Постанова

від 09.12.2008 по справі 19/1/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 09 грудня 2008 р.                                                                                   

№

19/1/07 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

Удовиченка

О.С.

суддів:

Коваленка

В.М., Ткаченко Н.Г.

розглянувши   касаційні скарги

ВАТ

"Завод Південгідромаш" та розпорядника майна ВАТ "Завод

Південгідромаш" ОСОБА_1.

на

постанову

Запорізького

апеляційного господарського суду від 02.10.2008

у

справі

№19/1/07

господарського

суду Запорізької області

за

заявою

ТОВ

“Екомед”

до

ВАТ

“Завод Південгідромаш”

про

банкрутство

розпорядник

майна

ОСОБА_1.

в судовому засіданні взяли участь  представники :

ВАТ

"Завод Південгідромаш"

ОСОБА_2

розпорядник

майна ВАТ "Завод Південгідромаш"

ОСОБА_1.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою

господарського суду Запорізької області від 29.05.2008 (суддя Даценко Л.І.)

додаткові вимоги Бердянської ОДПІ Запорізької області у сумі 83200,15 грн.

відхилено, затверджено мирову угоду між боржником та кредиторами, провадження у

справі припинено, припинено повноваження розпорядника майна боржника.

Постановою

Запорізького апеляційного господарського суду від 02.10.2008 (судді: Антонік

С.Г., Кричмаржевський В.А., Хуторний В.М.) апеляційні скарги Бердянської ОДПІ

Запорізької області та Державного підприємства "Національна атомна

енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задоволено частково, ухвалу

господарського суду Запорізької області від 29.05.2008 в частині відхилення

додаткових кредиторських вимог Бердянської ОДПІ Запорізької області у розмірі

83200,15 грн. залишено без змін, в іншій частині ухвалу скасовано.

ВАТ

"Завод Південгідромаш" та розпорядника майна ВАТ "Завод

Південгідромаш"  ОСОБА_1. звернулися

до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять

постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 02.10.2008

скасувати, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.05.2008

залишити без мін.

Касаційні

скарги ВАТ "Завод Південгідромаш" та розпорядника майна ВАТ

"Завод Південгідромаш" ОСОБА_1. мотивовани тим, що судом апеляційної

інстанції при винесенні оскаржуваної судової при винесенні оскаржуваної

постанови порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: ст.36,

35, 37, 38 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом”, ст.37 Закону України "Про виконавче

провадження", ст.103 ГПК України. 

Судова

колегія, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників

сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку

обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність

застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального

права, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних

підстав.

Відповідно

до ст. 35 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом”  (далі -Закон)

мирова угода це домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та

(або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка

оформляється угодою сторін.

Рішення

про укладення мирової угоди приймається на засіданні комітету кредиторів. Від

імені кредиторів рішення приймається комітетом кредиторів більшістю голосів

кредиторів -членів комітету, від імені боржника -керівником боржника чи

арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором).

Відповідно

до вимог ч. 1 ст. 37 Закону мирова угода укладається у письмовій формі та

підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі

господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство.

Частиною

2 статті 37 Закону передбачено, що мирова угода набирає чинності з дня її

затвердження господарським судом.

Господарський

суд, розглядаючи заяву арбітражного керуючого про затвердження мирової угоди,

зобов'язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, у якого

виникли заперечення щодо укладання мирової угоди, навіть, якщо на засіданні

комітету кредиторів він голосував за укладення мирової угоди (ч. 2 ст. 38

Закону).

Згідно

зі ст. 38 Закону господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової

угоди у разі: порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим

Законом; якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

Таким

чином, виходячи зі змісту ч.3 зазначеної статті, завдання господарського суду

полягає у перевірці дотримання порядку укладення мирової угоди, встановленого

Законом, а також  дослідженні умов

мирової угоди на предмет їх відповідності чинному законодавству.

Умовами

мирової угоди, затвердженої комітетом кредиторів ВАТ "Завод

Південгідромаш" (протокол засідання комітету кредиторів від 27.05.2008)

встановлено розмір, порядок і строки виконання зобов'язань боржника перед

конкурсними кредиторами, розстрочку, а також прощення (списання) частини  боргів ВАТ "Завод Південгідромаш",

передбачене ст. 35 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом”, 

відшкодування  усіх витрат, які

підлягають відшкодуванню у першу чергу згідно зі ст.31 Закону.

Як

вбачається з матеріалів справи, зазначена мирова угода була предметом розгляду

на засіданні комітету кредиторів 27.05.2008, що підтверджується протоколом

зборів комітету кредиторів ВАТ "Завод Південгідромаш" (т.12 а.с. 83).

Рішення щодо укладення мирової угоди було прийнято на засіданні комітету

кредиторів одноголосно присутніми на ньому членами комітету кредиторів.

Судом

першої інстанції встановлено, що мирова угода не суперечить  законодавству, в ній зазначено розмір,

порядок та строки виконання обов'язків боржника та прощення (списання) частини

боргів.

Суд

апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, мотивував свою

постанову тим, що мирова угода містить положення про списання невизнаного судом

податкового боргу, що суперечить ст.36 Закону України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", пункт 9 мирової

угоди суперечить ст.36 Закону, пункт 10 мирової угоди суперечить ст.37 Закону

України "Про виконавче провадження".

Проте,

з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна виходячи з

наступного.

Відповідно

до ч.1 ст.36 Закону мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог,

забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених статтею 31

цього Закону. 

З

матеріалів справи вбачається, що конкурсні вимоги Бердянської ОДПІ є вимогами

третьої черги в силу ст.31 Закону.

          Ухвалою господарського Запорізької

області від 30.05.2007 визнано частково та внесено до реєстру конкурсних

кредиторів ВАТ “Завод Південгідромаш” вимоги Бердянської ОДПІ у сумі 655114,43

грн. Решта вимог  було відхилено  судом першої інстанції у зв'язку з пропуском

строку стягнення податкового боргу, встановленого ст.15.2.1 Закону України

"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами" та на підставі ст.14 Закону України

"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом".

Відповідно

до п.4.1 "Порядку проведення органами державної податкової служби прощення

(списання) і розстрочення (відстрочення) податкового боргу платників податків

на підставі укладеної мирової угоди у справі про банкрутство",

затвердженого наказом ДПА України №600 від 21.11.2000, на підставі ухвали

господарського суду про затвердження мирової угоди керівник органу державної

податкової служби (або його заступник) зобов'язаний прийняти рішення про

прощення (списання) сум податкового боргу протягом трьох днів з дня отримання

вказаної ухвали.

Таким

чином, затверджена ухвалою суду першої інстанції мирова угода є підставою для

прощення (списання) податкового боргу, який обліковується у картці особового

рахунку боржника.

За

таких обставин, положення про списання судом податкового боргу, в тому числі

невизнаного судом під час провадження у справі про банкрутство, не суперечить

приписам ст.36 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом", а також приписам податкового законодавства.

Мирова

угода як правочин повинна містити обов'язкові положення, передбачені п.4 ст.37

Закону, при цьому приписами чинного законодавства не заборонено включати до

умов угоди додаткові умови, які не суперечать чинному законодавству.

Відтак,

обов'язок боржника відшкодувати всі витрати, які підлягають відшкодуванню у

першу чергу, згідно зі ст.31 Закону України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою встановлено

черговість задоволення вимог кредиторів, не суперечать приписам ст.36, 37, 38

Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом".

Пунктом

10 мирової угоди передбачено, що ця мирова угода є підставою для закінчення на

підставі ст.37 Закону України "Про виконавче провадження " виконавчих

проваджень з примусового виконання виконавчих документів, які знаходяться на

виконанні у відділі державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного

управління юстиції.

Відповідно

до п.2 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче

провадження підлягає закінченню у випадках, зокрема, визнання судом мирової

угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження.

Законом

України "Про виконавче провадження" не зазначено, що така мирова

угода має бути укладена у вигляді окремого документу, тому сторони в мировій

угоді у справі про банкрутство не були позбавлені права вирішити питання про

закінчення виконавчих проваджень, оскільки порядок задоволення вимог конкурсних

кредиторів передбачений мировою угодою і така домовленість не порушує прав та

законних інтересів цих кредиторів.

Таким

чином, мирова угода, затверджена ухвалою суду першої інстанції не

суперечить  чинному законодавству.

За

таких обставин, колегія дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду

апеляційної інстанції є незаконною та необґрунтованою в частині скасування

ухвали суду першої інстанції про затвердження мирової угоди.

Керуючись

статтями  1115,  1117,  1119-11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

          Касаційні скарги ВАТ "Завод

Південгідромаш" та розпорядника майна ВАТ "Завод Південгідромаш"

ОСОБА_1. задовольнити.

          Постанову Запорізького апеляційного

господарського суду від 02.10.2008 у справі №19/1/07 скасувати.

          Ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.05.2008

у справі №19/1/07 залишити без змін.

Головуючий                                                                             

О.С. Удовиченко

Судді                                                                                       В.М.

Коваленко

  Н.Г. Ткаченко