Постанова

від 14.11.2012 по справі 5009/2852/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.11.2012 р. справа №5009/2852/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Богатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В.

При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін: від боржника:не з'явився від скаржника: від кредитора:не з'явився Мішурська О.В. -довір. № 319 від 25.06.2012р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.10.2012р. по справі№ 5009/2852/12 /суддя Шевченко Т.М./ за заявою кредитораприватного підприємства "Грандпром" м. Первомайськ Миколаївської області до боржникаприватного акціонерного товариства "Енергомаш" м.Запоріжжя провизнання банкрутом

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.10.2012р. у справі № 5009/2852/12 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі.

В апеляційній скарзі ДПІ просить ухвалу скасувати та припинити провадження у справі. В обґрунтування доводів посилається на те, що боржник має перед апелянтом кредиторську заборгованість у сумі 2 562 394, 53грн., що підтверджується відповідними рішеннями суду першої інстанції, які на теперішній час оскаржуються в апеляційному порядку, тому не вважаються податковим боргом боржником та виведено в особових рахунках. У зв'язку з ліквідацією банкрута цю заборгованість не можливо списати як безнадійну. Також скаржник зазначає про відсутність на його думку підстав для провадження цієї справи про банкрутство на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі-Закон), оскільки до податкового органу ПАТ "Енергомаш" 06.06.2012р. надало податкову декларацію з ПДВ, де зазначені операції на митній території України в обсязі 22 702грн. (без ПДВ) та 4 540грн.-розмір ПДВ; про відсутність в ЄДР запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням. В скарзі апелянт наводить перелік відкритих розрахункових рахунків ПАТ "Енергомаш" в банківських установах, але інформація про їх закриття відсутня. Також ДПІ вказує на те, що видано наказ та направлення на проведення позапланової перевірки боржника, які були скеровані на адресу ліквідатора, але останній не надав документів для її проведення, тому перевірка боржника як платника податків не була проведена.

Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не пов'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши заперечення представника ініціюючого кредитора, колегія суддів встановила:

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника , заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Частина 3 статті 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у випадку відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора. При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, притаманні процедурі, яка передбачена ст.52 Закону, зокрема: справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку згідно ч.3 ст.6 Закону, встановленого для їх погашення.

Як вбачається з заяви про порушення справи про банкрутство та доданих до неї документів, підставами порушення справи за ст. 52 Закону є те, що кредитор та боржник 17.05.2012р. уклали договір № 17-05/12 про надання консультаційних послуг, склали акт виконаних робіт та в рахунок погашення заборгованості боржник передав ініціюючому кредитору простий вексель серія АА № 2426014 від 22.05.2012р. на суму 17200грн. У зв'язку з неоплатою векселя приватним нотаріусом було вчинено протест про неоплату векселя від 26.06.2012р. № 1090 та виданий виконавчий напис від 26.06.2012р. № 1091. З метою примусового стягнення ініціюючий кредитор звернувся до виконавчої служби і постановою від 06.07.2012р. Комунарський ВДВС Запорізького МУЮ відкрив виконавче провадження. Постановою від 25.07.2012р. Комунарським ВДВС Запорізького міського управління юстиції повернуто виконавчий документ-виконавчий напис №1091 від 26.06.2012р., оскільки в результаті вжитих державним виконавцем заходів встановлено, що згідно повідомлення з АІС «Автомобіль», Держтехнагляду, ОП ЗМБТІ, Держкомзему рухоме та нерухоме майно за боржником не зареєстровано, відповідно до перевірки майнового стану за адресою підприємства майно, на яке може бути звернуто стягнення відсутнє, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Відсутність боржника за адресою підтверджується і актом державного виконавця від 25.07.2012р.

Отже, звертаючись з заявою, ініціюючий кредитор надав суду докази про безспірність своїх вимог до боржника, докази звернення до виконавчої служби про стягнення безспірної заборгованості у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»; результати проведення виконавчого провадження, а саме: встановлення факту відсутності боржника за місцезнаходженням, що унеможливлює виконання виконавчого документу.

Колегія суддів вважає, що господарський суд Запорізької області обґрунтовано виніс ухвалу від 30.07.2012р., якою порушив провадження у справі про банкрутство ПАТ "Енергомаш" за заявою ПП «Грандпром».

Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»вЄдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи , зокрема, відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи ; дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; персональний склад комісії з припинення.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається у матеріалах справи є Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.07.2012р. № 14381528, в якому міститься запис про знаходження ПАТ "Енергомаш" в стані припинення підприємницької діяльності та внесення 31.07.2012р. запису про прийняття рішення засновниками про припинення юридичної особи.

Таким чином, відомості щодо юридичної особи, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені та приймаються судом до уваги як належні докази.

Статтею 104 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Пунктом 4.7 Рекомендацій Президії ВГСУ від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 передбачено, що у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

На підставі ст. 52 Закону та наявності достатньої кількості доказів у матеріалах справи господарський суд Запорізької області 13.08.2012р. виніс постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з призначенням ліквідатором у справі ініціюючого кредитора.

Господарським судом від ліквідатора був отриманий звіт, ліквідаційний баланс ПАТ "Енергомаш", які розглянуті та затверджені судом, а провадження у справі -припинено, що підтверджується ухвалою суду від 10.10.2012р.

Згідно ч. 5 ст. 52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Порядок виявлення кредиторів по ст. 52 Закону про банкрутство передбачений шляхом направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом. У зв'язку з цим всі кредитори можуть в місячний термін звернутися з грошовими вимогами до ліквідатора банкрута. Іншого порядку повідомлення кредиторів, ніж направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом, стаття 52 Закону про банкрутство не передбачає, в тому числі і публікування оголошення в офіційному друкованому органі.

Згідно ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансове становище банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.

Відповідно до ст.26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Проте цим визначенням обсяг ліквідаційної маси не обмежується, оскільки згідно з частиною першою статті 213 ГК у процедурах банкрутства використовуються майнові активи, які належать йому на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності. Права вимоги за зобов'язаннями та об'єкти права інтелектуальної власності можуть бути предметами цивільного обігу, а тому вони підлягають включенню до складу ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором у порядку, встановленому Законом (п. 90 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15).

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

Як вбачається зі звіту ліквідатора та доданих до нього документів, ліквідатором були повідомлені потенційні кредитори (державні контролюючі органи) в м. Дніпропетровську та в м. Запоріжжя отримані відповіді про відсутність заборгованості ПАТ "Енергомаш" перед ними. Також з'ясовано наявність у боржника за попереднім місцезнаходженням та у м.Запоріжжя, рухомого та нерухомого майна, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, які свідчать про відсутність майна.

Але відсутні запити ліквідатора до інспекції Головного державного реєстру флоту щодо наявності плавзасобів, Державного реєстру цивільних повітряних суден України щодо наявності літальних засобів, Державного департаменту інтелектуальної власності стосовно наявності прав на інтелектуальну власності, органу державної статистики щодо наявності у власності часток у статутних фондах інших юридичних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 30 Закону ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором . Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника .

Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що у справі № 5009/2852/12 є інформація про банківські рахунки боржника, в якій зазначено, що деякі з цих рахунків закриті, а рахунки в АКБ «Новий»та ПАТ «Укрсоцбанк»є відкриті (а.с.96 т.1). Але як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором були направлені запити до цих банківських установ про з'ясування на них грошових коштів. Листом від 24.09.2012р. № 18/573 ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Новий»повідомив про відсутність залишку коштів на рахунках у банкрута в гривнях, російських рублях, доларів США та євро.

Однак у справі відсутні дані про залишок коштів на рахунку, який відкрито у ПАТ «Укрсоцбанк», що є порушенням ст.ст. 25, 26, ч. 7 ст. 30 Закону.

Крім того, в порушення ч. 7 ст. 30 Закону залишились не закриті рахунки в ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Новий»та ПАТ «Укрсоцбанк». Отже, наведене свідчить про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків.

Статтею 34 Закону передбачено, що ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури.

Зі звіту ліквідатора вбачається, що ліквідатором на юридичну адресу підприємства не надсилалися письмові вимоги до керівника ПАТ "Енергомаш" про передачу можливих активів, документів та печатки підприємства.

Одним із можливих способів встановлення місцезнаходження бухгалтерської та іншої первинної документації банкрута апеляційний суд вважає вжиття ліквідатором заходів щодо з'ясування фізичної або юридичної особи, яка є засновником (засновниками) приватного акціонерного товариства -банкрута. При утворенні приватного акціонерного товариства не виключена можливість покладення виконання обов'язків керівника на засновника, якщо він є фізичною особою або інший розподіл між засновником та керівником функцій управління товариством. Можливим способом встановлення особи засновника ПАТ "Енергомаш" є звернення ліквідатора до органу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із запитом про надання інформації з цього питання, в тому числі шляхом отримання копії Статуту банкрута. Ліквідатором не було встановлено особу засновника банкрута, відсутнє звернення до засновника безпосередньо із запитом щодо з'ясування особи та місцезнаходження останнього керівника ПАТ "Енергомаш", бухгалтерської та первісної господарської документації, печатки та штампів, майнових активів банкрута.

Наявність у справі листа, адресованого Трушкіну В., та фіскальний чек про направлення йому цього листа у м. Каунас Литва з вимогою про передачу бухгалтерської документації банкрута, печаток та штампів (а.с.93-94 т.1) апеляційний суд не приймає як належний доказ з наступних підстав.

Немає доказів про фактичне направлення листа за юридичною особою боржника: м. Запоріжжя, вул. Совхозна, 36А; немає доказів, що керівні органи боржника або його засновник знаходяться у м. Каунас Литва.

Надані ініціюючим кредитором документи як додатки до заяви про порушення справи про банкрутство свідчать про те, що від імені боржника ці документи підписував директор Трушкін В., але будь-яких документів, які б підтверджували станом на той час конкретну особу керівника ПАТ "Енергомаш" не надано.

Крім того, в матеріалах справи є податкова декларація з податку на додану вартість, яка подана боржником до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, де вказаний керівник боржника Назаров О.О. та зазначена зовсім інша адреса ПАТ "Енергомаш": 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 7.

Отже, апеляційний суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні докази звернення ліквідатора до керівних органів банкрута або до його учасників (засновників) про передачу фінансової документації з метою встановлення наявності або відсутності майнових активів ПАТ "Енергомаш" для подальшого задоволення вимог кредиторів в процесі ліквідації.

Таким чином, ліквідатор надав до господарського суду Запорізької області звіт та ліквідаційний баланс станом на 27.09.2012р. без дотримання вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що призвело до безпідставного прийняття судом ухвали від 10.10.2012р. про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, які не в повній мірі відображають загальну суму кредиторських вимог та наявності або відсутності майнових активів банкрута.

За таких обставин, матеріали справи свідчать про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків у цій справі про банкрутство, про відсутність повного та об'єктивного розгляду місцевим господарським судом всіх обставин справи та відсутність законних підстав для затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, припинення провадження по справі.

Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1)неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3)невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4)порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржувана ухвала господарського суду за результатами проведення ліквідаційної процедури не відповідає нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, вона підлягає скасуванню, а справа направленню для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію проведення ліквідаційної процедури.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.10.2012р. у справі №5009/2852/12 -задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.10.2012р. у справі №5009/2852/12 про банкрутство скасувати.

Справу № 5009/2852/12 направити до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження приватного акціонерного товариства "Енергомаш" м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 7 прим.: 1.боржнику,

1.кредитору,1.скаржнику, 1.ДАГС,

1.до справи, 1.ГСЗО, 1. дер.реєстратору