Постанова

від 04.11.2012 по справі 2а-11279/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 листопада 2012 року № 2а-11279/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Рамбус" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005562220 від 27.07.2012, №0005572220 від 27.07.2012, №0005582220 від 27.07.2012 та №0005592220 від 27.07.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Рамбус" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005562220 від 27.07.2012, № 0005572220 від 27.07.2012, № 0005582220 від 27.07.2012 та № 0005592220 від 27.07.2012.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним:

- ціни за зовнішньоекономічними контрактами були встановлені за угодою сторін з урахування вимог чинного законодавства України, норм міжнародного права, умов поставки товару, умов розрахунків за товар, якісних характеристик товару, та цін, які склалися на ринку на товар на дати укладення позивачем зовнішньоекономічних контрактів. Вказані зовнішньоекономічні контракти зареєстровані на Аграрній біржі (єдиній державній товарній біржі в Україні), якою здійснено перевірку правильності ціни товарів. Правильність та правомірність встановлення цін у зовнішньоекономічних контрактах підтверджена довідкою Аграрної біржі. Крім того, при митному оформленні товару, експорт якого здійснював позивач, правильність цін була перевірена митним органом, про що свідчать вантажно-митні декларації щодо здійснення позивачем експорту товарів;

- експорт товару у травні 2011 року, а не в листопаді 2011 року, як стверджує придатковий орган, реально відбувався, про що свідчать зовнішньоекономічний контракт, вантажно-митні декларації, оборотно сальдові відомості підприємства щодо заліків товару на зерновому складі станом на 01.05.2011, руху товарів по зерновому складу протягом травня 2011 року, та залишків товару на зерновому складі станом на 01.06.2011 та іншими документами;

- витрати позивача на транспортування товарів правомірно віднесені ним до валових витрат, оскільки товари позивачем були придбані на умовах EXW та FCA відповідно до Правил «Інкотермс 2010», згідно з якими витрати, пов'язані із транспортуванням товару несе покупець (яким був позивач);

- договори укладені з ТОВ «Южтехмонтаж»та ПП «Інтеренергобуд», затвердженням позивача, дійсно були укладені та мали реальний характер, та за ними було поставлено товари, використані позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені відповідно до вимог податкового законодавства України.

Представники позивача у судовому засіданні 18.10.2012 підтримали позовні вимоги, надали додаткові усні пояснення та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив , у судовому засіданні 17.09.2012 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях від 14.09.2012 та наведені його представниками підчас судових засідань аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки №705/22-20/22936378 від 05.07.2012, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки представниками відповідача не наведено.

У судовому засіданні 17.09.2012 представники відповідача заперечили проти позовних вимог та просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 17.09.2012 представниками сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.

У відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача, беручи до уваги, що немає потреби заслухати свідків та експерта, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 15.05.2012 по 26.06.2012 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва була проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Приватним акціонерним товариством "Рамбурс" вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.03.2012 та валютного законодавства за період з 01.01.2011 по 31.03.2012.

За результатами перевірки складено акт №705/22-20/22936378 від 05.07.2012, яким встановлено порушення підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14, підпункту 135.5.11 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.2, пункту 138.4, підпункту 138.10.3 пункту 138.10, підпункту 153.2.1, підпункту 153.2.3 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України, що призвело до завищення платником від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2012 року на суму 14959686,00 грн. та до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року в розмірі 1315978,0 грн., та порушення пункту 198.4., пункту 198.5 статті 198, пункту 185.1 статті 185 пункту 189.11. статті 189, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6, статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 1458184,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

В ході перевірки вибірковим методом здійснена перевірка реалізації зернової продукції на експорт, для проведення якої вибрано 1 квартал 2012 року.

На підставі первинних бухгалтерських документів, документів аналітичного обліку за період з 01.01.2012 по 31.03.2012 : контрактів, додаткових угод та доповнень до них,- рахунків, ВМД, даних аналітичних відомостей про реалізовану продукцію по бухгалтерському рахунку 181, 362, інших первинних документів встановлено, що ПрАТ «Рамбурс»здійснював реалізацію зернової продукції на експорт: кукурудза фуражна 3-го класу для кормових цілей, ячмінь для кормових цілей, пшениця 2 класу, пшениця 5 класу.

Поставка зернових культур здійснювалась на підставі зовнішньоекономічних договорів, укладених із Компанією "РАМБУС ІНК" (325 Вотерфронт Драйв, Омар Ходж Білдінг, Вікхемз Кей, Роад Таун, Тортола, Британські Віргінські острови) № 086/RGA/11W від 13.07.2011; № 101/RGA/11С від 14.09.2011; № 081/RGA/11FB від 01.07.2011 в таких обсягах: січень 2012 року - 30935750,00 грн., лютий 2012 року - 25044190,00 грн., березень 2012 року - 78075943,00 грн.

На підставі наданих платником документів податковим органом було розраховано ціну реалізації на експорт зернових культур за 1 тону в кожному місяці.

Для проведення аналізу відповідності цін на аналогічну продукцію, що експортувалась ПрАТ «Рамбурс», на світових ринках податковим органом був надісланий запит до Державного інформаційно - аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків № 2382/10/22-20 від 07.06.2012 на який отримано відповідь № 4.3/1099 від 25.06.2012 в якій наведено рівень цін на світовому ринку та ринку України з січня 2012 року по березень 2012 року (включно).

За результатами аналізу цін за якими ПрАТ «Рамбурс»здійснювалась реалізація зернової продукції на експорт та звичайних цін при продажу такої продукції, які було встановлено за результатами даних отриманих з відповіді Державного інформаційно - аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків № 4.3/1099 від 25.06.2012, податковим органом встановлено заниження ПрАТ "Рамбурс" доходу, що враховується при обчисленні об'єкту оподаткування за І квартал 2012 року на суму 20469129 грн.

На сторінках 15-16 акту №705/22-20/22936378 від 05.07.2012 зазначено наступне:

"Згідно наданих до перевірки документів (товарно-транспортних накладних, актів виконаних робіт/послуг, рахунків-фактур) встановлено, що у вересні 2011 року Перевізник (ПП «Юг Зерно-Трейд») здійснював перевезення для ПрАТ «Рамбурс»зернової продукції по договорам поставки, укладеним ПрАТ «Рамбурс»із ТОВ «Дружба-5»код ЄДРПОУ 30700311 (Херсонська обл., с.Новоалександрівка): від 14.09.11 № 481/4, від 12.09.11 № 468/4, від 09.09.11 № 464/4. Загальна вартість транспортування становить: 87427,04 грн. в т.ч. ПДВ - 14571,17 грн. В бухгалтерському обліку дана сума в розмірі 87427,04 грн. віднесена до рах.93 «витрати на збут»в повному обсязі разом з ПДВ, оскільки операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Перевіркою встановлено, що умови поставок зернової продукції по укладеним договорам між ПрАТ «Рамбурс»та ПП «Юг Зерно-Трейд»(ст.6 договорів) є ЕХW, це означає що право власності переходить від продавця до покупця після відвантаження товару зі складу продавця. Таким чином, ПрАТ «Рамбурс»необхідно було формувати ціну товару з врахуванням транспортних перевезень або здійснювати компенсацію витрат шляхом перевиставлення рахунків покупцям зернової продукції.

Згідно з ст. 8 наказу підприємства «Про облікову політику»від 03.01.2011 № 1-ОП регламентовано, що придбані запаси зараховуються на баланс по собівартості, визначеної в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (далі П(С)БО 9), тобто за первісною вартістю.

Пунктом 9. П(С)БО 9 визначено, що первісною вартістю запасів, придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

«суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати... в т.ч. транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання....

Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані :тощо) за звітний місяць».

ПрАТ «Рамбурс»не узагальнював транспортні витрати на окремому субрахунку обліку запасів та не здійснював розподіл даних витрат. В бухгалтерському обліку відображав проводками (Д-т 93 Витрати на збут К-т 631 Розрахунки з постачальниками).

Отже, витрати на збут, які понесені в зв'язку з транспортуванням ПП «Юг Зерно-Трейд» товарів не перевиставлені покупцям, не включені в формування ціни продажу та не віднесені до складу доходів) на загальну суму 87427,04 грн."

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що ПрАТ «Рамбурс»витрати на транспортування в сумі 87427,04 грн. були понесені у зв'язку з діяльністю підприємства, але не були направлені на отримання доходу відповідних періодів, з огляду на що встановлено завищення підприємством витратив за 3 квартал 2012 року на зазначену суму.

На сторінках 17 - 18 акту №705/22-20/22936378 від 05.07.2012 викладено наступне:

"10.2 Перевіркою встановлено, що в 1 кварталі 2012 року платником здійснено витрати пов'язані із транспортуванням товару (зернової продукції), згідно до укладених договорів на транспортування: із ТОВ «Негоціант Агро»(код 34598776 м. Одеса), договір від 05.03.2012 за №860/ТР витрати на транспортування - 507826,38 грн. в т.ч. ПДВ 84637,7 грн.; із ТзОВ «ТрансСервіс 1»(код 32602104 м. Львів), договір від 11.10.11 за №1110/1 витрати по транспортуванню - 161867,16 грн. в т.ч ПДВ - 26977,86 грн.

Згідно наданих до перевірки первинних документів (товарно-транспортних накладних, податкових накладних) встановлено, що ТОВ «Негоціант Агро»здійснював перевезення зернових культур на замовлення ПрАТ по договорам укладеним із постачальниками зернових:

ПП «Деметра»код 318452203 (договір № 895/2 від 29.03.12) умови поставки зернової продукції FCA Запорізька обл. с.Високе;

СП ПП "Золотий колос" код 32198520 (договори №863/3 від 07.03.12, № 864/3 від 07.03.12 року, умови поставки зернових DАР;

ТОВ «КАМА»(договори від 20.01.12 №760/3, від 21.02.12 №821/2, від 21.02.12 №823/2, від 07.03.12 № 865/3) умови поставки зернових DАР;

ТОВ «Праця Стольне»(договори від 05.03.12 №0503к/1, від 07.03.12 № 0703к/1) умови поставки зернової продукції FСА.

Умови поставок згідно правил Інкотермс 2000 та Інкотермс 2010: на умовах FСА товар поставляється перевізнику замовника, на умовах DАР: продавець зобов'язаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами місця, не розвантажуючи товар з транспортного засобу.

Згідно наданих до перевірки первинних документів (товарно-транспортних накладних, видаткових накладних) встановлено, що ТзОВ «ТрансСервіс 1»здійснював перевезення зернових культур на замовлення ПрАТ «Рамбурс»по договору укладеному із ТОВ «Чарівна Нива»код 35778199, с.Терновка Вінницька обл. від 02.03.12 за № 856/2. Згідно до ст.6 даного договору умови поставки є DАР відповідно до правил Інкотермс 2010, місце поставки ТОВ Боріваж порт Південний/ порт Миколаїв/ Херсон в опції покупця. Також в договорі передбачено, що Продавець зобов'язаний нести всі витрати щодо доставки товару до місця його поставки.

Але фактично витрати по перевезенню здійснив ПрАТ «Рамбурс»в розмірі 161867,16грн. в т.ч. ПДВ 26977,86 грн. В бухгалтерському обліку дана сума в повному обсязі віднесена до рах.93 «витрати на збут»разом з ПДВ, оскільки операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

ПрАТ «Рамбурс»повинен був здійснювати в обліку перерозподіл витрат, понесених із транспортуванням, враховуючи умови поставок зернової продукції. Оскільки у випадках умов поставок DАР самі продавці повинні нести транспортні витрати, у випадках умов поставок FСА вартість транспортно-заготівельних витрат, повинна узагальнюватись на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, та щомісячно розподіляться між сумою залишку запасів кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць».

Проте, ПрАТ «Рамбурс» не узагальнював транспортні витрати на окремому субрахунку обліку запасів, не здійснював розподіл даних витрат та не здійснював компенсацію транспортних витрат шляхом перевиставлення рахунків покупцям зернової продукції. В бухгалтерському обліку вищенаведені операції відображав проводками (Д-т 93 «Витрати на збут»К-т 631 «Розрахунки з постачальниками») та відносив на витрати на збут разом з ПДВ, оскільки товар, що перевозився призначався на експорт та звільнявся від оподаткування ПДВ.

Додатково до вищевикладеного перевіркою встановлено, що станом на 31.03.12 року по рах.281 «Товари в путі»значаться товарні залишки кукурудзи 3 класу, яка на кінець звітного періоду знаходиться в Морському торговому порту «Южний»(ТОВ "Боріваж" код ЄДРПОУ 32307678) на умовах базису поставки DАР, товарні залишки ячменю, який на кінець звітного періоду знаходиться Керченському морському торговому порту,

Зернова продукція транспортувалась підприємствами: ТзОВ «ТрансСервіс 1»(код 32602104 м. Львів), ТОВ «Негоціант Агро»(код 34598776 м. Одеса), див. зведену таблицю по залишкам ТМЦ в додатку № 9 до акту перевірки."

На сторінці 19 акту №705/22-20/22936378 від 05.07.2012 зазначено наступне:

"Проведеним аналізом АІС АРМ «Митниця»встановлено, що фактичні залишки вказаної зернової продукції були експортовані ПрАТ «Рамбурс»в квітні 2012 року (період, що не підлягає перевірці) ."

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про завищення ПрАТ «Рамбурс»витрат на збут, які враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку за І квартал 2012 року в розмірі 669693,0 грн.

Платником ПрАТ «Рамбурс»в травні 2011 року придбано зернову продукцію (кукурудзу) загальною вартістю 6 931 332 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 1 155 222,0 грн. Згідно наданого до перевірки господарського договору № 165/1 від 14.04.2011, укладеного між ПрАТ «Рамбурс»та ТОВ "Чарівна нива" встановлено, що продавець здійснює поставку товару (кукурудзи з класу врожаю 2010 року) на умовах DDU з терміном поставки до 15.05.2011.

За зазначеним договором ТОВ "Чарівна нива" виписано ПрАТ «Рамбурс»видаткові та податкові накладні.

При проведенні аналізу оборотно-сальдових відомостей 1 та 2 кварталів 2011 року на балансі підприємства станом на 01.04.2011 знаходились товарні залишки загальною вартістю 23022896,99 грн. Згідно з оборотно-сальдовою відомістю за травень 2011 року по зах. 281 «Товари на складі»встановлено, що станом на 01.05.2011 на балансі платника значаться товарні залишки загальною вартістю 6 876 332,1 грн.

Перевіркою встановлено, що наступний продаж кукурудзи (експортні операції) відбувався в 3 кварталі 2011 року, а саме, в листопаді 2011 року.

Відповідно до статті 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України продаж зернових культур (вивезення в митному режимі експорту) з 01.07.2011 звільнявся від оподаткування податком на додану вартість.

З огляду на викладене податковий орган дійшов висновку про те, що ПрАТ «Рамбурс»при проведенні продажу кукурудзи в листопаді 2011 року не здійснив нарахування податкових зобов'язань (умовну продаж), як платник податку який скористався правом на податковий кредит за цими товарами, у зв'язку з чим встановлено заниження податку на додану вартість за листопад 2011 на загальну суму 1 155 222,00 грн.

На сторінці 33 акту №705/22-20/22936378 від 05.07.2012 зазначено наступне:

"1) До ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС надійшов акт від 23.04.12 №69/15-324956520 ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС, щодо визнання правочина нікчемним при взаємовідносинах ТОВ "Южтехмонтаж" (24956520) з ПрАТ «Рамбурс»за період січень 2012 року, на суму ПДВ 69972,79 грн. "

Відповідно до зазначеного акту в ході опитування, як директора ТОВ "Южтехмонтаж" ОСОБА_2 встановлено, що він є директором, бухгалтером підприємства, на підприємстві працює один найманий працівник, складських приміщень, транспортних засобів та інших офісних приміщень ТОВ "Южтехмонтаж" не має, а на питання щодо основних принципів ведення бухгалтерського обліку та порядку заповнення податкової звітності ОСОБА_2 взагалі нічого відповісти не зміг, як і не зміг надати конкретних пояснень щодо діяльності ТОВ "Южтехмонтаж" та суті проведення фінансово-господарських операцій.

В податковому обліку ПрАТ «Рамбурс»операції з ТОВ "Южтехмонтаж" враховано у складі податкового кредиту в січні 2012 року та включено до його складу суму податку на додану вартість по податкових накладних виписаних ТОВ "Южтехмонтаж" на загальну суму 69973,79 грн.

Згідно висновків матеріалів перевірки, за результатами якої складено акт №705/22-20/22936378 від 05.07.2012, враховуючи фактори того що у ТОВ "Южтехмонтаж" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою згідно до частин першої та п'ятої статті 203, пунктів 1,2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, угоди, укладені між постачальниками та покупцями за період з 01.01.2012 по 31.01.2012 мають ознаки нікчемності.

До ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС надійшов акт № 79/15-3/36505053 від 05.06.2012 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інтеренергобуд" (код 36505053) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.02.2012 по 30.04.2012".

Відповідно до зазначено акту на підставі того, що в лютому-березні 2012 року ПП "Інтеренергобуд" не мало основних фондів, складських приміщень, автотранспортних засобів, не підтверджено реальність проведення фінансово-господарської діяльності, розрахунків та обставин їх здійснення, можливо зробити висновок, що ОСОБА_1, формально виконував обов'язки директора ПП "Інтеренергобуд" та як наслідок використовуючи реквізити ПП "Інтеренергобуд" надавав послуги по формуванню «незаконного»податкового кредиту іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

В податковому обліку ПрАТ «Рамбурс»операції з ПП "Інтеренергобуд" враховано у складі податкового кредиту в лютому 2012 року та включено до його складу суму податку на додану вартість по податкових накладних виписаних ПП "Інтеренергобуд" на загальну суму 232989,34 грн.

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що правочини між ПрАТ «Рамбурс»та ПП "Інтеренергобуд" та ТОВ "Южтехмонтаж" є нікчемними та укладеними з метою, за відомо суперечною інтересам держави та суспільства, у зв'язку з чим несплачений ПрАТ «Рамбурс»податок на додану вартість внаслідок неправомірного формування податкового кредиту з ПДВ по операціях з придбання товару від ТОВ "Южтехмонтаж" та ПП "Інтеренергобуд" є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Приватним акціонерним товариством "Рамбус" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва державної податкової служби були подані заперечення № 01-02/328 від 13.07.2012 на акт перевірки №705/22-20/22936378 від 05.07.2012, за результатами розгляду яких листом № 3617/10/22-20 від 24.07.2012 "Про результати розгляду заперечення до акту документальної виїзної планової перевірки ПрАТ "Рамбус" код 22936378 №705/22-20/22936378 від 05.07.2012р." повідомлено про те, що висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки №705/22-20/22936378 від 05.07.2012 прийнято податкові повідомлення - рішення, якими № 0005562220 від 27.07.2012 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 822730 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 364546 грн., № 0005572220 від 27.07.2012 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на загальну суму 1 644 973 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 328 995 грн., № 0005582220 від 27.07.2012 зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 757 120 грн. та визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 14 202 566 грн. за І квартал 2012 року, № 0005592220 від 27.07.2012 зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у на 757 120 грн., у тому числі за ІІ-ІІІ квартал 2011 року на 87 427 грн. та за І квартал 2012 року на 669693 грн.

Приватне акціонерне товариство "Рамбурс" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями №0005562220 від 27.07.2012, 0005572220 від 27.07.2012, 0005582220 від 27.07.2012 та 0005592220 від 27.07.2012 вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Щодо встановлення відповідачем заниження позивачем доходу, що враховується при обчисленні об'єкту оподаткування за І квартал 2012 року в сумі 20 469 129,00 грн. суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, встановлено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною четвертою статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, на вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною третьою статті 189 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Відповідно до статті 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Отже, суб'єкти господарювання є вільними у визначенні умов договору, у тому числі визначенні ціни договору, за виключенням цін на товар, ціни на який підлягають державному регулюванню.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються, зокрема, з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті

Пунктом 135.2 статті 135 Податкового кодексу України, встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 135.3 статті 135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Таким чином, до доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування належать доходи від операційної діяльності, які визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів та визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі.

Відповідно до підпункту 153.2.1 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Підпунктом 153.2.3 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України, встановлено, що положення підпунктів 153.2.1 і 153.2.2 цього пункту поширюються також на операції з особами, які: не є платниками цього податку; сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.

Згідно з частиною першою розділу ХІХ Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім, зокрема, статті 39 цього Кодексу, яка набирає чинності з 1 січня 2013 року.

Відповідно до підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 зазначеної статті встановлено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Отже, визначення доходу суб'єкта господарювання, отриманого від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) здійснюється відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу у випадку продажу таких товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам та у випадку, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги). При цьому для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах, зокрема, підлягають врахуванню такі умови договору, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції

Між позивачем та Компанією «РАМБУРС ІНК»(325 Вотерфронт Драйв, Омар Ходж Білдінг, Вікхемз Кей, Роад Таун, Тортола, Британські Віргінські острови) були укладені зовнішньоекономічні контракти № 086/RGA/11W від 13.07.2011; №101/RGA/11C від 14.09.2011; №081/RGA/ 11FB від 01.07.2011.

На виконання зазначених зовнішньоекономічних контрактів позивач здійснив реалізацію Компанії «РАМБУРС ІНК»в січні, лютому та березні 2012 року сільськогосподарської зернової продукції, а саме: ячменю 3-го класу урожаю 2011 року - 5 145,542 тонн за ціною 220 доларів США за тону; пшениці урожаю 2011 року 2-го класу - 430,46 тонн за ціною 210 доларів США за тону, 3-го класу - 6 707,55 за ціною 210 доларів США за тону, 5-го класу - 4 401,315 тонн за ціною 210 доларів США за тону, 6-го класу - 2 216,22 тонн за ціною 210 доларів США за тону; кукурудзи врожаю 2011 року 3 класу для кормових цілей - 45 202,244 тонн за ціною 205 доларів США за тону та кукурудзи врожаю 2011 року 3 класу для кормових цілей - 11 659,09 за ціною 235 доларів США за тону.

Сума реалізації експортованої позивачем Компанії «РАМБУРС ІНК» сільськогосподарської зернової продукції за зовнішньоекономічні контракти № 086/RGA/11W від 13.07.2011; №101/RGA/11C від 14.09.2011; №081/RGA/ 11FB від 01.07.2011 протягом І-го кварталу 2012 склала 128 014 900 грн. або 16 027029, 86 дол. США.

Факт здійснення позивачем експорту Компанією «РАМБУРС ІНК»сільськогосподарської зернової продукції за зазначеними договорами відповідачем не заперечується та підтверджується відповідними первинними документами, зокрема, ватажно - митними деклараціями.

Сума від реалізації сільськогосподарської зернової продукції за зовнішньоекономічні контракти № 086/RGA/11W від 13.07.2011; №101/RGA/11C від 14.09.2011; №081/RGA/ 11FB від 01.07.2011 була повністю включена позивачем до складу об'єкту оподаткування за І квартал 2012 року.

Відповідачем в акті перевірки №705/22-20/22936378 від 05.07.2012 не заперечується правомірність віднесення позивачем зазначеної суми до складу оподатковуваного доходу за І квартал 2012 року, водночас посилаючись на інформацію отриману листом № 4.3/1099 від 25.06.2012 від ДП "Державний інформаційно - аналітичний центр моніторингу зовнішніх ринків" щодо рівня цін на "пшениця 2 класу, Україна РОВ порти Чорного моря", "пшениця фуражна, Україна РОВ порти Чорного моря", "Ячмінь фуражний, Україна РОВ порти Чорного моря", "Кукурудза фуражна, Україна FOB порти Чорного моря" він приходить до висновку про те, що ціна поставки за зовнішньоекономічними контрактами № 086/RGA/11W від 13.07.2011; №101/RGA/11C від 14.09.2011; №081/RGA/ 11FB від 01.07.2011 є нижчою за звичайну ціну

Ні в акті перевірки №705/22-20/22936378 від 05.07.2012, ні в судових засіданнях відповідачем не було надано суду доказів та обґрунтувань на підтвердження того, що позивач та Компанія «РАМБУРСІНК»є пов'язаними особами, як і не було надано будь - якого іншого обґрунтування, крім посилань на інформацію отриману листом № 4.3/1099 від 25.06.2012 щодо підстав визначення доходу отриманого позивачем за товар поставлений відповідно до за зовнішньоекономічними контрактами № 086/RGA/11W від 13.07.2011; №101/RGA/11C від 14.09.2011; №081/RGA/ 11FB від 01.07.2011 не за ціною визначеною у вказаних договорах та сплаченою позивачу за поставлений товар відповідно до первинних документів, а виходячи з цін, які були визначені ним, як звичайні для товарів поставку яких здійснював позивач.

Таким чином, у суду відсутні докази на підтвердження наявності підстав для визначення доходу отриманого позивачем за товар поставлений за зовнішньоекономічними контрактами № 086/RGA/11W від 13.07.2011; №101/RGA/11C від 14.09.2011; №081/RGA/ 11FB від 01.07.2011 не за ціною визначеною у вказаних договорах та сплаченою позивачу за поставлений товар відповідно до первинних документів, а виходячи зі звичайних цін на такий товар.

Відповідно до листа № 4.3/1099 від 25.06.2012, копія кого наявна в матеріалах справи, зазначеним листом було надано інформацію щодо орієнтовного рівня цін за період з січня по березень 2012 року, а саме станом на 25.01.2012, 29.02.2012 та 28.03.2012, на світовому ринку та ринку України, при цьому зазначено про те, що рівень звичайних цін залежить від умов поставки, кількості, якості товару та договірних умов.

Отже, зазначеним листом було надано інформацію не щодо звичайних цін товар, а щодо орієнтовного рівня цін, при цьому період за який було надано відповідну інформацію є іншим, ніж період протягом якого позивачем було укладено зовнішньоекономічні контракти з Компанією "РАМБУРС ІНК", а отже і період у якому відбувалось узгодження ціни на товар.

При цьому, як вбачається із змісту листа № 4.3/1099 від 25.06.2012, при визначені ціни на експортований товар було враховано поставку товару тільки на умовах FOB (згідно правил «Інкотермс 2010»), тоді як у зовнішньоекономічних договорах, зокрема, № 101/RGA/11C від 14.09.2011 поставки товару здійснюється також і на умовах СРТ (згідно правил «Інкотермс 2010»).

Будь - яких інших документів, крім листа № 4.3/1099 від 25.06.2012, виходячи з яких ним було визначено рівень звичайних цін на товар, який було поставлено позивачем відповідно до зовнішньоекономічних контрактів № 086/RGA/11W від 13.07.2011; №101/RGA/11C від 14.09.2011; №081/RGA/ 11FB від 01.07.2011 відповідачем суду надано не було.

З огляду на викладене відповідачем при визначенні звичайної ціни товару було використано інформацію щодо цін на ідентичні товари продаж яких здійснювався не на момент здійснення позивачем погодження ціни товару за зовнішньоекономічними контрактами № 086/RGA/11W від 13.07.2011; №101/RGA/11C від 14.09.2011; №081/RGA/ 11FB від 01.07.2011 та без врахування умов здійснення позивачем поставки товару, зокрема, обсягів, строків та умов поставки.

З урахуванням наведеного, а також враховуючи те, що відповідно до вимог чинного законодавства для визначення звичайної ціни товару має використовуватись інформація про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними (однорідними) товарами у співставних умовах, зокрема, підлягають врахуванню такі умови договору, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, суд дійшов висновку про те, що відповідачем розмір звичайних цін на товар, який був поставлений позивачем за зовнішньоекономічними контрактами № 086/RGA/11W від 13.07.2011; №101/RGA/11C від 14.09.2011; №081/RGA/ 11FB від 01.07.2011 було визначено з порушення вимог чинного законодавства.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідачем в акті перевірки №705/22-20/22936378 від 05.07.2012 зазначалось про те, що звичайною була визнана найнижча ціна з тих, що склалися при продажу такої продукції, однак з аналізу найнижчих цін на товар зазначених в листі № 4.3/1099 від 25.06.2012 та визначених в зовнішньоекономічних контрактів № 086/RGA/11W від 13.07.2011; №101/RGA/11C від 14.09.2011; №081/RGA/ 11FB від 01.07.2011, вбачається, що різниця між зазначеними цінами складає менш ніж 20% відсотків.

Таким чином у суду відсутні докази на підтвердження того, що різниця між цінами визначеними в зовнішньоекономічних контрактів № 086/RGA/11W від 13.07.2011; №101/RGA/11C від 14.09.2011; №081/RGA/ 11FB від 01.07.2011 та звичайними цінами, на товар, який був поставлений відповідно до зазначених контрактів відрізняються більш ніж на 20%.

З урахуванням наведеного, а також те, що позивачем не надано доказів, як на обґрунтування наявності підстав для визначення доходу позивача від операцій за зовнішньоекономічними контрактами № 086/RGA/11W від 13.07.2011; №101/RGA/11C від 14.09.2011; №081/RGA/ 11FB від 01.07.2011 відповідно до звичайних цін на товар, який за ними було поставлено, а не за ціною визначеною в зазначених контрактах та сплаченою на користь позивача відповідно до первинних документів, а також те, що у суду відсутні докази на підтвердження того, що ціни визначені у вказаних договорах відрізняється більш ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари, суд дійшов висновку про те, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку про заниження позивачем доходу від експортних операцій з Компанією "РАМБУРС ІНК" за договорами № 086/RGA/11W від 13.07.2011; №101/RGA/11C від 14.09.2011; №081/RGA/ 11FB від 01.07.2011.

Щодо встановленого відповідачем в акті №705/22-20/22936378 від 05.07.2012 порушення позивачем підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2, пункту 138.4, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат на збут суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподілених постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до підпункту "е" підпункту138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки.

Пунктом 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, встановлено, що витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема, витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки.

Таким чином, до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються у тому числі з витрат операційної діяльності, до складу яких зокрема, входять витрати на транспортування товару та розмір зазначених витрат визначається на підставі відповідних первинних документів.

Частинами першою та другою статті 334 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Частиною четвертою статті 265 Господарського кодексу України, встановлено, що сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Відповідно до Інкотермс 2010 при здійсненні поставки на умовах EX WORK (Франко завод) продавець виконує своє зобов'язання по постачанню, коли він передає товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві (заводі, фабриці, складі і т.п.). Продавець вважається тим, хто виконав своє зобов'язання по поставці товару, який пройшов митне очищення для ввезення, з моменту передачі його в розпорядження перевізника в обумовленому пункті. При відсутності вказівки покупця про такий пункт, продавець має право визначити такий пункт сам серед низки подібних пунктів, де перевізник приймає товар у своє розпорядження. У тих випадках, коли згідно комерційній практиці для укладання договору перевезення необхідно сприяння продавця (при перевезенні товару повітряним або залізничним транспортом), він може діяти в таких випадках за рахунок і на ризик покупця.

Отже при здійсненні поставки на умовах EX WORK (Франко завод) продавець вважається таим, що виконав своє зобов'язання по постачанню, коли він передав товар у розпорядження покупця або передав його перевізнику в обумовлену пункті.

З пояснень та документів наданих позивачем судом встановлено, що позивачем з ТОВ «Дружба-5»були укладені наступні договори поставки сільськогосподарської продукції: № 443/4 від 07.09.2011, № 464/4 від 09.09.2011, № 468/4 від 12.09.2011 та № 481/4 від 14.09.2011.

Відповідно до пунктів 3, 4 зазначених договорів поставки, їх предметом є здійснення поставки покупцю позивача товару, а саме, пшениці 2 і 3 класу.

На виконання умов договорів поставки сільськогосподарської продукції № 443/4 від 07.09.2011, № 464/4 від 09.09.2011, № 468/4 від 12.09.2011 та № 481/4 від 14.09.2011 ТОВ «Дружба-5»здійснило поставку товару в кількості 363,390 тони, на загальну суму 581 892,20 грн., що підтверджується відповідними первинними документами наявними в матеріалах справи та не заперечується сторонами.

Відповідно до пункту 6 зазначених договорів поставки, поставка товару здійснюється на умовах - EXW згідно з правилами «Інкотермс 2010р.»- Херсонська область, Нижньосірогозський р-н., с. Новоолександрівка (місце поставки - це місцезнаходження постачальника).

Таким чином ТОВ «Дружба -5»не мало обов'язку здійснити або оплатити доставку (транспортування) придбаного позивачем товару у певний пункт, а зобов'язане було передати товар позивачу за своїм місцезнаходженням.

В подальшому позивач здійснив продаж товару придбаного у ТОВ «Дружба-5»наступним контрагентам:

- ТОВ «Липовецький елеватор»на підставі договору поставки №780/3 від 01.02.2012, відповідно до пункту 6 якого поставка товару здійснюється на умовах EXW згідно з правилами «Інкотермс 2010р.»-м. Херсон, Порт-елеватор -5;

- Компанії «РАМБУРС ІНК»на підставі зовнішньоекономічного договору 086/RGA/11W від 13.07.2011, відповідно до якого поставка товару здійснюється на умовах FOB згідно з правилами «Інкотермс 2010р.»-Херсонський морський торговельний порт.

З огляду на викладене, оскільки відповідно до умов договорів поставки сільськогосподарської продукції № 443/4 від 07.09.2011, № 464/4 від 09.09.2011, № 468/4 від 12.09.2011 та № 481/4 від 14.09.2011 ТОВ «Дружба-5»зобов'язане було передати товар позивачу за своїм місцезнаходженням, а саме, Херсонська область, Нижньосірогозський р-н., с. Новоолександрівка, у той час, як відповідно до умов договору поставки №780/3 від 01.02.2012 та зовнішньоекономічного договору 086/RGA/11W від 13.07.2011 поставка мала бути здійснена до місця погодженого з відповідними контрагентами, а саме, м. Херсон, Порт-елеватор -5 та Херсонський морський торговельний порт, то позивач зобов'язаний був нести відповідні витрати щодо подальшої поставки товару до наступного місця поставки, погодженого з його контрагентами.

Позивачем з метою виконання перед контрагентами ТОВ «Липовецький елеватор»та Компанія "РАМБУРС ІНК" своїх зобов'язань щодо поставки товару за договором поставки №780/3 від 01.02.2012 та зовнішньоекономічним договором 086/RGA/11W від 13.07.2011 було укладено з ПП «Юг Зерно-Трейд»договір перевезення № ДГ-1 від 01.09.2011, на підставі якого придбаний у ТОВ «Дружба - 5»товар був перевезений за рахунок позивача на Херсонське КХП в м. Херсон.

На виконання зазначеного договору ПП «Юг Зерно-Трейд»було надало позивачу послуги з перевезення на загальну суму 87 427 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, актами здачі-приймання робіт (наданих послуг), податковими накладними, платіжними дорученнями, банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи.

З огляду на викладене, враховуючи те, що витрати щодо здійснення поставки товару від місцезнаходження ТОВ «Дружба-5», де відповідно до умов договорів поставки сільськогосподарської продукції № 443/4 від 07.09.2011, № 464/4 від 09.09.2011, № 468/4 від 12.09.2011 та № 481/4 від 14.09.2011 здійснювалась поставка товару, до місця поставки товару погодженого з контрагентами відповідно до умов договору поставки №780/3 від 01.02.2012 та зовнішньоекономічного договору 086/RGA/11W від 13.07.2011 покладалось саме на позивача, а також те, що надання ПП «Юг Зерно-Трейд»позивачу послуг з перевезення договором перевезення № ДГ-1 від 01.09.2011підтверджується відповідними первинним документами, суд дійшов висновку про наявність у позивача реальних транспортних витрат та обов'язку їх понесення в ІІІ кварталі 2011 році в сумі 87 427 грн. та правомірність їх віднесення до валових витрат.

В І-му кварталі 2012 року позивачем було укладено договори поставки зернової продукції:

- з ПП «Деметра»- № 895/2 від 29.03.2012 на умовах FCA відповідно до правил «Інкотермс 2010»;

- з СП ПП «Золотий колос»- № 863/3 від 07.03.2012 та № 864/3 від 07.03.2012 на умовах FCA відповідно до правил «Інкотермс 2010»;

- з ТОВ «Кама»- № 760/3 від 20.01.2012, № 821/1 від 21.02.2012 та № 823/2 від 21.02.2012 - на умовах DAP (місце поставки ДП «Керченський морський торговий порт», м. Керч), № 865/3 від 07.03.2012 (на умовах FCA відповідно до правил «Інкотермс 2010»);

- з ТОВ «Праця Стольне»- № 0503к/1 від 05.03.2012 та № 0703к/1 від 07.03.2012.

На підставі вказаних договорів поставки позивач придбав у відповідних контрагентів пшеницю 3 та 5 класу, кукурудзу 3 класу та ячмінь 3 класу в кількості 1312,13 тон на загальну суму 2 184 904,08 грн., що підтверджується видатковими накладними № 574 від 31.03.2012, № 1633 від 14.03.2012, № 1634 від 14.03.2012, № 3 від 20.01.2012, №4 від 18 11.03.2012, № 12 від 13.03.2012, № 22 від 05.03.2012, № 22 від 24 07.03.2012.

Придбаний у ПП «Деметра», СП ПП «Золотий колос», ТОВ «Кама»та ТОВ «Праця Стольне»товар позивачем в подальшому був реалізований Компанії «РАМБУРС ІНК»та ТОВ «Морський перевантажувально-складський комплекс "БОРІВАЖ" на підставі договорів: №101/RGA/11C від 14.09.2011, №081/RGA/11FB від 01.07.2011, № 086/RGA/11W від 13.07.11 та № 889-1/1 від 19.03.2012.

Умови поставки товару в договорах: №101/RGA/11C від 14.09.2011, №081/RGA/11FB від 01.07.2011. та № 889-1/1 від 19.03.2012. відповідно до правил «Інкотермс 2010р.»були такі:FOB - у договорі № 081/RGA/11FB від 01.07.2011 та 086/RGA/11W від 13.07.2011, СРТ - у договорі №101/RGA/11C від 14.09.2011; DAP - смт. Нові Біляри, Одеська обл., Комінтернівський район - у договорі № 889-1/1 від 19.03.2012

Факт постачання позивачем товару Компанії «РАМБУРС ІНК»підтверджується ВМД: № 508040002/2011/004793 від 22.11.2011, № 600100003/2012/001227 від 20.03.2012, та № 600100003/2012/000452 від 28.01.2012, а ТОВ Морський перевантажувально-складський комплекс "БОРІВАЖ" - видатковою накладною 437 від 28.03.2012.

З метою виконання перед контрагентами Компанія «РАМБУРС ІНК»та ТОВ «Морський перевантажувально-складський комплекс "БОРІВАЖ" своїх зобов'язань щодо фактичної поставки товару позивач уклав із ТОВ «Негоціант Агро»договір перевезення № 860/ТР від 05.03.2012, на підставі якого придбаний у ПП «Деметра», СП ПП «Золотий колос», ТОВ «КАМА», ТОВ «Праця стольне»був перевезений до місця його відвантаження контрагентам «РАМБУРС ІНК»та ТОВ «Морський перевантажувально-складський комплекс"БОРІВАЖ"».

Факти перевезення товару ТОВ «Негоціант Агро»до місця призначення підтверджується наступними товаро-транспортними накладними: № 311630 від 06.03.2012, № 311632 від 06.03.2012, № 311629 від 06.03.2012, № 311626 від 06.03.2012, № 311627 від 06.03.2012, № 311631 від 06.03.2012, № 311643 від 07.03.2012, № 311644 від 07.03.2012, № 386848 від 05.03.2012, № 386846 від 05.03.2012, № 386849 від 05.03.2012, № 386847 від 06.03.2012, № 311657 від 22.03.2012, № 311659 від 22.03.2012, № 311652 від 23.03.2012, № 311653 від 21.03.2012, № 311661 від 22.03.2012, № 311648 від 19.03.2012, № 386848 від 05.03.2012, № 123 від 06.03.2012, № 125 від 06.03.2012, № 126 06.03.2012, № 127 від 06.03.2012, № 124 від 06.03.2012, №149 від 14.03.2012, №148 від 14.03.2012,№ 129 від 13.03.2012., №130 від 13.03.2012, № 131 від 13.03.2012, № 132 від 13.03.2012, № 136 від 13.03.2012, № 133 від 13.03.2012, № 134 від 13.03.2012, № 147 від 14.03.2012, № 145 від 14.03.2012, № 146 від 14.03.2012, № 141 від 13.03.2012, № 140 від 13.03.2012, № 143 від 13.03.2012, № 137 від 13.03.2012, № 142 від 13.03.2012, № 157 від 31.03.2012, № 160 від 31.03.2012, № 156 від 29.03.2012, № 155 від 29.03.2012, № 151 від 22.03.2012, № 152 від 22.03.2012.

Загальна вартість наданих ТОВ «Негоціант Агро»послуг перевезення становить 507 826,38 грн., що підтверджується актами надання послуг по перевезенню: №1 06.03.2012, №2 від 07.03.2012, №3від 12.03.2012, №4 від 21.03.2012, №5 від 30.03.2012, №6 від 30.03.2012, №7 від 30.03.2012, №8 від 30.03.2012, №9 від 30.03.2012, №10 від 30.03.2012, № 11 від 30.03.2012, № 12 від 30.03.2012.

З огляду на викладене, враховуючи те, що з аналізу умов наведених договорів вбачається, що витрати на виконання транспортних послуг за договором перевезення № 860/ТР від 05.03.2012 були понесені позивачем з метою виконання господарських зобов'язань за договорами №101/RGA/11C від 14.09.2011, №081/RGA/11FB від 01.07.2011. та № 889-1/1 від 19.03.2012, а також те, що витрати понесені позивачем за зазначеним договором перевезення підтверджується відповідними первинним документами суд дійшов висновку про правомірність віднесення зазначених витрат до складу валових витрат.

Позивач уклав із ТОВ «Новофастівське»договір поставки №839/2 від 28.02.2012 відповідно до якого він придбав кукурудзу 3 класу в кількості на загальну суму 2 200 626 грн. 90 коп., з мовами ставки EXW згідно з правилами «Інкотермс 2010», адреса : «вул. Привокзальна, буд. 18, ст.. Липовець, Вінницька обл..». Факт здійснення поставки товару підтверджується рахунком - фактурою № СФ-30002 від 29.02.2009, видатковою накладною № РН00-300-00250 від 29.02.2012 та складською квитанцією № 1038 від 29.02.2012.

В подальшому отриманий від ТОВ «Новофастівське»товар позивачем був реалізований ТОВ «Липовецький елеватор»за договором № 777/2 від 30.01.2012 відповідно до умов EXW згідно з правилами «Інкотермс 2010», адреса: «м. Харків, Порт-елеватор,5». Факт здійснення поставки товару підтверджується видатковою накладною № 199 від 17.02.2012 та актом приймання - передачі від 17.02.2012.

З метою здійснення поставки товару позивач уклав договір перевезення №1110/1 від 11.10.2011 з ТзОВ «ТрансСервіс 1».

Факт перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними: №1331 від 21.03.2012, № 1330 від 21.03.2012, №1332 від 21.03.2012 , № 1333 від 21.03.2012, № 1334 від 21.03.2012, № 1328 від 20.03.2012, № 1329 від 20.03.2012, № 1326 від 20.03.2012, № 1320 від 20.03.2012, № 1324 від 20.03.2012, № 1321 від 20.03.2012, № 1323 від 20.03.2012, № 1327 від 20.03.2012, № 1322 від 20.03.2012, № 1325 від 20.03.2012.

Загальна вартість послуг перевезення, наданих ТзОВ «ТрансСервіс 1», становить 161867,16 грн., що підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг № 13973 від 29.03.12.

З огляду на викладене, враховуючи те, що з аналізу умов наведених договорів вбачається, що витрати на виконання транспортних послуг за договором перевезення №1110/1 від 11.10.2011 з ТзОВ «ТрансСервіс 1»були понесені позивачем з метою виконання господарських зобов'язань за договором № 777/2 від 30.01.2012, а також те, що витрати понесені позивачем за зазначеним договором перевезення підтверджується відповідними первинним документами суд дійшов висновку про правомірність віднесення зазначених витрат до складу валових витрат.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що в ході судового розгляду судом було встановлено правомірність віднесення витрат на транспортування за договорами з ТОВ "Юг Зерно-Трейд", ТзОВ "ТрансСервіс1" та ТОВ "Негоціант Агро" в І квартал 2012 до складу валових витрат та необґрунтованість висновку відповідача про заниження позивачем доходу від експортних операцій з Компанією "РАМБУРС ІНК" за договорами № 086/RGA/11W від 13.07.2011; №101/RGA/11C від 14.09.2011; №081/RGA/ 11FB від 01.07.2011, суд дійшов висновку про те, що позивачем не було допущено завищення платником від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2012 року на суму 14959686,00 грн. та заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року в розмірі 1315978,0 грн.

Щодо встановлення відповідачем в акті № 705/22-20/22936378 від 05.07.2012 порушення позивачем пунктів 198.4, 198.5 статті 198, пункту 185.1 статті 185 та пункту 189.11 статті 189 суд зазначає наступне.

Позивачем було укладено з ТОВ «Чарівна Нива»договір поставки № 165/1 від 14.04.2011, відповідно до якого позивачем було придбано товар в кількості 3 208, 96 тонн загальною вартістю 6 931 332 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 1 155 222,0 грн., що підтверджується видатковими накладними: №7 від 10.05.2011, №6 від 10.05.2011, №8 від 14.05.2011, №9 від 15.05.2011, № 10 від16.05.2011, №5 від 16.05.2011, №12 від 17.05.2011, № 14 від 21.05.2011, №13 від 21.05.2011, № 15 від 22.05.2011, № 16 від 24.05.2011, копії яких наявні в матеріалах справи.

Отриманий товар був оплачений позивачем у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 755 від 11.05.2011, № 770 від 13.05.2011, № 797 від 19.05.2011, № 798 від 19.05.2011, № 799 від 19.05.2011, № 830 від 24.05.2011, №832 від 25.05.2011, № 852 від 27.05.2011 та банківських виписок від 11.05.2011, від 13.05.2011, від 19.05.2011, від 19.05.2011, від 19.05.2011, від 24.05.2011, від 25.05.2011, від 27.05.2011.

Відповідно до договору № 165/1 від 14.04.2011 ТОВ «Чарівна Нива»оформило та надало позивачу податкові накладні на загальну суму 6 931 332 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 1 155 222,0 грн., а саме: № 2 від 10.05.2011, № 1 від 11.05.201, № 3 від 14.05.2011, № 4 від 15.05.2011, № 5 від 16.05.2011, № 6 від 17.05.2011., № 8 від 21.05.2011, № 7 від 21.05.2011, № 9 від 22.05.201, № 10 від 24.05.2011.

На виконання зовнішньоекономічного контракту № 037/RGA/10С від 29.12.2010 позивачем товар отриманий за договором № 165/1 від 14.04.2011 від ТОВ «Чарівна Нива»був поставлений Компанії «РАМБУРС ІНК», що підтверджується вантажно-митними деклараціями №500010104/2011/000581 від 19.05.2011 та № 500010104/2011/000619 від 30.05.2011 та Оборотною відомістю по рахунку 281 позивача за травень 2011 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, позивачем товар отриманий від ТОВ «Чарівна Нива»за договором № 165/1 від 14.04.2011 в травні 2011 був у тому ж місяці реалізований Компанії «РАМБУРС ІНК»за договором № 037/RGA/10С від 29.12.2010.

Відповідачем пояснень та доказів на спростування факту поставки відповідно до вантажно-митних декларацій №500010104/2011/000581 від 19.05.2011 та № 500010104/2011/000619 від 30.05.2011 товару отриманого саме від ТОВ «Чарівна Нива»за договором № 165/1 від 14.04.2011 в травні 2011 суду надано не було.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що продаж товару придбаного у ТОВ «Чарівна нива»згідно договору від 14.04.2011 № 165/1 був здійснений позивачем лише в листопаді 2011 року не відповідають дійсності та спростовуються документами наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Пунктом 15 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України, в редакції, яка діяла до 30.06.2011 встановлено, що тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників. Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість

Згідно з пунктом 198.4. статті 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Пунктом 198.5. статті 198 Податкового кодексу України визначено, якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до Кодексу, міжнародних договорів (угод)..., то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач в результаті наступного продажу (експорт) товару, придбаного у ТОВ «Чарівна нива»згідно договору від 14.04.2011 № 165/1 не зобов'язаний був здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за травень 2011 року як платник податку, який скористався правом на податковий кредит за цими товарами.

Сприводу встановлення відповідачем в акті № 705/22-20/22936378 від 05.07.2012 нікчемності правочинів укладених позивачем з ТОВ "Южтехмонтаж" та ПП "Інтеренергобуд" суд зазначає наступне.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та контрагентами ТОВ "Южтехмонтаж" та ПП "Інтеренергобуд" реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаних товарів та отриманих послуг.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

Позивачем з ТОВ «Южтехмонтаж»було укладено договір поставки № 776/2 від 27.01.2012, відповідно до якого позивач придбав сою в кількості 122, 610 тон на загальну суму 419 836,75 грн. в т.ч. ПДВ -69 972,79 грн.

Факт здійснення поставки товару підтверджується видатковою накладною № 13 від 29.01.2012, а оплати за поставлений товар - платіжним дорученням № 185 від 31.01.2012 на загальну суму 419 836,75 грн. та банківською випискою від 31.01.2012, копії яких наявні в матеріалах справи.

На підтвердження реальності правовідносин з ТОВ «Южтехмонтаж»позивачем також надано суду нотаріально засвідчені письмові пояснення ОСОБА_2, який є керівником ТОВ «Южтехмонтаж», відповідно до яких він підтверджує факт укладання договору № 776/2 від 27.01.2012 та здійснення відповідно до нього поставки товару сою в кількості 122, 610 тон на загальну суму 419 836,75 грн. в т.ч. ПДВ -69 972,79 грн.

Також позивачем на підтвердження наявності у ТОВ «Южтехмонтаж»господарської можливості здійснення поставки відповідно до договору № 776/2 від 27.01.2012 надано суду договір оренди № 01/06/-2011 від 01.06.11, укладений між ТОВ «Южтехмонтаж»та ПП «Крант»щодо оренди приміщення для здійснення господарської діяльності та штатний розпис ТОВ «Южтехмонтаж», у якому зазначено, що у штаті підприємства є 4 працівники.

Під час судового розгляду справи встановлено, що позивачем було укладено з ПП «Інтеренергобуд»договори поставки: №. 788/2 від 03.02.2012, № 803/2 від 10.02.2012, № 805/2 від 13.02.2012, № 810/2 від 14.02.2012 , № 820/2 від 20.02.2012, № 828/2 від 22.02.2012, № 833/2 від 24.02.2012, № 835/2 від 26.02.2012, № 842/2 від 28.02.2012, № 847/2 від 01.03.2012.

На підставі вказаних договорів позивач придбав сою в кількості 445, 060 тон на загальну суму 1 602 498,53 грн. в т.ч. ПДВ - 267 083,08 грн., що підтверджується видатковими накладними: №103 від 03.02.2012, № 104 від 04.02.2012, № 127 від 11.02.2012, № 139 від 11.02.2012, № 135 від 13.02.2012, № 140 від 14.02.2012, № 165 від 20.02.2012, № 182 від 23.02.2012, № 187 від 23.02.2012, № 193 від 26.02.2012, № 201 від 28.02.2012, № 203 від 01.03.2012.

Факт здійснення позивачем оплати за поставлений товар підтверджується банківськими виписками: від 06.02.2012, від 14.02.2012, від 15.02.2012, від 15.02.2012, від 21.02.2012, від 23.02.2012, від 27.02.2012, від 29.02.2012, від 01.03.2012.

Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, а отже отриманий за договорами з ПП «Інтеренергобуд»та ТОВ «Южтехмонтаж», а саме, соя, були використані позивачем у власній господарській діяльності та х метою отримання прибутку.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що ПП «Інтеренергобуд»та ТОВ «Южтехмонтаж»не відобразили у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ПП «Інтеренергобуд»та ТОВ «Южтехмонтаж»не сплачували податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами ПП «Інтеренергобуд»та ТОВ «Южтехмонтаж».

Необґрунтованість посилань відповідача на акти № 69/15-324956520 від 23.04.2012 та № 79/15-3/36505053 від 05.06.2012 зумовлюється тим, що, як вбачається з копій зазначених актів наданих відповідачем, під час їх складання правовідносини позивача з контрагентами ПП «Інтеренергобуд»та ТОВ «Южтехмонтаж»не досліджувались.

Доказів на підтвердження відсутності у ПП «Інтеренергобуд»та ТОВ «Южтехмонтаж»складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства відповідачем суду надано не було.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження нікчемності договорів укладених позивачем з контрагентами ПП «Інтеренергобуд»та ТОВ «Южтехмонтаж»та на спростування реальності та товарності укладених з ними договорів відповідачем не надано, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та контрагентами ПП «Інтеренергобуд»та ТОВ «Южтехмонтаж»мали реальний товарний характер, а правочин був безпідставно визнаний відповідачем нікчемними.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та контрагентами ПП «Інтеренергобуд»та ТОВ «Южтехмонтаж»в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту по операціях з зазначеними контрагентами.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «Булвес»АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДА, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору у сумі 2204,00

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Рамбус" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005562220 від 27.07.2012, 0005572220 від 27.07.2012, 0005582220 від 27.07.2012 та 0005592220 від 27.07.2012 - задовольнити повністю .

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби №0005562220 від 27.07.2012, 0005572220 від 27.07.2012, 0005582220 від 27.07.2012 та 0005592220 від 27.07.2012.

3.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Приватного акціонерного товариства "Рамбурс" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2204,00 грн. (дві тисячі двісті чотири грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов