Постанова

від 20.11.2012 по справі 5006/15/69/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р. Справа № 5006/15/69/2012

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод", с.Новолуганське Артемівського району Донецької області

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2012

зі справи № 5006/15/69/2012

за позовом приватного підприємства "Виробничо -комерційна компанія "Украгродон", м.Луганськ (далі -Підприємство)

до публічного акціонерного товариства "Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод", с.Новолуганське Артемівського району Донецької області (далі -Товариство)

про стягнення 101 014,00 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача -не з'явився;

відповідача - Грищенко Д.І.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року Підприємство звернулося з позовом, згідно з яким просило стягнути з Товариства 101014,00грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.07.2012 у справі № 5006/15/69/2012 (суддя Захарченко Г.В.), яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2012 (колегія суддів у складі: суддя Діброва Г.І. -головуючий, судді Стойка О.В. і Чернота Л.Ф.), позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 101014,00грн. заборгованості.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції від 17.07.2012 та постанову апеляційного суду від 28.08.2012 і припинити провадження у справі. Скарга мотивована тим, що судові рішення попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, приватне підприємство "Виробничо -комерційна фірма "Укрпромснаб" згідно з видатковими накладними від 24.07.2009 № УП-187-07 на суму у розмірі 30736,00 грн., від 29.07.2009 № УП-211-07 на суму у розмірі 36686,00 грн., від 04.08.2009 № УП-26-08 на суму у розмірі 33592,00 грн. поставило Товариству товар на загальну суму у розмірі 101014,00 грн.

25 серпня 2011 року приватним підприємством "Виробничо -комерційна фірма "Укрпромснаб" (первісний кредитор) та Підприємством (новий кредитор) був укладений договір уступки права вимоги (далі -Договір), згідно з умовами п.1.1 якого первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги виконання грошових зобов'язань від боржника (Товариства) з оплати товару, поставленого первісним кредитором боржнику за накладними, вказаними у п.1.2 Договору, а також з оплати пені, відсотків річних за користуванням чужими грошовими коштами, інфляційних нарахувань та всіх передбачених законодавством штрафних санкцій (неустойки), що підлягають сплаті боржником у зв'язку з несвоєчасною оплатою товару, поставленого за вказаними накладними.

Згідно з пунктом 1.2 Договору новий кредитор має право вимагати від боржника належного виконання наступних зобов'язань: оплати товару, поставленого первісним кредитором боржнику згідно з накладними від 24.07.2009 №УП-187-07 на суму 30736,00грн., від 29.07.2009 №УП-211-07 на суму 36686,00грн., від 04.08.2009 №УП-26-08 на суму 33592,00грн. з ПДВ, а також оплати пені, відсотків річних за користуванням чужими грошовими коштами, інфляційних нарахувань та всіх передбачених законодавством штрафних санкцій (неустойки), що підлягають сплаті боржником у зв'язку з несвоєчасною оплатою товару, поставленого за вказаними накладними. По сплаті товару новому кредитору відступається право вимоги повної вартості товару, поставленого первісним кредитором боржнику за вказаними накладними, з урахуванням ПДВ.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що новий кредитор зобов'язаний письмово повідомити боржника про уступку права вимоги по оплаті товару, який поставлений первісним кредитором боржнику по зазначеним накладним, а також права вимоги виконання інших грошових зобов'язань у відповідності з пунктами 1.1, 1.2 Договору.

Відповідно до п. 1.4 Договору первісний кредитор передає новому кредитору протягом 3 (трьох) календарних днів наступні оригінали документів, що підтверджують дійсність та правомочність права вимоги: накладні від 24.07.2009 № УП-187-07, від 29.07.2009 № УП-211-07, від 04.08.2009 № УП-26-08; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від 01.07.2009 № 000071, від 01.08.2009 № 000099; акти звірок взаємних розрахунків між первісним кредитором та боржником станом на 31.08.2009 та 12.03.2010.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами.

Апеляційним судом також встановлено, що повідомлення про уступку права вимоги за Договором первісним кредитором, а також вимога про сплату боргу Підприємством були направлені на адресу Товариства цінними листами з описами вкладення 30.12.2011.

У цьому зв'язку судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство не здійснило оплати за поставлений товар на загальну суму 101014,00грн. згідно з видатковими накладними, право вимоги щодо якого перейшло до Підприємства, у зв'язку з чим у відповідача виник борг в зазначеній сумі.

Наведені обставини стали предметом спору у господарському суді.

Сукупності встановлених у справі обставин суди попередніх інстанцій дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 525, 526, 638, 640, 642, 644, 712 ЦК України, дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача 101014,00грн. заборгованості.

При цьому суди правильно виходили з того, що подані по справі докази свідчили про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, а отже давали позивачу правові підстави для стягнення боргу.

Посилання відповідача на встановлення, на його думку, Донецьким апеляційним господарським судом від 12.10.2011 у справі № 6/109 факту відсутності у Товариства заборгованості за спірними накладними, були перевірені судами попередніх інстанцій, які обґрунтовано не взяли їх до уваги, з огляду на їх безпідставність.

Доводи скаржника щодо порушення судами попередніх інстанцій під час ухвалення судових рішень вимог норм матеріального та процесуального права не можуть бути взяті до уваги, оскільки їх обґрунтованість не підтверджується наявними матеріалами справи.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Донецької області від 17.07.2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2012 у справі № 5006/15/69/2012 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод" - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко Суддя І.Бенедисюк Суддя В.Харченко