Постанова

від 15.11.2012 по справі 5013/278/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2012 р. Справа № 5013/278/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівГрека Б.М., Палія В.В. (доповідач) розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Сабівський гранітний кар'єр" на рішенняГосподарського суду Кіровоградської області від 28.05.2012 та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 у справі№ 5013/278/12 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енерго" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сабівський гранітний кар'єр" простягнення 34 191, 12 грн.

за участю представників:

позивача: Радіонова Л.П.- предст. (дов. від 14.11.2012р.)

відповідача: Заворотній А.В.- предст. (дов. від 24.04.2012р.)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сабівський гранітний кар'єр" про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 34 191,12 грн. (з них: 33600,00грн. -основного боргу, 591,12грн.-пені) заборгованості за договором оренди №11/08-01 від 11.08.2011року. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди №11/08-01 від 11.08.2011року щодо внесення орендної плати.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28.05.2012 року (суддя Коротченко Л.С.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 року (судді Прокопенко А.Є., Дмитренко А.К., Крутовських В.І.), позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сабівський гранітний кар'єр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго" 33600,00грн. заборгованості, 1577,31грн. -судового збору. У іншій частині позовних вимог -відмовлено. Висновки попередніх судових інстанцій мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди №11/08-01 від 11.08.2011року в частині внесення орендної плати.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сабівський гранітний кар'єр", посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго" в усних поясненнях, наданих у судовому засіданні, проти доводів касаційної скарги заперечив і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що 11.08.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сабівський гранітний кар'єр" (орендар) укладено договір оренди №11/08-01.

15.08.2011 року сторонами підписано акт передачі та приймання об'єкта оренди, відповідно до якого орендодавець передав у тимчасове платне користування орендарю під'їзну колію, розташовану за адресою: Черкаська обл., м. Умань, вул. Старицького, 8.

Згідно з п. 3.1 договору строк оренди за договором встановлюється з дня підписання сторонами акту приймання та передачі об'єкта оренди, доданого до договору як додаток №1, який становить невід'ємну частину договору і складає один календарний рік.

Відповідно до п. 4.1 договору за користування об'єктом оренди протягом одного місяця орендар сплачує на користь орендодавця суму, що становить 4800,00 грн. з ПДВ. Розмір орендної плати підлягає перегляду лише за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди. Розмір орендної плати підлягає обов'язковому перегляду сторонами в разі перевищення індексу інфляції на протязі календарного року 20% .

Пунктами 4.2-4.3 договору визначено, що орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця не пізніше сьомого числа календарного місяця, за який здійснюється такий платіж; у разі, якщо останній день дати орендного платежу припадає на вихідний чи святковий день, останнім днем для сплати орендної плати вважається наступний робочий день. При цьому, орендодавець не вважатиме таку затримку платежу порушенням умов цього договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період до листопада 2011 року орендар сплачував орендну плату на користь орендодавця у повному обсязі.

Предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача 33600,00грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди №11/08-01 від 11.08.2011 року за період з листопада 2011 року по травень 2012 року, а також 591,12грн.-пені.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 284, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, п. 7.1 договору орендар зобов'язаний вчасно і у повному обсязі вносити орендну плату.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Положеннями статей 525, 526 ЦК України передбачено обов'язок сторін належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 12.3 договору, дія договору припиняється, зокрема, у випадку невиконання орендарем п. 4.2 більш трьох місяців.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відмова від договору, передбачена ст. 782 ЦК України є правом, а не обов'язком орендодавця і така відмова направлена саме на захист інтересів орендодавця, а не орендаря.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що договір оренди №11/08-01 не припинявся за ініціативою орендодавця, у зв'язку з невиконанням орендарем обов'язку щодо внесення орендної плати протягом трьох місяців.

При цьому, ст. 784 ЦК України визначено чіткий перелік випадків, за яких орендар має право вимагати розірвання договору оренди (найму), до яких відноситься: передача наймодавцем у користування речі, якість якої не відповідає вимогам договору та призначенню речі, та невиконання наймодавцем свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у судовому порядку договір оренди №11/08-01 розірвано не було.

Встановивши, що строк дії договору оренди №11/08-01 визначений до 15.08.5012 року; останній виконувався його сторонами, відповідно, є таким, що відбувся; а також встановивши, що за договором оренди не встановлено обов'язку для орендодавця щодо передачі відповідачу технічного паспорту, Інструкції про порядок обслуговування під'їзної колії та об'єкт оренди міг використовуватись і використовувався орендарем; обґрунтовано зазначивши про відсутність підстав вважати договір оренди розірваним або припиненим, суди попередніх інстанцій прийшли до правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 33600,00грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди №11/08-01 від 11.08.2011 року за період з листопада 2011 року по травень 2012 року.

В частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення на користь позивача 591,12грн.-пені судові рішення не оскаржувалися, а відтак, у касаційному порядку не переглядаються.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України рішення місцевого і постанова апеляційного господарських судів ґрунтуються на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків попередніх судових інстанцій, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення та постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 -111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сабівський гранітний кар'єр" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.05.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 у справі №5013/278/12 залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій