Постанова

від 13.11.2012 по справі 5017/1946/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р.Справа № 5017/1946/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Андрєєвої Е.І.

при секретарі судового засідання: Соколовій Ю.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Сивак А.Л. (довіреність № 5225-4 від 20.12.2011 року)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Укрнафтопром"

на рішення господарського суду Одеської області від „13" вересня 2012 року

по справі № 5017/1946/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал", м. Одеса

до Приватного акціонерного товариства „Укрнафтопром", м. Одеса

про стягнення 134 751,17 грн.

В С Т А Н О В И В :

03.07.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" (далі по тексту -позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства „Укрнафтопром" (далі по тексту -відповідач) про стягнення заборгованості за послуги водовідведення ливневих стоків у сумі 134 751 грн. 17 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач вчасно не оплатив послуги з водовідведення ливневих стоків за період з 01.10.2010 року по 01.05.2012 року, внаслідок чого утворився борг у сумі 134 751,17 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.09.2012 року по справі № 5017/1946/2012 (суддя Рога Н.В.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" задоволені повністю. Стягнуто з ПАТ „Укрнафтопром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" заборгованість за послуги водовідведення ливневих стоків у сумі 134 751 грн. 17 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 695,02 грн.

Такий висновок суду мотивований тим, що відповідач порушив норми чинного законодавства та умови договору, позивачем це встановлено та підтверджено відповідними доказами, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги водовідведення ливневих стоків у сумі 134 751 грн. 17 коп. за період з 01.10.2010 року по 01.05.2012 року є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ПАТ „Укрнафтопром" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позову ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал". Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням скаржника, вимоги позивача про стягнення сум за послуги водовідведення за скид ливневих стоків не підлягають задоволенню, як безпідставні, необґрунтовані та непередбачені нормативними актами, що регулюють правовідносини у сфері водопостачання та водовідведення.

На думку скаржника, в матеріалах справи містяться два суперечливих акта (№1399-ти від 02.07.2002 року та № 1202 від 29.05.2003 року) з різноманітною площею, яку займає відповідач (1.4 га та 1,3 га), що позбавляє можливості встановити, яку дійсно площу займає відповідач. Більш того, за адресою: Новомосковська дорога,21, крім об'єкта відповідача знаходиться ще один об'єкт, що належить ТОВ „Лана-Закуски".

Апелянт зазначає те, що в матеріалах справи відсутні докази прийняття на баланс позивачем системи водовідведення ливневих стоків на території, що займає відповідач, що в свою чергу позбавляє його права вимагати у відповідача оплати за спірні послуги.

Скаржник посилається на те, що позивачем не представлено доказів, підтверджуючих понесення ним будь-яких витрат на надання послуг, заборгованість за які заявлена до стягнення в межах даної справи, а також не доведено сам факт надання спірних послуг.

Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він та його представник в судових засіданнях просили апеляційну скаргу ПАТ „Укрнафтопром" залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду -без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

30.10.2012 року в судовому засіданні представником ПАТ „Укрнафтопром" заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи та прийняття до уваги додаткових доказів.

Між тим, судова колегія вважає, що таке клопотання відповідача є безпідставним, необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

По-перше, подані представником ПАТ „Укрнафтопром" документи не мають значення та не стосуються даного предмету спору.

По-друге, відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України, додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував не можливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судових засідань та необхідність надання відзиву на позовну заяву вимоги суду не виконав. Відзив, де мав можливість відповідно до статті 59 ГПК України з посиланням на докази, навести мотиви відхилення вимог позивача, відповідач не надав і в судові засідання не з'явився.

Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року, у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Крім того, позиції щодо не прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, якщо заявник не обґрунтував не можливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, додержується і Верховний Суд України, що викладена в постанові від 13.05.2008 року по справі № 13/136/06.

Представник відповідача в судове засідання 13.11.2012 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Так, в судовому засіданні 30.08.2012 року представник ПАТ „Укрнафтопром" -Єлуашвілі І.В., був належним чином повідомлений про оголошення перерви саме на 13.11.2012 року о 14:00, про що свідчить його підпис на відповідній розписці. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, відповідно до Статуту ТОВ „Інфокс", затвердженого Протоколом № 02/02 зборами учасників від 06.02.2004 року та зареєстрованого Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва 21 червня 1996 року № 00632 ТОВ „Інфокс" є правонаступником малого підприємства „Інфокс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, зареєстрованого 10.06.1991 року, рішення № 194 та правонаступником Комунального підприємства „Одесводоканал" на підставі Договору оренди цілісного майнового комплексу КП „Одесводоканал" від 17.12.2003 року (а.с.63).

01.11.2000 року між КП „Одесводоканал", правонаступником якого є ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" та ЗАТ „Укрнафтопром", назва якого змінено на ПАТ „Укрнафтопром", був укладений Договір на послуги водопостачання та водовідведення № 4401/3 (а.с.18), згідно якого Водоканал надає послуги по наданню питної води на об'єкти Абонента, а також по прийманню стічних вод, що скидаються Абонентом в мережу комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів. Договір укладений строком на п'ять років і діє з 01.11.2000 року до 01.11.2005 року. Договір вважається продовженим на наступні п'ять років, якщо до закінчення місяця після закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про зміну або припинення його дії.

Після закінчення строку дії договору, у зв'язку із відсутністю заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору, договір № 4401/3 від 01.11.2000 року автоматично продовжується на той же строк на тих же умовах.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що Абонент своєчасно оплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та улаштування на них в належному стані відповідно з „Правилами", що перелічені в п.2.1 Договору та діючим законодавством.

Згідно з п.2.1 Договору, сторони зобов'язалися керуватися Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України, затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 року № 30, Правилами приймання виробничих стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської облдержадміністрації № 87/А-98 від 09.02.1998 року, існуючими ДСТУ, іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому законом порядку.

Абонент зобов'язався відшкодовувати матеріальну шкоду, нанесену міським каналізаційним мережам, приладам, спорудам і водним об'єктам скидом ненормативно-очищених стічних вод в міську каналізацію (п.2.3.8 Договору).

Згідно із пунктом 2.3.13 Договору, Абонент зобов'язався своєчасно і в повному обсязі оплачувати послуги водопроводу та каналізації, у тому числі платежі за перевищення ліміту водоспоживання і каналізації, скид ненормативно-очищених стоків тощо.

28.09.2004 року сторонами було підписано та скріплено печатками додаткову угоду до договору № 4401/3 від 01.11.2000 року (а.с.21), якою було внесено зміни до деяких його умов, зокрема, внесено зміни до п.3.2 Договору, згідно якого оплата послуг водокористування та водовідведення проводиться щомісячно у наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 100 % суми платежу за попередній місяць до 10 числа розрахункового місяця, остаточний розрахунок 5 числа місяця наступного за розрахунковим. Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок Водоканалу.

Відповідно до п.3.3 Договору, оплата здійснюється за тарифами, затвердженими у встановленому чинним законодавством порядку.

На момент укладення договору діяли слідуючи тарифи: вода -0,99 грн. 1 мі, стоки -0,67 грн. за 1 мі. У випадку зміни тарифів, діючих на момент складання договору, оплата Абонентом за надані послуги проводяться по новим тарифам, без змін других умов договору. Відомості про зміну діючих тарифів Абонент отримує через засоби масової інформації.

Згідно з п.3.9 Договору, об'єми стоків, що відводяться від Абонента, приймаються рівними об'ємами спожитої води або визначаються по показникам приладів обліку стоків у відповідності з п.21 „Правил водокористування". Об'єм, скинутих Абонентом ливневих стоків, визначається розрахунковим шляхом згідно з п. 15.9 „Правил водокористування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", де зазначено, що додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують при загальносплавній системі каналізації -відповідно до території, що займає підприємство, за нормами БНіП 2.04.03-85 „Каналізація. Зовнішні мережі і споруди за даними гідрометеослу жби."

Умовами п.5.2 Договору зазначено, що з усіх питань, не врегульованих цим Договором, сторони керуються Правилами водокористування, Правилами приймання стічних вод та чинним законодавством України.

Рішенням виконкому Одеської міської ради від 25.09.2008 року № 1074 „Про удосконалення тарифної політики на послуги водопостачання та водовідведення" (а.с.32) вирішено погодити з 01.11.2008 року нові тарифи на послуги водопостачання та водовідведення, які складають для інших споживачів: за послуги водопостачання -9 грн. 64 коп. за 1 м. куб. (з ПДВ), за послуги водовідведення -6 грн. 89 коп. за 1 м.куб. (з ПДВ). Відповідно до Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 182 від 30.09.2011 року встановлено тариф на водовідведення у розмірі 7,212 грн. (з ПДВ) (а.с.33).

Так, за розрахунком позивача за період з 01.10.2010 року по 01.05.2012 року, згідно з довідками Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про кількість осадків за даний період (а.с.34-61) та відповідно до актів № 1399-ти від 02.07.2002 року та № 1202-ти від 29.05.2003 року про територію боржника (а.с.22-23), за ПАТ „Укрнафтопром" утворилася заборгованість за водовідведення та скид ливневих стоків у сумі 134 751 грн. 17 коп.

ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" неодноразово зверталося до ПАТ „Укрнафтопром" з пропозицією погашення заборгованості. Так, позивачем на адресу відповідача були направлені: акт звірки взаємних розрахунків за № 102068 від 11.11.2011 року, досудові попередження № 41074 від 21.10.2010 року та №47977 від 29.05.2012 року (а.с.24-31).

Між тим, такі вимоги та прохання позивача залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ПАТ „Укрнафтопром", викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.

Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із цими нормами чинного законодавства, між сторонами -ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" та ПАТ „Укрнафтопром" склалися правовідносини пов'язані з наданням послуг по наданню питної води на об'єкти Абонента, а також по прийманню стічних вод, що скидаються Абонентом в мережу комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів, про що 01.11.2000 року було укладено відповідний договір № 4401/3 (з урахуванням подальших змін та доповнень).

Так, Договір № 4401/3 від 01.11.2000 року є підставою для виникнення у сторін (ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" та ПАТ „Укрнафтопром") за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Статтею 19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. При цьому, надання послуг з водопостачання та водовідведення можуть бути передбачені в одному договорі, у випадку коли дані послуги надає один суб'єкт господарської діяльності.

Наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008 року № 190 втратили чинність Правила водокористування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджені Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 року №65, та затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України .

Відповідно до п.4.10 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008 року № 190, в редакції, що діяла до 07.05.2012 року (у спірний період), додатковий обсяг стічних вод, що неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення споживачів або через зливоприймачі і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, приймається на підставі результатів відповідних досліджень. В разі відсутності таких результатів додатковий обсяг стічних вод визначається: а) при загальносплавній системі водовідведення -відповідно до площі території, що займає споживач, за нормами ДСТУ 3013-95 „Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств" та даними гідрометслужби.

За таких обставин, розрахунок скиду ливневих стоків правомірно проводився позивачем, згідно із довідками Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про кількість осадків за даний період та з урахуванням актів №1399-ти від 02.07.2002 року, № 1202-ти від 29.05.2003 року про територію ПАТ „Укрнафтопром", згідно яких закріплена площа забудови складає 1,3 га, площа удосконаленого покриття 1,4 га, характер каналізації -загальносплавна.

Формула, за якою проводиться розрахунок об'єму скиду ливневих стоків, використовується відповідно до БНтП (СНиП) 2.04.03-85 та Держстандарту 3013-95 „Гідросфера" „Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств", що затверджені Наказом Держстандарта України № 58 від 23.02.1995 року (а.с.62). Даний ДСТУ розповсюджується на правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств та пункт 7.3 стандарту містить формулу для розрахунку загального об'єму дощових вод, що стікає з території водозбірних басейнів.

Відповідно до п.3.9 Договору № 4401/3 від 01.11.2000 року, об'єми стоків, що відводяться від Абонента, приймаються рівними об'ємами спожитої води або визначаються за даними приладів обліку стоків у відповідності до п.21 Правил водокористування. Об'єм скинутих Абонентом ливневих стоків визначається розрахунковим шляхом згідно п. 15.9 Правил водокористування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 року № 65, згідно якого додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують: при загальносплавній системі каналізації -відповідно до території, що займає підприємство, за нормами БНіП 2.04.03-85 „Каналізація. Зовнішні мережі і споруди", та даними гідрометеослужби.

Як було вище зазначено, згідно із п.1.2 Договору № 4401/3 від 01.11.2000 року, Абонент своєчасно оплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та тримає водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та улаштування на них в належному стані відповідно з „Правилами", що перелічені в п.2.1 Договору та діючим законодавством. Крім того, згідно із п.2.3.13 Договору № 4401/3 від 01.11.2000 року, Абонент зобов'язався своєчасно і в повному обсязі оплачувати послуги водопроводу та каналізації, у тому числі платежі за перевищення ліміту водоспоживання і каналізації, скид ненормативно-очищених стоків тощо.

Отже, Абонент -ПАТ „Укрнафтопром", прийняв на себе зобов'язання щодо оплати всіх послуг, що надаються йому позивачем на підставі Договору, який регулює і надання послуг відведення стічних вод, до яких відносяться і ливневі стоки.

Згідно із п.1.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 року за № 936/15627, Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб -підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до п.1.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 року № 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 року за № 403/6691, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 року № 37, підприємства скидають стічні води в системи комунальної чи відомчої каналізації та сплачують їм за послуги водовідведення відповідно до договорів з Водоканалами. Договори укладають на підставі місцевих Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста, Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65, зареєстрованих у Мін'юсті України 22.07.1994 року за №165/374, та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 року № 37 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 року за № 402/6690.

Відповідно до п.2.2 цих Правил, за додаткову кількість стічних вод, що надходить до міської каналізації у період дощів та сніготанення через люки каналізаційних колодязів та приймачі дощової каналізації на території Підприємств, останні сплачують згідно з пунктом 15.9 вищевказаних Правил користування. За приписами п. 4.1 Правил плата за скид стічних вод Підприємств у системи каналізації населених пунктів уноситься Підприємствами згідно з розрахунками Водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки Водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором. У разі прострочення платежів з Підприємств стягується пеня згідно з умовами договору.

Згідно Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м.Одеси, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007 року № 632, стічні води підприємств -це усі види стічних вод , що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води у всіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території підприємств.

Рішенням виконкому Одеської міської ради від 25.09.2008 року № 1074 „Про удосконалення тарифної політики на послуги водопостачання та водовідведення" вирішено погодити з 01.11.2008 року нові тарифи на послуги водопостачання та водовідведення, які складають для інших споживачів: за послуги водопостачання - 9 грн. 64 коп. за 1 м. куб. ( з ПДВ), за послуги водовідведення -6 грн. 89 коп. за 1 м.куб. (з ПДВ). Відповідно до Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 182 від 30.09.2011 року встановлено тариф на водовідведення у розмірі 7,212 грн. (з ПДВ).

Як встановлено матеріалами справи, в період з 01.10.2010 року по 01.05.2012 року ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" надало ПАТ „Укрнафтопром" обумовлену договором № 4401/3 від 01.11.2000 року послугу та на підставі ДСТУ 3013-95, п.4.10 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України здійснило розрахунок її вартості, який базується на даних довідок Гідрометеорологічного центру Чорного і Азовського морів про кількість опадів за відповідний період та з урахуванням площі водонепроникних поверхонь земельної ділянки об'єкту.

Таким чином, судова колегія погоджується з твердженнями та розрахунками ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал", що за період з 01.10.2010 року по 01.05.2012 року за ПАТ „Укрнафтопром" утворилася та наявна заборгованість за водовідведення та скид ливневих стоків у сумі 134 751 грн. 17 коп.

Враховуючи вище викладене, судова колегія дійшла до висновку про обґрунтованість, правомірність та доведеність належним чином і в повному обсязі позовних вимог ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" про стягнення заборгованості за послуги водовідведення за скид ливневих стоків у сумі 134 751 грн. 17 коп. за період з 01.10.2010 року по 01.05.2012 року.

У зв'язку з наведеним, такі позовні вимоги ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" підлягають задоволенню в повному обсязі, що і було вірно та законно зроблено місцевим господарським судом.

Крім того, судова колегія має за необхідне зазначити наступне.

Згідно складених та підписаних обома сторонами актів № 1399-ти від 02.07.2002 року та № 1202-ти від 29.05.2003 року про територію ПАТ „Укрнафтопром", закріплена площа забудови складає 1,3 га, площа удосконаленого покриття 1,4 га, що загалом становить 2,7 га, а з урахуванням коефіцієнту 0,6 (згідно БНтП (СНиП) 2.04.03-85 та Держстандарту 3013-95 „Гідросфера" „Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств", що затверджені Наказом Держстандарта України № 58 від 23.02.1995 року) площа території ПАТ „Укрнафтопром" становить 1,62 га (2,7 х 0,6).

Система водовідведення зливових стоків у м. Одесі входить до складу цілісного майнового комплексу, який був переданий в оренду ТОВ „Інфокс" на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу, затвердженого рішенням сесії Одеської міської ради № 2038ХХІV від 17.12.2003 року. Система водовідведення ливневих стоків, що займає ПАТ „Укрнафтопром" підключена до системи водовідведення, яка входить до складу цілісного майнового комплексу. Усі стічні стоки потрапляють на очисні спору, які, в свою чергу, належать ТОВ „Інфокс", для подальшого очищення перед скиданням в море.

ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" щомісяця складає звіти про обсяги очищених стічних вод по СБО „Південна" та СБО „Північна", а також проводить розрахунки та складає відповідні таблиці щодо понесених витрат, пов'язаних саме з даною діяльністю, що документально підтверджується.

Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ПАТ „Укрнафтопром", викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

ПАТ „Укрнафтопром" ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал".

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 13.09.2012 року по справі № 5017/1946/2012 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ПАТ „Укрнафтопром" -без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Укрнафтопром" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „13" вересня 2012 року по справі № 5017/1946/2012 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „14" листопада 2012 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Е.І. Андрєєва