Ухвала

від 16.11.2012 по справі 2701/3080/2012

БАЛАКЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа № 2701/3080/2012

У Х В А Л А

іменем України

«14»листопада 2012 р. Балаклавський районний суд м. Севастополя

у складі: головуючого по справі судді - Шкірай М.І.

за участю секретаря -Тімергалієвої В.В.

за участю представник заявника -ОСОБА_1

за участю зацікавленої особи - ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за заявою Колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Червоний Жовтень», зацікавлені особи -Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Передовские ставки», ОСОБА_2, про відміну рішення третейського суду, суд -

Встановив

04 липня 2012 р. представник Колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Червоний Жовтень»звернувся до Балаклавського районного суду міста Севастополя із вказаною заявою в порядку провадження у справах про оскарження рішень третейських судів (Глава 1 Розділ VII-1 ЦПК України) і просив суд :

Скасувати Рішення третейського суду ad hoc від 24 березня 2005 року за позовом Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Передовские ставки»до ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна.

Заява обґрунтовуються тим, що на підставі цього рішення третейського суду було відчужене належне підприємству на праві власності нерухоме майно -гідротехнічні споруди ставків с. Передове («Муловське озеро») та Н. Бобровка.

У судовому засіданні представник підприємства наполягав на задоволення заяви з викладених підстав.

Заінтересована особа ОСОБА_2 проти задоволення заяви заперечував, оскільки вважає, що КСП «Агрофірма «Червоний Жовтень»не є власником зазначеного майна.

Інші особи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним, тому їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд, ураховуючи висновки колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополь від 27 червня 2012 року, не встановив порушення передбаченого ч. 2 ст. 389- 1 ЦПК України строку звернення КСП «Агрофірма «Червоний Жовтень» із заявою про оскарження рішення третейського суду, тому справа вирішується по суті, без з'ясування питання про поновлення порушеного строку.

Усебічно і повно з'ясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з такого.

Як убачається з Постанови Вищого господарського суду України від 29 серпня 2009 року, Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 06 квітня 2009 року і Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 червня 2009 року встановлено наступне.

29 травня 1995 року члени трудового колективу птахорадгоспу «Червоний Жовтень»уклали угоду про сумісну діяльність з метою здійснення діяльності, яка направлена на придбання майна птахорадгоспу «Червоний Жовтень»та створення колективного господарського товариства «Червоний Жовтень».

30 травня 1995 року товариство покупців, яке створено членами трудового колективу птахорадгоспу «Червоний Жовтень», подало до Фонду державного майна України заяву про приватизацію майна птахорадгоспу, а 31 травня 1995 року Фондом було видане свідоцтво про державну реєстрацію Товариства покупців державного сільськогосподарського товариства «Птахорадгосп «Червоний Жовтень».

23 листопада 1995 року між Фондом і Товариством покупців укладено договір безоплатної передачі державного майна цілісного майнового комплексу державного сільськогосподарського підприємства «Птахорадгосп «Червоний Жовтень», за яким орган приватизації зобов'язався передати у власність Товариства покупців державне майно цілісного майнового комплексу державного сільськогосподарського товариства «Птахорадгосп «Червоний Жовтень»(розташоване за адресою: м. Севастополь, с. Орлине, вул. Тюкова, 1, на земельній ділянці площею 5570 га), а Товариство покупців зобов'язалось прийняти таке майно відповідно до умов цього договору. Згідно умов зазначеного договору майно підприємства включає усі його активи, пасиви, інвентар, обладнання, пристрої та інше майно, а право власності на майно переходить до Товариства покупців з моменту підписання акту приймання-передачі.

1 квітня 1998 року між Фондом та Колективним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Червоний Жовтень», яка є правонаступником Товариства покупців, було підписано акт приймання-передачі, за яким Товариство покупців отримало у власність майно за договором 23 листопада 1995 року.

На підставі ч. 3 статті 61 ЦПК України наведені обставини не доказуються при розгляді цієї справи, оскільки встановлені судовими рішеннями у господарській справі, що набрали законної сили.

Отже, зважаючи на встановлені господарськими судами обставини і обставини встановлені безпосередньо судом під час дослідження умов Договору від 23 листопада 1995 року з додатком № 2 (Перелік майна, яке передається товариству покупців (а.с. 9-13), Колективне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Червоний Жовтень»є власником нерухомого майна: ставку с. Передове («Муловське озеро») і ставку Н. Бобровка.

Крім того, Державним актом на право постійного користування землею ІІ-КМ № 005572 посвідчується, що Колективне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Червоний Жовтень»є користувачем земельної ділянки площею 1773.7 га на праві постійного користування, і до меж землекористування входять ставки.

Разом з тим, 2 березня 2005 року між Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом «Передовские ставки»(Ідентифікаційний код юридичної особи 32862921) та ОСОБА_2 укладена третейська угода щодо передачі на розгляд третейського суду ніби існуючого між ними спору про виділ майнових паїв членів КСП «Червоний Жовтень»

На підставі цієї третейської угоди утворений третейський суд ad hoc у складі судді Мельникова О.П. Рішенням від 24 березня 2005 року задовольнив позовну заяву Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Передовские ставки»до ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна. Визнав право власності за Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом «Передовские ставки»та зобов'язав ОСОБА_2 повернути у власність кооперативу:

гідротехнічні споруди ставку «Муловське озеро», у тому числі, земляну греблю, донний водоспуск, паводковий водоспуск;

гідротехнічні споруди ставку у с. Н. Бобровка, у тому числі, земляну греблю, донний водоспуск і паводковий водоспуск;

рухоме майно згідно переліку у резолютивній частині рішення третейського суду.

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 10 травня 2005 року за позовом СОК «Передовские ставки», яке обґрунтовувало виникнення права власності на вказані вище ставки на підставі рішення третейського суду, було зобов'язано Державне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна міста Севастополя»здійснити державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна: гідротехнічні споруди ставка «Муловське озеро»та гідротехнічні споруди ставка у с. Бобровка.

Як убачається з матеріалів справи і окремо встановлено Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 17 лютого 2011 року, залишеною без змін Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року, на виконання цього рішення господарського суду була здійснена державна реєстрація права власності СОК «Передовские ставки».

Після здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно Постановою Вищого господарського суду від 10 грудня 2007 року рішення місцевого господарського суду скасоване як незаконне, ураховуючи, що власником майна є КСП «Агрофірма «Червоний Жовтень», яке не було залучено до участі у господарській справі, і під час нового розгляду провадження у господарській справі закрито.

За змістом статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 1 липня 2004 року (у чинній редакції та редакції, яка була чинною на час здійснення реєстрації) рішення третейського суду не належали і не належать до переліку підстав для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав.

Частиною 3 статті 55 Закону України «Про третейські суди»у редакції, яка була чинною на час ухвалення оскарженого рішення третейського суду, було встановлено, що виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.

Порядок видачі виконавчого документа визначався нормами відповідної редакції статті 56 Закону України «Про третейські суди», згідно яких компетентний суд має відмовити в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою.

Порядок укладення третейської угоди передбачений ч. 4 статті 12 Закону України «Про третейські суди», згідно якої третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Зважаючи на таке, звернення СОК «Передовськи ставки»до господарського суду із позовом про зобов'язання ДКП «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна міста Севастополя»здійснити державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна переслідувало неправомірну за змістом мету заволодіння чужим майном, і за умови скасування рішення господарського суду, на виконання якого така реєстрація і була здійснена, вважається, що підстав, за якими СОК «Передовские ставки»заволодів гідротехнічними спорудами ставків «Муловське озеро»і с. Н. Бобровка, не існує.

При цьому суд відзначає, що ухвала відповідного місцевого загального суду щодо видачі виконавчого документа з виконання оскарженого рішення третейського суду не постановлена і підстав для її постановлення немає, оскільки третейська угода від 2 березня 2005 року, відповідно до порядку, передбаченого наведеною вище нормою ч. 4 статті 12 Закону України «Про третейські суди, СОК «Передовськи ставки»і ОСОБА_2 не була укладена також і з КСП «Агрофірма «Червоний Жовтень», відтак, угодою не передбачалось вирішення вимог стосовно прав цього підприємства (ст. 56 Закону України «Про третейські суди»).

Частиною 5 статті 12 ЦК України передбачено, що якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною, якщо інше не встановлено судом.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За правилами п. 3 ч. 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За таких обставин належним способом захисту порушеного права КСП «Агрофірма «Червоний Жовтень»є витребування майна з чужого незаконного володіння від добросовісного або недобросовісного набувача, у залежності від встановлених обставин, тобто визначення конкретної норми, згідно з якою може бути заявлена вимога про віндикацію, залежить від визнання добросовісності або недобросовісності набувача. При чому в останньому випадку набувач, приймаючи майно від неправомочного відчужувача, має діяти умисно або за необережністю (в результаті недотримання вимог уважності, дбайливості та достатньої обачності, які звичайно ставляться до учасників цивільного обігу).

Так, як убачається з договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15 жовтня 2009 року (реєстровий № 1380), останнім набувачем гідротехнічних споруд, які належить власнику КСП «Агрофірма «Червоний Жовтень», є ОСОБА_5, яка особисто вчинила на нотаріально посвідченому договорі свій підпис. Відповідно їй достеменно відомо, що зазначені гідротехнічні споруди ставків були придбані попереднім володільцем ОСОБА_6 на підставі рішень третейського суду, який, виходячи з положень вище наведених ст. ст. 6, 55, пункту 4 ч. 6 статті 56 Закону України «Про третейські суди», не має повноважень на вирішення подібного типу спорів.

Таким чином, не можна виключати, що дії останнього набувача є вчиненими з необережності, адже таким діям властиве не тільки усвідомлення природного зв'язку між ними або утриманням від їх вчинення та можливими наслідками, але й усвідомлення суспільної значимості вчинених дій з придбання майна як таких, що є неприпустимими з точки зору організації суспільства. Тобто за викладених обставин набувач майна хоча і здатен довести, що не знав про нікчемну правову природу рішення третейського суду як способу набуття права власності, але він ніколи не доведе свого невідання щодо антигромадського змісту свого вчинку, ураховуючи конкретну об'єктивну обстановку укладення договору-купівлі продажу і те, що усвідомлення загальних принципів набуття права власності є загальнопоширеним у суспільстві.

Разом з тим, оскільки майно вибуло з володіння КСП «Агрофірма «Червоний Жовтень»не з його волі, з'ясування питання добросовісності набувача має практичне значення тільки для належного визначення норми, на підставі якої майно може бути витребувано -відповідно до статті 387 або статті 388 ЦК України.

Встановивши зазначені вище обставини, суд утім не дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення третейського суду.

Порядок оскарження рішень третейських судів визначений у Главі 1 Розділу VII-1 Цивільного процесуального кодексу України.

Зокрема, статтею 389- 1 ЦПК України встановлено, що сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Частиною 3 статті 389- 4 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Утім, вирішуючи справи про скасування рішень третейських судів, суди мають також керуватися і загальними приписами статті 1 ЦПК України, згідно якої завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Виходячи з викладеного, встановивши, що оскаржене рішення третейського суду ad hoc від 24 березня 2005 року не має правових наслідків і не є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно гідротехнічних споруд, власником яких є заявник, для останнього це рішення є таким, що не може порушувати його прав, свобод чи інтересів, а тому відсутній предмет судового захисту.

Таким чином, усебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про оскарження рішення третейського суду.

За наслідками розгляду заяви про оскарження рішення третейського суду суд на підставі статті 389- 6 ЦПК України постановляє ухвалу, проте за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення. При цьому згідно ч. 7 статті 3894 ЦПК України ухвала суду про скасування рішення третейського суду або про відмову в його скасуванні може бути оскаржена у порядку, визначеному цим Кодексом для оскарження рішення суду першої інстанції.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 88 ЦПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 1, 208-209, 212, 214-125, 389- 1 , 389- 4 , 389- 6 , Цивільного процесуального кодексу України, суд -

Ухвалив

В задоволенні заяви Колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Червоний Жовтень», зацікавлені особи -Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Передовские ставки», ОСОБА_2, - про відміну рішення третейського суду -відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Севастополя через Балаклавський районний суд м. Севастополя.

Суддя