Постанова

від 15.11.2012 по справі 5009/1388/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2012 р. Справа № 5009/1388/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя суддіПершиков Є.В., Ходаківська І.П., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Концерну "Міські теплові мережі" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року у справі№ 5009/1388/12 господарського судуЗапорізької області за позовом Концерну "Міські теплові мережі" до Приватного підприємства "НІК" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного підприємства "Агенція нерухомості "Кічкас" про зобов'язання укласти договір купівлі-продаж теплової енергії в гарячій воді № 704325 від 01.02.2012 року в судовому засіданні взяли участь представники позивача відповідача Ковальська Я.М. дов. № 27/27 від 03.01.2012 року Маловічко А.Г. дов. б/н від 14.11.2012 року

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до приватного підприємства "НІК" (далі за текстом -ПП "НІК") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного підприємства "Агенція нерухомості "Кічкас" (далі за текстом -ПП "Агенція нерухомості "Кічкас") про зобов'язання укласти договір купівлі-продаж теплової енергії в гарячій воді № 704325 від 01.02.2012 року.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.04.2012 року позовні вимоги концерну "Міські теплові мережі" задоволено частково: договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704325 між ПП "НІК" та концерном "Міські теплові мережі" узгоджено укласти в редакції викладеній в резолютивній частині даного рішення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПП "НІК" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2012 року у справі № 5009/1388/12 та прийняти нове рішення, яким відмовити концерну "Міські теплові мережі" в задоволенні позовних вимог.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року апеляційну скаргу ПП "НІК" задоволено частково: рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2012 року у справі № 5009/1388/12 скасовано в частині задоволених позовних вимог. У позові концерну "Міські теплові мережі" в особі філії концерну "Міські теплові мережі" Заводського району ПП "НІК" про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704325 від 01.02.2012 року відмовлено. В решті рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2012 року у справі № 5009/1388/12 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року та залишити в силі рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2012 року у справі № 5009/1388/12, аргументуючи порушенням норм права, зокрема, ст. 322 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 275 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 19 Закону України "Про теплопостачання", ст. ст. 34, 43, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Заводського району звернувся до господарського суду з позовом до ПП "НІК" про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704325 від 01.02.2012 року, у зв'язку з тим, що відповідач на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.01.2010 року є власником нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Л. Чайкіної, 69, приміщення 34, а тому укладення договору є обов'язковим в силу закону і повинен укладатися саме з відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що 11.01.2002 року рішенням Запорізької міської ради "Про створення Комунальних підприємств теплових мереж" № 17 створено концерн "Міські теплові мережі".

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що основним предметом діяльності концерну "Міські теплові мережі" є виробництво та розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також для побутових потреб населення та підприємств, установ, організації і її збут.

Закон України "Про теплопостачання" визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

За умовами п. 1 ч. 3 ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" основним обов'язком споживача теплової енергії, зокрема є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП "НІК" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.01.2010 року є власником нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Л. Чайкіної, 69, приміщення 34.

Як вбачається з матеріалів справи, листами № 1-1583 від 14.12.2011 року, № 242 від 13.02.2012 року, № 286 від 20.02.2012 року концерн "Міські теплові мережі" в порядку ст. ст. 638, 641 Цивільного кодексу України звертався до відповідача з пропозицією укласти договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, які залишені останнім без відповіді.

Згідно ч. 3 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За умовами ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Статтями 641, 649 Цивільного кодексу України передбачено порядок звернення з пропозицією до сторони майбутнього договору щодо укладення договору, а також порядок вирішення переддоговірних спорів.

Стаття 1 Закону України "Про теплопостачання" закріплює основні терміни, які вживаються в даному законі, зокрема споживач теплової енергії -це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору, теплопостачальна організація -суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Законом України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач -фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 затверджено Правила користування тепловою енергією, якими визначаються взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.

Відповідно до п. 3 вищевказаного Положення споживач теплової енергії -фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 01.12.2006 року між концерном "Міські теплові мережі" та ПП "Агенція нерухомості "Кічкас" укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197, відповідно до умов якого позивач відпускає теплову енергію в гарячій воді третій особі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Л. Чайкіної, 69, а третя особа зобов'язується прийняти та оплатити вартість теплової енергії за діючими тарифами в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до нього на період з 01.12.2006 року до 01.12.2007 року.

З матеріалів справи вбачається, що п. 10.4. вищевказаного договору його сторонами погоджено, що договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо не відбулась ні одна із обставин, вказаних у п. 10.2. договору, а саме взаємна згода сторін про припинення дії договору, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідація однієї з сторін.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що об'єктом надання послуг за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 від 01.12.2006 року є приміщення № 34 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Л. Чайкіної, 69.

З матеріалів справив вбачається, що позивач звернувся до ПП "Агенція нерухомості "Кічкас" листом № 193/1 від 07.02.2012 року з пропозицією підписати додаткову угоду від 31.01.2012 року до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 від 01.12.2006 року.

За умовами ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України закріплено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Апеляційним господарським судом встановлено, що докази розірвання договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 від 01.12.2006 року, у відповідності до його умов або у встановленому законом порядку, відсутні, а тому суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що вказаний договір, укладений між позивачем та третьою особою щодо постачання теплової енергії у приміщення № 34 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Л.Чайкіної, 69 є діючим на даний час.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду стосовно того, що договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді у приміщення № 34 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Л. Чайкіної, 69 на момент звернення до місцевого господарського суду з даним позовом був укладений, а тому у відповідача відсутній обов'язок щодо укладання нового договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді з огляду на наявність договору щодо постачання теплової енергії у визначене приміщення.

Отже, виходячи з даних конкретних обставин справи та враховуючи той факт, що ПП "Агенція нерухомості "Кічкас" є орендарем приміщення № 34 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Л. Чайкіної, 69, тобто безпосереднім споживачем житлово-комунальних послуг, зокрема, послуг постачання теплової енергії в гарячій воді у вказаному приміщенні, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у відповідача відсутній обов'язок щодо укладення договору купівлі-продаж теплової енергії в гарячій воді.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, апеляційним господарським судом вірно застосовані норми матеріального права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі рішення.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу -без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу концерну "Міські теплові мережі" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року у справі № 5009/1388/12 залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року у справі № 5009/1388/12 залишити без змін.

Головуючий суддяЄ.В. Першиков СуддіІ.П. Ходаківська О.В. Яценко