Постанова

від 18.12.2008 по справі 8/91-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 18 грудня 2008 р.                                                                                   

№

8/91-08 

Вищий господарський

суд України у складі колегії  суддів :

Головуючого     

Кочерової

Н.О.

суддів

Мамонтової

О.М. Черкащенка М.М.

розглянувши касаційну  скаргу

суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

на

рішення

від

17.06.2008 року господарського суду Дніпропетровської області

у справі

№

8/91-08

за

позовом

приватного

підприємства Торговий дім "Семарт"

до

суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

про

стягнення

86506,13 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:  Бобиль

В.В. дов. від 16.12.2008 

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

В

березні 2008 року приватне підприємство Торговий дім "Семарт"

звернулося до господарського суду з позовом до суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 86506,13 грн.

В

обгрунтування позовних вимог зазначало, що відповідачу були пред'явлені до

платежу векселі серії АА № 0257831 від 31.01.2007 року номіналом 53906,13 грн.

та серії АА № 0257832 від 31.01.2007 року номіналом 32600,00 грн., терміном

платежу по пред'явленню, однак відповідач свої зобов'язання з оплати вказаних

векселів не виконав, що стало підставою для звернення до суду.

Рішенням

господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2008 року (суддя

І.Ю.Дубінін) стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 86506,13 грн. основного

боргу та 983,06 грн. судових витрат.

Рішення

мотивоване обгрунтованістю позовних вимог.

В

касаційній скарзі суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа  ОСОБА_1 просить скасувати рішення місцевого

господарського суду, а справу передати на новий розгляд до господарського суду

першої інстанції,  посилаючись на

порушення норм процесуального права. Вказує, що справу розглянуто за його

відсутності без повідомлення належним чином про час і місце засідання суду.

Заслухавши

пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом

обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає,

що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як

встановлено місцевим господарським судом, приватне підприємство Торговий дім

"Семарт" є законним векселодержателем простих векселів серії АА №

0257831 від 31.01.2007 року номіналом 53906,13 грн. та серії АА № 0257832 від

31.01.2007 року номіналом 32600,00 грн., терміном платежу по пред'явленню,

емітованих суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особоюОСОБА_1

14.11.2007

року позивач направив відповідачу акт № 1 пред'явлення векселів до платежу від

12.11.2007 року.

Враховуючи,

що доказів оплати вказаних простих векселів відповідачем суду не надано,

господарський суд вирішив вимоги позивача про стягнення з відповідача 86506,13

грн. задовольнити.

При

цьому, господарським судом не було досліджено питання стосовно того, чи був

отриманий відповідачем акт № 1 пред'явлення векселів до платежу від 12.11.2007

року, надісланий позивачем.

Також

судом не було надано ніякої правової оцінки тому, що вказаний акт відповідачем

не підписаний.

Приймаючи

рішення по справі, господарський суд першої інстанції не встановив причини

нез'явлення відповідача чи його представника у судове засідання, а розглянув

справу без його участі.

Водночас,

з матеріалів справи вбачається, що провадження за позовною заявою приватного

підприємства Торговий дім "Семарт" порушено ухвалою господарського

суду Дніпропетровської області від 18.03.2008 року та розгляд справи призначено

на 08.04.2008 року на 09 год. 30 хв.

Пунктом

3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої

наказом Голови Вищого господарського суду України № 75 від 10.12.2002 року

передбачено, що ухвала про призначення справи до розгляду в день її прийняття

надсилається всім учасникам з повідомленням про вручення.

Вказана

норма господарським судом не була дотримана, оскільки, як вбачається з

матеріалів справи, повідомлення про вручення поштового відправлення відправлені

сторонам 25.03.2008 року, тобто з порушенням встановленого процесуального

строку.

Крім

того, відкладаючи розгляд справи на інші дати господарським судом знову не

з'ясовано причини неявки відповідача у судове засідання та взагалі не

перевірено факту отримання ним ухвал господарського суду про відкладення

розгляду справи, оскільки в порушення вимог вищезазначеної Інструкції з

діловодства від 10 грудня 2002 року в матеріалах справи відсутні будь-які

поштові повідомлення про вручення або невручення зазначених ухвал суду сторонам

у справі.

В

касаційній скарзі відповідач стверджує, що жодних ухвал господарського суду, в

яких вказувалось про дату, час та місце судового засідання, ним не було

отримано, а підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення, що

свідчить про отримання ним 03.04.2008 року поштового відправлення з

господарського суду Дніпропетровської області, йому не належить.

Вищезазначені

обставини дають підстави колегії суддів касаційної інстанції вважати, що

відповідач не був повідомлений належним чином про час і місце засідання суду,

що згідно п.2 ч.2 ст.11110 Господарського процесуального кодексу

України є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого

господарського суду.

Крім

того, відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у

пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення

є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і

всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами

матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Рішення

місцевого господарського суду не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не

грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності.

Переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, згідно ст. 1117 ГПК України

касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи

перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального

і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або

вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові

господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того

чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази

або додатково перевіряти докази.

Правова

оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключною прерогативою

першої та апеляційної інстанції.

Враховуючи

викладене, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а справа

направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При

новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, більш ретельніше

з'ясувати вимоги позивача і заперечення відповідача, всім доказам дати оцінку в

їх сукупності і відповідно до вимог закону і обставин справи вирішити

спір.          

Керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної ОСОБА_1

задовольнити.

Рішення

господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2008 року у справі №

8/91-08 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої

інстанції.

Головуючий                                                                                    Н.

Кочерова

Судді:                                                                                               

О.Мамонтова 

                   М.Черкащенко