Постанова

від 14.11.2012 по справі 5011-50/12235-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2012 р. Справа№ 5011-50/12235-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Доманської М.Л.

Пантелієнка В.О.

за участю представників:

від ініціюючого кредитора: не з'явився;

від боржника: не з'явився;

ліквідатор: не з'явився;

від Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

на постанову господарського суду міста Києва від 25.09.2012

у справі № 5011-50/12235-2012 (суддя Головатюк Л.Д.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю

"Компанія Електропромсервіс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдах"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/12235-2012 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Електропромсервіс" про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдах".

Постановою господарського суду міста Києва від 05.09.2012 у справі товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдах" визнано банкрутом в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", припинено процедуру розпорядження майном, визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Електропромсервіс" кредитором банкрута з майновими вимогами на суму 16 000 грн., призначено ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора - арбітражного керуючого Рибіна Д.Ю. за згодою останнього, підприємницьку діяльність банкрута завершено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та припинити провадження у справі.

Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права.

Учасники провадження у справі в судове засідання апеляційної інстанції представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що учасники провадження у справі про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд постанови місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої постанови норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 ст. 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, процедура банкрутства передбачає можливість порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою ст. 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав (Постанова Пленуму Верховного суду України №15 від 18.12.2009року "Про судову практику у справах про банкрутство" (пункт 104).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Перелік цих документів міститься в п. 8 ст. 7 Закону, в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.

За приписами частини 8 статті 1 Закону безспірні вимоги кредиторів -вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Тобто, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Крім того, ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", який набув чинності з 01.07.2004 року, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом попередньої інстанції, заборгованість боржника перед кредитором підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення боржником не надано. Заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдах" утворилась внаслідок прострочення виконання вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лукашевич Л.М. 11.07.2012 виконавчого напису № 1620 про неоплату простого векселя серії АА № 1637045 (реквізити: валюта - гривня, сума - 16 000,00 грн., місце складання - м. Київ, дата складання - 10.07.2012, дата платежу - за пред'явленням, найменування бенефіціара - товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Електропромсервіс", місце платежу - ПАТ „ОТП Банк" МФО 300528), у зв'язку з чим постановою ВДВС Печерського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову від 13.07.2012 ВП № 33457571 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого напису. Постановою ВДВС Печерського районного управління юстиції у місті Києві від 27.08.2012 зазначений виконавчий документ повернуто без виконання у зв'язку з відсутністю у боржника майна.

Отже, матеріалами справи підтверджується безспірність вимог ініціюючого кредитора у даній справі про банкрутство.

В апеляційній скарзі відсутні доводи, які спростовують факт наявності ознак неспроможності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредитора не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом відсутні.

Крім того, колегія суддів приймає як належний доказ відсутності боржника за адресою місцезнаходження - витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 012779 станом на 04.09.2012, в якому вказано про відсутність юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдах" за місцезнаходженням.

Згідно частини 2 статті 52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

За таких обставин, місцевий господарський суд правомірно порушив справу про банкрутство з урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону, на законних підставах визнав боржника банкрутом, ввів ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Рибіна Д.Ю., ліцензія Міністерства юстиції України серії АВ № 600824 від 08.06.2012 із необмеженим строком дії.

Положеннями частини 2 статті 13 Закону передбачено, що розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом із питань банкрутства як арбітражні керуючі.

Матеріали справи не містять доказів, які у розумінні частини 3 статті 3-1 названого закону можуть розглядатися в якості правових підстав вважати Кирика В.К. заінтересованою особою відносно боржника.

На таких підставах, за результатами аналізу запропонованої комітетом кредиторів кандидатури на посаду ліквідатора - арбітражного керуючого Рибіна Д.Ю., який 25.09.2012 звернувся з відповідною заявою до місцевого господарського суду, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, яким призначено його ліквідатором.

Зважаючи на встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

При таких обставинах, порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої постанови відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову господарського суду міста Києва від 05.09.2012 у справі № 5011-50/12235-2012 залишити без змін, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва залишити без задоволення.

Справу № 5011-50/12235-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Гарник Л.Л.

Судді Доманська М.Л.

Пантелієнко В.О.