ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
10
грудня 2008 р.
№
10/79/07-НР
Вищий господарський
суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:
Панової
І.Ю., Заріцької А.О., Продаєвич Л.В.
перевіривши
матеріали касаційної скарги
Приватного
орендного сільсько-господарського підприємства
"Сільгоспвідродження", м.
Баштанка, Миколаївська обл.
на
ухвалу
господарського
суду Миколаївської області від 21.05.2008
у
справі
№10/79/07-НР
за
позовом
Національної
акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Миколаївської філії,
м. Миколаїв
до
Приватного
орендного сільсько-господарського підприємства
"Сільгоспвідродження", м. Баштанка, Миколаївська обл.
треті
особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні
відповідача
І.Приватне
підприємство "Баштанська Агровіта", м. Баштанка, Миколаївська обл.
ІІ.Державна виконавча служба
Баштанського районного управління юстиції Миколаївської області
ІІІ.Акціонерний комерційний банк "Укрсоцбанк" в особі Миколаївської
обласної філії, м. Миколаїв ІV.Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Баштанка,
Миколаївська обл.
про
визнання
права власності та про зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою
господарського суду Миколаївської області від 21.05.2008 провадження у справі
зупинено з направленням матеріалів справи до слідчих органів.
Указана
ухвала за апеляційною скаргою ліквідатора Приватного орендного
сільськогосподарського підприємства "Сільгоспвідродження" (надалі
-ПОСГП "Сільгоспвідродження") переглянута в апеляційному порядку та
постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2008 залишена
без змін.
ПОСГП
"Сільгоспвідродження" звернулося з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України, в якій просить скасувати ухвалу
господарського суду Миколаївської області від 21.05.2008, зазначаючи при цьому,
що "постанова не обґрунтована, не містить мотивації"; далі, за
змістом касаційної скарги, скаржник наводить загальні поняття теорії права та
вважає, що господарським судом неправильно визначено позивача у справі тощо.
Відповідно
до пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України
касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із
зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального
права. Отже, має чітко викладатися зміст порушення з обґрунтуванням порушених
норм законодавчих актів та вказуватися конкретні їх пункти та статті.
Касаційна
скарга вимогам процесуального законодавства не відповідає.
Крім
того, заявивши у касаційній скарзі клопотання про відновлення пропущеного
строку для подання касаційної скарги, скаржник в обґрунтування доказів у цій
частині належних документів до суду не надав.
Прийняття
апеляційним господарським судом постанови, якою залишено без змін оскаржувану
ухвалу суду першої інстанції, унеможливлює перегляд ухвали місцевого
господарського суду в суді касаційної інстанції.
За
таких обставин у прийнятті касаційної скарги на ухвалу господарського суду
Миколаївської області від 21.05.2008 слід відмовити.
Керуючись
ст. ст. 86, 107, 108, 11113 Господарського процесуального кодексу
України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити
у прийнятті касаційної скарги Приватного орендного сільськогосподарського
підприємства "Сільгоспвідродження" на ухвалу господарського суду
Миколаївської області від 21.05.2008 до провадження Вищого господарського суду
України.
Головуючий:
І.Панова
Судді:
А. Заріцька
Л.
Продаєвич
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2008 |
Оприлюднено | 22.01.2009 |
Номер документу | 2754816 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Продаєвич Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні