Постанова

від 13.11.2012 по справі 5020-966/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 року Справа № 5020-966/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сотула В.В.,

суддів Рибіної С.А.,

Плута В.М.,

за участю:

представника боржника: Молчанова Антона Олександровича, довіреність б/н від 06.06.2012, товариство з обмеженою відповідальністю "Амаранта";

представника учасника у справі про банкрутство: Летючої Діани Геннадіївни, довіреність № 30/9/10-039 від 14.03.2012, державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя;

представника кредитора: Гуляєва Віталія Володимировича, довіреність № 452/115.2 від 05.09.2012, публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі відділення "Севастопольське" публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк";

не з`явилися представники учасників у справі про банкрутство:

Головного управління юстиції в місті Севастополі;

державний реєстратор в Ленінському районі міста Севастополя;

Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Єфременко О.О.) від 15 жовтня 2012 року у справі №5020-966/2012

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" (вул. Партизанська, 4-А, оф.32,Севастополь,99011)

про визнання банкрутом боржника, що ліквідується власником

учасники у справі про банкрутство:

Головне управління юстиції в місті Севастополі (вул. 4-а Бастіонна, 3,м.Севастополь,99011)

державний реєстратор в Ленінському районі міста Севастополя (вул. Советська, 9,Севастополь,99011)

Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі (вул. Кулакова, 37,Севастополь,99007)

Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37,м.Севастополь,99011 )

кредитори:

публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (бул.Т.Шевченка/вул.Пушкінська, 8/26,Київ,01004)

в особі відділення "Севастопольське" (пл. Нахімова, 1,Севастополь,99011)

ВСТАНОВИВ :

31 серпня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Амаранта" звернулось до господарського суду міста Севастополя з заявою про порушення відносно нього справи про банкрутство (а.с. 3-5).

03 вересня 2012 року ухвалою господарського суду міста Севастополя заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі (а.с. 1 ).

15 жовтня 2012 року ухвалою господарського суду міста Севастополя (суддя Єфременко О.О.) припинено провадження у справі № 5020-966/2012 про визнання банкрутом боржника, що ліквідується власником товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта". Зобов`язано державного реєстратора Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України відповідний запис про припинення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" та надати докази цього суду (а.с. 147-152 ).

Ухвала мотивована недотриманням заявником на час його звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство обов'язкової досудової процедури ліквідації товариства, передбаченої статтями 104,105,110,111 Цивільного кодексу України.

Не погодившись із наведеним судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Амаранта" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило зазначену ухвалу місцевого суду скасувати, а справу передати на розгляд господарського суду міста Севастополя.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вказана ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник стверджував, що положеннями статей 104,105,110,111 Цивільного кодексу України, якими керувався місцевий суд при винесенні оскарженої ухвали, встановлені вимоги до загальної процедури ліквідації юридичних осіб.

Між тим, товариство з обмеженою відповідальністю "Амаранта" ліквідується у порядку банкрутства, а тому, в силу положень частини 3 статті 104 Цивільного кодексу, у даному випадку, перевіряючи обґрунтованість вимог кредитора щодо порушення провадження у цій справ, суду першої інстанції належало керуватися приписами спеціального закону, яким є Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме статтею 51 наведеного нормативного акту, .

При цьому, особа, яка звернулась із апеляційною скаргою, вказувала, що на момент її звернення до суду та на час винесення судом оскарженої ухвали про припинення провадження у даній справі, існували всі підстави для здійснення щодо боржника спеціальної процедури банкрутства, зокрема, були наявні непогашена безспірна заборгованість, рішення власника про його ліквідацію та звернення до суду ліквідатора.

У судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 13 листопада 2012 року, з'явилися представники товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта", державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя та публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", які підтримали свої доводи та заперечення.

Представники інших учасників у справі про банкрутство до суду апеляційної інстанції не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Клопотання відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження процесуального строку апеляційного перегляду оскарженої ухвали , учасники у справі про банкрутство не заявляли, що не дозволяє суду апеляційної інстанції відкладати розгляд справи за межами встановленого процесуального строку для її перегляду.

З огляду на викладене, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність нез`явившихся учасників у справі про банкрутство, вважаючи наявні в матеріалах справи письмові докази достатні для вирішення питання щодо обґрунтованості оскарженого судового акту.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта", державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя та публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія вважає, що оскаржена ухвала підлягає скасуванню, з огляду на наступні обставини.

З матеріалів справи слідує, що заявник -товариство з обмеженою відповідальністю „Амаранта" звернувся до господарського суду міста Севастополя із заявою про порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, мотивуючи свої вимоги неспроможністю погасити заборгованість перед кредиторами через недостатність коштів та майна.

У цій заяві товариства з обмеженою відповідальністю „Амаранта" не наведені посилання на конкретні статті Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", однак, виходячи з її логічно-смислового змісту, порушити провадження у справі про банкрутство заявник просив саме за спрощеною процедурою.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, визначені у статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, згідно частиною 1 статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Спрощена процедура банкрутства, що передбачена статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з чим для порушення провадження у справі про банкрутство боржнику в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є необхідним дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Загальний порядок ліквідації юридичних осіб визначений статтями 104-112 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами , в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 10 серпня 2012 року відбулися позачергові загальні збори учасників та працівників товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" (а.с.7), на яких вирішено визнати фінансове становище незадовільним, а обсяг грошових зобов'язань товариства таким, що значно перевищує вартість його активів; у місячний строк з дати проведення загальних зборів ініціювати процедуру банкрутства товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта"; уповноважити директора товариства Бурцеву О.С. забезпечити звернення до господарського суду міста Севастополя з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, а також на здійснення інших заходів, визначених законом як обов'язкові для даної процедури, що підтверджується витягом з протоколу №1.

Заява про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" підписана саме Бурцевою О.С. та подана до суду 31 серпня 2012 року.

Крім того, дотримуючись положень статті 111 Цивільного кодексу України, одночасно із вказаною заявою товариством з обмеженою відповідальністю "Амаранта" надано фінансовий звіт товариства з обмеженою відповідальністю „Амаранта" за перше півріччя 2012 року, з якого слідує, що пасиви товариства перевищують його активи, тобто вбачається неплатоспроможність товариства з обмеженою відповідальністю „Амаранта".

У подальшому, заявником розміщене оголошення про припинення товариства з обмеженою відповідальністю „Амаранта", складений проміжний фінансовий звіт та за замовленням боржника складений аудиторський висновок стосовно фінансової діяльності останнього, що передбачено положеннями статті 111 Цивільного кодексу України.

Суд першої інстанції визнав всі перелічені документи недостатніми для здійснення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою.

Водночас, вірно трактуючи норми матеріального права щодо порядку ліквідації юридичних осіб та належно дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, місцевим судом не враховано, що відповідно до частини 3 статті 104 Цивільного кодексу України порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом .

Отже, положення Цивільного кодексу України містять пряму вказівку на те, що порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства має визначатись спеціальними нормами.

Так, згідно зі статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

У разі виявлення обставин, зазначених у абзаці першому цієї частини, після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою). За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора, здійснює офіційне оприлюднення ухвали про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

У разі, якщо справу про банкрутство порушено за заявою власника майна боржника (уповноваженої ним особи), яка подана до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора), розгляд справи про банкрутство здійснюється без урахування особливостей, передбачених цією статтею.

Отже, із аналізу змісту вказаної статті слідує, що для ініціювання процедури банкрутства власником юридичної особи необхідна сукупність таких обставин, як: неспроможність боржника виконати грошові зобов'язання та недостатність у нього майна для задоволення вимог кредиторів; наявність рішення власника (засновників) підприємства про ліквідацію юридичної особи; звернення до господарського суду ліквідатора (ліквідаційної комісії) юридичної особи.

При цьому, при розгляду справи про банкрутство за спрощеною процедурою відсутні такі стадії, як підготовче та попереднє засідання. Господарський суд порушує провадження у справі за спрощеною процедурою і призначає дату судового засідання. На засіданні, з'ясувавши майнове та фінансове становище боржника, суд виносить постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до абзацу 4 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Цією ж статтею наведеного Закону визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Тобто, у контексті наведеної правової норми, першочерговим для вирішення питання щодо можливості порушення провадження у справі про банкрутство є з'ясування активів та пасивів боржника.

Як зазначалося вище, фінансовий стан товариства з обмеженою відповідальністю „Амаранта" був підтверджений фінансовим звітом суб'єкта малого підприємства за перше півріччя 2012 року (а.с.8), наданого до заяви вказаної особи про порушення провадження у справі про банкрутство, що надавало можливості встановити його неплатоспроможність.

У пункті 7 частини 1 статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

З матеріалів справи слідує, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 12 листопада 2009 року у справі № 5020-1/070-10/014 частково задоволено позов відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк" в особі Севастопольської філії та солідарно стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта", товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклава-Еліт" та товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклавський молодіжний центр" на користь відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк" суму заборгованості у розмірі 1019 817,72 грн., з яких: 887119,04 грн. - основний борг, 118698,51 грн. - несплачені проценти за кредитом, 11037,46 грн. - пеня, 1198,20 грн. - інфляційні втрати, 1764,51 грн. - 3 % річних, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 10197,92 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,95 грн. (а.с. 9-11 ). Зазначене рішення в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили.

Наказ господарського суду міста Севастополя з примусового виконання зазначеного судового акту прийнятий до провадження відділом державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі та за ним відкрите виконавче провадження (а.с.81).

При цьому, недостатність у боржника майна для погашення кредиторської заборгованості, яка стягнута рішенням господарського суду міста Севастополя від 12 листопада 2009 року у справі № 5020-1/070-10/014, підтверджується , як фінансовим звітом суб'єкта малого підприємства -товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" (до звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутства), так і фінансовим звітом, складеним станом на 30 вересня 2012 року (після порушення провадження у цій справі).

Таким чином, встановлені обставини свідчать про те, що станом на 03 вересня 2012 року (дату винесення господарським судом міста Севастополя ухвали про порушення провадження у цій справі) існували всі необхідні умови (неспроможність боржника виконати грошові зобов'язання та недостатність у нього майна для задоволення вимог кредиторів; наявність рішення власника (засновників) підприємства про ліквідацію юридичної особи; звернення до господарського суду ліквідатора (ліквідаційної комісії) юридичної особи) для порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" за спрощеною процедурою згідно зі статтею 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а протилежні доводи місцевого суду спростовуються вищевикладеним.

Отже, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, неналежна правова оцінка правової природи вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта", неврахування особливостей процедури припинення вказаної юридичної особи, виходячи з її майнового стану, незважаючи на існуючу пряму вказівку на них у нормах цивільного законодавства України, призвело до невірного тлумачення норм цивільного та господарського законодавства щодо припинення юридичних осіб, положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині визначення процедури припинення товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" при викладених вище обставинах, а також порушення норм процесуального права у зв'язку з необґрунтованим припинення провадження у цій справі на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору).

На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, оскільки ухвала місцевого господарського суду винесена з порушенням вказаних норм процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню, а справа - направленню на розгляд господарського суду міста Севастополя, що передбачено статтею 106 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1, пункти 1, 4), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1 .Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" задовольнити.

2 .Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 15 жовтня 2012 року у справі № 5020-966/2012 скасувати.

3 .Справу № 5020-966/2012 направити на розгляд господарського суду міста Севастополя.

Головуючий суддя В.В.Сотула

Судді С.А. Рибіна

В.М. Плут

Розсилка:

товариство з обмеженою відповідальністю "Амаранта" (вул. Партизанська, 4-А, оф.32,Севастополь,99011)

товариство з обмеженою відповідальністю "Амаранта" (вул. Партизанська, 4-А, оф.32,Севастополь,99011)

Головне управління юстиції в місті Севастополі (вул. 4-а Бастіонна, 3,м.Севастополь,99011)

державний реєстратор в Ленінському районі міста Севастополя (вул. Советська, 9,Севастополь,99011)

Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі (вул. Кулакова, 37,Севастополь,99007)

публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (бул.Т.Шевченка/вул.Пушкінська, 8/26,Київ,01004)

Відділення "Севастопольське" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (пл. Нахімова, 1,Севастополь,99011)

Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37,м.Севастополь,99011)