Постанова

від 14.11.2012 по справі 21/5005/5703/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2012 року Справа № 21/5005/5703/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді -Тищик І.В. (доповідач),

суддів - Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.

при секретарі - Мацекос І.М.

за участю представників

позивача: Хорунженко В.С.

відповідача-1: Чепіга І.М.

відповідача-2 представник не з'явився

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства „Алмазінструмент", м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2012р. у справі № 21/5005/5703/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного постачання „ПРОМСНАБ", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1 приватного підприємства „Алмазінструмент", м. Київ

відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський інструментальний завод „Пилан", м. Дніпропетровськ

про стягнення 102 132,08 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача-1 101 962,08 грн., що складалася із суми попередньої оплати у розмірі 92 106,86 грн. за дилерським договором від 05.03.2010р. № 25101/10, 7 184,25 грн. пені, 645,94 грн. інфляційних втрат, 2 025,03 грн. трьох відсотків річних та стягнення з Відповідача-2 170,0 грн. за договором поруки від 06.03.2010р. № 1/11П.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2012 року у справі № 21/5005/5703/2012 (суддя Назаренко Н.Г.) позов був задоволений частково;

з відповідача-1 на користь позивача було стягнуто суму передоплати у розмірі 92 106,86 грн., 7 136,28 грн. пені, 367,99 грн. інфляційних втрат та 2013,64 грн. 3%річних; з відповідача-2 на користь позивача стягнуто 170,0 грн. за договором поруки; суму судового збору та витрати на послуги адвоката стягнуті з відповідачів порівну. В решті позову відмовлено.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд послався на невиконання відповідачем-1 зобов'язань за договором.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач-1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. При цьому скаржник посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме, що позивачем не вжито жодних заходів досудового врегулювання спору, не проведено жодних переговорів, не вжито заходів до мирного вирішення спору; всупереч умовам договору позивач здійснював закупку продукції Bison не тільки у відповідача-1, але й напряму у заводу і дані обставини не були враховані судом; окрім того, суд не відклав розгляд справи на іншу дату за клопотанням відповідача-1.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу наданий не був, в судовому засіданні позивач вказав на те, що вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 05.03.10р. між ПП „Алмазінструмент" (Торговий представник) та ТОВ ПМТП „Промснаб" (Дилер) був укладений дилерський договір №25101/10, за умовами якого відповідач, як торговий представник заводів Bison, надав позивачу право на реалізацію продукції вказаних заводів в межах Дніпропетровської області та зобов'язався забезпечувати останнього інформацією щодо даної продукції і своєчасно виконувати замовлення позивача; в свою чергу, позивач зобов"язався придбавати продукцію Bison тільки через відповідача, мати мінімальний постійний асортимент даної продукції на складі, постійно поповнювати його та починаючи з 2011 року виконувати узгоджений план продажу.

Оплату товару сторони обумовили здійснювати шляхом 100% передплати.

Строк дії договору встановили до 31.12.2011 року.

На виконання договору протягом березня-вересня 2011 року на підставі рахунків відповідача-1 позивачем було сплачено 92 276,86 грн., що посвідчується відповідними платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем.

Поставка продукції в рахунок проведеної передплати відповідачем-1 здійснена не була. З вимогою про повернення суми попередньої оплати позивач звернувся до господарського суду. Господарським судом позов було задоволено і колегія суддів поділяє висновки місцевого суду.

Господарський суд дійшов правомірного висновку, що між сторонами виникли правовідносини на підставі договору, що має природу договору поставки.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п.2 даної статті до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 693 ЦК України (загальні положення про купівлю-продаж) якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором -у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Строки оплати товару ні договором, ні сторонами в порядку ст. 530 ЦК України визначені не були.

Строки поставки товару договором також визначені не були.

В силу ч. 2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений , кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

30.09.2011року листом №12-3 позивачем була заявлена та надіслана відповідачу-1 вимога про виконання зобов'язань з поставки продукції за договором на суму 92 106,86 грн. протягом 7 календарних днів з моменту отримання вимоги.

Поставка продукції на вимогу позивача відповідачем-1 здійснена не була, відзив на вимогу наданий не був.

Вимога позивача щодо повернення грошових коштів, надіслана на адресу відповідача -1 22.10.2011р. листом № 22/10, також залишена без виконання.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи той факт, що відповідачем в установлені строки ні поставка продукції, ні повернення суми передплати не виконані, господарський суд правомірно стягнув їх в примусовому порядку.

Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З урахуванням приписів ст.ст. 546, 549, 612, 625 ЦК України, ст.ст.230-232 ГК України, а також встановленого судом факту наявності заборгованості відповідача в сумі 92 106,86 грн. місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача окрім суми заборгованості передбачену п. 6.1 договору пеню в розмірі, що не перевищує подвійну облікову ставку НБУ від суми неоплати за кожний день прострочення в сумі 7 136,28 грн., 367,99 грн. інфляційних втрат, а також 3%відсотки річних у розмірі 2 013, 64 грн. за період з 10.10.11р. по 10.04.12р.

Задоволення позовних вимог щодо відповідача-2 в межах договору поруки відповідає нормам чинного законодавства і не оспорюється поручителем.

За вказаних обставин підстав для скасування оспорюваного рішення та відмови позивачу в задоволенні позову не убачається.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, щодо не вжиття заходів по досудовому врегулюванню спорів та про неповідомлення відповідача про час слухання справи не приймається колегією суддів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

Дилерська угода умов щодо застосування заходів досудового врегулювання спору не містить. Однак, позивач неодноразово звертався до відповідача і з вимогою поставити продукцію, і з вимогою про повернення суми передплати; відповідачем вказані звернення залишені без реагування.

Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, (що посвідчується телефонограмою від 08.08.2012р. та телеграмою від 14.08.12р. (а.с.77-80)), а надання повноважень на представництво інтересів відповідача не обмежено будь-яким певним колом осіб.

Поручитель і боржник відповідно до положень ст. 554 ЦК України являються солідарними боржниками, відтак розгляд господарського спору за місцезнаходженням одного з них не є порушенням територіальної підсудності.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування оскаржуваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну приватного підприємства „Алмазінструмент" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2012 року у справі № 21/5005/5703/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: Т.А.Верхогляд

Л.М. Білецька