Постанова

від 13.11.2012 по справі 22/137-05-3910

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р. Справа № 22/137-05-3910

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області, м. Одеса на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 року у справі№ 22/137-05-3910 господарського суду Одеської області за позовом малого приватного підприємства "Інформаційно-правовий центр Лоцман-Плюс", м. Одеса дозакритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Фонду державного майна України, м. Київ за участюЗаступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської обл., м. Білгород-Дністровський провизнання договору укладеним, визнання права власності, та за зустрічним позовомзакритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Київ домалого приватного підприємства "Інформаційно-правовий центр Лоцман-Плюс", м. Одеса про визнання права власності визнання договору укладеним, визнання права власності,

за участю представників:

Прокуратури: Баклан Н.Ю. (посв.№008813 від 11.10.2012р.);

Позивача: Матковський С.Н. (дов.№б/н від 14.06.2012 р.);

Відповідача: не з'явився;

Третьої особи: Мосюра А.Ю. (дов.№41 від 12.01.2012 р.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.05.2005 року (з урахуванням ухвал від 23.05.2005 року та 06.06.2005 року) по справі №22/137-05-3910 (суддя: Торчинська Л.О.) позовні вимоги МПП "Інформаційно-правовий центр Лоцман-Плюс" до ЗАТ ЛОЗ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" задоволено у повному обсязі. Зустрічні позовні вимоги ЗАТ ЛОЗ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до МПП "Інформаційно-правовий центр Лоцман-Плюс" про визнання права власності задоволено частково. В інший частині зустрічного позову відмовлено.

Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області звернувся в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Одеської області від 04.05.2005 року по справі №22/137-05-3910.

07.11.2011 року Одеський апеляційний господарський суд ухвалою прийняв апеляційну скаргу Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до провадження по справі №22/137-05-3910; залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд державного майна України; витребував документи в підтвердження права власності держави на спірне нерухоме майно; призначив судову будівельно-технічну експертизу.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 року припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України на рішення господарського суду Одеської області від 04.05.2005 року по справі № 22/137-05-3910 на підставі п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заступником Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області та Фондом державного майна України не доведено належними доказами порушення господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення їх прав та охоронюваних законом інтересів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду апеляційної інстанції, Заступник прокурора Одеської області звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 року, а справу направити до Одеського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги.

В касаційній скарзі скаржник посилався на невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник прокуратури підтримав вимоги та доводи викладені в касаційній скарзі та просив її задовольнити, скасувати прийняту ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу передати на розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Представник малого приватного підприємства "Інформаційно-правовий центр Лоцман-Плюс", у судовому засіданні, проти задоволення касаційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а прийняту у справі ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Представник Фонду державного майна України, у судовому засіданні, просив задовольнити касаційну скаргу, прийняту у справі ухвалу скасувати, а справу передати на розгляд до апеляційного господарського суду.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України правом апеляційного оскарження рішення та ухвали місцевого господарського суду наділені сторони у справі, прокурор, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Зміст названої норми свідчить, що судовим актом, оскаржуваним такою особою, повинно безпосередньо вирішуватися питання про її права та обов'язки. Суд має вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття судом першої інстанції судового акту (рішення, ухвали) є скаржник, або міститься судження про нього у відповідних правовідносинах. При цьому в мотивувальній частині судового акту повинні міститися висновки суду про права та обов'язки такої особи, або у резолютивній частині судового акту суд прямо вказав про права та обов'язки цієї особи. У такому випадку судовий акт порушує не лише матеріальні права особи, а і її процесуальні права. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

У розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що Заступником Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області та Фондом державного майна України не виконано вимог ухвал Одеського апеляційного господарського суду від 24.11.2011р., 08.12.2011р., 17.04.2012р. та 08.05.2012р. та не надано документів або інших доказів на підтвердження права власності держави на спірне нерухоме майно; не надано доказів того, що майно санаторію "Затока" входило до переліку майна, яке в 1960 році передавалось Міністерством охорони здоров'я УРСР Українській республіканській раді профспілкових органів.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №108 від 23.03.2012 року, 35 дерев'яних спальних корпусів, які розташовані на території "Санаторію "Затока" за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.м.т. Затока, вул. Приморська, були збудовані в 1970 та 1976 роках, та на сьогоднішній день не існують.

Одеський апеляційний господарський суд, вважає, що оскільки заступником Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області та Фондом державного майна України не доведено належними доказами порушення господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення їх прав та охоронюваних законом інтересів та існування правового зв'язку між скаржником, Фондом державного майна України та сторонами у справі, у зв'язку з чим апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України на рішення господарського суду Одеської області від 04.05.2005 року по справі № 22/137-05-3910 підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду апеляційної інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права.

Апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив та належним чином оцінив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін.

Згідно ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятого судового акту колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ,111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області, м. Одеса залишити без задоволення.

2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 року у справі № 22/137-05-3910 залишити без змін.

Головуючий суддя М.Д. Запорощенко

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко