Постанова

від 12.11.2012 по справі 2а/0570/13015/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/13015/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретарі Новіковій А.В.

за участю:

представника позивача Качукова М.В.

представника відповідача Помогаєва А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відділу Держкомзему у Новоазовському районі Донецької області до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3 вимоги від 06.09.2012 року № 26-01-34/4569, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Відділ Держкомзему у Новоазовському районі Донецької області звернувся до суду з адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3 вимоги від 06.09.2012 року № 26-01-34/4569.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією в Донецькій області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2010 по 31.05.2012 року. За результатами ревізії складено Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності за 2010-2011 роки та до 31.05.2012 року від 30.07.2012 року № 05-860/031 та винесено вимогу від 06.09.2012 року № 26-01-34/4569.

Вважає положення пунктів 2, 3 вимоги протиправними, такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства, не підлягають виконанню та підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, просив визнати протиправими та скасувати пункти 2, 3 вимоги від 06.09.2012 року № 26-01-34/4569.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надали письмові заперечення проти позову в яких виклали свою позицію із посиланням на норми права щодо заявленого адміністративного позову. Просили суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши документи наявні в матеріалах справи, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач - Відділ Держкомзему у Новоазовському районі Донецької області, код ЄДРПОУ - 24318758, зареєстроване Новоазовською районною державною адміністрацією Донецької області за адресою: 87600, Донецька область, м. Новоазовськ, вул. Леніна, 30.

Відповідач -Державна фінансова інспекція в Донецькій області (далі -Держфінфнспекція) діє на підставі Положення про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 03.10.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.10.2011 за № 1212/19950.

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 цього Положення, інспекція відповідно до покладеного на неї завдання здійснює державний фінансовий контроль за: використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів.

За приписами статті 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу", державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до п. 2.38 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України на II квартал 2012 року, п. 1.1.5.1, п. 1.1.5.4 Плану контрольно-ревізійної роботи Маріупольської об'єднаної держфінінспекції на II квартал 2012 року на підставі направлень на проведення ревізії від 25.06.2012 року № 191 та № 192 проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу Держкомзему у Новоазовському районі Донецької області за період з 01.01.2010 року по 31.05.2012 року, про що складено акт від 30.07.2012 року № 05-860/031.

Позивачем було надіслано на адресу відповідача заперечення від 15.08.2012 року № 309.

Як вбачається з висновку Державної фінансової інспекції в Донецькій області заперечення відповідачем прийняті не були.

В ході ревізії було встановлено, зокрема, що:

- Державним бюджетом України недоотримано коштів

Відповідно до пункту 4.3 Положення про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 03.10.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.10.2011 за № 1212/19950, Держфінінспекція вживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства.

Крім того, відповідно до п. 46 Порядку проведення інспектування державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (далі -Порядок № 550), якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Відповідачем, 06.09.2012 на адресу Відділу Держкомзему у Новоазовському районі Донецької області спрямована вимога про усунення порушень № 26-01-34/4569, згідно якої встановлено:

1. Що кошти спеціального фонду, які надійшли у 2011 році як оплата за надані адміністративні послуги залишилися на реєстраційному рахунку в органах Державної казначейської служби станом на 01.04.2012 року, 01.06.2012 року в загальній сумі 20 583 грн. на які відсутні бюджетні призначення, на підставі чого вимагається:

- відобразити в обліку заборгованість перед бюджетом та здійснити зарахування в дохід Державного бюджету 95,89 тис. грн., внаслідок того, що кошти спеціального фонду, які надійшли у 2011 році як оплата за надані адміністративні послуги залишилися на реєстраційному рахунку в органах Державної казначейської служби станом на 01.04.2012 року, 01.06.2012 року в загальній сумі 20 583 грн. на які відсутні бюджетні призначення.

2. Проведення завищених витрат на оплату праці на 0,9 тис. грн., внаслідок зайвої виплати надбавки водію за класність у розмірі 10% (0,7 тис. грн.) без відкриття дозволів на керування транспортними засобами категорій «D» та «Е», що передбачено кваліфікаційною характеристикою за професією «Водій автотранспортних засобів» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників випуск 69 «Автомобільний транспорт», затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.02.2006 року № 136, що призвело до завищення середньої заробітної плати при виплаті відпускних (0,11 тис. грн.), матеріальної допомоги (0,09 тис. грн.) та є порушенням ст. 98 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII, п. 2.15, 2.16 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, на підставі чого вимагається:

- відшкодувати зайво нараховану та виплачену заробітну плату працівникам установи, шляхом утримання із заробітної плати робітників або внесенням коштів до каси установи та перерахувати в дохід державного бюджету. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведені зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

3. Сплата внесків у розмірі 0,33 тис. грн. до державних цільових фондів по незаконно сплачених сумах по оплаті праці, чим порушено ст. 1, 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР, на підставі чого вимагається:

- відшкодувати зайво перераховані кошти до державних цільових фондів по незаконно виплаченій заробітній платі, шляхом здійснення коригування сум внесків, перерахованих до державних соціальних фондів.

Не погоджуючись із п. 2, 3 зазначеної вимоги, позивач 28.09.2012 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що Державна фінансова інспекція в Донецькій області не довела правомірність пред'явленої вимоги про усунення порушень, виходячи з наступного.

Предметом оскарження у даному спорі є пункти 2, 3 вимоги, яка винесена на підставі акта ревізії від 30.07.2012 р. № 05-860/031.

У вказаному акті зазначено, що всупереч ст. 29, п. 2 ст. 57 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року № 2456-VI із змінами, ст. 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 № 4282-VI є залишок невикористаних коштів по спеціальному фонду у розмірі 95 892,71 грн., на яких відсутні бюджетні призначення.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 57 Бюджетного кодексу України на кінець бюджетного періоду Державна казначейська служба України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету та щодо субвенцій із спеціального фонду державного бюджету на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення. У разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду державного бюджету.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом або законом про Державний бюджет України.

Згідно з частиною 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, можуть бути виключно установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників тощо.

Статтею 1 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" було затверджено бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2012 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами, згідно з додатком № 3 до цього Закону.

Вказаний додаток головним розпорядником за програмною класифікацією видатків державного бюджету 2803010 "Керівництво та управління у сфері земельних ресурсів" визначає Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Тобто, Відділ Держкомзему у Новоазовському районі Донецької області не є головним розпорядником, а є розпорядником коштів нижчого рівня, тому не наділено повноваженням у вигляді бюджетного призначення.

Виходячи із змісту статті 1 Бюджетного кодексу України бюджетним правовідношенням є врегульовані даним Кодексом відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства.

Таким чином, позивач не є суб'єктом бюджетного правовідношення, що регулюється ч. 2 статті 57 Бюджетного кодексу України.

Безпідставне твердження ДФІ в Донецькій області, і відносно порушення позивачем ст. 98 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII, п. 2.15, 2.16 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, з огляду на наступне.

Згідно до вступу Книги 1 Випуску № 69 «Автомобільний транспорт» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.02.2006 року № 136, який не зареєстровано в міністерстві юстиції України встановлено, що Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників випуск 69 "Автомобільний транспорт", Книга I "Діяльність автотранспортних підприємств, автобусних станцій, вантажних станцій, транспортно-експедиційних підприємств" (надалі - ДКХПП) - є нормативним документом, обов'язковим для управління персоналом на підприємствах автомобільного транспорту всіх форм власності, який забезпечує створення та функціонування галузевої нормативної бази з праці та професійної класифікації. Кваліфікаційні характеристики професій працівників, наведені в ДКХПП, можуть бути використані в усіх підприємствах, установах та організаціях України, де є зазначені види робіт.

Як вбачається із наказу від 30.05.2001 року № 21 «Перо присвоєння 2 класу ОСОБА_3» водієві ОСОБА_3 було присвоєно 2 клас за попереднім місцем роботи, а саме в Управлінні сільського господарства і продовольства.

Статтею 98 Кодексу законів про працю встановлено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Виходячи з норм ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оплату праці», форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Для оплати праці робітників, у тому числі водіїв, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів застосовуються умови оплати праці, затверджені наказом Міністерства праці України від 02.10.1996 року за № 77.

Відповідно до п. 2 зазначеного наказу, керівнику надається право в межах установлених фондів оплати праці та граничної чисельності працівників: а) установлювати доплати робітникам, зайнятим на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, у розмірі до 12 відсотків, за роботу в особливо шкідливих умовах - до 24 відсотків тарифної ставки (посадового окладу); б) установлювати диференційовані надбавки до тарифних ставок за високу професійну майстерність для робітників III розряду в розмірі 12 відсотків, IV розряду - до 16, V розряду - до 20 і VI розряду - до 24 відсотків відповідної тарифної ставки. Надбавки встановлюються робітникам, які стабільно забезпечують високу якість виконуваних робіт. Зазначені надбавки не виплачуються за той місяць, в якому виявлено зниження якості виконуваних робіт. При неякісному виконанні робіт, невиконанні установлених норм трудових витрат надбавки за професійну майстерність відміняються повністю; в) установлювати доплати бригадирам із числа робітників, що не звільнені від основної роботи залежно від кількості робітників у бригаді, обсягів та специфіки виконуваних робіт у розмірі до 25 відсотків ставки розряду, присвоєного бригадиру, та ланковому до 50 відсотків розміру доплати бригадиру; г) установлювати доплати за суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування або збільшення обсягів виконуваних робіт без обмежень розмірів цих доплат, за рахунок і в межах економії фонду оплати праці, утвореного по тарифних ставках (посадових окладах) вивільнюваних працівників; ґ) установлювати надбавки робітникам за складність, напруженість у роботі в розмірі до 50 відсотків тарифної ставки (місячного окладу); д) установлювати доплати робітникам за роботу у нічний час у розмірі до 35 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи з 22 до 6 години ранку; ж) визначати робітникам розмір премії залежно від їхнього вкладу в кінцеві результати роботи. Конкретний розмір премії робітників граничними розмірами не обмежується; з) надавати матеріальну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що надбавка за класність ОСОБА_3 встановлена наказом начальника відділу від 08.02.2010 року № 5. Наказ про встановлення надбавки за класність підготовлено та підписано відповідно до наказу Міністерства праці України від 02.10.1996 року за № 77.Нарахування та виплата надбавки проводилась відповідно до вимог діючого законодавства.

Тобто, вимоги ст. 98 Кодексу законів про працю позивачем не порушені.

Згідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з пп. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає, позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3 вимоги від 06.09.2012 року № 26-01-34/4569 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Відділу Держкомзему у Новоазовському районі Донецької області до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3 вимоги від 06.09.2012 року № 26-01-34/4569 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати п.2, п.3 вимоги Державної фінансової інспекції від 06.09.2012 року № 26-01-34/4569.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відділу Держкомзему у Новоазовському районі Донецької області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 12 листопада 2012 присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 19 листопада 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кірієнко В.О.