Постанова

від 08.11.2012 по справі 5011-65/10364-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2012 р. Справа№ 5011-65/10364-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипка І.М.

суддів: Остапенка О.М.

Руденко М.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Морозюк Д.О. - дов. №222 від 09.08.2012р.

від відповідача: Кушнєрова К.С. - дов. б/н від 01.11.2011р.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства

"Страхова компанія "Нова"

на рішення Господарського суду м.Києва

від 30.08.2012р.

у справі № 5011-65/10364-2012 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства

"Страхова компанія "Нова" (позивач)

до Київського ремонтно-реставраційного виробничого

підприємства "Сучасник" (відповідач)

про стягнення 6 785, 02 грн.

В судовому засіданні 08.11.2012р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва вiд 30.08.2012р. у справi № 5011-65/10364-2012 позов задоволено частково.

Стягнуто з Київського ремонтно-реставраційного виробничого підприємства "Сучасник" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" страхове відшкодування в порядку регресу у сумі 1 585, 02 грн.

В іншій частині позову - відмовлено.

Стягнуто з Київського ремонтно-реставраційного виробничого підприємства "Сучасник" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" витрати по сплаті судового збору в розмірі 375, 99 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням господарського суду м. Києва, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва вiд 30.08.2012р. скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального права, оскільки, на думку апелянта, виконання основного зобов'язання позивачем було здійснено тоді, коли виплачено страхове відшкодування потерпілому в повному обсязі, тобто 14.08.2009р., і позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення з позовом до суду.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р. для розгляду справи № 5011-65/10364-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Коршун Н.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.11.2012р.

Розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2012р., в зв'язку з перебуванням судді Коршун Н.М. на лікарняному сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2012р. колегією в зазначеному складі апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.11.2012р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 08.11.2012р. представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 08.11.2012р. представник відповідача заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення частковому скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2008р. між Київським ремонтно-реставраційним виробничим підприємством "Сучасник" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Нова" було укладено Поліс №ВВ/5986516 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, відповідно до якого застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу "ГАЗ", д.н. 08035 КА. Термін дії полісу з 26.01.2008р. до 25.01.2009р., тип полісу - 1.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на дату ДТП) договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Згідно даного полісу передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, в сумі 25 500, 00 грн. та передбачено франшизу в розмірі 510, 00 грн.

03.07.2008р. на автодорозі Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "ГАЗ", д.н. 08035 КА, що належить Київському ремонтно-реставраційному виробничому підприємству "Сучасник", під керуванням Горіхіна В.М. та автомобіля "Мазда", д.н. СВ 1230 АС, під керуванням Римара Ю.П., внаслідок чого автомобілю "Мазда", д.н. СВ 1230 АС, було завдано технічних пошкоджень.

Постановою Бахмацького районного суду чернігівської області від 08.07.2008р. У справі №3-2038 Горіхіна В.М. визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на 3 місяці.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження №НК-68 від 10.07.2008р., проведеного за заявою потерпілого, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Мазда", д.н. СВ 1230 АС, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 12340, 73 грн.

17.07.2008р. до позивача звернувся постраждалий у ДТП водій Римар Ю.П. із заявою про настання страхового випадку.

На підставі заяви Римаря Ю.П. про виплату страхового відшкодування та наданих ним документів, сформованого страхового акту №2249 від 23.06.2009р. позивач перерахував на користь Римаря Ю.П. суму страхового відшкодування у розмірі 6 785, 02 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №5088 від 24.06.2009р., №5897 від 15.07.2009р., №5924 від 15.07.2009р., №6395 від 29.07.2009р., №7052 від 14.08.2009р.

З матеріалів справи вбачається, що визнаний винним у вчиненні ДТП водій Горіхін В.М., під час вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з Київським ремонтно-реставраційним виробничим підприємством "Сучасник", цивільно-правова відповідальність якого була застрахована позивачем згідно Полісу № ВВ/5986516.

Відповідно до ст.33.1.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

З матеріалів справи вбачається, що ні відповідач, ні його водій, винний у вчиненні ДТП, не повідомили позивача про настання страхового випадку.

Відповідно до підпункту "г" пункту 38.1.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

14.06.2010р. позивач звернувся до відповідача, як роботодавця особи, винної у ДТП, що сталась 03.08.2008р., із вимогою за вих. №1389/0/3-10 від 14.06.2010р. про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу в розмірі 6 785, 02 грн., яка була отримана відповідачем 15.06.2010р. та залишена без задоволення.

Отже, колегія суддів констатує, що у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в розмірі виплаченого страхового відшкодування у сумі 6 785, 02 грн.

Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд виходив з того, що з дати першої виплати потерпілому страхового відшкодування з 25.06.2009р. розпочався перебіг строку позовної давності за спірним зобов'язанням, позивач звернувся до суду з позовом 27.07.2012р. (відбиток календарного штемпелю на доданому до позовної заяви конверті), відповідачем подано заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню щодо стягнення виплаченого страхового відшкодування по платіжним дорученням №6395 від 29.07.2009р. на суму 1 300, 00 грн. та №7052 від 14.08.2009р. на суму 1285, 02 грн., тобто в розмірі 2582, 02 грн.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в резолютивній частині рішення судом зазначено про стягнення 1 585, 02 грн., що суперечить мотивувальній частині рішення.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими виходячи з наступного.

Беручи до уваги положення ст. 256 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу та положення ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального Кодексу України, згідно якої підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, страховик з метою реалізації свого права вимоги може звернутися до суду, лише за умови виплати страхового відшкодування, саме після виплати якого, до нього і переходить право вимоги (регресу) до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

При вирішенні питання застосування строку позовної давності на звернення страховика до суду з вимогою про захист свого права вимоги (регресу), необхідно брати до уваги ст. 257 Цивільного кодексу України, згідно якої загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та з урахуванням ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, згідно якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила та ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виплатив потерпілому страхове відшкодування частинами, отже виконання основного зобов'язання позивача було здійснено тоді, коли страхове відшкодування було виплачено потерпілому в повному обсязі, тобто 14.08.2009р.

Таким чином, перебіг позовної давності починається з 15.08.2009р. та закінчується 15.08.2012р., а оскільки позивач звернувся до суду 27.07.2012р. (відбиток календарного штемпелю на доданому до позовної заяви конверті), колегія суддів вважає, що позивачем не пропущений строк позовної давності на звернення з позовом до суду щодо стягнення 6785, 02 грн. в порядку регресу, який підлягає задоволенню в повному обсязі.

Місцевий господарський суд не звернув увагу на вказані обставини справи та норми чинного законодавства, а тому без належних правових підстав задовольнив заявлені позовні вимоги частково.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційній інстанції.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду м. Києва від 30.08.2012р. у справі № 5011-65/10364-2012 , прийняте із невірним застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова", з підстав, викладених у ній, підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 30.08.2012р. у справі № 5011-65/10364-2012 частковому скасуванню у відповідності до п.2 ч.1 ст.103 ГПК України з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до ст. 49 ГПК України у зв'язку із повним задоволенням позову та апеляційної скарги позивача, судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" на рішення господарського суду м. Києва від 30.08.2012р. у справі № 5011-65/10364-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 30.08.2012р. у справі № 5011-65/10364-2012 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київського ремонтно-реставраційного виробничого підприємства "Сучасник" (04070, м. Київ, Контрактова площа, 4, ідентифікаційний код 14289464) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (02660, м. Київ, вул. М.Раскової, 11, ідентифікаційний код 31241449) 6 785 (шість тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 02 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору".

3. Стягнути з Київського ремонтно-реставраційного виробничого підприємства "Сучасник" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати накази.

5. Матеріали справи № 5011-65/10364-2012 повернути до господарського суду м.Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 13.11.2012р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Остапенко О.М.

Руденко М.А.