Ухвала

від 08.11.2012 по справі 2а-0770/710/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 р. Справа № 125225/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Довгої О.І., Савицької Н.В.

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Яблуниця» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року у адміністративній справі №2а-710/12/0770 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Яблуниця» до Державної екологічної інспекції в Закарпатській області про визнання дій та рішення суб'єкта владних повноважень неправомірними,-

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство «Яблуниця» звернулося в суд з позовом до Державної екологічної інспекції про визнання дій та рішення неправомірними.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області була проведена перевірка позивача щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства. Вказана перевірка була проведена з грубим порушенням норм чинного законодавства. Зокрема посилається на те, що згідно складеного Акту перевірки вимог природоохоронного законодавства від 04.11.2011 року та Акту обстеження засміченої земельної ділянки від 04.11.2011 року Державною екологічною інспекцією здійснювалась перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Яблучниця», однак згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 394107 із зареєстрованим під даною назвою є юридична особа із статусом Приватне підприємство «Яблучниця». Виходячи із цього, всі складені документи та наказ на перевірку є незаконними. Перевірка проводилась незаконно, не належного суб'єкта господарської діяльності, чим було грубо порушені права позивача та вимоги чинного законодавства. Крім того, всупереч вимогам ч. 3 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідач перед початком проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та під час проведення перевірки, не повідомляв представників ПП «Яблуниця» про причини, підстави проведення позапланової перевірки, жодних документів для ознайомлення з причиною та підставою перевірки не надавали. Інспектор Державної екологічної інспекції в Закарпатській області не дотримався вимог даних норм законодавства, жодних посвідчень (направлень) представнику ТзОВ «Яблуниця» не надали, копія посвідчення (направлення) не пред'являлася. Перевірка вказаного підприємства, проводилась 4 листопада 2011 року в позаробочий час, приблизно з 18 до 19 години, в темний час доби. Також, позивач зазначає, що на території на якій проводилась перевірка, відсутнє будь яке штучне освітлення. Дане грубе порушення порядку проведення перевірки призвело до не правильного встановлення меж земельної ділянки, яка орендується ТзОВ «Яблучниця», позивач звертає увагу суду на те, що вказана земельна ділянка не огороджена, а працівниками Державної екологічної Інспекції в Закарпатській області не проводились жодні виміри меж земельної ділянки, в результаті чого, державним інспектором було помилково оглянуто територію сусіднього підприємства, де і було виявлено засмічення земельної ділянки тирсою. Інспекторами Державної екологічної інспекції в Закарпатській області було проігноровано також той факт, що дане підприємство із 2008 року не замається виробничою діяльністю. Підчас проведення перевірки позивачем неодноразово наголошувалось на цьому. Отже, на підставі наведеного, позивач просить визнати дії відповідача протиправними та незаконними.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 р. в задоволені позову Приватного підприємства «Яблуниця» до Державної екологічної інспекції в Закарпатській області про визнання дій неправомірними під час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 004330 від 23.12.2011 р. відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу на постанову суду, в якій зазначає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема судом не враховано, що при перевірці було вказано неправильне найменування позивача, не повідомлено про причини та підстави перевірки, перевірка проводилась в темний час доби, в результаті чого висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам в частині замірів і визначення земельної ділянки. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача, апелянта по справі, апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне. 04.11.2011 року Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області проводилась перевірка дотримання ПП «Яблучниця» вимог природоохоронного законодавства. За результатами проведеної перевірки було складено Акт про участь державної екологічної інспекції в Закарпатській області у перевірці вимог природоохоронного законодавства від 04.11.2011 року та Акт обстеження засміченої земельної ділянки від 04.11.2011 року

За результатами обстеження засміченої земельної ділянки виявлено засмічення даної земельної ділянки дерев'яною тирсою, яка утворювалась в процесі виробничої діяльності позивача. Загальна площа засмічення складає 200 кв.м, загальний об'єм засмічення складає 800 кв.м. З даним актом позивач ознайомився та його копію отримав 04.11.2011 року.

За результатами акту перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено: водопостачання та водовідведення на підприємстві не здійснюється; первинний облік кількості, типу і складу відходів не ведеться; Дозвіл та ліміт на утворення і розміщення відходів Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області відсутній; сліди засмічення виробничими відходами виявлено з лівої сторони деревообробного цеху. Зі слів директора ПП «Яблуниця» засмічення сталося у зв'язку із тим, що закінчились терміни договорів по збуту дерев'яної тирси. З даним актом позивач ознайомився та отримав його копію.

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення №004330, 23.12.2011 року була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення в сумі 1700,00 грн. на директора ПП «Яблуниця» за відсутність дозволу та ліміту на утворення та розміщення відходів.

Відповідно до листа управління СБУ в Закарпатській області від 25.11.2011 року №888, адресованого Начальнику державної екологічної служби в Закарпатській області, висловлено прохання притягнути позивача до адміністративної відповідальності, шляхом визначення розміру заподіяної шкоди внаслідок засмічення земель.

Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області на адресу позивача направлено 29.12.2011 року Претензію №189/10/11, в якій запропоновано відшкодувати нанесені збитки в сумі 232480,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду позивачем не надано доказів протиправності дій та рішення відповідача, представник позивача був присутнім при проведенні перевірки, пояснень та зауважень не подавав; що стосується припинення діяльності підприємством, то підставою для припинення підприємницької діяльності є внесення запису до ЄДР.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Відповідно до п.п. 1, 2 Положення про Державну екологічну інспекцію України затвердженого Постановою КМ України від 17 листопада 2001 р. № 1520 Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується. Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Мінприроди.

Відповідно до п.п. 2.2. Порядку для здійснення перевірки керівником відповідно органу Мінприроди або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити: найменування суб'єкта господарювання, підстава перевірки та предмет перевірки; період, за який буде здійснюватись перевірка; визначення виконавців перевірки із залученням, у разі потреби, спеціалістів інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками).

З матеріалів справи вбачається, що дана перевірка проводилась на підставі листа управління СБУ в Закарпатській області від 07.10.2011 року за №722/т та наказу від 31.10.2011 року №836.

Служба безпеки України та її управління у своїй діяльності керуються Законами України «Про Службу безпеки України» та «Про оперативно-розшукову діяльність».

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Службу безпеки України», до повноважень СБУ належить проведення гласних і негласних оперативних заходів у порядку, визначеному Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Відповідно до Закону України «Про оперативно - розшукову діяльність», оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів. Правову основу оперативно-розшукової діяльності становлять Конституція України, цей Закон, Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України, закони України про прокуратуру, міліцію, Службу безпеки, Державну прикордонну службу України, Державну кримінально-виконавчу службу України, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб, статус суддів, забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, державний захист працівників суду і правоохоронних органів, інші законодавчі акти та міжнародно-правові угоди і договори, учасником яких є Україна. Серед підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність є також і підрозділи Служби безпеки України.

Відповідно до ст. 11 цього ж Закону, особи, які залучаються до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, зобов'язані зберігати таємницю, що стала їм відома. Розголошення цієї таємниці тягне за собою відповідальність за чинним законодавством, крім випадків розголошення інформації про незаконні дії, що порушують права людини.

Відповідно до Закону України «Про відходи», виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів. Обов'язки виробників відходів визначено статтею 17 цього Закону.

Вимоги щодо зберігання та видалення відходів встановлені статтею 33 Закону України «Про відходи», відповідно до якої зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт про участь державної екологічної інспекції в Закарпатській області у перевірці вимог природоохоронного законодавства від 04.11.2011 року складений на підставі документів, які надав директор позивача, а саме: договір оренди від 20.09.2010 року, згідно якого позивач орендує земельну ділянку площею 0,136 у громадянина ОСОБА_1 (термін дії даного договору до 31.12.2011р.); Статут товариства, згідно якого предметом діяльності товариства є лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини, виробництво теслярських та столярних виробів, загальне будівництво будівель, виробництво будівельних деталей з деревини і плит на дерев'яній основі, оптова торгівля лісоматеріалами та інше; Акт державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію, затвердженого розпорядженням голови Тячівської РДА №851 від 27.12.2000 р.; проект деревообробного цеху с. Лопухово Тячівського району; Дозвіл на початок роботи територіального управління Держнаглядохоронпраці України по Закарпатській області.

Результати перевірки за ініціативою СБУ стали підставою для складення протоколу та накладення санкцій за недотримання ПП «Яблуниця» ст. 42 Закону України «Про відходи».

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що перевірка позивача була проведена з дотриманням норм чинного законодавства України.

Разом з тим, позивач відповідно до ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», мав право не допустити посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Що стосується посилань апелянта на нездійснення підприємством господарської діяльності, що підтверджує довідкою з податкового органу, то вказана обставина не може бути спростуванням наявності відходів на його території, оскільки підприємство не припинило свою підприємницьку діяльність і має чинні документи на її здійснення, і крім цього, підставою для припинення підприємницької діяльності є внесення запису до ЄДР.

Посилання апелянта на невірні заміри ділянок, неправильне встановлення меж, в результаті чого було оглянуто територію сусіднього підприємства, де і було засмічення, судом оцінюються критично, оскільки як вбачається з протоколу №004330, складеного держінспектором Ботош І.Ю., директор був присутній при складенні протоколу та будь - яких пояснень, зауважень чи застережень не подавав.

Крім цього, апелянт вважає, що усі документи на перевірку та матеріали перевірки є незаконними, оскільки у таких невірно зазначено найменування позивача, замість «Приватне підприємство» вказано «Товариство з обмеженою відповідальністю». Суд вважає такі твердження позивача помилковими, оскільки правильно зазначено адресу підприємства, ідентифікаційний номер юридичної особи. Крім цього, директором підприємства по даній обставині при проведенні перевірки також не висловлено будь -яких зауважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Яблуниця» - залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року у адміністративній справі №2а-710/12/0770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 13.11.2012 р.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді О.І. Довга

Н.В. Савицька