Постанова

від 13.11.2012 по справі 5020-891/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 року Справа № 5020-891/2012 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Котлярової О.Л.,

суддів Антонової І.В.,

Сікорської Н.І.,

за участю представників сторін:

позивача Кузіна Наталя Валеріївна, довіреність №07/5 від 14 серпня 2012 року, (Севастопольське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності);

відповідача Видейко Володимир Юрійович, довіреність №930 від 15 жовтня 2012 року (Комунальний заклад "Міська лікарня № 3" імені Даши Севастопольської");

третьої особи Видейко Володимир Юрійович, довіреність № 01-10/2502 від 15 жовтня 2012 року (Управління охорони здоров'я Севастопольської міської державної адміністрації);

розглянувши апеляційну скаргу Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 04 вересня 2012 року у справі № 5020-891/2012

за позовом Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (вул. Дзержинського, 53, м. Севастополь, 99001)

до Комунального закладу "Міська лікарня № 3" імені Даши Севастопольської" (майдан Генеріха, 1, м. Севастополь,99001)

3-тя особа Управління охорони здоров'я Севастопольської міської державної адміністрації (99011, вул. Гоголя, 4-А, м. Севастополь)

про стягнення 3742,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2012 року Севастопольське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до господарського суду з позовом до комунального закладу „Міська лікарня № 3 імені Даши Севастопольської" про стягнення 3 742,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірною видачею Баратинській Я.В. листка непрацездатності № 355109 на строк 180 днів, у зв'язку з чим вказаній особі безпідставно виплачено допомогу по вагітності та пологах у сумі 3 742,74 грн за 54 дні.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 04 вересня 2012 року у справі № 5020-891/2012 Севастопольському міському відділенню Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було відмовлено у позові повністю.

Рішення мотивоване тим, що матеріали справи не містять відповідних документів на підтвердження наявності підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, перш за все з огляду на те, що довідка „Про перевірку стану експертизи тимчасової непрацездатності, обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, у тому числі по догляду та відбору хворих у реабілітаційні відділення санаторно-курортних закладів, в Комунальному закладі „Міська лікарня № 3 імені Даши Севастопольської" не є належним та допустимим доказом у розумінні положень статті 34 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним дослідженням місцевим господарським судом матеріалів справи та порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16 жовтня 2012 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління охорони здоров'я Севастопольської міської державної адміністрації.

Розпорядженням виконуючого обов'язки секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2012 року змінено склад судової колегії, суддю Євдокімова І.В. замінено на суддю Антонову І.В.

У судовому засіданні 16 жовтня 2012 року представник позивача заявив клопотання про доручення до матеріалів справи додаткові документи на виконання ухвали апеляційної інстанції, представник Комунального закладу "Міська лікарня № 3" імені Даши Севастопольської" надав відзив на апеляційну скаргу та витребувані документи, було оголошено перерву до 13 листопада 2012 року.

Розпорядженням виконуючого обов'язки секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2012 року змінено склад судової колегії, суддю Проценко О.І. замінено на суддю Сікорську Н.І.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

На підставі перевірки стану експертизи тимчасової непрацездатності, обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, в Комунальному закладі „Міська лікарня № 3 імені Даши Севастопольської", спеціалістами відділу з питань експертизи тимчасової непрацездатності виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Комунального закладу „Міська лікарня № 3 імені Даши Севастопольської" 14 вересня 2011 року складено Довідку відповідно до наказу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 01.09.2010 № 291-ос „Про комплексну ревізію Севастопольського міського відділення Фонду" (а. с. 8-11).

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог пункту 6.3 Інструкції про порядок видачі документів, що посвідчують непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я № 455 від 13.11.2001 та статті 23 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Баратинській Я.В., яка віднесена до четвертої категорії осіб, що постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, але постійно мешкає та працює у місті Севастополі, видано листок тимчасової непрацездатності № 355109 на 180 днів, тобто на строк, що перевищує законодавчо встановлений на 54 дні.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на те, що йому було завдано шкоди в сумі 3 742,74 грн., спричиненої протиправними діями працівників відповідача при виконанні ними своїх службових обов'язків, які полягали в тому, що ними при продовженні листків непрацездатності були порушені вимоги Інструкції про порядок видачі документів, що посвідчують тимчасову непрацездатність громадян. У зв'язку з цим, на думку позивача, йому завдана шкода в результаті виплати ним допомоги по тимчасовій непрацездатності по таких листках, яка підлягає стягненню на підставі ст.ст. 1166, 1172 ЦК України.

Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Держава згідно з Конституцією України та Законів України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у галузі охорони здоров'я, а громадяни вільні у виборі лікаря та лікувального закладу, зокрема: статтею 38 Основ законодавства про охорону здоров'я надано право кожній людині бути прийнятим у будь-якому державному лікувальному закладі за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.

Таким чином, звернувшись до Комунального закладу "Міська лікарня № 3" імені Даши Севастопольської" Баратинська Я.В. реалізувала своє право отримати необхідну медичну допомогу, закріплену у статті 49 Конституції України, а саме: кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування; стаття 6 надає гарантію кожному громадянину право на охорону здоров'я, що передбачає кваліфіковану медико-санітарну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я.

Відповідно до частини першою статті 9 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" встановлено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Одним з видів матеріального забезпечення, яке надається за рахунок коштів Фонду відповідно до статті 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" є допомога з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до пункту 6.1. Інструкції про порядок видачі документів, що посвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 455 від 13 листопада 2001 року, листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю і пологами видається за місцем спостереження за вагітною з 30 тижнів вагітності воднораз на 126 календарних днів (70 календарних днів до передбачуваного дня пологів і 56 -після). (надалі інструкція)

Листок непрацездатності Баратинської Я.В. був виданий за підписом лікаря який проводив обстеження та завідувачами відділення з лікувальної роботи. Підпис засвідчено круглою печаткою лікарні. (а.с. 12 обр.)

Таким чином, прийнявши на лікування Баратинську Яну Володимирівну, якій було видано листок тимчасової непрацездатності, лікарня сприяла вагітній в реалізації її законного права на охорону здоров'я.

Позивач заявляючи вимоги про відшкодування матеріальної шкоди посилається на ст. ст. 1166, 1172 ЦК України, але судова колегія, оцінивши в сукупності матеріали справи, прийшла до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно пунктом 6 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду 04-5/239 від 29 грудня 2007 року "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" відповідно до статті 1172 ЦК України позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.

При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Отже, за загальним принципом цивільного права, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Наведене кореспондується з положеннями ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

З огляду на вищевикладені норми, в предмет доказування у даній справі входить встановлення протиправної поведінки лікарів під час оформлення та видачі листка непрацездатності, що стало причиною завдання позивачу шкоди.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно приписів пунктів 4), 5) частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог (якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них), а також виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються та законодавство, на підставі якого подається позов.

При цьому, до обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи; у предмет доказування включають факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача. До обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, належать, зокрема, відомості, які підтверджують чи спростовують достовірність відомостей, що включаються у предмет доказування, а отже, дають можливість їх правильно оцінити.

У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.

Судова колегія зауважує, що матеріали справи не містять відповідних документів, іншого сторонами не надано, на підтвердження наявності підстав для застосування до юридичної особи відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, перш за все з огляду на те що, довідка про результати планової перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності лікарями до комунального закладу „Міська лікарня № 3 імені Даши Севастопольської" не є належним та допустимим доказом у розумінні положень статті 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 р. № 2240, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Частиною 1 статті 28 Закону № 2240 передбачено, що страховик, яким виступає Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, має повноваження здійснювати перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, проте діючим законодавством не передбачено складення будь-яких довідок чи актів внаслідок проведеної перевірки.

За таких обставин, довідка перевірки, на яку посилається позивач, не може розцінюватися як юридична форма рішення, тобто, офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки.

Оскільки довідка не встановлює факт протиправної поведінки, вини особи (лікарів), викладені у ній обставини не приймаються судом як беззаперечне встановлення вини лікаря у протиправній видачі листка непрацездатності.

Стаття 27 Закону № 2240 встановлено, що надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону зобов'язаний страхувальник.

Положеннями статті 50 Закону № 2240 передбачено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України). Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону підставою для призначення допомоги, в тому числі по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що лікувальна установа, яка видає листок непрацездатності, не є суб'єктом правовідносин по виплаті коштів Фонду у порядку надання допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з вагітністю і пологами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВГСУ у справах № 5020-2/353 та №5020-1951/2011.

Більш того, як вказувалося вище матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків.

Згідно розділу 4 Статуту Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, формування коштів Фонду здійснюється зокрема за рахунок страхових внесків страхувальників -роботодавців і застрахованих осіб , що сплачуються на умовах і в порядку, передбаченому Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою страхування".

Таким чином, грошові кошти на суму 3 742,74 грн. не є власними грошовими коштами Фонду, а є коштами, які сплачуються застрахованій особі, в тому числі якою є і особа котрій було видано спірний листок непрацездатності, а відтак відсутні підстави стверджувати про завдання останньому шкоди , в зв'язку із оплатою матеріального забезпечення по тимчасовій втраті працездатності, на вказану суму.

Пункт 6.3. інструкції передбачає, що жінкам, які належать до І-ІV категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, видається листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю і пологами з 27 тижнів вагітністю тривалістю 180 календарних днів (90 днів на період до пологової відпустки і 90 -на період післяпологової відпустки).

Оскільки Баратинська Яна Володимирівна має посвідчення №406404, яке відносить її до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії №4, їй було видано листок непрацездатності на підставі пункту 6.3. Інструкції про порядок видачі документів, що посвідчують тимчасову непрацездатність громадян.

З наведеного, судова колегія не приймає доводи скаржника про необхідність стягнення матеріальної шкоди з лікарні , на підставі того, що Бородинська Я.В., має посвідчення №406404, яке відносить її до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії № 4, яка надається на час постійного проживання або постійної роботи у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

У той же час, судова колегія звертає увагу скаржника, що він має право звертатися до суду у встановленому законом порядку щодо стягнення надмірно виплачених коштів з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку, передбачений частиною другою статті 28 Закону № 2240.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 04 вересня 2012 року у справі № 5020-891/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Л. Котлярова

Судді І.В. Антонова

Н.І. Сікорська

Розсилка:

1. Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (вул. Дзержинського, 53, м. Севастополь, 99001)

2. Комунального закладу "Міська лікарня № 3" імені Даши Севастопольської" (майдан Генеріха, 1, м. Севастополь,99001)

3. Управління охорони здоров'я Севастопольської міської державної адміністрації (99011, вул. Гоголя, 4-А, м. Севастополь)