Ухвала

від 12.11.2012 по справі 2а-15349/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

12 листопада 2012 року № 2а-15349/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Дегтярьова О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Легкий вибір» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 червня 2012 року № 0004672208, № 0004682208, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Легкий вибір» з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 червня 2012 року № 0004672208, № 0004682208.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Пунктами другим і шостим ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві, зокрема, зазначаються ім'я (найменування) позивача , поштова адреса, а також номер засобу зв'язку , адреса електронної пошти, якщо такі є; перелік документів та інших матеріалів, що додаються .

Натомість подана позовна заява не містить відомостей про засоби зв'язку позивача або про відсутність таких, а також конкретний перелік первинних документів, що були додані до неї «на 297 аркушах».

Згідно із ч. 4 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Частиною 7 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Частиною 2 ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повноваження законних представників підтверджуються документами, які, зокрема, стверджують займану ними посаду.

Подана позовна заява підписана директором ТОВ «Легкий вибір» Тимошенком В.В., однак в порушення вищевказаних вимог позивачем не надано доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала таку позовну заяву, зокрема, належним чином завіреної копії Статуту Товариства.

Також, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

В силу п. 1, ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Реалізація рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень, може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна. Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Відповідно до пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України оскарження рішень контролюючих органів -оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку

Отже, вимога про визнання протиправним (скасування) рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо є майновою, на чому наголошується у листі Вищого адміністративного суду України № 165/11/13-12 від 18.01.2012р .

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень (вимог) про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача-суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Як вбачається з тексту і матеріалів позовної заяви, позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення від 12.06.2012р. за № 0004672208, № 0004682208 (в повному обсязі), якими йому визначені суми грошових зобов'язань з податку на прибуток і податку на додану вартість у розмірах 56 883, 00 грн. та 46 627, 00 грн., а відтак з урахуванням вищенаведеного заявлена позивачем позовна вимога щодо обох спірних податкових повідомлень-рішень є майновою.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI (із змінами та доповненнями), ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру становить 1% розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011р. № 4282-VI, з 01 січня 2012 року мінімальна заробітна плата становить 1 073, 00 грн.

З аналізу викладеного вбачається, що додане до матеріалів справи платіжне доручення від 25.10.2012р. за № 003 про сплату судового збору в розмірі 467, 00 грн. не є належним документом про сплату судового збору, оскільки сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1 035, 11 грн. (тобто сума, що становить 1% від загальної суми спірних податкових повідомлень-рішень), а тому позивач має доплатити судовий збір в розмірі 568, 11 грн.

Крім цього, частиною другою ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

В порушення вищевказаних вимог, позивачем до позовної заяви не додано всіх документів, на які є посилання в позовній заяві, та інших документів на обґрунтування своїх позовних вимог (у вигляді оригіналів та належним чином завірених копій), а саме: усіх наявних у позивача первинних, розрахункових та інших документів, складених (отриманих ним) на виконання письмових і усних угод (договорів), укладених ним з контрагентами ТОВ «Сібер» та ТОВ «Лойєр», (окрім тих, що були вилучені); детальні письмові пояснення з питань характеру, порядку, часу і місця проведення спірних фінансово-господарських операцій між ТОВ «Легкий вибір» і вказаними контрагентами, із зазначенням відомостей про конкретних юридичних і фізичних осіб (в тому числі працівників підприємств), які були залучені до виконання тих чи інших господарських операцій (зокрема: транспортування, розвантаження і навантаження, зберігання товарів на складі); документів бухгалтерського обліку, в яких зафіксовані спірні господарські операції (зокрема, операції щодо обліку придбаного товару на складі, його списання); первинних, розрахункових та інших документів на підтвердження фактів транспортування придбаних товарів, виконання навантажувально-розвантажувальних робіт; докази наявності у позивача та його контрагентів матеріально-технічної бази (в т.ч. виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів), трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності; докази пов'язаності спірних операцій з господарською діяльністю позивача та використання результатів спірних операцій у його власній господарській діяльності (у вигляді первинних і розрахункових документів та пояснень по суті фінансово-господарських операцій), або письмових пояснень із зазначенням причин неможливості їх надання.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків до 22 листопада 2012 року.

Керуючись ст. 106, п. 3 ч. 1 ст. 107, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Легкий вибір» залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Легкий вибір» строк для усунення недоліків до 22 листопада 2012 року.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст. 254 та ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно .

Суддя О.В. Дегтярьова