 30 (31) числа поточного місяця.".

Відповідач погодився з редакцією цього пункту, запропонованою позивачем.

Як зазначено у п. 3.1. Правил №190, розрахунок за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється на основі показань засобів обліку. Пунктом 5.2 цих Правил передбачено, що вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача.

Крім того, пункт 5.21 Правил №190 містить імперативну норму, а саме: зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем. Виробник перевіряє правильність зняття споживачем показів засобів обліку води та надання ним відомостей про обсяги і показники якості скинутих стічних вод. Якщо перевіркою будуть встановлені розбіжності між показами засобів обліку та поданими споживачем відомостями, виробник проводить перерахунок кількості поданої питної води і обсягів скинутих стічних вод за період від попередньої перевірки до моменту виявлення розбіжностей згідно з показниками засобів обліку.

Пунктом 4.3 договору у редакції позивача передбачено: "4.3.У разі відсутності загально-будинкових приладів обліку, кількість використаної "Споживачем" води по кожному будинку визначається окремо та складається :

а)з обсягу, розрахованого по затверджених нормах водоспоживання та кількості мешканців, які не мають квартирних засобів обліку (сумарно);

б) з обсягу води, визначеного за показаннями усіх квартирних засобів обліку у даному будинку (сумарно);

в)з обсягу води, використаної "Споживачем" на загально-будинкові потреби, розрахованого згідно Методики;

г)з об'єму витоків у внутрішньо-будинкових мережах "Споживача" - за наявності відповідних актів і розрахунків, виконаних згідно з п. 10.1. Правил користування.

"Виробник" має право проводити вибіркову перевірку щодо достовірності наданих "Споживачем" розрахунків, спільно з представниками "Споживача".

Відповідач наполягає на виключенні даного пункту, але ці доводи правильно не прийняті господарським судом до уваги, оскільки ігнорування відповідачем запропонованих ТОВ «Луганськвода», як виробником води певних методів її обліку за відсутності загально будинкових приладів не має законодавчого підґрунтя. Дана пропозиція не може бути прийнята, оскільки у разі виключення зазначеного пункту стане неможливим здійснювати розрахунки кількості спожитої холодної води.

Пунктом 5.1 спірного договору передбачено: "5.1.Розрахунки за спожиту воду та скидання стічних вод "Споживач" здійснює щоденно, у розмірі суми усіх платежів, що надійшли протягом банківського дня від споживачів послуг (населення) в оплату за послуги з водопостачання та водовідведення, - шляхом оформлення "Споживачем" відповідного доручення банківській установі про щоденне перерахування коштів з рахунку "Споживача" на рахунок "Виробника". Перерахована сума підтверджується банківськими виписками.

Остаточний розрахунок за спожиті послуги "Споживач" робить на підставі наданих "Виробником" рахунків чи інших платіжних документів до 20 числа місяця, що слідує за розрахунковим. Звіряння розрахунків здійснюється щомісячно шляхом оформлення актів звіряння.

Акти, груп-рахунки, податкові накладні та інші документи від імені "Виробника" підписуються на рівні відокремленого підрозділу Стахановським департаментом та скріплюються печаткою цього ж підрозділу.".

Відповідач пропонує також виключити цей пункт.

Дана пропозиція не може бути прийнята з огляду на наступне:

Пунктами 3.7 та 3.9 Правил №190 передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору. Рахунки за воду і за скидання стічних вод до мережі водовідведення виписуються виробником споживачам.

Крім того, колегія суддів зазначає, що якщо виключити цей спірний пункт договору - у даному випадку з боку відповідача буде мати місце користування чужими грошовими коштами, які надійшли на користь виробника, що є порушенням приписів ст.625 Цивільного кодексу України.

Переданий на розгляд суду, а тому спірний п. 5.3 проекту договору регулює питання незгоди споживача щодо кількості або вартості отриманих послуг з водопостачання та водовідведення, коли він зобов'язаний у триденний термін з дня отримання груп-рахунку (рахунку) направити до "Виробника" повноважного представника з обґрунтуваннями, необхідними для проведення звірки та підписання акту звіряння у цей же термін. При невиконанні цієї умови, показники, зазначені у документах "Виробника", вважаються прийнятими "Споживачем" та підлягають сплаті.

Апелянт погодився із запропонованою редакцією цього пункту позивачем.

Пункт 5.3 в редакції позивача кореспондується з п. 5.1 договору та направлення представника виробника до кожного споживача (споживачів) призвело б до порушення робочого процесу та фактично є нереальним на практиці.

Запропонована позивачем редакція п. 6.4 договору відповідає п. 2.1. Правил № 37, якими передбачено, що водопостачальна організація (виробник) має право здійснювати раптовий, не погоджений з відповідачем заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидається.

Крім того, з приводу тверджень апелянта щодо порушення з боку позивача Закону України «Про захист персональних даних», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист персональних даних від 01.06.2010р. № 2297-1У цей Закон регулює відносини, пов»язані із захистом персональних даних під час їх обробки. При цьому об»єктами захисту є персональні дані, які обробляються в базах персональних даних (ст. 5). Тобто йдеться не про персональні дані загалом, які є в розпорядженні володільця таких даних, а лише про ті, які потрапили до бази персональних даних.

Відповідно до ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім»ї та прав вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. Таким чином, включення наданих фізичної особою персональних даних до будь-якої бази без її згоди може бути розцінено як порушення прав такої особи.

В матеріалах справи відсутні докази стосовно того, що мешканці багатоквартирного будинку за адресою: м. Стаханов, вул. Руднєва, 3 є володільцями персональних даних та відносяться до бази персональних даних, яка передбачена Законом України № 2297.

Пункт 7.1. договору у редакції позивача передбачає: "За несвоєчасну оплату наданих послуг з водопостачання та водовідведення "Споживач" сплачує "Виробнику" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, згідно чинного законодавства."

Виключення даного пункту суперечить визначеним законодавством видам відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, якими позивач вправі користуватись у повній мірі як виробник послуг.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що запропонований позивачем проект договору на послуги з водопостачання та водовідведення, містить всі істотні умови, які ставляться для договорів даного виду відповідно до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 02.10.2012 року у справі №1пд/5014/1867/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівник-12" м. Стаханов Луганської області на рішення господарського суду Луганській області від 02.10.2012р. у справі №1пд/5014/1867/2012 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганській області від 02.10.2012р. у справі №1пд/5014/1867/2012 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді О.А. Марченко

І.В. Зубченко

Надр.6 прим:1 -у справу; 2 -позивачу;3 -відповідачу;4 -третій особі 5 -ДАГС;6-ГС Луг. обл.