Ухвала

від 15.11.2012 по справі 2а-8752/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8752/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Сидоренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сафарі -Армс -Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сафарі -Армс -Україна»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2011р. № 0001422370, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сафарі -Армс -Україна»(далі -Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі -Відповідача) у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.06.2011р. № 0001422370.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників обох сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами ДПІ у Святошинському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сафарі-Армс-Україна»з питань взаємовідносин з Приватним підприємством «Апірус ХХІ»та дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період 01.01.2011р. по 31.01.2011р., за результатами якої складено Акт перевірки №134/23-70/33262660 від 19.05.2011р.

Згідно висновків Акту перевірки встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 Розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за січень 2011 р. суму 28 924,40 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2011 року у сумі 28 924,40 грн.

За наслідками перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0001422370 від 09.06.2011 року, згідно якого позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 28924,40 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 гривня.

Відмовляючи у задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано для дослідження судом доказів та належним чином не обґрунтовано отримання послуг від ПП «Апірус ХХІ», а саме: комплектів тендерної документації для участі позивача у тендері на закупівлю послуг охорони КП «Компанія «Вода Донбасу», або доказів вчинення інших дій, спрямованих на забезпечення участі позивача у згаданому вище тендері.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує такий висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення мотивовано висновками акту перевірки згідно яких між ТОВ «Сафарі Армс -Україна»та ПП «Апірус ХХІ»укладений Договір №04/01-06 від 04.01.2011р. про надання послуг.

В січні 2011 року на підставі Договору №04/01-06 від 04.01.2011р. про надання послуг ПП «Апірус ХХІ»займалось підготовкою комплекту тендерної документації для участі ТОВ «Сафарі Армс Україна»у тендерах на закупівлю послуг охорони: КП «Компанія «Вода Донбасу», ціна тендерної пропозиції 17354640 грн.

Оплата за послуги згідно рахунку від 31.01.2011р. №01310 проведена згідно платіжного доручення №104 від 09.02.2011р. на суму 150000 грн., в т.ч. ПДВ 25000 грн.; платіжного доручення №111 від 10.02.2011р. на суму 168838,94 грн., в т.ч. ПДВ 28139,82 грн.

На кінець періоду, що перевірявся, дебіторська/кредиторська заборгованість за надані роботи (послуги) за розрахунками з ПП «Апірус ХХІ»відсутня.

ТОВ «Сафарі Арм-Україна»по вказаному договору сума ПДВ віднесена до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року у сумі 53139,82 грн. згідно податкової накладної №52 від 31.01.2011р. за посередницькі послуги на суму 318838,94 грн., в .т.ч. ПДВ 53139,82 грн. та включено до реєстру отриманих податкових накладних за січень 2011 року.

Підприємством було перераховано грошову винагороду за підготовку тендерних пропозицій ПП «Апірус XXI»в сумі 173546,40грн. ( в т.ч. ПДВ 28924.40грн).

Проте, тендер не відбувся, згідно витягу з офіційного сайту Вісника державних закупівель»05.01.2011 повідомлено про відміну зазначених торгів, у зв'язку з відсутністю подальшої потреби у закупівлі товарів/робіт.

В акті виконаних робіт від 31.01.2011р. не зазначено, що 05.01.2011р. тендер не відбувся, відсутній факт повідомлення «Виконавця»«Замовнику».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно, п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 витрати сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності та підтвердження зазначених витрат відповідними документами.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про безпідставність віднесення позивачем до податкового кредиту, визначеному у податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року, частини суми податку на додану вартість в розмірі 28924,40 грн., сплаченої позивачем ПП «Апірус ХХІ»в ціні послуг з підготовки тендерної документації, на підставі рахункуфактури №01310 від 31.01.2011р. та податкової накладної №52 від 31.01.2011р.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки спростовуються обґрунтуванням суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сафарі -Армс -Україна»-залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2011 року -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.