Рішення

від 15.11.2012 по справі 4278-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.2012Справа №5002-32/4278-2011

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі судді Гризодубової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом - Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харків

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерстом - Еліт», м. Сімферополь

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Шаблій Дмитра Миколайовича м. Сімферополь

про стягнення 2 905 775,69 грн.

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерстом - Еліт» про стягнення заборгованості у сумі 2 905 775,69 грн.

Ухвалою господарського суду від 07.10.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 27.10.2011 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу україни.

Строк розгляду справи продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Так, позовні вимоги мотивовані невиконанням фізичною особою Шаблієм Дмитром Миколайовичем кредитного договору № 11297234000 від 12.02.2008р., який в свою чергу, був забезпечений договором поруки № 11297234000/ПЗ від 12.02.2008р., поручителем за яким виступає відповідач.

Представник відповідача приймав участь у судових засіданнях, проте правом надання письмового відзиву не скористався.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.02.2008 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (Банк) (позивач) та Фізичною особою Шаблієм Дмитром Миколайовичем (Позичальник) (третя особа) був укладений кредитний договір. ( а.с. 16-21 т.1).

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору, що зазначено в частині 2 статті 1054 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 289 000, 00 долларів США, що дорівнює еквіваленту 1 459 450, 00 грн., а Позичальник зобов'язується прийняти , належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та умовах , зазначених в Договорі.

У відповідності до пункту 1.2.2 Договору Позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в термін та розмірах, встановлених графіком погашення кредиту, згідно з Додатком № 1 до Договору, але в будь якому випадку не пізніше 12 лютого 2038 року.

Строк оплати процентів встановлений пунктом 1.2.4 Договору, та становить з 01 по 25 число кожного місяця, наступного за тим, на який були нараховані Банком такі проценти.

Пунктом 6.1.2. Договору сторони передбачили, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та плати за кредит.

Банк повідомляє Позичальника про встановлення нового терміну повернення всієї наданої йому суми кредиту шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою, як то передбачено в пункті 6.2 Договору.

У виконання умов договору, позивач передав позичальникові 289 000, 00 доларів США, що підтверджується платіжними документами, копії яких додані до матеріалів справи ( а.с. 119-120 т.1).

В якості забезпечення належного виконання боржником взятих на себе зобов'язань, 12.02.2008р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерстом-Еліт» (Поручитель) ( Відповідач) укладений договір поруки № 11297234000/ПЗ ( а.с. 51-52 т1.).

У відповідності до пункту 10.1 наведеного договору, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання Шаблій Дмитром Миколайовичем усіх його зобов'язань перед Кредитором, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11297234000 від 12.02.2008 року.

У відповідності до пункту 2.2 договору, у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором, Кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання на 10 робочій день з дати відправлення йому такої вимоги.

У виконання наведеного пункту договору, 21.01.2010 року банком направлений відповідачеві лист про дострокове повернення кредиту у зв'язку із невиконанням позивальником обов'язків з оплати кредиту ( а.с. 60 т.1).

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 13.06.2012р. у справі №2/0109/578/2012р. за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до Шаблія М.Ф. та Шаблій Р.В. про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, позов було задоволено частково, стягнуто з відповідачів на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 2540216,24 грн., та судові витрати в сумі 1820 грн. у рахунок погашення заборгованості в розмірі 2540216,24 грн. на користь ПАТ «Укрсиббанк» звернено стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними прибудовами та земельну ділянку, розташовані за адресою: м.Сімферополь вул..Польова,47/пров.Садовий,9, які належать Шаблій Р.В., шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, встановленою незалежним суб'єктом оціночної діяльності, в межах процедури виконавчого провадження. (а.с.27,28 том 2).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Поняття "зобов'язання" необхідно розглядати як правовідношення, зміст якого можуть складати декілька обов'язків разом з кореспондуючими ним повноваженнями, метою яких є товарне переміщення соціальних благ з майнової сфери боржника в майнову сферу кредитора.

Підпунктом 3 пункту 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Спірні правовідносини виникли з приводу виконання договору про надання споживчого кредиту, у зв'язку з чим підлягають регулюванню положеннями параграфу 3 глави 49 та глави 71 Цивільного кодексу України, а також загальними положеннями про виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позичальником та поручителем, всупереч вимог чинного законодавства, не надано суду доказів відсутності заборгованості, тоді як позивачем до матеріалів справи залучені документи з яких вбачається, що заборгованість позичальника перед позивачем за кредитним договором існує, є обґрунтованою, доведеною та підтверджується матеріалами справи.

Стаття 546 Цивільного кодексу України твердить, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з приписами статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до положень статті 554 Цивільного кодексу України боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Положеннями статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

В силу вимог статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню. За таких обставин, наявність рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 13.06.2012р. у справі №2/0109/578/2012р. за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до Шаблія М.Ф. та Шаблій Р.В. про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, за відсутності доказів його виконання, не позбавляє права кредитора вимагати виконання обов'язку і від поручителя.

Наведене, відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, викладеній у постановах від 29.09.10р. №2-5/16666-2010, від 10.03.2010 р. № 10/272-09, від 29.11.2007 р. № 22/455-26/287.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 280 000, 00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 2 232 580, 00 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути 74 315, 24 доларів США процентів за користування кредитом.

Пунктом 1 статті 1056 1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У відповідності до пункту 1.3.1 кредитного договору, за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів процентна ставка становить 12, 40 % річних.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення 74 315, 24 доларів США процентів за користування кредитом.

Крім того, позивач просить суд стягнути 10 113, 89 доларів США пені за порушення зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів в строк, передбачений договором.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.1 кредитного договору встановлено, що у випадку порушення терміну погашення будь-яких платежів позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи із того, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тобто встановлення максимального розміру пені пов'язано з розміром облікової ставки Національного банку України, а чинним законодавством України Національному банку України не надано повноважень на встановлення облікової для іноземної валюти, то пеня має розраховуватись лише у грошовій одиниці України - гривні.

Отже пеня за визначений позивачем період повинна бути розрахована наступним чином:

Станом на 26.06.2010 року прострочена заборгованість з кредиту становить 3 041, 55 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на дату утворення заборгованості складає 24 056, 83 грн.

Період нарахування пені на цю суму складає з 26.06.2010р. по 24.12.2010 року

Отже пеня повинна бути розрахована наступним чином:

((24 056, 83 грн. х 19% (подвійна облікова ставка НБУ з 08.06.2010р. по 07.07.2010р.) х 12 днів прострочення)/365 = 150, 27 грн.

((24 056, 83 грн. х 17% (подвійна облікова ставка НБУ з 08.07.2010р. по 09.08.2010р.) х 33 дня прострочення)/365 = 369, 75 грн.

((24 056, 83 грн. х 15,5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 10.09.2010 року) х 138 днів прострочення)/365 = 1 409, 79 грн.

По заборгованості за липень 2010 року:

802, 77 доларів США = 6 341, 88 грн.

((6 341, 88 грн. х 17% (подвійна облікова ставка НБУ з 08.07.2010р. по 09.08.2010р.) х 15 днів прострочення)/365 = 44, 30 грн.

((6 341, 88 грн. х 15,5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 10.09.2010 року) х 168 днів прострочення)/365 = 452, 44 грн.

По заборгованості за серпень 2010 року:

802, 77 доларів США = 6 341, 88 грн.

((6 341, 88 грн. х 15,5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 10.09.2010 року) х 183 дня прострочення)/365 = 492, 84 грн.

По заборгованості за вересень 2010 року:

802, 77 доларів США = 6 349, 91грн.

((6 349, 91 грн. х 15,5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 10.09.2010 року) х 183 дня прострочення)/365 = 493, 46 грн.

По заборгованості за жовтень 2010 року:

802, 77 доларів США = 6 349, 91грн.

((6 349, 91 грн. х 15,5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 10.09.2010 року) х 183 дня прострочення)/365 = 493, 46 грн.

По заборгованості за листопад 2010 року:

802, 77 доларів США = 6 373, 99 грн.

((6 373, 99 грн. х 15,5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 10.09.2010 року) х 183 дня прострочення)/365 = 495, 33 грн.

По заборгованості за грудень 2010 року:

802, 77 доларів США = 6 390, 04грн.

((6 390,04 грн. х 15,5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 10.09.2010 року) х 183 дня прострочення)/365 = 496, 58 грн.

По заборгованості за січень 2011 року:

802, 77 доларів США = 6 373, 99 грн.

((6 373,99 грн. х 15,5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 10.09.2010 року) х 183 дня прострочення)/365 = 495, 33 грн.

По заборгованості за лютий 2011 року:

802, 77 доларів США = 6 365, 96 грн.

((6 365,96 грн. х 15,5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 10.09.2010 року) х 183 дня прострочення)/365 = 494, 71 грн.

По заборгованості за березень 2011 року:

802, 77 доларів США = 6 390, 04 грн.

((6 390, 04 грн. х 15,5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 10.09.2010 року) х 183 дня прострочення)/365 = 496, 58 грн.

По заборгованості за квітень 2011 року:

802, 77 доларів США = 6 390, 07 грн.

((6 390, 07 грн. х 15,5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 10.09.2010 року) х 183 дня прострочення)/365 = 497, 20 грн.

По заборгованості за травень 2011 року:

802, 77 доларів США = 6 406, 10 грн.

((6 406, 10 грн. х 15,5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 10.09.2010 року) х 183 дня прострочення)/365 = 497, 83 грн.

Отже пеня за несвоєчасне повернення кредиту становить 7 379, 87 грн. та саме в цій сумі підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути пеню за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом .

В пункті 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», Вищий господарський суд України зазначив, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

З довідки - розрахунку пені за несвоєчасну оплату процентів за користування кредитом не можливо вбачити за які саме місяці нарахування процентів нараховане пеню, більш того, як вбачається з розрахунку прострочених процентів, позивальник частково оплачував відсотки, тоді як позивачем докази цих оплат суду надані не були.

Таким чином, суд позбавлений права перевірити вірність нарахування пені на прострочену суму відсотків за користування кредитом.

У відповідності до пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду в частині стягнення пені за прострочення оплати відсотків за користування кредитом.

У судовому засіданні 15.11.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складене та підписане 16.11.2012 року.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерстом - Еліт», м. Сімферополь на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харків 280 000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 2 232 580,00 грн., 74 315, 24 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом, що в гривневому еквіваленті становить 592 552, 57 грн., 7 379, 87 грн. пені, 24 761, 69 грн. державного мита, 230, 04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині, позов залишити без розгляду.

4. Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М. Гризодубова