Рішення

від 13.11.2012 по справі 5011-72/6007-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/6007-2012 13.11.12

За позовом Житлово-будівельного кооперативу "Журналіст-3"

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

про стягнення 66 238,36 грн.

Судді: Бондарчук В.В. (головуюча)

Баранов Д.О.

Нечай О.В.

Представники:

від позивача: Кравець Д.М., Сергієнко С.В.

від відповідача: Шатун С.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Житлово-будівельний кооператив "Журналіст-3" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі-відповідач) про стягнення зайво сплачених коштів у розмірі 66 238,36 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач застосовував недійсні тарифи під час проведення розрахунків за надані послуги, а тому позивачем було здійснено переплату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.05.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечив та пояснив, що нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації щодо встановлення та погодження цін на житлово-комунальні послуги не підлягають державній реєстрації, як зазначає позивач, а тому тарифи нараховано правильно та обґрунтовано. Крім того, щодо встановленого рішенням Господарського суду м. Києва від 17.06.2011 р. факту переплати позивачем за надані послуги за період з грудня 2006 р. по червень 2009 р. має бути доведено належним чином при розгляді спору. При цьому, заявлена до стягнення сума за вказаний період пред'явлена поза межами строку позовної давності.

У судовому засіданні 25.05.2012 р. судом оголошувалась перерва до 19.06.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

18.06.2012 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав додаткові пояснення, в яких зазначає, що станом на 01.07.2011 р. у позивача виникла заборгованість у розмірі 134 095,64 грн.

У процесі провадження у справі представник позивача подав письмові пояснення з приводу відзиву, в яких зазначає, що посилання позивача на те, що заявлена сума до стягнення за період з грудня 2006 р. по червень 2009 р. пред'явлена поза межами строку позовної давності спростовується тим, що позовна давність переривалась під час звернення відповідачем до суду, а строк позовної давності розпочинається заново з 28.01.2012 р.

У судовому засіданні 19.06.2012 р. судом оголошувалась перерва до 10.07.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

09.07.2012 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав письмові пояснення.

09.07.2012 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав клопотання про застосування позовної давності до заявленої до стягнення суми за період з грудня 2006 р. по червень 2009 р.

У судовому засіданні 10.07.2012 р. судом оголошувалась перерва до 19.07.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи № 5011-72/6007-2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 19.07.2012 р. визначено склад суду для розгляду справи № 5011-72/6007-2012 -Бондарчук В.В. (головуюча суддя), судді: Бойко Р.В., Спичак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2012 р. колегією суддів у складі: Бондарчук В.В. (головуюча суддя), судді Бойко Р.В., Спичак О.М. справу № 5011-72/6007-2012 прийняли до свого провадження та призначили до розгляду на 30.08.2012 р.

У судовому засіданні 30.08.2012 р. судом оголошувалась перерва до 18.09.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 18.09.2012 р. визначено склад суду для розгляду справи № 5011-72/6007-2012 -Бондарчук В.В. (головуюча суддя), судді Баранов Д.О., Нечай О.В.

У судовому засіданні 18.09.2012 р. та 16.10.2012 р. судом оголошувалась перерва до 16.10.2012 р. та 13.11.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

У даному судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.11.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»(постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Журналіст-3" було укладено договір № 03476/4-04 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався надавати позивачу послуги з постачання питної води та водовідведення, а позивач зобов'язався розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. №65.

Найменування Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» було змінено на Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (копія в матеріалах справи).

Згідно п. 2.1. договору відповідач забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 «Вода питна»; - приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично - допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Відповідно до п. 2.2. договору позивач сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг позивачем здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що кількість води, що подається відповідачем та використовується позивачем визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих відповідачем. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представниками відповідача спільно з представником позивача.

У п. 3.3. договору зазначено, що кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначаються за кількістю води, яка надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють в міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Відповідно до п. 7.1. договору цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання та набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що за період з грудня 2006 р. по червень 2009 р. переплатив відповідачу 26 832,39 грн. за послуги з водопостачання та водовідведення та за період з липня 2009 р. по червень 2011 р. позивач переплатив відповідачу кошти в сумі 39 405,97 грн. Разом сума переплати становить 66 238,36 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши положення договору № 03476/4-04 на послуги водопостачання та водовідведення від 03.12.2003 року, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою зазначений договір є договором поставки.

З матеріалів справи вбачається, що у рішенні Господарського суду міста Києва від 17.06.2011 р., залишеного без змін Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2012 р. встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" в період з грудня 2006 року по червень 2009 року включно надало відповідачу за договором № 03476/4-04 від 03.12.2003 року послуги з водопостачання та водовідведення по коду 4-7 для потреб холодного водопостачання обсягом 26 177, 72 куб.м.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації, якими керувався позивач при розрахунку плати за поставлену холодну воду № 640 від 30.05.2007, № 1127 від 28.08.2007, № 516 від 29.04.2009, № 980 від 31.08.2009, не були подані на державну реєстрацію до відповідних органів юстиції та не зареєстровані ними, а отже, не набрали чинності у встановленому законом порядку.

Таким чином, вартість наданих позивачем послуг водопостачання та водовідведення на підставі чинних на час їх надання тарифів, становить 20 224, 16 грн. за 26 227, 00 куб.м. води.

Поданим позивачем розрахунком та поясненнями відповідача стверджується факт оплати відповідачем відповідно до умов договору одержаних послуг водопостачання та водовідведення у загальному розмірі 38 056,55 грн., що свідчить про відсутність заборгованості відповідача за спірним договором за період з грудня 2006 року по червень 2009 року. Платіжним дорученням № 36 від 29.05.2007 року відповідачем було сплачено 9 000, 00 грн. в рахунок оплати послуг за договором № 03476/4-04 від 03.12.2003 року, які позивачем частково були зараховані в рахунок погашення боргів попередніх періодів. Проте, позивачем не надано належних доказів наявності у відповідача заборгованості, яка утворилась до грудня 2006 року та не доведено правомірності зарахування зазначених коштів в рахунок погашення боргів попередніх періодів. Тому дана сума зараховується як оплата послуг водопостачання та водовідведення в спірний період.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факти, які встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2011 р. у справі №52/527, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Таким чином, вищевказаним рішенням, фактично встановлено, що відповідач здійснив переплату за надані послуги за період з грудня 2006 р. по червень 2009 р. на суму 26 832,39 грн. за послуги з водопостачання та водовідведення.

Як зазначає позивач, та підтверджується матеріалами справи, за період з липня 2009 р. по червень 2011 р. відповідачем було надано послуги з водопостачання та водовідведення позивачеві за договором № 03476/4-04 від 03.12.2003 р. для потреб холодного водопостачання обсягом 18 651,00 куб.м., що підтверджується розшифровкою абонента з ГІОЦ (копії в матеріалах справи).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач за надані послуги за період з липня 2009 р. по червень 2011 р. перерахував відповідачеві 54 699,79 грн., що підтверджується зведеними відомостями розщеплення сплат за період з липня 2009 р. по червень 2011 р., отримані з ГІОЦ (копії в матеріалах справи).

Як стверджує позивач, за період з липня 2009 р. по червень 2011 р. чинними тарифами, що підлягають застосуванню є тарифи встановлені Розпорядженням Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА) від 28.08.2002 р. за №1680 з наступними змінами «Про встановлення тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення», що зареєстровано в Київському міському управлінні юстиції 30.08.2002 р. за №66/449.

Крім того, позивач зазначає, що протягом спірного періоду Київська міська державна адміністрація видавала інші розпорядження про встановлення тарифів на послуги з холодного водопостачання та водовідведення, однак ці розпорядження всупереч вимогам закону не були зареєстровані в відповідному підрозділі Міністерства юстиції України, а тому є такими що не набули чинності і не підлягають застосуванню згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України.

Київська міська державна адміністрація як виконавчий орган Київської міської ради здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування", а як місцевий орган виконавчої влади -до Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Відповідно до частини п'ятої статті 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.1992 № 493/92 (далі -Указ) та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 (далі -Положення), державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти прийняті, Київською міською державною адміністрацією як місцевим органом виконавчої влади.

Також у Рішенні Конституційного Суду України від 25 грудня 2003 року №21-рп/2003 зазначено, що Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади Кабінету Міністрів України.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, зокрема розрахунків позивача, останній здійснював нарахування за надані послуги за спірний період за тарифами, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 516 від 29.04.2009 року, № 980 від 31.08.2009 року, №1332 від 30.11.2009 р. та за тарифами, встановленими Постановою НКРЕ №58 від 20.01.2011 р.

Нарахування, проведені позивачем відповідно до тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації за період з липня 2009 р. по січень 2011 р. здійснено позивачем неправомірно, оскільки зазначені нормативні акти щодо тарифів не було зареєстровано управлінням юстиції, а тому вони не набрали чинності.

Пунктом 3 частини п'ятої статті 19 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" від 09.07.2010 № 2479-VI, який набрав чинності з 31.10.2010, викладено у новій редакції підпункт 2 пункту "а" частини першої статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" (з подальшими змінами і доповненнями), згідно з якою до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Згідно з раніше чинною редакцією підпункту 2 пункту "а" частини першої статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належали власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади.

Таким чином, з 31.10.2010 р. повноваження щодо встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення перейшли до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Разом з тим, Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 20.01.2011 р. № 58 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення ВАТ "АК "Київводоканал"»затверджено Публічному акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Київводоканал" тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка набрала чинності з 01.02.2011 р. та на підставі якої відповідачем здійснено розрахунок суми наданих послуг за період з лютого 2011 р. по червень 2011 р.

За таких обставин, суд вважає необхідним нарахування плати за послуги водопостачання та водовідведення за період з липня 2009 р. по січень 2011 р. здійснювати за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1680 від 28 серпня 2002р. в розмірі 0, 816 грн. з ПДВ., а з лютого 2011 р. по червень 2011 р. здійснювати за тарифами Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 20.01.2011 р. № 58.

Таким чином, вартість наданих позивачем послуг водопостачання та водовідведення на підставі чинних на час їх надання тарифів, за період з липня 2009 р. по червень 2011 р. становить 22 285,08 грн. за 18 651,00 куб.м. води.

Як встановлено судом вище, позивач за спірний період за 18 651,00 куб.м. води здійснив оплату у розмірі 54 699,79 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем було переплачено відповідачеві за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з липня 2009 р. по червень 2011 р. грошові кошти в сумі 32 414,71 грн., а разом за період з грудня 2006 р. по червень 2011 р. позивач переплатив 59 247,10 грн.

Відповідно ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

20.03.2012 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення надмірно сплачених коштів, яка отримана відповідачем 26.03.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач не надав суду доказів щодо повернення позивачеві надмірно сплачених коштів у розмірі 59 247,10 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу "Журналіст-3" задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 03327664), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Житлово-будівельного кооперативу "Журналіст-3" (02098, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 7, код ЄДРПОУ 22908645) 59 247 (п'ятдесят дев'ять тисяч двісті сорок сім) грн. 10 коп. -зайво сплачених коштів та 1 439 (одну тисячу чотириста тридцять дев'ять) грн. 62 коп. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 16.11.2012 р.

Головуюча суддя: Бондарчук В.В.

Судді: Баранов Д.О.

Нечай О.В.