Рішення

від 12.11.2012 по справі 13/5025/958/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2012 р.Справа № 13/5025/958/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом Прокурора Полонського району в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України в особі Державного підприємства "Укрриба", м. Київ

до 1.Новолабунської сільської ради, с. Новолабунь Полонський район

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс", м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області

про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Новолабунської сільської ради № 28 від 26.05.2010р. та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.06.2010р., виданого ТОВ "Енергоальянс"

Представники сторін:

позивача (Державне агентство рибного господарства ) : не з'явився

позивача (ДП "Укрриба") :Гереєва І.В. представник за довіреністю від 22.12.2011 р.

відповідач 1: Саранчук Т.П. сільський голова (присутній в судовому засіданні 23.10.2012 р.)

відповідач 2: Рева О.Є. генеральний директор,

Кучева С.О. - представник за довіреністю №11 від 08.10.2012р.

прокурор: не з'явився

від третьої особи: Хворостовський Є.С. - представник за довіреністю №1822 від 07.08.2012 р.

Повне рішення складено 12.11.2012 р.

Суть спору: прокурор Полонського району в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України в особі Державного підприємства "Укрриба" звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Новолабунської сільської ради № 28 від 26.05.2010р. та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.06.2010р., виданого ТОВ "Енергоальянс".

В обґрунтування позову зазначає, що 06.05.2010 року між ТОВ "Енергоальянс" та ПАП "Альтен" укладено договір купівлі-продажу, де у власність була придбана нежитлова будівля загальною площею 149,8 кв.м. Після укладення даного договору ТОВ "Енергоальянас" звернувся до Новолабунівської сільської ради з заявою про отримання свідоцтва на право власності на об'єкти станції, гідроспоруду, шлюз. Спірним рішенням визнано право власності на будівлю станції, гідроспоруду, шлюз та видано свідоцтво про право власності на будівлю станції "А" загальною площею 59,1 кв.м., шлюз "А" загальною площею 90,7 кв.м., водозливну греблю "Б" загальною площею 323,2 кв.м. Однак вказане рішення та свідоцтво прийнято з порушенням норм закону, оскільки відповідно до спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 р. №126/356 "Про передачу гідротехнічних споруд" до сфери управління Міністерства аграрної політики та на баланс ДП "Укрриба" передані гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибні споруди та пов'язані з ним робочі машини та обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства. До цього мана відноситься і майно ВАТ "Хмельницьке обласне виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство".

На підставі даного наказу затверджено наказ №248 від 21.08.2003 р. "Про затвердження акту приймання-передачі гідротехнічних споруд, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ "Хмельницькрибгосп" та складено акт приймання-передачі гідротехнічних споруд, в переліку якого передався став в с. Новолабунь. На думку прокурора, до складових нагульного ставу "Новголабунь" відноситься шлюз "А" та водозливна гребля "Б", доказом чого є Паспорт ставкового рибного господарства "Новолабунь".

Спірними актами відповідач 1 позбавив балансоутримувача, а державу - права власності на нерухоме майно: шлюз та водозливну греблю, чим порушено п. 8.1 розділу 8 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5, ст. 319, 321 ЦК України, ст. 141 ГК України.

В даному випадку зауважує прокурор, порушені інтереси держави, оскільки позов заявлено в інтересах державного підприємства та дані дії відповідачів позбавили власника майна (державу) права власності на майно.

В письмових поясненнях від 11.09.2012 р. позивач підтримує позицію прокурора та зауважує, що в паспорті ставу "Новолабунь" та розділі 6 (характеристика гідротехнічних споруд) зазначається гребля та шлюз, які створені для боротьби із шкідливими впливами вод.

Представник позивача (ДП "Укрриба") в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному об'ємі.

В запереченнях на відзив на позовну заяву (ДП "Укрриба") обґрунтовує вимоги, чому саме прокурором в інтересах позивачів подано позов, посилаючись при цьому на ст. 1 ГПК України, ст. 73,74 ГК України, ст. 321 ЦК України, ст. 392 ЦК України. З посиланням на правила експлуатації річкових портових гідротехнічних споруд, стверджує, що разом зі ставом ДП "Укрриба" передані гідротехнічні споруди.

В підтвердження того, що позивач набув право власності на гідроспоруди, останній посилається на норми статті 81 ЦК України, ст. 329 ЦК України, наказ Фонду державного майна України, Міністерства аграрної політики України від 06.05.2003 р. №126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд" та звертає увагу, що майно за даним наказом закріплювалось на балансі ДП "Укрриба". На думку позивача, за договором купівлі-продажу від 06.05.2010 р. не передавався у власність відповідача-2 шлюз "А", а лише нежитлова будівля - гідроелектростанція, про що також зазначено в акті приймання-передачі.

Як стверджує позивач, посилання на міжнародну угоду є тиском на суд та дані доводи є безпідставними.

ДП "Укрриба", звертає увагу, що ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. 19 Конституції України, п. 6.1 тимчасового положення, не наділяють відповідача правом приймати спірне рішення. В підтвердження позиції стосовно предмету договору купівлі-продажу позивач наводить норми статті 656 ЦК України, 215 ЦК України, 673 ЦК України, при цьому інвентарна справа не може прийматися до уваги як доказ, оскільки акт приймання-передачі передбачає передачу нежитлового приміщення загальною площею 149,8 кв.м. Також, на думку державного підприємства інвентаризаційна справа складена в супереч вимогам Інструкції "Про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна".

Відповідач 1 (Новолабунська сільська рада) у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні 23.10.2012 р. позовні вимоги не визнає, вказує на те, що Новолабунською сільською радою було прийнято рішення №28 від 26.05.2010р., яким вирішено питання про оформлення права власності на будівлю ГЕС, гідроспоруду та шлюз, які знаходяться в с. Новолабунь по вул. Леніна, 1. При цьому сільський голова вказує, що дане рішення було прийнято на підставі ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування". Також звертає увагу на те, що до складу ставу не входять гідроспоруди МГЕС, зокрема гідроспоруду бетонної водозливної греблі та головного шлюзу. Крім того, зазначає, що позивач не мав права звертатись до суду з даним позовом, оскільки спірне майно не перебуває у державній власності.

12.11.2012 р. відповідач 1 надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач 2 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс") та його представник в судовому засіданні проти пред'явлених позовних вимог заперечує. У відзиві на позов зазначають, що будь-яких гідротехнічних споруд ставу "Новолабунь" на баланс ДП "Укрриба" за актом приймання-передачі від 11.07.2003 р. не передавалось, що підтверджується відсутністю опису та технічних параметрів таких гідротехнічних споруд в паспорті водного об'єкту, а також відсутністю самого паспорту таких гідротехнічних споруд у позивача. В підтвердження позиції посилається на ст. 1 Водного кодексу України, ст. 145.1 Податкового кодексу України, Методику обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 №252, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.12.1995 за №466/1002, Правила технічної експлуатації річкових портових гідротехнічних споруд, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 29.03.2004 р. №251, де зазначені терміни рибного ставку, гідротехнічних споруд, земляної греблі, водоскидних споруд.

Як стверджує відповідач 2, посилаючись на ст. ст. 331, 376 ЦК України, Методичні рекомендації стосовно визначення нерухомого майна, що знаходяться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, гідротехнічні споруди належать до складу нерухомого майна та нерозривно пов'язані із земельною ділянкою, ці споруди не можна перемістити без їх знецінення та зміни призначення. Будь-яких документів на гідроспоруди шлюз "А" та водозливну греблю "Б", які б підтверджували, що вони є державною власністю та перебувають на балансі позивача суду не надано.

В підтвердження своєї позиції товариство посилається на договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 06.05.2010 р. та зазначає, що згідно матеріалів технічної інвентаризації (підготовлених КП БТІ Полонського району), будівля гідроелектростанції, що розташована по вул. Леніна в с. Новолабунь Полонського району складається з: - гідроспоруди літера "А", - шлюзу літера "А", водозливної греблі літера "Б". Гідровузол МГЕС складається з надводної і підводної частин, які окремо існувати не можуть, що підтверджується експертним звітом №23-00001-12 від 07.05.2012 р., складеним Державним підприємством "Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи" ДП "Укрдержбудекспертиза". В результаті того, що в договорі купівлі-продажу дані споруди не були прописані, то відповідач 2 звернувся до відповідача 1 з заявою про виправлення помилки та отримання свідоцтва на права власності на все нерухоме майно.

21 лютого 2012 р. було укладено договір оренди земельної ділянки 0,3192 га для ведення водного господарства. Товариством звертається увагу суду на те, що відповідачем 2 проводяться роботи з підготовки МГЕС до реконструкції в межах технічного співробітництва між Україною та Королівством Нідерландів.

ТОВ "Енергоальянс" надало суду лист регіонального відділення ФДМ України в Хмельницькій області, в якій повідомила, що Новолабунська ГЕС на балансі та в управлінні регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області не перебуває.

За твердженнями товариства відповідач 1 при прийнятті рішення діяв в межах ч.2 ст. 19 Конституції України, ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", та п. 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5.

В додаткових поясненнях до заперечень від 12.11.2012 р., відповідач -2, звертає додатково увагу суду на те, що гідровузол Новолабунської ГЕС складається з повеневого довоскиду шлюзового типу, водозабірної споруди, будівлі ГЕС, відвідного каналу. Також, будівля ГЕС має: 1) підземний поверх площею 90,7 кв.м., та надземний поверх площею 59,1 кв.м., та гідроспоруду орієнтованою площею 323,2 кв.м.

На думку товариства, рішенням Новолабунської сільської Ради №28 від 26.05.2010 р. за ТОВ "Енергоальянс" було підтверджено право власності на будівлю ГЕС, гідроспоруду та шлюз, які знаходять в селі Новолабунь по вул. Леніна 1. Також, паспорт ставкового рибного господарства не є свідченням належності позивачу гідроспоруд.

Окрім того, накази на які посилається позивач не зареєстровані Міністерством юстиції України, а тому не можуть слугувати окремим доказом.

Також, відповідач 2 вважає що позивачем пропущено строки позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Третя особа письмових пояснень на позовну заяву не надала, проте підтримала позов у повному об'ємі.

24.10.2012р. на адресу суду надійшла телефонограма ДП "Укрриба", відповідно до якої останнє просить суд: зобов'язати Новолабунську сільську раду надати до суду докази, що підтверджують знаходження гідротехнічних споруд шлюзу "А" та водозливної греблі "Б" у комунальній власності до моменту винесення рішення від 26.05.2010/02.06.2010 р. №28; залучити до справи другим позивачем Державне агентство рибного господарства України.

Зазначене клопотання ДП "Укрриба" про витребування від Новолабунської сільської ради доказів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Однак, всупереч зазначеним вище положення, позивачем не було вказано обставин, що перешкоджають йому отримати від Новолабунської сільської ради документів, що підтверджують знаходження гідротехнічних споруд шлюзу "А" та водозливної греблі "Б" у комунальній власності, не зазначено підстав, з яких випливає, що цей наявний у Новолабунської сільської ради, а також не зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ.

Крім того, не підлягає задоволенню клопотання ДП "Укрриба" про залучення другим позивачем Державного агентства рибного господарства України, оскільки положеннями ГПК України не передбачено здійснення таких процесуальних дій, як залучення іншого позивача. При цьому звертається увага ДП "Укрриба" на те, що прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України в особі Державного підприємства "Укрриба".

Позивачем в судовому засіданні заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, однак дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки державним підприємством "Укрриба", вказане клопотання не обґрунтовано, зокрема не наведено підстав передбачених ст. 77 ГПК України, згідно яких господарський суд відкладає розгляд справи. При цьому сторони та прокурор належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, позивачем подано витребувані (наявні) судом докази, відповідач -1 просив суд розглядати справу за відсутності представника, та про необхідність витребування нових доказів сторонами не заявлено.

Справа підлягає вирішенню згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

09 липня 2009 року між ПАП "Альтен" м. Київ (покупець) та СВК "Лабунський" (продавець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 149,8 кв.м., а саме гідроелектростанцію, яка розташована по вул. Леніна 1 в с. Новолабунь Полонського району Хмельницької області.

Актом приймання-передачі робіт від 09.07.2009 р. сторони за вказаним вище договором передали нежитлове приміщення ГЕС площею 149,8 кв.м з спорудами, а саме греблю з містком.

06 травня 2010 року між ПАП "Альтен" м. Київ (продавець) та ТзОВ "Енергоальянс" м. Київ (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 149 кв.м., а саме гідроелектростанцію, яка розташована по вул. Леніна 1 в с. Новолабунь Полонського району Хмельницької області.

Актом приймання-передачі робіт від 06.05.2010 р. сторони за вказаним вище договором передали нежитлову будівлю не придатну для використання за призначенням та яка потребує капітального ремонту.

21 лютого 2012 р. між Полонською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТзОВ "Енергоальянс" (орендар) укладено договір оренди землі водного фонду площею 0,3192 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, а саме: будівля станції, шлюз А, водозливна гребля Б, згідно свідоцтва від 02.06.2010 р. №28.

Згідно листа регіонального відділення ФДМ України в Хмельницькій області, повідомлено відповідача 2, що Новолабунська ГЕС на балансі та в управлінні регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області не перебуває.

Відповідно до довідки сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лабунський" №198 від 08.10.2012 р., гідроелектростанція та гребля на момент продажу рахувались на балансі господарства.

Відповідно до експертного звіту №23-00001-12 від 07.05.2012 р., складеним Державним підприємством "Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи" ДП "Укрдержбудекспертиза" щодо "Реконструкції малої гідроелектростанції в с. Новолабунь Полонського району Хмельницької області" в склад гідровузла малої ГЕС входять: - будівля ГЕС; водопідвідний і водовідвідний канали; головний шлюз.

Заявою №033 від 14.05.2010 р. відповідач 2 просив відповідача 1 дозволити ТОВ "Енергоальянс" отримати свідоцтво на право власності на нерухоме майно, з описом об'єкта - будівля станції, гідроспоруда, шлюз.

Рішенням виконавчого комітету Новолабунської сільської ради №28 від 26.05.2010 р. визнано право власності на будівлю станції, гідроспоруду, шлюз, які знаходяться в селі Новолабунь по вул. Леніна, 1 за ТОВ "Енергоальянс".

02.06.2010 р. Новолабунською сільською радою видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно ТзОВ "Енергоальянс", а саме: будівлю станції, А загальною площею 59,1 кв.м., шлюз "А" загальною площею 90,7 кв.м., водозливна гребля Б, загальною площею 323,2 кв.м.

Згідно паспорту прудового рибного господарства "Новолабунь" у розділі 6 (характеристика гідротехнічних споруд) зазначається гребля, склад якої - місцеві ґрунти.

Актом від 11.07.2003 р. приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статного фонду господарського товариства ВАТ "Хмельницькрибгосп" затвердженого головою Державного департаменту рибного господарства, Державному підприємству "Укрриба" передано на баланс гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди, та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, що не увійшло до статного фонду господарства. Відповідно до додатку до акту на баланс передано став Ново-Лабунь площею 118,89 га залишковою вартістю 96,41 тис. гривень.

Відповідно до наказу голови Державного департаменту рибного господарства №248 від 21.08.2003 р. затверджено вказаний вище акт прийому передач та закріплено в акті майно за ДП "Укрриба" на праві повного господарського відання та зобов'язано директора державного підприємства поставити майно на облік.

Листом №11-07-00524 регіональне відділення ФДМ України в Хмельницькій області повідомило ДП "Укрриба", що згідно з планом приватизації Хмельницького державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства, став Ново-Лабунь залишився у власності держави та актом приймання - передачі був переданий ДП "Укрриба".

Вважаючи рішення виконавчого комітету Новолабунської сільської ради № 28 від 26.05.2010р. та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 02.06.2010р., виданого ТОВ "Енергоальянс", такими що прийняті з порушенням норм чинного законодавства України та всупереч інтересам держави, прокурор звернувся до суду з позовом про визнання їх недійсними та скасування.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 р. визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначено у пункті 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2011р. №11-рп/2011, право прокурора звернутися до суду з позовом про визнання незаконним акту органу, що його видав, може бути реалізовано прокурором як одразу після постановлення органом акту, так і після використання такого засобу прокурорського реагування, як протест (розділ 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам).

Згідно з п.1 положення "Про державне агентство рибного господарства України" затвердженого указом Президента України від 16.04.2011 р. №484/2011 Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України.

Держрибагентство України відповідно до покладених на нього завдань: веде реєстр гідротехнічних споруд рибогосподарських водних об'єктів щодо їх технічної експлуатації та використання з метою отримання максимальної рибопродуктивності (підпункт 37 пункту 4 Положення).

З огляду на викладене, прокурор, визначивши порушення інтересів держави, звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі центрального органу виконавчої влади, а саме Державного агентства рибного господарства України в особі ДП "Укрриба".

Відповідно до п. п. 1,3 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності .

Наказом Міністерства аграрної політики України та Фонду Державного майна України №126/752 від 06.05.2003 р., з метою організації ефективного використання гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства наказано передати до сфери управління Міністерства аграрної політики України гідротехнічні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства.

У переліку господарських товариств, створених у процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, майно яких передається на баланс ДП "Укрриба", зазначено зокрема "Хмельницьке обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство".

Актом від 11.07.2003 р. приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статного фонду господарського товариства ВАТ "Хмельницькрибгосп" затвердженого головою Державного департаменту рибного господарства, Державному підприємству "Укрриба" передано на баланс гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди, та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, що не увійшло до статного фонду господарства. Відповідно до додатку до акту на баланс передано став Ново-Лабунь площею 118,89 га залишковою вартістю 96,41 тис. гривень.

Відповідно до наказу голови Державного департаменту рибного господарства №248 від 21.08.2003 р. затверджено вказаний вище акт прийому передач та закріплено в акті майно за ДП "Укрриба" на праві повного господарського відання та зобов'язано директора державного підприємства поставити майно на облік.

Гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд (п. 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування та архітектури від 10.09.1999 р. №165).

Гідролектростанція - це електростанція, яка за допомогою гідротурбіни перетворює механічну енергію води в електроенергію; ГЕС, будівля якої є частиною греблі, називають русловою; якщо будівля розташована окремо, біля основи греблі на протилежному від водосховища боці, то така ГЕС називають пригреблевою; ГЕС, до якої вода подається трубами, називають дериваційною; гідроакумулюючі ГЕС з оборотними гідроагрегатами (що працюють як генератори струму або водяні помпи) в години малого споживання електроенергії перекачують воду з водосховища у верхній басейн, а в години пікових навантажень виробляють енергію як звичайні ГЕС; ГЕС з використанням енергії припливів називають припливними.

Гребля -це перешкода, яка стримує або контролює потік води.

Відповідно до приписів статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку, зокрема облік нежилих приміщень на відповідній території незалежно від форм власності, внесення пропозицій їх власникам щодо використання таких приміщень для задоволення потреб територіальної громади; облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Згідно з п. 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5 На кожний об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації та право власності на який заявлено вперше, реєстратором БТІ відкриваються відповідний розділ Реєстру прав та реєстраційна справа.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується (ч.1 ст. 393 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушу цивільні права або інтереси.

Відповідно до п.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" передбачено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, право на звернення до суду має особа, чиї права та охоронювані законом інтереси були порушені.

Судом встановлено, що земляна гребля ставка Ново-Лабунь є державною власністю та закріплені Державним агентством рибного господарства на праві повного господарського відання у державному підприємству "Укрриба". Так, останнє твердження підтверджено змістом листа регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області №11-07-00524 (а.с. 17), актом від 11.07.2003 р. приймання-передачі гідротехнічних споруд (а.с. 18-19) та додатком до даного акту (а.с. 20-23), протоколом засідання комісії з питань з питань передачі об'єктів державної власності від 11.07.2003 р. (а.с. 25), Наказом Міністерства аграрної політики України та Фонду Державного майна України №126/752 від 06.05.2003 р. (а.с. 13-16), наказом голови Державного департаменту рибного господарства №248 від 21.08.2003 р. (а.с. 24), паспортом прудового рибного господарства. Зокрема, згідно вказаних доказів позивачу, як державна власність, на праві повного господарського відання, переданий вказаний вище об'єкт, при цьому враховано, що зміст поняття гідроспоруди включає греблі.

Судом враховується, що вказані вище акти та накази приймались на підставі та в межах Положення Про порядок передачі об'єктів права державної власності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482.

Окрім того, приймається до уваги, що не існує такого поняття як "водозливна гребля", натомість приймається до уваги наявність земляної греблі, як гідроспоруди, в розумінні п. 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів.

Доводи відповідача 2 про те, що вказаний об'єкт (земляна гребля) не є державною власністю, оскільки останній не зареєстрований у державному реєстрі, не можуть являтися підставою для відмови у позові з огляду на те, що реєстрація (нереєстрація) об'єктів державної власності не наділяє правом органи місцевого самоврядування розпоряджатися майном держави на власний розсуд, в тому числі приймати рішення щодо визнання права власності на об'єкти державного майна за будь-якими товариствами.

Також не доведено, що земляна гребля є об'єктом нерухомості, а тому підлягає державній реєстрації, як помилково вважає відповідач-2. Звертається увага, що договорами купівлі-продажу, як відповідачу 2 так і акціонерному товариству "Альтен" у власність передана гідроелектростанція, де були відсутні жодні земляні греблі, як об'єкти нерухомості. З огляду на викладене товариством не доведено, належними та допустимими доказами факту придбання ТзОВ "Енергоальянс" будівлі нерухомості - земляної греблі вказаної у спірному рішенні. Так, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню (договір купівлі-продажу нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації - ст.657 ЦК України), виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору дійсним (ч. 3 ст. 334 ЦК України). Останнє спростовує позицію товариства (викладену в заяві від 14.05.2010 р. - а.с.11) про те, що Новолабунська ГЕС передавалась у власність з земляною греблею.

Також приймається до уваги, що відповідно до ч. 2 ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, зокрема водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди (яким являються земляна гребля). Тобто в будь-якому випадку земляна гребля, як гідротехнічна захисна споруда не могла бути передана у приватну власність, в даному випадку у власність відповідача 2.

Лист регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області адресований відповідачу 2 (а.с. 130) не є свідченням того, що земляна гребля не є державним майном, оскільки даний лист стосується Новолабунської ГЕС, а не об'єкту - гідроспоруди (земляної греблі) вказаному у спірному рішенні. Також, зазначеним вище листом констатовано, що Новолабунської ГЕС не перебуває лише на балансі відділення ФДМ (останнє не заперечується ні прокурором ні позивачем), однак став Ново-Лабунь з гідротехнічними захисними спорудами (земляною греблею) залишився у власності держави та переданий ДП "Укрриба" (зміст листа регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області №11-07-00524 а.с.17).

Інші доводи відповідача 2 викладені у відзиві на позов, з посиланням на експертний звіт, договір оренди землі від 21.02.2012 р. та співробітництво щодо реконструкції ГЕС, судом до уваги не приймаються, оскільки не свідчать про правомірність прийняття спірного рішення в цій частині та не стосуються предмету позову. Так, вказаний договір оренди та експертний звіт складався після прийняття оспорюваного рішення та з врахуванням останнього, а також з метою подальшої реконструкції, а не в підтвердження правомірності рішення Новолабунською сільською радою.

Звертається увага відповідача 2, що останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб, вирішити питання щодо можливості використання гідротехнічної захисної споруди - земляної греблі.

Разом з тим, судом враховується, що спірним рішенням порушенні інтереси держави лише в частині визнання права власності на гідроспоруду ( земляну греблю), оскільки лише дане майно є державною власністю та закріплене за позивачем на праві повного господарського відання.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на вищевикладене та встановлені факти, аналізуючи надані сторонами докази в сукупності, приймаючи до уваги, що до захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності (ст. 136 ГК України), суд приходить до висновку, що виконавчим комітетом Новолабунської сільської ради було вирішено питання визнання права власності на гідроспоруду - земляну греблю, яка знаходяться у державній власності та перебуває у господарському віданні позивача, чим порушені права та охоронювані інтереси останнього (держави). З огляду на викладене, суд позовні вимоги задовольняє частково та скасовує рішення виконавчого комітету Новолабунської сільської Ради від 26.05.2010 р. №28 "Про визнання права власності на будівлю станції, гідроспоруду, шлюз" в частині визнання права власності на гідроспоруду (земляну греблю), яка знаходиться в селі Новолабунь по вул. Леніна, 1 за ТОВ "Енергоальянс".

Стосовно позовних вимог про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Новолабунської сільської ради №28 від 26.05.2010 р. в частині визнання права власності на будівлю станції та шлюз, судом враховується той факт, що вказані будівлі перейшли до відповідача 2 (товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс") у власність згідно нотаріально посвідченого договору від 06.05.2010 р. купівлі-продажу нежитлової будівлі гідроелектростанції укладеного між ТзОВ "Енергоальянс" та приватним акціонерним підприємством "Альтен". Останній в свою чергу придбав дане майно у власність на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 10.07.2009 р. укладеного з сільськогосподарським кооперативом "Лабунський".

При цьому сільськогосподарському виробничому кооперативу "Лабунський" нежитлова будівля належала на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Новолабунською сільською радою 09.04.2009 р. згідно рішення Новолабунської сільської ради №12 від 25.03.2009 р., зареєстрованого в Полонському БТІ за №428, зареєстрованого в Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно за №26997033.

Вказані вище договори та рішення Новолабунської сільської ради №12 від 25.03.2009 р. є чинними та не оскаржені у встановленому законодавством порядку.

З огляду на викладене, спірним рішенням (в частині права на будівлю станції та шлюз) фактично вирішувалось питання оформлення належної відповідачу 2 гідроелектростанції, що не суперечить ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема облік згідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності. Приймається до уваги, що Новолабунська ГЕС, яка придбана ТзОВ "Енергоальянс" згідно договору купівлі-продажу від 06.05.2010 р., не перебуває на балансі в управлінні регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області (зміст листа Фонду державного майна).

Крім того, позивачами та прокурором не доведено жодними належними та допустимими доказами, що об'єкти нерухомості - будівля станції та шлюз (водоскидна споруда) є об'єктами державної власності, а тому не доведено порушення даним рішенням (в цій частині) прав та законних інтересів позивачів, що в свою чергу зважаючи на норми ч.1 ст. 393 ЦК України, роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", виключає можливість задоволення судом позову (в цій частині), шляхом визнання незаконним та скасування правового акту органу місцевого самоврядування, навіть у разі невідповідності його законові. Так, норма ч.1 ст. 393 ЦК України застосовується у разі наявності одночасно двох підстав: невідповідність законові і порушення прав власника.

Враховується, що зі змісту переліку гідротехнічних споруд (які не увійшли до статутного фонду господарського товариства ВАТ "Хмельницькрибгосп") та паспорту прудового рибного господарства "Новолабунь", не вбачається факту належності на праві державної власності об'єкту нерухомості Новолабунської ГЕС.

Береться до уваги, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухомість та їх обтяжень", виникають з моменту такої реєстрації (ч.3 ст. 3 Закону). Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення , або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно із п.п.4, 21-24,31,33 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою Заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 р., погодженого заступником Голови Верховного суду УРСР, реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим Радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності. Будинки, що підлягають реєстрації, повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих.

Відповідно до Додатку №1 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР - Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, правовстановлюючими документами - є акт відводу установам, підприємствам і організаціям земельної ділянки для будівництва та акт державної комісії про прийняття будинку (будинків) в експлуатацію. При наявності лише одного акту державної комісії про прийняття будинку (будинків) в експлуатацію він може бути, як виняток, прийнятий до реєстрації (п.12).

Паспорт прудового рибного господарства "Новолабунь" датований 1989 роком, тобто на дату чинності Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою Заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 р. В супереч вимогам даної інструкції позивачами та прокурором не надано доказів будівництва та прийняття в експлуатацію об'єкту нерухомості Новолабунської ГЕС, в т.ч. будівлі станції та шлюз, про які зазначається у спірному рішенні.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності, позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення виконавчого комітету Новолабунської сільської ради №28 від 26.05.2010 р. щодо визнання права власності на будівлю станції та шлюз, є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами, не порушують права та інтереси позивача, а тому у їх задоволенні належить відмовити.

Приймаючи рішення в цій частині враховується, що згідно листа Хмельницького обласного управління водних ресурсів №1543 від 02.11.2012 р., гідровузол Новолабунської ГЕС складається з : 1) повеневого водоскиду шлюзного типу із проїзним автодоріжним мостом, який є частиною греблі; водозабірної споруди для підведення води до турбіни, яка є частиною греблі, будівлі ГЕС для розміщення гідротурбіни, електрогенератора і іншого технологічного обладнання, відвідного каналу до турбінної камери. Також, вказані споруди не можуть функціонувати окремо і складають цілісний гідровузол МГЕС (протилежного в процесі розгляду справи сторонами не спростовано).

Щодо позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва від 02.06.2010 р. на право власності на нерухоме майно виданого на підставі рішення Новолабунської сільської Ради №28 від 26.05.2010 р., то така вимога як правило заявляється як відновлення права з наслідками передбаченими законодавством, а тому вирішення такого питання є похідним від визнання недійсним рішення Новолабунської сільської Ради №28 від 26.05.2010 р.

Разом з цим судом приймається до уваги, що свідоцтво не є актом в розумінні актів, спори про визнання недійсними яких з підстав, зазначених у законодавстві, були підвідомчі господарським судам.

Дане свідоцтво не є й правовстановлючим документом, а є наслідком цілого ряду юридично значимих дій та юридичних фактів. Визнання недійсним зазначеного документу не тягне наслідку припинення права власності на майно (аналогічна позиція викладене в постанові Верховного Суду України від 16.02.2010 р. по справі №11/57, постанові Вищого господарського суду України від 10.09.2012 р. по справі №22/5025/180/12).

Відповідно до ч.1 п.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Таким чином, виходячи із змісту ст. 12 ГПК України та з врахуванням ст. 21 ЦК України спори про визнання недійсними та скасування свідоцтв на право власності непідвідомчі господарськими судам України, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Також суд вважає, що не підлягає задоволенню заява відповідача 2 ТзОВ "Енергоальянс" про застосування строку позовної давності для звернення з цим позовом до суду з врахуванням наступного:

Цивільним кодексом України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256). При цьому, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20 грудня 2011 року № 4176-VI (набрав чинності з 15.01.2012р.) внесено зміни у Цивільний кодекс України, зокрема пункт 4 частини першої статті 268 виключено.

Відповідно до п. 3 ч. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону, протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про: визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

З огляду на викладене, зважаючи що спірне рішення приймалося 26.05.2010 р., прокурором (позивачами) не пропущено строки позовної давності.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідачів порівно пропорційно правомірно заявленим позовним вимогам, так як спір, в частині правомірно заявлених позовних вимог, виник з вини останніх.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов прокурора Полонського району в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України в особі Державного підприємства "Укрриба", м. Київ до 1.Новолабунської сільської ради, с. Новолабунь Полонський район 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс", м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Новолабунської сільської ради № 28 від 26.05.2010р. та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.06.2010р., виданого ТОВ "Енергоальянс" задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Новолабунської сільської Ради від 26.05.2010 р. №28 "Про визнання права власності на будівлю станції, гідроспоруду, шлюз" в частині визнання права власності на гідроспоруду, яка знаходиться в селі Новолабунь по вул. Леніна, 1 за ТОВ "Енергоальянс".

Стягнути з Новолабунської сільської ради, с. Новолабунь Полонський район (Хмельницька область, Полонський район, с. Новолабунь, вул. Леніна, 1, іден. код 04404852) в доход державного бюджету України по коду класифікації доходів бюджетів 22030001, отримувач коштів - УДКСУ у м. Хмельницькому, на рахунок отримувача №31218206783002, код отримувача 38045529, банк отримувача -ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013 судовий збір в розмірі 268,25 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 25 коп.).

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" (м. Київ, вул. Єреванська, 5, оф. 47, іден. код 30552806) в доход державного бюджету України по коду класифікації доходів бюджетів 22030001, отримувач коштів - УДКСУ у м. Хмельницькому, на рахунок отримувача №31218206783002, код отримувача 38045529, банк отримувача -ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013 судовий збір в розмірі 268,25 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 25 коп.).

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Провадження у справі за позовом прокурора Полонського району в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України в особі Державного підприємства "Укрриба", м. Київ до 1.Новолабунської сільської ради, с. Новолабунь Полонський район 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс", м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.06.2010р., виданого ТОВ "Енергоальянс" припинити.

Повне рішення складено 12.11.2012 р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 7 прим.:

1- до справи,

2 - позивачу Державному агентству рибного господарства (04050, м. Київ, вул. Тургенєва, 82-А ) рекоменд.;

3- позивачу ДП "Укрриба"

4 - відповідачу 1 (30500, Полонський район, с. Новолабунь) рекоменд.;

5 - відповідачу 2 (03087, м. Київ, вул. Єреванська 5, оф. 47);

6- прокуратурі району (30500, м. Полонне, вул. Лесі Українки 154) рекоменд.;

7 - третій особі (м. Хмельницький, вул. Соборна, 75).