Ухвала

від 14.11.2012 по справі 5015/4211/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

14.11.12 Справа№ 5015/4211/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали

за заявою Малнівськоволянської сільської ради, с.Малнівська Воля Мостиського району Львівської області

про розстрочення виконання рішення господарського суду Львівської області від 11.10.2011р.

у справі №5015/4211/11

за позовом Заступника прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз", м.Львів

до Малнівськоволянської сільської ради, с.Малнівська Воля Мостиського району Львівської області

про стягнення 117 666,34 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури Телюк Г.В. -прокурор прокуратури м.Львова (посвідчення №005502 від 24.09.2012р.);

від заявника (Малнівськоволянська сільська рада) - не з'явився;

від стягувача (ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз") - Білий Н.Ю. - представник (довіреність №06-6405 від 31.08.2011р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Малнівськоволянської сільської ради від 18.10.2012р. про розстрочення виконання рішення господарського суду Львівської області від 11.10.2011р. у справі №5015/4211/11 за позовом заступника прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз" до Малнівськоволянської сільської ради про стягнення 117 666,34 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 22.10.2012р. прийнято заяву до розгляду, та призначено її до судового розгляду на 14.11.2012р.

Представниками прокуратури та стягувача в судовому засіданні подано спільно підписане клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Представник прокуратури в судовому засіданні заперечив проти заяви Малнівськоволянської сільської ради про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 11.10.2011р.

Заявник явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 22.10.2012р. не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвали суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви про що свідчить реєстр канцелярії господарського суду Львівської області від 25.10.2012р. та повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №81310 0000663 3 від 25.10.2012р. Станом на 14.11.2012р. від заявника клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Представник стягувача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні заяви Малнівськоволянської сільської ради, з підстав наведених у відзиві на заяву про розстрочення виконання рішення господарського суду Львівської області від 11.10.2011р. вих. №06-11079 від 08.11.2012р. (вх. №25469/12 від 12.11.2012р.).

Враховуючи факт належного повідомлення заявника про дату, час та місце розгляду заяви, суд дійшов висновку можливості розгляду заяви по суті по наявних у справі матеріалах.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення, заслухавши представників прокуратури та стягувача, судом встановлено :

11.10.2011р. господарський суд Львівської області прийняв рішення у справі №5015/4211/11, яким позов Заступника прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" задоволено частково та стягнуто з Малнівськоволянської сільської ради на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз" 59 823,60 грн. основного боргу, 11 426,31 грн. інфляційних втрат, 3 525,49 грн. три проценти річних, 6 306,87 грн. пені., а також стягнуто в дохід Державного бюджету 810,82 грн. держмита та 162,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

28.10.2011р. на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 11.10.2011р. видано відповідні накази на підставі яких 23.01.2012р. державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 30817022.

15.02.2012р. ухвалою господарського суду Львівської області задоволено повністю подання Відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 11.10.2011р. у справі № 5015/4211/11, яким відстрочено виконання рішення на три місяці.

25.04.2012р. ухвалою господарського суду Львівської області відмовлено у задоволенні уточненої заяви про затвердження мирової угоди від 24.04.2012р. у справі №5015/4211/11 укладеної між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Львівгаз" та Малнівськоволянською сільською радою.

Малнівськоволянська сільська рада користуючись своїм процесуальним правом просить суд розстрочити виконання рішення суду від 11.10.2011р. у справі №5015/4211/11 терміном на один рік, мотивуючи тим, що станом на 16.10.2012р. кошти на ліквідацію заборгованості у бюджеті Малнівськоволянської сільської ради відсутні. Крім того зазначає, що при формуванні бюджету на 2013р. будуть заплановані кошти на сплату даної заборгованості.

Розглянувши заяву, заслухавши представників прокуратури та стягувача, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви повністю. При цьому суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Під розстрочкою виконання рішення суду слід розуміти виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) -тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи -наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб -стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Слід зазначити, що стаття 121 ГПК України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити, відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки, відстрочки є підставність цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Отже, виходячи з приписів процесуального закону, відстрочка чи розстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише у виняткових випадках , тобто за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

Малнівськоволянська сільська рада не обґрунтувала належними та допустими доказами винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення суду від 11.10.2011р. Довідка фінансового управління Мостиської районної державної адміністрації за вих. № 336 від 19.10.2012р. про обсяг бюджету Малнівськоволянської сільської ради на 2012р., яка долучена до заяви про розстрочку виконання рішення суду від 11.10.2011р., не може слугувати належним доказом наявності виняткових обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Не обґрунтовано неможливість надходження коштів до місцевого бюджету з інших джерел. Заявник не надав доказів на підтвердження доводів, що впродовж терміну розстрочки поліпшиться його фінансове становище, будуть внесені відповідні зміни в бюджет чи закладена відповідна стаття витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, з дати прийняття рішення у справі 11.10.2011р. до дати звернення до суду 18.10.2012р. із заявою про розстрочку виконання судового рішення відповідачем не було здійснено жодного платежу чи вчинення будь-якої іншої дії, спрямованої на погашення призначеної до стягнення заборгованості.

Враховуючи, що рішення було прийнято судом у 2011році боржник зобов'язаний був вживати усіх заходів для включення суми боргу згідно рішенням суду при формуванні бюджету на 2012 рік.

Суд звертає увагу на ту обставину, що при вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду порушує також і матеріальні інтереси позивача, що може призвести до негативних наслідків для нього.

Слід зазначити, що відсутність коштів, специфіка джерел фінансування боржника не звільняє його від виконання своїх зобов'язань.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" із змінами і доповненнями, внесеними

ЗакономУкраїни від 15.03.2011р. № 3135-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом ч.2 ст.617 ЦК , ч.2 ст.218 ГК та рішення Європейського суду з прав юдини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України"від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобовязання (дана позиція викладена у постанові Верховного суду України від 15.05.2012р. №11/446).

Відповідно до ст.4 5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч.5 ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.ст.115,116 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а відповідно до статті 34 ГПК України суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 11.10.2011р. у справі №5015/4211/11.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.ст. 33, 34, 75, 86, 121 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви Малнівськоволянської сільської ради про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 11.10.2012р. у справі №5015/4211/11 терміном на один рік, відмовити повністю.

2. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки вказані у ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.