Постанова

від 18.12.2008 по справі 50/112-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 18 грудня 2008 р.                                                                                   

№ 50/112-08 

Вищий господарський суд України у

складі колегії суддів:

            Головуючого судді                                    Кочерової

Н.О.

            суддів                                                         

Мамонтової О.М.

  Черкащенка М.М.

За

участю представників сторін: не з'явилися

від

позивача

від

відповідача

від

третьої особи  

розглянувши касаційну

скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду

Харківської області від 11.08.08р.

у справі  № 50/112-08         

за позовом ТОВ "Фірма

"Азимут", м. Харків

до фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1, м. Харків

за участю

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Харківської міської ради, м. Харків

про визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду

Харківської області від 11.08.08р. у справі № 50/112-08 (суддя Усатий В.О.)

задоволено позовні вимоги ТОВ "Фірма "Азимут" до фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору Харківської міської ради про визнання права власності.

Не погоджуючись з прийнятим

рішенням, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від

11.08.08р. скасувати та прийняти нове. В обґрунтування касаційної скарги

заявник посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, ст.

652 Цивільного кодексу України, ст. 31 Закону України "Про планування і

забудову території".

Згідно розпорядження заступника

голови Вищого господарського суду України від 18.12.08р. № 02-12/546  розгляд касаційної скарги здійснено колегією

суддів у складі: головуючий суддя - Кочерова Н.О., судді -Мамонтова О.М. і

Черкащенко М.М.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин

справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального

права, дійшла висновку що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з

огляду на слідуюче.

          Судом першої інстанції встановлено

наступне.

ТОВ "Фірма "Азимут"

є колективним власником нежитлової будівлі літ "А-1" загальною площею

51,3 кв.м. за адресою: м. Харків, Харківська набережна, 2-А (витяг про

реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4917005 від 01.10.04р.).

Згідно договору оренди землі від

20.08.04р., позивачу на підставі рішення 

ХІІІ  сесії  Харківської 

міської   ради  ХХІV скликання від   30.04.03р. № 108/03 "Про поновлення

права оренди земельних ділянок" надано в строкове платне користування земельну

ділянку несільськогосподарського призначення - землі транспорту, яка

знаходиться за адресою: м. Харків, Харківська набережна, 2-А (зупинка трамваю №

15 "Харківський міст") загальною площею 0,0141 га. строком до

01.01.08р.

Рішенням  Харківської 

міської  ради 19 сесії 5 скликання

№ 36/08 від 27.02.08р. право оренди зазначеної 

земельної ділянки поновлено (а.с. 21).

01.09.07р. між ТОВ "Фірма

"Азимут" (Комітент) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1

(Комісіонер) був укладений договір, відповідно до умов якого комісіонер за

дорученням комітента зобов'язався виконати дії, спрямовані на отримання  дозволу інспекції ДАБК м. Харкова на

здійснення будівельних робіт з реконструкції 

приміщення літ "А-1" за адресою: м. Харків,  Харківська набережна, 2-А, загальною площею

51,3 кв.м. в строк до 30.03.08р.

Позивач власними силами та з

власних матеріалів здійснив реконструкцію вищезазначеного приміщення площею

51,3 кв.м. та створив новий об'єкт 

нерухомості - нежитлове приміщення 

загальною  площею 172,0 м.кв. Комунальним

підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації"

02.07.08р. було виготовлено технічний паспорт на вказане приміщення.

16.07.08р. ТОВ "Фірма

"Азимут" звернулося до місцевого господарського суду з позовом до

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про визнання права власності на  нежитлові приміщення  підвалу 

№№  6,7,8 та   1-ого поверху №№ 1,5,9, які  знаходяться в літері "А-1"

загальною площею 172,0 м.кв. за адресою: м. Харків, Харківська набережна, 2-А.

Рішенням господарського суду Харківської

області від 11.08.08р. у справі № 50/112-08 позов задоволено повністю на

підставі частини першої ст. 331 ЦК України.

На думку колегії, місцевий

господарський суд дійшов помилкового висновку, що невиконання відповідачем

зобов'язань за договором від 01.09.07р. щодо отримання дозволу інспекції ДАБК

м. Харкова є підставою для визнання права власності позивача на новостворені

приміщення, оскільки абз. 2 ч. 2. ст. 331 ЦК України визначено, якщо договором

або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право

власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Право власника на забудову

здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних,

екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної

ділянки за її цільовим призначенням (ч. 3 ст. 375 ЦК України).

Як встановлено господарським судом

першої інстанції позивач не є власником земельної ділянки за адресою: м.

Харків, Харківська набережна, 2-А, по-друге, за 

рішенням  Харківської  міської  

ради  ТОВ "Фірма

"Азимут", вказану земельну ділянку несільськогосподарського

призначення - землі транспорту, було передано в оренду для експлуатації та обслуговування

павільйону очікування з вбудованими приміщеннями для дрібно-роздрібної торгівлі

майданчика літнього кафе.

Таким чином, господарський суд

необґрунтовано застосував до спірних правовідносин положення ст. 331 ЦК

України, яка визначає загальні підстави набуття права власності на нове майно,

що створене з додержанням вимог закону та інших правових актів, однак не

регулює поняття самочинного будівництва.

Приймаючи рішення місцевий

господарський суд також неповно з'ясував обставини справи стосовно дійсних прав

та обов'язків сторін, не врахував, що позов про визнання права власності -це

позадоговірна вимога власника майна про констатацію факту приналежності йому

права власності на спірне майно, а відповідачем у даній справі, згідно ст. 392

ЦК України, повинна виступати третя особа, яка не визнає за позивачем речового

права на це майно.  

Наведене свідчить про порушення

судом вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо

всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх

сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 2 ст. 1117 ГПК

України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними

обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду

чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,

про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково

перевіряти докази.

Враховуючи вищезазначене, прийняте

з порушенням норм матеріального та процесуального права рішення від 11.08.08р.,

підлягає скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до суду першої

інстанції.

При новому розгляді справи

господарському суду Харківської області необхідно взяти до уваги вищевикладене

та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 1117,

1119 -11111  Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -                               

                                    П О С Т А Н

О В И В:    

Касаційну скаргу фізичної особи -

підприємця  ОСОБА_1 задовольнити

частково.

Рішення господарського суду

Харківської області від 11.08.08р. у справі № 50/112-08 скасувати повністю.

Справу № 50/112-08 передати на

новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя                                                          

Н.О. Кочерова

Судді:                                                                                 

О.М. Мамонтова                                                                  

      М.М. Черкащенко