Рішення

від 06.11.2012 по справі 21/35

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/35 06.11.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СДТ-ПІЛОТ» До 1. Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України 2. Міністерства внутрішніх справи України Простягнення 8 044 268,72 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Яценко О.С, Корнєєв Р.К.

Від відповідача не з'явився

Грінцов М.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Департаменту тилового забезпечення МВС України 3 312 208,39 грн. основного боргу, 4 474 793,53 грн. інфляційного нарахування, 257 266,80 грн. 3% річних, а всього 8 044 268,72 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.02.2012р. (Суддя Шевченко Є.О.) залучено до участі у справі у якості Відповідача Міністерство внутрішніх справи України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.02.2012р. припинено провадження у справі № 21/35 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТД-ПІЛОТ" до Департаменту тилового забезпечення МВС України та Міністерства внутрішніх справ України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТД-ПІЛОТ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2012р., ухвалу господарського суду міста Києва від 09.02.2012р. скасовано, справу № 21/35 передано на розгляд по суті до господарського суду міста Києва.

Відповідно до розпорядження № 04-1/312 від 06.04.2012р. призначено повторний автоматичний розподіл справ.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Справу № 21/35 передано на розгляд судді Борисенко І.І.

Суддя Борисенко І.І. прийняв справу до свого провадження.

В процесі розгляду справи Позивач неодноразово збільшував свої позовні вимоги.

15.10.2012р. позивач остаточно подав до Господарського суду міста Києва заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з Міністерства внутрішніх справи України 655 882,85 дол. США, що за курсом Національного банку станом на 15.10.2012рр. складає 5 242 471,62 грн. основного боргу, 6 550 992,54 грн. індексу інфляції, 809 442 грн. 3% річних, а всього 12 602 906,16 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 12 602 906,16 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Міністерство внутрішніх справи України (Відповідач-2) надало письмові пояснення відносно заявлених позовних вимог, в яких позовні вимоги не визнає.

Відповідач-1 Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач-1 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача-1 суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.1998р. між фірмою «CDT TRADING INTERNATIONAL Co.»(продавець) та Головним управлінням військового та матеріально-технічного забезпечення МВС України (покупець) було укладено контракт № KEV/98/CDT/0002-3/119/IM.

06.11.2001р. відповідно до наказу МВС України за № 974 шляхом реорганізації Головного управління військового та матеріально-технічного забезпечення було утворено Департамент ресурсного забезпечена МВС України.

Відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 33 від 07.02.2007р. здійснюється реорганізація Департаменту ресурсного забезпечення МВС України шляхом приєднання до Міністерства внутрішніх справ України. Міністерство внутрішніх справ України визначено правонаступником зазначеного департаменту.

Відповідно до п.1. контракту продавець продав, а покупець купив на умовах DAF (кардон України) автомобілі спеціалізовані для міліції, згідно додатків до контракту, які є невід'ємною частиною даного контракту.

Згідно умов вказаного контракту у 1998 році було поставлено 844 легкових автомобілі на загальну суму 3 815 700 доларів США. Вказане підтверджується:

- специфікаціями поставки;

- актами прийняття матеріальних цінностей;

- довідкою по розрахункам від 12.11.1998р.;

- довідкою по розрахункам від 31.05.2000р.

Відповідно до умов контракту, оплата в розмірі 100% за всю кількість отриманого товару мала бути перерахована «CDT TRADING INTERNATIONAL Co.»не пізніше 15 банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі (тобто у вересні 1998р.)

Проте, матеріали справи свідчать, що повний розрахунок не проведений.

20.12.2004р., право вимоги на отримання кредиторської заборгованості за контрактом № KEV/98/CDT/0002-3/119/IM, перейшло до Закритого акціонерного товариства «Компанія «Пілот», що підтверджується договором від 20.12.2004р., повідомленням від 30.12.2004р., додатковою угодою № 9 від 03.01.2005р. Правонаступником Закритого акціонерного товариства «Компанія «Пілот»є Товариство з обмеженою відповідальністю «СДТ-Пілот».

Додатковою угодою № 9 від 03.01.2005р. укладеною між Департаментом ресурсного забезпечення МВС України та тилового забезпечення МВС України Департаменту тилового забезпечення МВС України (в подальшому - Департаментом тилового забезпечення МВС України) та Закритим акціонерним товариством «Компанія «Пілот»сторони домовилися про заміну валюти зобов'язання з долару США на гривню по офіційному курсу НБУ на день здійснення платежу.

12.07.2005р. заступником Міністра внутрішніх справ України було затверджено графік погашення відповідачем кредиторської заборгованості 715 508,57 доларів США перед позивачем.

В подальшому між позивачем та МВС України було підписано акт звірки розрахунків станом на 1 жовтня 2006р., відповідно до якого заборгованість складає 655 882,85 доларів США.

Суду доведено, що в порушення умов контракту та графіку погашення кредиторської заборгованості, МВС України не розрахувалось в повному обсязі за отриманий товар.

Тобто, спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-2 умов Контракту № KEV/98/CDT/0002-3/119/IM щодо розрахунку за поставлені автомобілі.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до умов контракту № KEV/98/CDT/0002-3/119/IM у 1998 році Відповідачу-1 було поставлено 844 легкових автомобілі на загальну суму 3 815 700 доларів США, що підтверджується належним чином засвідченими специфікаціями поставки; актами прийняття матеріальних цінностей; довідкою по розрахункам від 12.11.1998р.; довідкою по розрахункам від 31.05.2000р.

Таким чином, факт передачі товару позивачем та його прийняття відповідачем-1 вважається судом доведеним.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 4 договору, платежі за поставлені автомобілі проводяться Покупцем в доларах США не пізніше 15 банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі (тобто у вересні 1998р.) на рахунок в банку продавця

Отже, відповідач повинен був здійснити оплату товару не пізніше 15 банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі (тобто у вересні 1998р.).

20.12.2004р., право вимоги на отримання кредиторської заборгованості за контрактом № KEV/98/CDT/0002-3/119/IM, перейшло до Закритого акціонерного товариства «Компанія «Пілот», що підтверджується договором від 20.12.2004р., повідомленням від 30.12.2004р., додатковою угодою № 9 від 03.01.2005р.. Правонаступником Закритого акціонерного товариства «Компанія «Пілот»є Товариство з обмеженою відповідальністю «СДТ-Пілот».

Додатковою угодою № 9 від 03.01.2005р. укладеною між Департаментом ресурсного забезпечення МВС України та тилового забезпечення МВС України та Закритим акціонерним товариством «Компанія «Пілот»сторони домовилися про заміну валюти зобов'язання з долару США на гривню по офіційному курсу НБУ на день здійснення платежу.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідач-1 не виконав свої зобов'язання за договором, а саме не сплатив за отриманий товар, в строки визначені п. 4 договору.

Відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 33 від 07.02.2007р. здійснилися реорганізація Департаменту ресурсного забезпечення МВС України шляхом приєднання до Міністерства внутрішніх справ України. Міністерство внутрішніх справ України визначено правонаступником зазначеного департаменту.

Факт наявності боргу у Відповідача-2 за контрактом від 23.01.1998р. за № KEV/98/CDT/0002 у сумі 655 882,85 дол. США, що за курсом Національного банку станом на 15.10.2012рр. складає 5 242 471,62 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачами не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача-2.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 6 550 992,54 грн. індексу інфляції та 809 442 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачами належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Заперечення Відповідача-2 щодо недоведеності факту приналежності Міністерства внутрішніх справи України до спірних правовідносин та твердження Відповідача, що позивачем робиться намагання в односторонньому порядку змінити умови розрахунку за контрактом, оскільки за домовленістю сторін з 01.01.2005р. розрахунки за контрактом були конвертовані у гривню і подальше погашення заборгованості здійснювалося лише у вказаній національній грошовій одиниці, спростовуються матеріалами справи та судом не приймаються до уваги, з наступного.

Відповідно до Додаткової угоди № 9 від 03.01.2005р. укладеною між Департаментом ресурсного забезпечення МВС України та тилового забезпечення МВС України Департаменту тилового забезпечення МВС України та Закритим акціонерним товариством «Компанія «Пілот»сторони домовилися про заміну валюти зобов'язання з долару США на гривню по офіційному курсу НБУ на день здійснення платежу. Тобто сторони домовилися про заміну валюти зобов'язання з долару США на гривню, однак з зазначенням - по офіційному курсу НБУ на день здійснення платежу.

Суду доведено, що відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 33 від 07.02.2007р. здійснилися реорганізація Департаменту ресурсного забезпечення МВС України шляхом приєднання до Міністерства внутрішніх справ України. Міністерство внутрішніх справ України визначено правонаступником зазначеного департаменту.

В матеріалах справи також міститься лист Міністерства внутрішніх справ України на адресу Господарського суду міста Києва, у якому вказано, що Департамент втратив статус юридичної особи і всі матеріальні активи, юридичні та фінансові зобов'язання перейшли до правонаступника - Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України зробленого Господарським судом міста Києва вбачається, що статус відомостей про юридичну особу Департамент ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України (код 00034683) не підтверджено, стан юридичної особи в стані припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 6 ст. 80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Суду надано доказів, що спірні правовідносини мають правонаступництво.

Міністерство внутрішніх справ України визначено правонаступником Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України (код 00034683) .

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі за рахунок Відповідача-2.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, п. 6 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справи України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СДТ-Пілот»(03124, м. Київ, вул. М.Василенка, 7/А, код ЄДРПОУ 25410638) 5 242 471,62 грн. основного боргу, 6 550 992,54 грн. індексу інфляції, 809 442 грн. 3% річних, 25 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 15.11.2012р.