Постанова

від 02.11.2012 по справі 2а-11680/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

02 листопада 2012 року 15:08 год. № 2а-11680/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секре тарі судового засідання Палійчук Л.Д.,

за участю представників: позивача - Ланецького С.О., відповідача - Гаджиєва Р.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засідання спра ву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "Зембуд-Сервіс" до Державної податко вої інспекції у Солом'янсь кому районі м. Києва Державної податкової (далі -ДПІ) служби про визнання протиправ ними дій щодо відмови у прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість за липень та серпень 2010р.,

в с т а н о в и в:

ТОВ "НВК "Зембуд-Сервіс" з урахуванням заяви від 14.09.2012р. про усунення недоліків позовної заяви, просить визнати неправомірними дії ДПІ щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість (далі -ПДВ) за липень, серпень 2010 року вчиненою з порушенням способу передбаченого законодавством.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених у позов ній заяві підстав. В обґрунтування позову позивач зазначив, що в порядку і строки, визначені ПК, подав поштою до ДПІ податкові деклара ції з ПДВ за липень, серпень 2010р., проте у серпні 2012р. йому стало відомо від своїх контр агентів, що частина податкових зобов'язань з ПДВ за липень, серпень 2010р. не була належно задекларована в базі даних ДПІ. Позивач зазна чає, що жодних відмов, повідомлень або зауважень від ДПІ щодо поданих декларацій з ПДВ за липень, серпень 2010р. йому не надходило, а самі податкові декларації подані з додер жанням вимог ст.ст. 48, 49 ПК, тому згідно з пп. 49.9.2 п. 49.9 ст. 49 ПК вважаються прийнятими. Позивач зазначає, що в серпні 2012р. він звернувся до ДПІ з вимогою повідомити причини неприйняття податкових декларацій, однак жодних відповідей не отримав. Позивач вважає, що ДПІ фактично відмовлено у прийнятті зазначених податко вих декларацій, необґрунто вано й без повідомлення.

Представник відповідача не визнав позов. В усних поясненнях представник відповідача заперечив проти позову з тих підстав, що законодавством, чинним на час подання позивачем податкових декла рацій з ПДВ за липень, серпень 2010р., не врегульовано порядок не прийняття податкових декларацій, зокрема не передбачалося винесення з цього приводу відповідних рішень. В подальшому представник відповідача зазначив, що ДПІ не було одержано податкових декларацій з ПДВ за липень, серпень 2010р. Також представ ник відповідача повідомив суду, що реєстрація позивача платником ПДВ була анульована.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ТОВ "НВК "Зембуд-Сервіс" (ідентифікаційний код 36039708) з 30.07.2008р. був зареєстрованим платником ПДВ, індивідуальний податковий номер -360397026584, згідно свідоцтва №100131420. Реєстрація позивача платником ПДВ анульо вана 17.08.2010р. згідно акта ДПІ №1729 (форма №6-ПДВ).

Сторонами визнається і не заперечується той факт, що позивач ніс зобов'язання з подання до ДПІ податкових декларацій з ПДВ за липень, серпень 2010р., що відповідає ви могам абз. 18 п. 9.8 ст. 9 та пп. а) п. 10.1 ст. 10 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пп. а) пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ "Про порядок пога шення зобов'язань плат ників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181) податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Позивачем надано до суду фіскальний чек від 19.08.2010р. №9695 про відправку цінно го листа №0102104565635, опис вкладення в цінний лист №0102104565635 з відбитком кален дар ного штемпелю і повідомлення про вручення поштового відправлення №0102104565635, копії яких містяться у справі, які свідчать про те, що позивачем 19.08.2010р. надіслано поштою до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за липень 2010р. від 19.08.2010р., додаток 5 до неї, диск з реєстром виданих та отриманих податкових накладних, а також заяву від 19.08.2010р. №23 про неприйняття даної податкової декларації 18.08.2010р.

Згідно повідомлення про вручення зазначене поштове відправлення №0102104565635 одержано ДПІ 25.08.2010р.

Позивачем надано до суду фіскальний чек від 20.09.2010р. №4770 про відправку цінно го листа №0412301162339, опис вкладення в цінний лист №0412301162339 з відбитком кален дар ного штемпелю і повідомлення про вручення поштового відправлення №0412301162339, копії яких містяться у справі, які свідчать про те, що позивачем 20.09.2010р. надіслано поштою до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010р. від 17.09.2010р., додаток 5 до неї, диск з реєстром виданих та отриманих податкових накладних, а також заяву від 17.09.2010р. №23 про неприйняття даної податкової декларації 16.09.2010р.

Згідно повідомлення про вручення зазначене поштове відправлення №0412301162339 одержано ДПІ 22.09.2010р.

Під час розгляду справи представник відповідача не заперечив проти вказаних докумен тів і не надав до суду доказів, які б спростовували зазначені в поданих позивачем документах відомості. Також представник відповідача не спростовував зазначених позивачем в поданих до ДПІ заявах від 19.08.2010р. №23 та від 17.09.2010р. №23 фактів неприйняття його податкових декларацій і не представив суду доказів розгляду вказаних заяв та повідомлення про резуль тати їх розгляду позивача. Усні твердження представника відповідача про неотримання ДПІ від позивача податкових декларацій з ПДВ за липень та серпень 2010р. суперечать наявним у справі поштовим повідомленням про вручення, тому не беруться судом до уваги.

Відповідно до абз. 1 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Абзацом 2 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 визначено, що якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу 1 цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Таким чином, на підставі зазначених вище доказів судом встановлено, що позивачем додержано вимог абз. 2 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 та до закінчення граничних строків, визначених пп. а) пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону, надіслано до ДПІ податкові декларації з ПДВ за липень та серпень 2010р. та необхідні додатки поштою з описом вкладення та повідомленням про вручення, до яких долучено заяви в довільній формі про неприйняття цих податкових декларацій із зазначенням дати такого неприйняття.

Отже, згідно з абз. 2 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 податкові декларації позивача з ПДВ за липень та серпень 2010р. вважаються поданими до ДПІ в момент їх вручення пошті, тобто 19.08.2010р. та 20.09.2010р., відповідно.

Однак, судом не встановлено факт відмови відповідача від прийняття податкових декла рацій позивача з ПДВ за липень та серпень 2010р., що вбачається з наступного.

Як визначено в абз. 1 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 прийняття податкової декла рації є обов'язком контролюючого органу. Чинне до 01.01.2011р. національне законодавство не передбачало можливість відмови органу державної податкової служби від прийняття податкової декларації, що стало можливим з 01.01.2011р. після ведення в дію ПК.

Поряд з цим абз. 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 було передбачено можливість контролюючого органу не визнати податкову декларацію отриману від платника податків у разі заповнення всупереч правилам, зазначеним у затвер дженому порядку її заповнення, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не під писано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропози цією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: - надати таку нову деклара цію разом зі сплатою відповідного штрафу; - оскаржити рішення податкового органу в поряд ку апеляційного узгодження.

Проте в ході судового розгляду даної справи, позивачем та відповідачем не зазначено і не надано суду жодного доказу, який й би підтверджував факт невизнання відповідачем отри маних від позивача подат кових декларацій з ПДВ за липень та серпень 2010р. і підстави такого невизнання, або не прийняття податкових декларацій в інший спосіб. Про це вказує і наявна у справі копія листа ДПІ від 27.08.2012р. №17380/10/18-010, в якому позивач пові домляється про невизнання лише податкової декларації з ПДВ за травень 2010р., яка однак не стосується звітних періодів липня та серпня 2010р.

За цих обставин, суд не знаходить достатніх підстав для висновку про наявність проти правної відмови ДПІ від прийняття поданих позивачем податкових декларацій з ПДВ за липень і серпень 2010р., тому в задоволенні вимоги позивача слід відмовити за недоведеністю. Слід зауважити, що в даній справі позивач не оскаржує дії посадових чи службових осіб ДПІ щодо неприйняття його податкових декларацій з ПДВ за липень та серпень 2010р., які, як зазначено в його заявах до ДПІ, мали місце 18.08.2010р. та 16.09.2010р.

Разом з цим, суд вбачає допущення відповідачем бездіяльності щодо прийняття подат кових декларацій позивача з ПДВ за липень та серпень 2010р., виходячи з наступного.

Як встановлено судом, відповідачем не приймалося рішень щодо невизнання податко вих декларацій позивача з ПДВ за липень та серпень 2010р., також жодних заперечень щодо правильності заповнення позивачем податкових декларацій з ПДВ за липень та серпень 2010р. представник відповідача суду не зазначив. Водночас надані позивачем податкові декларації з ПДВ за липень та серпень 2010р. і додатки 5 до них, копії яких наявні у справі, підтверджують наявність обов'язкових реквізитів, підписів керівника та печатки позивача, що вказує на відсутність перешкод для прийняття вказаних податкових декларацій.

Отримавши від позивача поштою податкові декларації з ПДВ за липень та серпень 2010р., відповідач повинен був офіційно зареєструвати дані податкові декларації та вчинити інші дії, які випливають з факту одержання податкової декларації від платника податків, зокрема перенести числові показники даних податкового обліку ПДВ пози вача за липень та серпень 2010р. до картки особового рахунку позивача та інших електронних баз органів державної податкової служби.

Так, згідно даних податкової декларації з ПДВ за липень 2010р. за результатами вказа ного звітного періоду позивачем задекларовано: 7099320 грн. -податкових зобов'язань, 7077475 грн. -податкового кредиту; 21845 грн. -сума ПДВ до сплати в бюджет. Згідно даних податкової декларації з ПДВ за серпень 2010р. за результатами вказа ного звітного періоду позивачем задекларовано: 4569331 грн. -податкових зобов'язань, 4548296 грн. -податкового кредиту; 11280 грн. -сума ПДВ до сплати в бюджет. Зазначені суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ розшифровані позивачем в додатках 5 до декларацій в розрізі своїх контрагентів, що теж має відображатися в автоматизованих системах співставлення.

Відповідач не представив суду доказів виконання своїх функцій щодо прийняття, реєст рації, обліку і опрацювання отриманих від позивача податкових декларацій з ПДВ за липень та серпень 2010р. Водночас наявні у справі роздруківки зворотного боку облікової картки позивача з ПДВ за 2010р. не відображають нарахованих позивачем сум ПДВ за липень та сер пень 2010р., а роздруківки з АІС "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" містять нульові показники для позивача, що свідчить про не перенесення відповідачем даних податкових декларацій позивача з ПДВ за липень та серпень 2010р. до баз даних.

Таким чином, суд приходить до висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо неприйняття податкових декларацій позивача з ПДВ за липень та серпень 2010р. В ході розгляду справи представник відповідача не надав суду чітких і зрозумілих пояс нень того, куди поділися податкові декларації позивача з ПДВ за липень та серпень 2010р. після їх отримання ДПІ, що однак не спростовує висновок суду.

Надані представником акти ДПІ від 15.09.2010р. №13680/15-2-36039708 про неподання позивачем податкової декларації з ПДВ за липень 2010р. та від 06.10.2010р. №14950/15-2-36039708 про неподання позивачем податкової декларації з ПДВ за серпень 2010р. і прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення від 16.09.2010р. №0042331504/0 та від 06.10.2010р. №0044091504/0 не є належними доказами, які б засвідчували факти надіслання та вручення поштових відправлень, та при цьому суперечать названим вище доказам, тому не спростовують встановлених судом обставин.

На спростування доводів позивача відповідач надав копію письмового повідомлення ДПІ від 24.06.2010р. №16071/10/28-010, в якому відповідач зазначає про невизнання та під стави такого невизнання податкової декларації позивача з ПДВ за травень 2010р., а також про понує подати нову вип равлену декларацію. Однак, вбачається, що дане повідомлення сто сується іншою податкової декларації з ПДВ за травень 2010р. та не стосується та не стосується податкових декларацій з ПДВ за липень і серпень 2010р., тому згідно з ч. 1 ст. 70 КАС суд не бере до уваги зазначене повідомлення як неналежний доказ.

З цих же мотивів суд не бере до уваги надані представником відповідача акт ДПІ від 21.08.2010р. №12141/15-2-36039708 про неподання та затримку подання позивачем податкових декларацій з ПДВ за березень, травень, червень 2010р. та прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення від 22.08.2010р. №0039361504/0, оскільки вони не стосуються звітних періодів липня та серпня 2010р.

Отже, враховуючи встановлений судом юридичний факт подання позивачем податко вих декларацій з ПДВ за липень та серпень 2010р., а також їх фактичне надходження до ДПІ, зважаючи, що після отримання відповідачем зазначених податкових декларацій ним не було їх зареєстровано та не перенесено до електронних баз даних показників податкового обліку ПДВ позивача, виходячи з необхідності повного захисту прав та інтересів позивача як платника податків та відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС, суд дійшов висновку про вихід за межі позовних вимог та визнання протиправною бездіяльність ДПІ щодо не прийняття податкових декла рацій позивача з ПДВ за липень та серпень 2010р.

Помилкові посилання позивача на норми ПК, який не набув чинності на час подання податкових декларацій з ПДВ за липень та серпень 2010р., не спростовують наявність пору шень в діях відповідача, тому не можуть бути підставою для відмови в судовому захисті прав та інтересів позивача.

Окремо суд зауважує щодо строку звернення до суду з даним позовом. Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи вста новлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначає позивач та підтверджується наявним у справі листом ТОВ "Манго Трейд" від 21.08.2012р., про наявні розбіжності між податковими зобов'я заннями і податковим креди том в податковій звітності з ПДВ за липень та серпень 2010р. позивач був повідомлений у серпні 2012р. У справі відсутні докази того, що позивачу було відомо або могло бути відомо про те, що відпові дачем не зареєстровано та не опрацьовано його податкові декларації з ПДВ за липень та серпень 2010р. При цьому акти від 15.09.2010р. №13680/15-2-36039708 і від 06.10.2010р. №14950/15-2-36039708 про непо дання податкових декларацій з ПДВ за липень та серпень 2010р. та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення від 16.09.2010р. №0042331504/0 і від 06.10.2010р. №0044091504/0 не були вручені позивачу, так як поштові відправлення повернулися до ДПІ.

За цих обставин суд приходить до висновку, що позивач міг дізнатися про порушення своїх прав у серпні 2012р. після отримання інформації від своїх контрагентів, тому шестимісяч ний строк звернення до суду з даним позовом, що обчислюється з серпня 2012р., не закінчився.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 14, 69, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158-163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відпові-дальністю "НВК "Зембуд-Сервіс".

2. Виз нати протиправною бездіяльність Державної подат кової інспекції у Солом'янсь кому районі м. Києва щодо не прийняття податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "Зембуд-Сервіс" з податку на додану вартість за липень та серпень 2010р.

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "НВК "Зембуд-Сервіс" в задоволенні адміністративного позову в частині визнання протиправними дій Державної подат кової інспекції у Солом'янсь кому районі м. Києва щодо відмови у прийнятті податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "Зембуд-Сервіс" з податку на додану вартість за липень та серпень 2010р.

4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "Зембуд-Сервіс" судовий збір у розмірі 16,10 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджет них асигнувань Державної подат кової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко