Ухвала

від 30.10.2012 по справі 2а-3105/11/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/88317/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-22»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року

у справі №2а-3105/11/1370

за позовом Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області (надалі -ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-22»(надалі -ТОВ «Карпати-22»)

про стягнення заборгованості, -

встановив:

Дрогобицький міжрайонний прокурор звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області, в якому, поставлено питання про стягнення з ТОВ «Карпати-22»податкового боргу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2011р., позовні вимоги задоволено. Стягнуто ТОВ «Карпати-22»на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 128978,04грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Карпати-22»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.06.2010р., за результатами якої складено акт №814/23- 1/01053889 від 27.10.2010р.

Висновками зазначеного акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Карпати-22»п.п.4.1.1,п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.9.12.2 п.9.12 ст.9, п.п.19.2-«а»ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в редакції чинній на час правовідносин, обумовлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Згідно зі ст. 5 вказаного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації і має бути сплаченим протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 цього Закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем несвоєчасно сплачувались самостійно визначені та узгоджені податкові зобов'язання, у зв'язку з чим виник борг в розмірі 128978,04грн., який складається з наступних зобов'язань: Вказаний розмір податкового боргу виник із заборгованості :

- по сплаті податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 75655,00грн., що підтверджується податковим повідомленням рішенням №0001482301/0 від 04.11.2010р. на суму 78618,00грн., яке прийнято на підставі акту перевірки від 27.10.2010р. за №814/23- 1/01053889, а також пені в розмірі 95,90грн.;

- по сплаті податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 40274,01грн., що підтверджується податковими деклараціями за податку на додану вартість за грудень 2010р. на суму 14199,00грн., за жовтень 2010р. на суму 22989,00грн., за вересень 2010р.на суму 21464,00грн.. Також, дана сума заборгованості підтверджується податковим повідомленням-рішенням №0005371502/0 від 08.11.2010р. на суму 142,23грн., яке прийняте на підставі акта-перевірки від 05.11.2010р.за №1260/15-2;

- по сплаті податкового зобов'язання зі збору на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, в розмірі 1370,90грн., що підтверджується Розрахунками збору за IV квартал 2010р. на суму 532,38грн. та за Ш квартал 2010р. на суму 899,02грн.;

- по сплаті податкового зобов'язання з плати за користування надрами в розмірі 1513,31грн., що підтверджується відповідними Розрахунками за 9 місяців 2010р. на суму 538,20грн. та за 2010р. на суму 976,80грн.;

- по сплаті податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів в розмірі 1209,25грн., що підтверджується Розрахунком за 2010р. на суму 4837,00грн.;

- по сплаті податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників на суму 4684,50грн., що підтверджується податковим повідомленням рішенням №0000891702/0 від 04.11.2010р. на суму 4684,50грн.. яке прийнято на підставі акту перевірки від 27.10.2010р. №814/23- 1/01053889;

- по сплаті податкового зобов'язання з комунального податку в розмірі 271,70грн., що підтверджується відповідними податковими розрахунками за грудень 2010р.на суму 85,00грн., за листопад 2010р.на суму 93,50грн., за жовтень 2010р. на суму 98,60грн.;

- по сплаті податкового зобов'язання з земельного податку в розмірі 3779,10грн., що підтверджується податковими розрахунками земельного податку за 2011р. на суму 11060,80 грн. та за 2010р. на суму 11060,80грн. Також, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004911503/0 від 03.11.2010р. на суму 92,14грн., що прийнято на підставі акту перевірки від 03.11.2010р. №1255/1503/01053889;

- по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 220,27грн., що підтверджується відповідними податковими розрахунками.

Пункт 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509-XII в редакції на час правовідносин встановлював, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції мають право звертатись до судів з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»втратив чинність.

Між тим, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати зазначених вище податкових зобов'язань виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, поряд із нормами Податкового Кодексу України слід також застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Так, згідно п.5.1., п.5.4, п.п.5.4.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до приписів п.п. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Приписами Податкового кодексу України також обумовлено право податкового органу звертатися до суду за стягненням податкових зобов'язань, за таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги є правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-22»-залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

О.В. Муравйов