Постанова

від 03.12.2008 по справі 56/140-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 03 грудня 2008 р.                                                                                   

№ 56/140-08 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Грека Б.М.,

суддів:

Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

розглянувши касаційну скаргу

Фермерського господарства

"Сила"

на постанову

від 15.09.08 Харківського

апеляційного господарського суду

та на рішення

від 08.08.08

у справі

№56/140-08

господарського суду

Харківської області

за позовом

Фермерського господарства

"Сила"

до

Державного підприємства

"Харківський науково-дослідний інститут землеустрою"

про

визнання проекту договору таким,

що суперечить законодавству, та зобов'язання укласти договір

за участю представників сторін

від позивача:

Луценко С.І. -голова

від відповідача:

Вітер М.В., дов.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство

"Сила" звернулось до господарського суду Харківської області з

позовом до Державного підприємства "Харківський науково-дослідний та

проектний інститут землеустрою" про визнання таким, що суперечить

законодавству запропонованого відповідачем проекту договору №860 щодо

встановлення вартості виконання робіт із землеустрою стосовно виготовлення документа,

який посвідчує право власності на земельну ділянку, передану позивачеві

безоплатно в спільну сумісну власність відповідно до ст. 121 Земельного кодексу

України, в сумі 3284,40 грн. та зобов'язання відповідача укласти з позивачем

договір на виконання вказаних робіт із землеустрою за ціною, що не перевищує

встановлену ст. 1 Закону України "Про захист конституційних прав громадян

на землю" суму -153 грн.

Справа розглядалась судами

неодноразово. Постановою від 21.05.08 Вищий господарський суд України судові

рішення скасував, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова мотивована невстановленням судами складу технічної документації, на

розробку яких не поширюються вимоги ст. 121 ЗК України, а також передбачені

спірним проектом договору фактичний кошторис робіт та види документації з

землеустрою.

Рішенням від 08.08.08

господарського суду Харківської області (суддя Кухар Н.М.), яке залишено без

змін постановою від 15.09.08 Харківського апеляційного господарського суду

(колегія суддів у складі: Шевель О.В. -головуючий, Афанасьєв В.В., Бухан А.І.),

у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що

до визначеної в спірному проекті договору вартості робіт -3284,40 грн. включено

вартість не лише виготовлення документа, який посвідчує право власності

позивача на земельну ділянку, а й вартість виконання робіт, що не входять до

складу робіт із землеустрою, але без виконання яких є неможливим виготовлення

технічної документації та складання державних актів на право власності на

земельні ділянки.

Крім того, суди визначили, що

згідно з положеннями чинного законодавства земельні ділянки державної власності

можуть бути безоплатно передані для ведення фермерського господарства лише

громадянам - членам фермерського господарства, тому договір на виконання робіт

із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на

земельну ділянку, передану безоплатно у спільну сумісну власність громадянам -

членам фермерського господарства, а не 

фермерському господарству "Сила", не може бути укладеним

позивачем як юридичною особою на  умовах,

викладених у позовній заяві.

Ухвалою від 30.10.08 Вищий

господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою

позивача, в якій заявлено вимоги про скасування рішення і постанови у справі та

прийняття нового рішення про задоволення позову. Касаційна скарга мотивована

неправильним застосуванням судами норм матеріального права до спірних

правовідносин.

Заслухавши суддю-доповідача,

пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія

вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та

апеляційної інстанцій, рішенням господарського суду Харківської області у

справі  №53/286-06 визнано право позивача

на отримання у спільну сумісну власність земельної ділянки загальною площею

31,05 га згідно з визначеною Удянською сільською радою Золочівського району

Харківської області нормою -6,21 га на 1 людину.

У цьому рішенні встановлено, що для

розширення фермерського господарства "Сила" відповідно до ст. 32 ЗК

України за заявою його членів рішенням Золочівської районної ради від 29.05.01

надано згоду на виділення ФГ "Сила" у постійне користування земельної

ділянки загальною площею 12 га, в тому числі ріллі -12 га, із земель запасу

Удянської сільської ради, розташованих поблизу фермерського господарства.

При цьому державний акт на право

постійного користування виданий лише стосовно земельної ділянки в розмірі 20

га. Крім того, визначено право на отримання в постійне користування ще 12 га.

Позивач не скористався своїм правом та не оформив додатково надану земельну

ділянку належним чином у встановленому законом порядку. Тобто на момент

вирішення даного спору земельна ділянка розміром 12 га не відведена в натурі (на  місцевості), а позивач не має

правовстановлюючих документів на неї.

Відповідно до розпорядження

Золочівської районної державної адміністрації №552 від 23.11.06 у спільну

сумісну власність членів фермерського господарства: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5, передано земельну ділянку загальною площею 31,05 га із

земель, наданих в постійне користування фермерському господарству

"Сила" для ведення фермерського господарства, та розташовану за

межами населених пунктів на території Удянської сільської ради. Тобто вказаним

розпорядженням передбачено передання відповідної земельної ділянки в постійне

користування громадянам - членів фермерського господарства "Сила".

З огляду на такі обставини суди

першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що вказаними судовим рішенням

та розпорядженням надане лише право на отримання земельної ділянки.

З метою належного оформлення

правовстановлюючих документів на виділену земельну ділянку позивач звернувся до

відповідача з приводу виконання робіт із землеустрою щодо виготовлення

документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку.

Відповідачем розроблений проект

договору №860 від 03.03.07, згідно з п. 1.1 якого Замовник (позивач) доручає, а

Виконавець (відповідач) приймає на себе виконання наступних робіт: технічна

документація із землеустрою щодо організації території земельних ділянок

громадян та складання державних актів на право спільної сумісної власності на

земельні ділянки із земель фермерського господарства "Сила" на

території Удянської сільської ради Золочівського району Харківської області.

Пунктом 2.2 цього проекту договору

передбачено, що за виконану роботу Замовник (позивач) повинен перерахувати

Виконавцю (відповідачу) кошти згідно з протоколом договірної ціни в сумі

3284,40 грн., у тому числі 547,40 грн. ПДВ.

Відповідно до ст. 22 Закону України

"Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі договорів між

юридичними, фізичними особами та розробниками документації із землеустрою.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 26 цього закону розробниками документації із землеустрою

є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензію на проведення робіт із

землеустрою відповідно до закону. Взаємовідносини замовників і розробників

документації із землеустрою регулюються законодавством України та договором.

У відповідності з п. (г) ч. 1 та ч.

2 ст. 27 вказаного закону замовники документації із землеустрою визначають за

погодженням із розробником документації з землеустрою вартість робіт, термін їх

виконання і порядок їх оплати. Замовники документації за рахунок власних коштів

мають право на вибір розробника та укладання з ним договору,  якщо інше не передбачено законодавством

України. Вартість робіт із землеустрою визначається, згідно з кошторисом на

виконання робіт, який складається на підставі Розмірів оплати земельно-кадастрових

робіт та послуг, які затверджено наказом Держкомзему України, Мінфіну,

Мінекономіки від 15.06.01 №97/298/124.

Таким чином, у визначену в проекті

договору №860 від 03.03.07 вартість робіт -3284,40 грн. включено вартість не

лише виготовлення документа, який посвідчує право позивача на земельну ділянку,

а й вартість виконання робіт, що не входять до складу робіт із землеустрою, але

без виконання яких є неможливим виготовлення технічної документації та

складання державних актів на право власності на земельні ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону

України "Про захист конституційних прав громадян на землю" вартість

робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право

власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у

власність громадянам відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України, не може

перевищувати дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1 наказу Держкомзему

України від 12.08.04 №264 "Про затвердження Граничних розмірів плати з

виконання землевпорядних робіт" встановлено, що розмір вартості робіт із

землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на

земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність

громадянам України відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України, не може

перевищувати дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, крім

випадків, визначених частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. "а" ч. 1

ст. 121 Земельного кодексу України для ведення фермерського господарства

громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із

земель державної або комунальної власності в розмірі земельної частки (паю),

визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на

території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське

господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано

декілька сільськогосподарських підприємств, 

розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих

підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на

території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як

середній по району.

З огляду на викладені обставини та

правові норми, що регулюють надання земель фермерським господарствам, судові

інстанції дійшли також висновку, що розмір вартості робіт із землеустрою (не

більше дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), на яке

посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, поширюється лише на

випадки безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам України

відповідно до ст. 121 Земельного Кодексу України. Тобто цей розмір

застосовується лише при передачі земельних ділянок громадянам, а не юридичним

особам.

Судова колегія не погоджується з

такими висновком, оскільки згідно зі ст.ст. 12, 121, 123 ЗК України та ст. 7

Закону України "Про фермерське господарство" компетенція щодо надання

земель комунальної власності віднесена до рішення органів самоврядування-сесій

рад, а судами при розгляді справи не встановлено обставини реалізації членами

фермерського господарства своїх прав на земельний пай і безплатне оформлення

прав на землю.  З огляду на таке висновок

щодо безкоштовного оформлення документів землеустрою фермерського господарства

"Сила", передбачених у проекті договору, є необгрунтованим.

Проте враховуючи визначений

позивачем предмет позову, керуючись ст.ст. 626-628, 639-647 ЦК України, 179-181

ГК України, судова колегія вважає, що позивач не довів обґрунтованість позову

та обов'язок відповідача укласти договір в разі недосягнення згоди між

сторонами та недотримання порядку вирішення спору, що виник при укладанні

угоди.

Виходячи з викладеного, судова

колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування

постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 108, 1115,

1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий

господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 15.09.08 у справі №56/140-08 залишити без змін, а

касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий                                                                               

Б.Грек

Судді                                                                                                   

Г.Жаботина

                                                   А.Уліцький