Постанова

від 26.11.2009 по справі 11/560

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 листопада 2009 року 17:09 № 11/560

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Горбан А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Державної пробірної служби

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 828,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державна пробірна служба (надалі -позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (надалі -відповідач) в сумі 828,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачені фінансові санкції, визначені йому згідно постанови № 107 від 23.10.2007 р. у розмірі 828,00 грн.

Штрафні санкції до відповідача застосовані за порушення виявлені під час перевірки, за результатами якої винесено постанову № 107 від 23 жовтня 2007 р., у якій зазначено про наявність торгівлі на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма на суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. Відповідачем порушені вимоги ст. 14 Закону України „Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18.11.1997р № 637/97-ВР, а ст. 22 цього Закону за таке порушення передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 828,00 грн.

На дату подання позовної заяви кошти (штраф) до Державного бюджету за вчинене порушення відповідачем не сплачено.

Беручи до уваги той факт, що ОСОБА_1 сплачувати фінансові санкції добровільно не бажає, позивач вважає наявними підстави для їх стягнення в судовому порядку.

Відповідач в своїх запереченнях (що містяться в матеріалах справи) посилається на те, що перевірка була проведена з порушенням Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідач також зазначає, позивачем не надано доказів факту вручення постанови про накладення штрафу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державна пробірна служба, яка створена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.2000 р. № 732 «Про утворення Державної пробірної служби та казенних підприємств пробірного контролю» є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну та йому підпорядковується. Згідно з Положенням про Державну пробірну службу, одним з основних завдань служби є проведення у межах своїх повноважень перевірки додержання суб'єктами підприємницької діяльності та іншими суб'єктами господарювання вимог законодавства у процесі здійснення операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, виробами з них та матеріалами, що містять дорогоцінні метали.

17 серпня 2007 р. Державна пробірна служба на підставі розпорядження № 230 від 16.08.2007 р. провела перевірку ПП ОСОБА_1 (юридична адреса АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) за результатами якої було складено акт від 17.08.2008 р.

Отже, в ході перевірки було виявлено і зафіксовано в Акті перевірки від 17.08.2007р., що на момент проведення перевірки ПП ОСОБА_1, порушення п. 5 ст. 14 Закону України „Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18.11.1997р № 637/97-ВР., а саме, торгівля на території України ювелірними виробами з дорогоцінних металів без відбитків державних пробірних клейм.

Державною пробірною службою 23 жовтня 2007 року винесено постанову про накладення штрафу № 107, згідно з якою до відповідача застосовано штраф у розмірі 828 гривень, що складає 100 відсотків вартості ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма, який необхідно сплатити до Державного бюджету за відповідним кодом бюджетної класифікації.

Згідно з супровідним листом № 51000-01-13в/2542 від 02.11.2007р. вищевказана постанова від 23.10.2007р № 107 у відповідності до вимог чинного законодавства надсилалась відповідачу поштою рекомендованим листом.

На дату подання позовної заяви кошти (штраф) до Державного бюджету за виявлене правопорушення відповідачем не сплачено.

Доказів оскарження вказаного рішення в судовому чи адміністративному порядку суду не надано.

Відповідно до п. 5 ст. 14 Закону "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" торгівля на території України ювелірними виробами з дорогоцінних металів відбувається з відбитком державних пробірних клейм.

Відповідно до пп. 4, ст. 22 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.

Згідно з п. 4 ст. 22 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" суб'єкти підприємницької діяльності несуть відповідальність за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма, - сплачують штраф у розмірі ста відсотків вартості зазначених виробів, що знаходяться у продажу.

Частиною 5 ст. 22 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними " встановлено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною четвертою цієї статті, приймаються головою державної пробірної служби та його заступниками на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, видають суб'єкту підприємницької діяльності постанову про накладення штрафу за формою, що встановлюється Міністерством фінансів України.

Частиною 5 ст. 22 цього Закону також визначено, що у разі невиконання порушником постанови про накладення штрафу протягом 15 днів з дня її вручення сума штрафу стягується за рішенням суду; дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів на підтвердження того, що відповідач оскаржив рішення контролюючого органу до суду і воно було визнано недійсним, або доказів скасування цього рішення в адміністративному порядку, а також інших доказів на спростування позовних вимог відповідачем не надано.

Зважаючи на всі викладені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1. фактична адреса: АДРЕСА_2, ідент. код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (УДК у м. Київ, для зарахування в доход державного бюджету код 21081100 „Адміністративні штрафи та інші санкції" по символу звітності банку 106, р/р 31117106700011, ЄДРПОУ 26077968, МФО 820019) 828,00 грн. (вісімсот двадцять вісім гривень 00 копійок) штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Винокуров