Постанова

від 12.11.2012 по справі 5010/1098/2012-6/3-14/79

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.12 Справа № 5010/1098/2012-6/3-14/79

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого -судді Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Юрченко Я.О.

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою б/н від 25.09.2012р. (вх. № 658 від 08.10.2012р.) Заболотівської районної лікарні,

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.09.2012р.

у справі № 5010/1098/2012-6/3-14/79 (суддя В.І.Булка),

порушеній за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медсервіс-Галичина", м. Івано-Франківськ,

До відповідача: Заболотівської районної лікарні, смт. Заболотів, Снятинського району, Івано-Франківської області,

Про стягнення заборгованості в сумі 64269,97 грн., в т.ч. 56044,00 грн. -основного боргу, 616,13 грн. -інфляційних втрат, 2005,44 грн. -3% річних, 5604,40 грн. -штрафу, судового збору та витрат на послуги адвоката в сумі 6427,00 грн.

За участю представників сторін:

Від апелянта/відповідача: Панько О.С. -п/к за довіреністю 1322 від 31.08.2012 р.,

Від позивача: адвокат Гентош Р.Є. -п/к за довіреністю б/н 23.09.2011 р.

Представникам, які прибули в судове засідання, роз'яснено права та обов'язки визначені ст. ст. 20, 22, 27, 29 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів -не надходило.

Представники, які прибули в судове засідання, подали спільне письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів»від 08.10.2012р., дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Зварич О.В. (судця-доповідач), судді Хабіб М.І. та Якімець Г.Г. (Розпорядження В.о.голови Львівського апеляційного господасрького суду від 10.10.2012 р.).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 року прийнято апеляційну скаргу апелянта/скаржника б/н від 25.09.2012р. (вх. № 658 від 08.10.2012р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 12.11.2012 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази -оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи).

Згідно розпорядження заступника керівника апарату суду від 09.11.2012 р. справу № 5010/1098/2012-6/3-14/79, у зв'язку із захворюванням судді-доповідача Зварич О.С., призначено для повторного автоматичного розподілу справ. 09.11.2012р. автоматизованою системою документообігу суду дану справу розподілено до розгляду судді -доповідачу Данко Л.С.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2012р. в склад колегії для розгляду справи № 5010/1098/2012-6/3-14/79 господарського суду Івано-Франківської області введено суддів - Давид Л.Л., Юрченко Я.О.

12.11.2012 р. представник апелянта/відповідача прибув, доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, пояснив, що проти основної суми боргу не заперечує, так як дійсно існує заборгованість за виконані роботи перед позивачем, однак проти нарахування інфляційних втрат, трьох відсотків річних та штрафу заперечує, оскільки вважає, що вказані суми не підлягають до стягнення. Просить в цій частині у позові відмовити з тих підстав, що відповідач є державною організацією та фінансується з державного бюджету.

Представник позивача прибув, проти апеляційної скарги заперечив, пояснив, що апелянт/відповідач не надав належних та допустимих доказів щодо неправомірності нарахування інфляційних втрат, трьох відсотків річних відповідно до ст. 625 ЦК України та штрафу, згідно умов договору, а та обставина, що відповідач є державною організацією та фінансується з державного бюджету не може слугувати підставою для відмови у задоволенні в цій частині позовних вимог. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого суду від 13.09.2012 р. - залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 5010/1098/2012-6/3-14/79.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, апеляційну скаргу Заболотівської районної лікарні задовольнити частково, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.09.2012р. у справі № 5010/1098/2012-6/3-14/79 в частині стягнення 616,13 грн. -інфляційних втрат, 2005,44 грн. -3% річних, 1609,50 грн. -судового збору та 6427,00 грн. -витрат на послуги адвоката -скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 13.09.2012р. у справі № 5010/1098/2012-6/3-14/79 (суддя В.І.Булка) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Медсервіс-Галичина" заявлені до Заболотівської районної лікарні про стягнення 64269,97 грн. задоволено повністю (а.с. 52-54).

Вирішено стягнути з боржника: Заболотівської районної лікарні (п. і. 78315, Івано-Франківська обл., Снятинський район, смт. Заболотів, вул. Б. Хмельницького, 13, код ЄДРПОУ 01993629) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Медсервіс-Галичина»(юридична адреса: п. і. 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Крайківського, 1; фактична адреса: п. і. 79000, м. Львів, вул. Промислова, 27, код ЄДРПОУ 33163059) 56044,00 грн. - основного боргу, 616,13 грн. - інфляційних витрат, 2005,44 грн. - 3 % річних, 5604,40 грн. -штрафу, 6427,00 грн. - витрат за послуги адвоката та 1609,50 грн. судового збору (абзац другий резолютивної частини рішення ).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду апелянт/відповідач: Заболотівська районна лікарня звернулась до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду Івано-Франківської області в частині стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та штрафу скасувати, і в цій часині прийняти нове рішення, яким у позові в частині стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та штрафу відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, а саме рішення місцевого суду є необґрунтованим, висновки суду викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи, а самі обставини є недоведеними. Вважає, що витрати на послуги адвоката є явно завищеними, щодо нарахованих інфляційних втрат, трьох відсотків річних та штрафу заперечує оскільки вважає, що апелянт/відповідач є державною організацією та фінансується з державного бюджету, відтак, на думку апелянта, позивач безпідставно нарахував інфляційні втрати, три відсотки річних та штраф.

Як встановлено колегією суддів та підтверджується матеріалами справи, апелянт/відповідач: Заболотівська районна лікарня є самостійною юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код 01993629, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 78315, Івано-Франківська обл., Снятинський р-н, смт. Заболотів, вул. Б.Хмельницького, буд. 10, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, запис № 8 в реєстрі, виданий станом на 04.09.2012р. (а. с. 39-41).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Медсервіс-Галичина»є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код 33163059, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Крайківського, буд. 1, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, запис № 9 в реєстрі, виданий станом на 04.09.2012р. (а. с. 42-44).

З огляду на наведене належить зазначити, що юридична особа вважається створеною і набуває права юридичної особи (правосуб'єктності) з дня її державної реєстрації у порядку визначеному чинним законодавством України, що визначено ст. 89 ЦК України.

Статтею 56 ГК України визначено порядок утворення суб'єкта господарювання, вимоги до установчих документів, визначено у ст. 57 ГК України, а набрання чинності установчих документів, передбачено у ст. 58 ГК України.

Зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни.

Діяльність незареєстрованого суб'єкта господарювання, який підлягає державній реєстрації, забороняється.

Статтею 91 ЦК України передбачено цивільну правоздатність юридичної особи, а одночасно з правоздатністю у юридичної особи виникає дієздатність, відповідно до статті 92 ЦК України, і цивільна правоздатність (відповідно до частини 2 статті 91 ЦК України) може бути обмежена лише за рішенням суду.

Станом, на час розгляду справи господарським судом, як позивач, так і апелянт/відповідач є юридичними особами, установчі документи яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

Частиною 4 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», передбачено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи. Статтею 29 вищевказаного Закону, передбачено державну реєстрацію змін до установчих документів, яка здійснюється за процедурами передбаченими частинами першою-п'ятою статті 25 та частинами другою -третьою статті 27 цього Закону для проведення державної реєстрації юридичної особи, отже, і в цьому випадку, дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації змін до статуту юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

Виходячи з вищенаведеного, посилання апелянта/відповідача надані в судовому засіданні про те, що за Договором № 05/001 підряду від 06.06.2011р. відповідати повинен орган місцевого самоврядування, як засновник, є безпідставним.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 06 червня 2011 року між Заболотівською районною лікарнею («Замовник»- за Договором, Відповідач -у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медсервіс-Галичина»(надалі ТзОВ «Медсервіс-Галичина») («Підрядник»- за Договором, Позивач -у справі) було укладено Договір підряду № 05/001 (далі за текстом -Договір)(а. с. 7-9).

Зазначений Договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи скріплено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України, є правомірним правочином відповідно до ст. 204 ЦК України, оскільки іншого сторонами (апелянтом -у справі) не доведено.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором підряду, оскільки відповідає ст. 837 Цивільного кодексу України.

Статтею 837 Цивільного кодексу України (далі за текстом -ЦК України) визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Зазначений Договір, станом на час розгляду справи в суді, є чинним, сторонами доказів про те, що цей Договір визнано недійсним у судовому порядку, розірвано та (або) припинено не подано, судом першої інстанції -не встановлено.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Підрядник зобов'язується власними силами і засобами, в обумовлений строк, у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи: капітальний ремонт системи киснепроводів Заболотівської районної лікарні на об'єкті: Заболотівська районна лікарня, Снятинського району Івано-Франківської області, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Як встановлено сторонами у Договорі, договірна ціна на момент укладення Договору є твердою динамічною і становить: 56044,00 грн. в т. ч. ПДВ 9341,00 грн. (п. 2.1.).

Тверда договірна ціна визначається на основі проектно-кошторисної документації, встановлюється незмінною на весь обсяг будівництва і не уточнюється, за винятком обставин визначених п. 2.2. Договору.

Так, пунктом 2.2. Договору передбачено, у яких випадках може переглядатись договірна ціна.

Строки виконання робіт сторони визначили у розділі 3 даного Договору.

Згідно п. 3.1. Договору, роботи за договором повинні бути виконані протягом 60 календарних днів. При умові надання Замовником дозволу на початок виконання будівельних робіт, виданого інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю.

Права та обов'язки сторін визначено розділом 4 Договору підряду.

Рахунки і платежі сторонами передбачено у розділі 5 Договору.

Пунктом 5.1. Договором передбачено, що Замовник здійснює оплату наступним чином: Замовник зобов'язаний повністю оплачувати вартість поетапно виконаних підрядником робіт не пізніше 9 днів з моменту підписання кожного Акта приймання-передачі.

Відповідальність сторін визначено розділом 6 Договору.

Пунктом 6.3. Договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт Замовник сплачує на користь Виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення або штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від простроченого платежу за вибором підрядника.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, не заперечується сторонами у даній справі, позивач виконав перед відповідачем свої зобов'язання в повному обсязі.

На підставі Локального кошторису № 2-1-1 (а.с. 11-18), позивачем були виконані роботи з капітального ремонту системи киснепроводів Заболотівської районної лікарні, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт (Типова форма № КБ-2в) за червень 2011 року, який складено та підписано представниками двох сторін - 29.06.2011р. на загальну суму виконаних робіт 56044,00 грн. (а. с. 21-24) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2011 року, дата підписання якої 29.06.2011р. (форма № КБ-3)(а. с. 20).

Як встановлено місцевим судом, Акт приймання виконаних будівельних робіт (Типова форма № КБ-2в) за червень 2011 року на суму виконаних робіт 56044,00 грн. підписаний повноважними представниками двох сторін за договором, без зауважень та/або застережень, скріплений печатками двох сторін за Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, кошти в сумі 56044,00 грн. за виконані підрядником роботи відповідачем, відповідно до умов Договору, не оплачено.

Отже заборгованість відповідача перед позивачем становить 56044,00 грн., що не заперечується відповідачем, про що зазначено у запереченні проти позову (а.с. 34) та апеляційній скарзі (а.с. 66-67).

Враховуючи вищенаведене, місцевий суд прийшов до правомірного висновку, що факт виконання позивачем своїх зобов'язань за даним Договором є доведеним, відповідачем не спростованим.

Статтями 173, 175 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статей 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору і якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 332 ЦК України, за договором підряду, підрядчик зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться (ст. 161 ЦК України). Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Відтак, як встановлено місцевим господарським судом, заборгованість за виконані підрядні роботи в сумі 56044,00 грн. підлягають до задоволення.

Крім суми основного боргу, позивач у позовній заяві просив стягнути на свою користь з відповідача інфляційні витрати в сумі 616,13 грн. і 3% річних в сумі 2005,44 грн., які нараховано відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Згідно з приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (п. 2 Інформаційного листа ВГС України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 ), зокрема, у тих випадках, коли боржник виступає державною організацією (установою, закладом) і фінансується із державного бюджету.

Однак колегія суддів, не погоджується з висновком місцевого суду та твердженнями позивача, що до стягнення з відповідача на користь позивача належить 616,13 грн. інфляційних втрат та 2005,44 грн. - 3% річних, які нараховані за період з 12.06.2011р. по 20.08.2012р., оскільки місцевим судом невірно визначено період, за який нараховуються вказані платежі.

В даному конкретному випадку право вимоги у позивача в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних виникло з 11.07.2011р., а не з 08.07.2011р., як встановив місцевий суд, оскільки п. 5.1. Договору передбачено, що замовник здійснює оплату поетапно виконаних підрядником робіт не пізніше 9 днів з моменту підписання кожного акта приймання-передачі.

Акт приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за червень 2011 року підписаний представниками двох сторін 29.06.2011р . (а.с. 24), відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку для оплати починається з наступного дня після відповідної календарної дати, з якою пов'язано його початок, тобто з 30.06.2011р .

30.06.2011р. + 9 днів наданих Договором для оплати коштів (п. 5.1. Договору) = 08.07.2011р. Відповідно останнім днем строку для оплати є 08.07.2011р. до 24 год. 00 хв., тому у позивача виникло право на нарахування інфляційних витрат та 3% річних з 09.07.2011р. (ст. 253 ЦК України). Однак, 09.07.2011р. та 10.07.2011р. були вихідними днями, враховуючи приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України, колегія суддів приходить до висновку, що право на нарахування інфляційних втрат та 3% річних, в даному випадку, виникло у позивача у перший за вихідними робочий день, з 11.07.2011р ., а не з 12.06.2011р., як вказав позивач, з чим погодився місцевий суд.

При перерахунку розміру інфляційних витрат колегією суддів використано Закон України «Про державну статистику», яким затверджено Наказ від 27.07.2007р. № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»та судової практики, викладеної у п. 2 Інформаційного листа ВГС України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012.

Офіційні індекси інфляції за липень 2011р. -98,7%, за серпень 2011р. -99,6%, за вересень 2011р. -100,1%, за жовтень 2011р. -100,0%, за листопад 2011р. -100,1%, за грудень 2011р. -100,2%.

При перерахунку індексу інфляції колегією суду взято до уваги, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць (рік), не виключаючи періоду дефляції), прострочення і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу. Яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012р. у справі № 52/30).

Середньостатистичний розмір індексу інфляції за період: липень 2011р. - грудень 2011р. = 98,7% (98,7%*99,6%*100,1%*100,0%*100,1%*100,2% = 98,6989%). Відтак, 56044,00 грн. -боргу * 98,7% /100% = 55314,82 грн. -56044,00 грн. боргу, розмір інфляційних втрат за період: липень 2011р. - грудень 2011р., включно = 0,00 грн.

Офіційний індекс інфляції за січень 2012р. -100,2%, за лютий 2012р. -100,2%, за березень 2012р. -100,3%. Середньостатистичний розмір індексу інфляції за період: січень 2012р. - березень 2012р., включно = 100,7% (100,2%*100,2%*100,3%/100% = 100,7%), 56044,00 грн. - боргу * 100,7%/100% = 56436,31 грн. -56044,00 грн. -боргу = 392,31 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних втрат за період: липень 2011р. - березень 2012р., включно, складатиме суму 392,31 грн. (0,00 грн. + 392,31 грн.), а не 616,13 грн., як помилково, визначив місцевий суд.

Щодо розрахунку 3% річних за період: з 12.06.2011 р. по 20.08.2012р. на суму 2005,44 грн., колегія суддів також не може погодитись, виходячи з такого.

Як встановлено вище у цій постанові, право на нарахування 3% річних виникло у позивача з 11.07.2011р ., а не з 12.06.2011р. Відтак, за період з 11.07.2011 р. по 31.12.2011р. 3% річних складає 801,50 грн., виходячи з розрахунку: кількість днів прострочення за згаданий період = 174 дні, а не 203 дні, як помилково встановив місцевий суд, сума боргу = 56044,00 грн. (56044,00 грн. боргу * 3% / 365 *174 дні прострочення = 801,51 грн.). За період з 01.01.2012р. по 20.08.2012р. 3% річних складають 1871,85 грн. виходячи з розрахунку: кількість днів прострочення = 233 дні, борг = 56044,00 грн. (56044,00 грн. * 3% / 365 *233 дні прострочення = 1073,28 грн.).

Загальний розмір 3% річних розрахований за період з 11.07.2011р. по 20.08.2012р. ( в межах позовних вимог) становить 1874,79 грн. (801,51 грн. + 1073,28 грн.).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь штраф у розмірі 5604,40 грн., який розраховано відповідно до п. 6.3. Договору.

Зазначеним пунктом Договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт Замовник сплачує на користь Виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення або штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від простроченого платежу за вибором підрядника.

З огляду на те, що вищезазначеним пунктом Договору встановлено штрафні санкції, як у формі пені, так і у формі штрафу, тобто на вибір стягувача, залишаючи в цій частині рішення місцевого суду без змін, колегія суддів виходила з того, що відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 628 ЦК України) з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 6 ЦК України).

Приписами ЦК України передбачено дві форми неустойки: штраф та пеню (ст. 549 ЦК України).

Зокрема, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В даному випадку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь неустойку у формі штрафу в сумі 5604,40 грн., що встановлено Договором (п. 6.3.), виходячи з розрахунку: 56044,00 грн. боргу * 10%/100% = 5604,40 грн.

Колегіє суддів встановлено, що відповідач, в процесі розгляду справи господарським судом, не клопотав, виходячи із вимог ст. 233 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, про зменшення розміру штрафу, який нараховано відповідно до умов добровільно укладеного між позивачем та відповідачем Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, крім суми основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних та штрафу, просить стягнути з відповідача судові витрати (ст. 44 ГПК України) 1609,50 грн. судового збору та витрати на послуги адвоката у розмірі 6427,00 грн.

Зазначені вимоги позивача були задоволені місцевим судом в повному обсязі.

Однак з таким висновком місцевого суду колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2012р. між ТзОВ «Медсервіс-Галичина»(Замовник за договором) з однієї сторони та адвокатом Гентош Ростиславом Євгеновичем (Виконавцем за договором), який діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 322 від 30.04.2004р., з іншої сторони було укладено Договір № 06/12 про надання адвокатської юридичної допомоги.

Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування зазначених витрат лише адвокату.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону "Про адвокатуру" (в редакції чинній на час складання адвокатом Присяги та видачі Свідоцтва), яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

До матеріалів справи додано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 322 від 30.04.2004р. (а. с. 45) та платіжне доручення № 6812 від 05.09.2012 р. на суму 6427,00 грн. за адвокатські послуги згідно договору № 06/12 від 06.08.2012р. (а. с. 38).

Колегія суддів прийшла до висновку, що розмір витрат за послуги адвоката слід зменшити та стягнути у розмірі 5141,60 грн., що складає 80% від сплачених адвокату коштів за надання позивачу відповідних послуг, враховуючи те, що адвокатом неналежним чином були розраховані розміри інфляційних втрат та 3% річних, що слугувало підставою для перерахунку вказаних платежів колегією суддів, про що зазначено вище у цій постанові.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що вказані платежі за послуги адвоката не належить стягувати з відповідача колегією суддів до уваги не приймається, оскільки позивачем сплачено адвокату 6427, 00 грн. (докази у справі), що складає 10% від загальної ціни позову (на час подання позову до господарського суду - 64269,97 грн.).

Колегія суддів прийшла до висновку стягнути з відповідача на користь позивача 5141,60 грн. за послуги надані адвокатом, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, враховуючи ступінь виконання зобов'язання відповідачем, а також те, що розмір адвокатської винагороди Законом України «Про адвокатуру»не встановлено, визначається за домовленістю сторін; адвокатські послуги були надані адвокатом згідно з Договором № 06/12 від 06.08.2012р. (а.с. 29-30), врахував, що відповідач своїх зобов'язань за Договором № 05/001 підряду від 06.06.2011р., протягом тривалого часу, не виконав, коштів в сумі 56044,00 грн. за виконані позивачем роботи не сплатив по даний час; доказів, що апелянтом/відповідачем вживалися заходи до негайного добровільного усунення порушення частково та/або повністю -не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні, відтак розмір вищезазначеного платежу є розумним та співрозмірним.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, апеляційну скаргу Заболотівської районної лікарні задовольнити частково, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.09.2012р. у справі № 5010/1098/2012-6/3-14/79 скасувати частково в частині стягнення 616,13 грн. -інфляційних втрат, 2005,44 грн. -3% річних, 1609,50 грн. -судового збору та 6427,00 грн. -витрат на послуги адвоката і в цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з боржника: Заболотівської районної лікарні на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Медсервіс-Галичина»: 392,31 грн. - інфляційних витрат, 1874,79 грн. - 3 % річних, 5141,60 грн. - витрат за послуги адвоката та 1600,62 грн. судового збору.

В іншій частині рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.09.2012р. у справі № 5010/1098/2012-6/3-14/79 - залишити без змін.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку в сумі 99,11 грн. покласти на позивача.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, апелянтом при поданні апеляційної скарги Квитанцією № к18/Р/34 від 25.09.2012р. сплачено судовий збір за перегляд рішення місцевого суду в сумі 826,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який набрав чинності з 01.11.11р., судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012р.»передбачено, що на 01.01.2012р. місячна мінімальна заробітна плата складає 1073,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (із змінами), скаржник зобов'язаний сплатити судовий збір -50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, але не менше 0,75 розміру мінімальної заробітної плати (далі за текстом -МЗП) та не більше 30 мзп, тобто у розмірі 804,75 грн.

Скаржником сплачено судовий збір у більшому розмірі ніж встановлено Законом.

Відтак, Заболотівській районній лікарні в порядку ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»повернути з Державного бюджету надмірно сплачений ним судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 21,25 грн. (сплачено квитанцією № к18/Р/34 від 25.09.2012 р.)(а.с. 68).

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 35, 36, 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заболотівської районної лікарні задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.09.2012р. у справі № 5010/1098/2012-6/3-14/79 скасувати частково, в частині стягнення: 616,13 грн. -інфляційних втрат, 2005,44 грн. -3% річних, 1609,50 грн. -судового збору та 6427,00 грн. -витрат на послуги адвоката і в цій частині прийняти нове рішення.

3. Стягнути з боржника: Заболотівської районної лікарні (п. і. 78315, Івано-Франківська обл., Снятинський район, смт. Заболотів, вул. Б. Хмельницького, 13, код ЄДРПОУ 01993629) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Медсервіс-Галичина»(юридична адреса: п. і. 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Крайківського, 1; фактична адреса: п. і. 79000, м. Львів, вул. Промислова, 27, код ЄДРПОУ 33163059) 392,31 грн. - інфляційних витрат, 1874,79 грн. - 3 % річних, 5141,60 грн. - витрат за послуги адвоката та 1600,62 грн. - судового збору.

4. В іншій частині рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.09.2012р. у справі № 5010/1098/2012-6/3-14/79 - залишити без змін.

5. Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку в сумі 99,11 грн. покласти на позивача.

6. Заболотівській районній лікарні (п. і. 78315, Івано-Франківська обл., Снятинський район, смт. Заболотів, вул. Б. Хмельницького, 13, код ЄДРПОУ 01993629) в порядку ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»повернути з Державного бюджету надмірно сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 21,25 грн. сплаченого квитанцією № к18/Р/34 від 25.09.2012р.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

8. Матеріали справи повернути господарському суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко Я.О.