Рішення

від 12.11.2012 по справі 5006/41/82пд/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.11.12 р. Справа № 5006/41/82пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесник Р.М.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовною заявою: Товариства з обмежною відповідальністю «Монополь и К», м. Донецьк

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 156 780,00 гривень, пені у розмірі 4422,69 гривень, 3% річних у розмірі 867,77гривень; розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди.

Представники сторін:

Від позивача: Алехіна О.А.

Від відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Монополь и К», м. Донецьк, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк, про стягнення з відповідача орендної плати за фактичне користування об'єктом оренди за період з квітня (включно) по вересень (включно) 2012 року у розмірі 156 780,00 гривень; пені у розмірі 4422,69 гривень, 3% річних у розмірі 867,77гривень; розірвання Договору оренди №04/11/а від 01.02.2011р. та зобов'язання відповідача повернути позивачу об'єкт оренди у порядку, встановленому п.9 Договору оренди № 04/11/а від 01.02.2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором оренди №04/11/а від 01.02.2011р. за період з квітня 2012 року по вересень 2012 року, що є підставою для розірвання договору та зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди в установленому договором порядку.

Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги викладені у позовній заяві.

12.11.2012р. позивачем було надане клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, а саме: копію листа зі зверненням до відповідача з вимогою про розірвання договору в установленому порядку, повернення об'єкту оренди шляхом надання акту приймання-передачі об'єкту оренди та погашення заборгованості по орендній платі; копію листа відповідача на звернення позивача зі змісту якого вбачається, що останній розірвав договір оренди в односторонньому порядку згідно з умовами договору та зазначає, що не підписання позивачем акту приймання-передачі приміщення є умисним затягуванням повернення обладнання останнього.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, відзиву та витребуваних документів не надав, хоча належним чином повідомлявся про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 3.9.1. Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2011р. позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар), укладений договір оренди нерухомого майна №04/11а (далі -Договір), відповідно до умов якого, орендодавець, передає, а орендар приймає в строкове платне користування об'єкт оренди: перший та другий поверх будівлі торгівельно-виставкового центру, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул.. Туманська, 18-б (надалі за текстом-комплекс), загальна площа якої складає 871 кв.м., вартістю с урахування індексації на термін дії договору 3483600,00 гривень.

Відповідно до п.2.1. договору - цільовим призначенням об'єкти оренди є розміщення більярдного клубу.

Відповідно до п.4.1. договору розмір орендної плати за користування об'єктом оренди за один місяць становить 26130,00 гривень.

Орендар зобов'язаний здійснювати перерахування сум орендної плати в наступному порядку:

- за перший місяць оренди - впродовж трьох днів з дня передачі об'єкту оренди орендарю;

- за подальші місяці оренди - до 30-го числа кожного поточного місяця за наступний місяць (п.5.3. договору).

Як вбачається з матеріалів справи об'єкт оренди був переданий відповідачу двома актами приймання-передачі, а саме: перший поверх будівлі був переданий по акту приймання-передачі від 15.02.2011р., а другий поверх будівлі був переданий по акту приймання-передачі від 21.03.2011р.

Водночас, договір не передбачає передання об'єкту оренди частинами, а з опису об'єкту оренди, що міститься у п.п. 1.1., 1.2. договору вбачається, що об'єкт оренди складається з двох поверхів будівлі загальною площею 871 кв.м..

Відповідно до ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 3.3. договору передбачено, що датою передачі об'єкту оренди орендатору є дата підписання акта приймання-передачі в порядку, встановленому п.3.1. даного договору. З моменту підписання акту приймання-передачі орендатор несе відповідальність за свої дії по відношенню об'єкта оренди, які протидіють діючому законодавству та договору.

Отже, обов'язок орендодавця щодо передачі у користування орендаря об'єкту оренди є виконаним з моменту передання об'єкту оренди в цілому та підписання про це акту приймання-передачі. З огляду на викладене суд приходить до висновку, що остаточно позивач передав майно, визначене умовами договору у користування відповідача лише 21.03.2011 року та саме з цієї дати має обчислюватись строк договору.

Строк дії договору складає 12 місяців. Початком відліку строку оренди є дата передачі об'єкта оренди по акту приймання-передачі (п. 2.3. договору).

З огляду на це суд приходить до висновку, що строк дії договору спливає 21.03.2012 року.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарський кодекс дійсно передбачає певні особливості щодо визначення умов продовження строку дії договору на новий строк.

Так, відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, якщо ст. 764 Цивільного кодексу України передбачає, що договір продовжується за відсутності заперечень з боку тільки орендодавця, то ст. 284 Господарського кодексу України передбачає, що умовою продовження строку дії договору на новий термін є відсутність заяв з боку як орендодавця так і орендаря про зміну чи припинення договору.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач 11.04.2012 року, що не заперечується позивачем, надав листа, в якому зазначив, що просить розірвати договір в частині оренди другого поверху об'єкту оренди та зазначив про неможливість подальшої експлуатації об'єкту оренди, що за змістом розцінюється судом як заява про зміну умов договору.

З огляду на попередні висновки суду про те, що датою початку відліку річного строку дії договору є 21.03.2011 року - дата остаточної передачі об'єкту оренди відповідачу в користування, та, з огляду на це, спливання строку дії договору 21.03.2012 року, зумовлюють висновки суду про те, що лист відповідача, одержаний позивачем 11.04.2012 року, тобто протягом місяця після закінчення строку дії договору свідчить про те, що дія договору оренди нерухомого майна №04/11а від 01.02.2011р. припинилася у зв'язку зі спливом строку на який він укладався, оскільки щодо його продовження відповідачем було висловлено заперечення, що з огляду на зміст ст. 284 Господарського кодексу України, що має бути застосована до спірних правовідносин, свідчить про відсутність підстав вважати договір нерухомого майна №04/11а від 01.02.2011р. продовженим.

Внесення платежів протягом березня 2012 року у розмірі 26130 гривень не може сприйматися судом як доказ на підтвердження продовження строку дії договору на новий строк, оскільки вони були внесені до письмового звернення відповідача до позивача з заявою про зміну договору.

Крім того, внесені відповідачем грошові кошти у розмірі 26130 гривень не можуть бути зараховані у якості гарантійного платежу, у розумінні п 6.1. договору оскільки зі змісту цього пункту вбачається, що внесення такого платежу відбувається за перший місяць оренди, яким березень 2012 року не є, а, отже сплачена відповідачем сума у розмірі 26130 гривень у березні 2012 року є передоплатою за користування приміщенням у квітні 2012 року.

За приписами ст.291 Господарського кодексу України, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача орендної плати за фактичне користування об'єктом оренди за період з квітня (включно) по вересень (включно) 2012 року у розмірі 156 780,00 гривень такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди.

Як вже встановлено судом строк дії договору оренди припинився 21.03.2012 року у зв'язку зі спливом строку на який він укладався та відсутності узгодження сторонами питання щодо продовження строку його дії.

Відповідно до п. 5.8. договору орендна плата та відшкодування вартості комунальних послуг орендар повинен оплачувати за період використання об'єкту оренди з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту оренду у користування орендарю до дати підписання акту приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди орендодавцю, включаючи обидві дати.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктами 9.1. та 9.3. договору передбачено, що в продовж п'яти днів після припинення дії договору, орендар зобов'язаний звільнити об'єкт оренди від свого майна, повернути об'єкт оренди орендодавцю, передати усі ключі від об'єкта оренди та погасити заборгованість. А повернення об'єкту оренди здійснюється з одночасним підписанням уповноваженими представниками сторін відповідного акту приймання-передачі, який підтверджує факт передачі об'єкта оренди орендодавцю. Акт приймання-передачі (повернення) готує орендар та передає на підпис орендодавцю, який зобов'язаний впродовж п'яти днів після отримання акту або підписати акт та віддати одну копію орендарю, або відмовитись від підписання акту та надати орендарю мотивовану відмову. Датою приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди є дата підписання двома сторонами такого акта приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свого обов'язку щодо повернення майна не виконав, акт щодо повернення майна не склав та на адресу позивача не надіслав, принаймні докази на підтвердження іншого в матеріалах справи відсутні, що зумовлює висновки суду про правомірне продовження нарахування відповідачу орендної плати за фактичне користування майном за період з травня 2012 року, а не з квітня 2012 виходячи із вищезазначених висновків суду, по вересень 2012 року.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір оренди нерухомого майна №04/11а від 01.02.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких підстав позовні вимоги про стягнення з відповідача орендної плати за фактичне користування об'єктом оренди за період з квітня (включно) по вересень (включно) 2012 року у розмірі 156 780,00 гривень підлягають задоволенню частково, тобто у розмірі 130650 гривень. При цьому суд виходить із попередніх висновків про те, що протягом березня 2012 року відповідач сплатив на користь відповідача 26130 гривень, які безпідставно враховані позивачем як гарантійний платіж у розмінні п. 6.1. договору та не зараховані ним, з цих підстав, в оплату за оренду приміщення у квітні 2012 року. Отже позовні вимоги у задоволенні яких слід відмовити складаються з вимог про стягнення 26130 гривень, які сплачені відповідачем у березні 2012 року та розцінені судом як оплата за користування приміщенням у квітні 2012 року.

Відповідно до вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені за неналежне виконання обов'язку щодо перерахування орендної плати у розмірі 4422,69 гривень; стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних від простроченої суми орендних платежів по Договору у розмірі 867,77 гривень, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

П.10.1. договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати орендного платежу, встановленого п.5.3. договору, орендар повинен оплатити орендодавцю пеню в розмірі 5% місячної орендної плати за кожний день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до банківських виписок та як зазначає позивач, то відповідач протягом усього періоду оренди систематичного затримував платежі.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається зі змісту позову, позивач вірно прийшов до висновку про необхідність обрахунку пені саме виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, а не із розміру пені (5%), визначеної змістом договору.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 4422,69 гривень, а також 3% річних в розмірі 867,77 гривень підлягають частковому задоволенню, враховуючи встановленням судом факту відсутності у відповідача за квітень місяць заборгованості, а тому нарахування позивачем пені та 3% річних за період з 30.03.2012р. по 31.08.2012р. є недоведеним, тому судом стягується пеня і 3% річних за період з 01.05.2012р. по 31.08.2012р.

Враховуючи викладене суд стягує з відповідача пеню в розмірі 4080,00 гривень та 3% річних в розмірі 798,32 гривень.

На підставі вищевикладеного, дослідивши всі наявні у справі документи, враховуючи встановлення господарським судом факту припинення дії Договору з 21.03.2012 року, позовні вимоги про розірвання договору оренди №04/11/а від 01.02.2011р. задоволенню не підлягають.

Стосовно вимог позивача щодо зобов'язання відповідача повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Монополь и К» об'єкт оренди у порядку, встановленому п.9 Договору оренди № 04/11/а від 01.02.2011р. суд виходить з того, що зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на попередні висновки суду, щодо відсутності домовленості сторін щодо продовження строку дії договору, що має своїм наслідком припинення договору з 21.03.2012 року та безумовним обов'язком відповідача, у зв'язку з цим повернути об'єкт оренди позивачу, бо це передбачено ст. 785 Цивільного кодексу України та порядок такого повернення визначений п. 9 договору.

Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в розглядуваному випадку -повернути об'єкт оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Враховуючи, що договір не визначає строку такого повернення, суд, беручи до уваги тривалість неповернення майна після припинення орендних правовідносин та необхідність надання відповідачеві часу для звільнення приміщень від власних речей і приведення об'єкту оренди в належний стан, керуючись принципом розумності, встановленим ст. 3 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність встановлення 14-денного строку з моменту набрання рішенням законної сили для повернення відповідачем об'єкту оренди.

Судові витрати розподіляються між сторонами, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 77, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмежною відповідальністю «Монополь и К», м. Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк, задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (83050, АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Монополь и К» (83114, м. Донецьк, вул.. Таманська, 18-б, код ЄДРПОУ 36560126) заборгованість в розмірі 130650,00 гривень, пеню за неналежне виконання обов'язку щодо перерахування орендної плати в розмірі 4080,00 гривень, 3% річних в розмірі 798,32 гривень.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (83050, АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) в 14-денний строк з дня набрання рішенням чинності звільнити та здати за актом приймання-передачі (повернення) об'єкт оренди: перший та другий поверх будівлі торгівельно-виставкового центру, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул.. Туманська, 18-б (надалі за текстом-комплекс), загальна площа якої складає 871 кв.м.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (83050, АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Монополь и К» (83114, м. Донецьк, вул.. Таманська, 18-б, код ЄДРПОУ 36560126) судовий збір в розмірі 3607,84 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 12.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 16.11.2012 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Колесник Р.М.