Постанова

від 19.11.2012 по справі 5009/2585/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.11.2012 р. справа №5009/2585/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М. суддівЛомовцевої Н.В., Скакуна О.А. при секретарі судового засідання Міготіній К.С. за участю представників сторін: від позивача: Довженко Д.С., довіреність № 4 від 18.07.12р. від відповідача:Лазаренко Е.О., довіреність № 7 від 30.03.12р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ітера», м. Кіровоград на рішення господарського суду Запорізької області від 24.09.2012р. (повний текст 02.10.2012р.) у справі№ 5009/2585/12 (суддя Азізбекян Т.А.) за позовомПриватного підприємства «Ітера», м. Кіровоград до Приватного акціонерного товариства «Оріхівський кар'єр формувальних матеріалів», м. Оріхів Запорізької області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Державна податкова інспекція в Оріхівському районі Запорізької області, м. Оріхів Запорізької області про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Запорізької області рішенням від 24.09.2012р. частково задовольнив позовні вимоги Приватного підприємства «Ітера», м. Кіровоград про стягнення заборгованості 91666,62 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1070,80 грн., стягнувши з Приватного акціонерного товариства «Оріхівський кар'єр формувальних матеріалів», м. Оріхів Запорізької області на користь позивача 5000,00грн. основного боргу та 3% річних в сумі 198,50грн.

Приватне підприємство «Ітера», м. Кіровоград, не погоджуючись з рішенням господарського суду подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 24.09.2012р. у справі № 5009/2585/12 скасувати в зв'язку із тим, що оскаржуване рішення прийняте судом першої інстанції внаслідок порушення норм права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Просили прийняте нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказав, що вважає рішення таким, що винесене без порушень норм матеріального та процесуального права, тому просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та її обґрунтування. Крім того, заявив клопотання про залучення до матеріалів справи двох оригіналів актів від 14.04.12р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення.

Судова колегія вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтує неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Оскільки матеріали справи не містять належним чином завірених копій представлених апеляційному судові актів від 14.04.12р., а позивач в свою чергу не довів неможливість їх подання в суд першої інстанції, в прийнятті вказаних актів в якості додаткових доказів необхідно відмовити.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2011 р. сторонами укладений договір № 25/12/11 про надання охоронних послуг, відповідно до якого замовник - Приватне акціонерне товариство "Оріхівський кар'єр формувальних матеріалів" замовляє, а виконавець - Приватне підприємство "Ітера" надає охоронні послуги, а саме приймає під охорону об'єкт, вказаний в Дислокації до договору. Вид охорони визначається за згодою сторін, система охорони об'єкти та Дислокація постів визначаються охороною та узгоджуються з замовником.

Пунктом 1.3 договору про надання послуг № 25/12/11 від 01.12.2011 р. передбачений обов'язок замовника приймати послуги та вчасно проводити розрахунки, визначені умовами даного договору.

Розділом 3 договору сторони узгодили порядок надання послуг.

За положеннями розділу 4 договору, ціна договору становить 25 000 грн. 00 коп. щомісяця. Оплата замовником вартості послуг здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування суми грошових коштів, визначених договором на поточний рахунок охорони після попереднього надання охороною рахунка для здійснення оплати або без такого.

Пунктом 4.3 вказаного договору сторони узгодили, що сплата замовником вартості послуг здійснюється після підписання сторонами Акту наданих послуг. Сторони, за взаємною згодою, можуть установити інші умови і форми розрахунків за надані послуги, які передбачені чинним законодавством, склавши при цьому Додаток до даного договору.

Сторони домовились (розділ 7 договору), що фактом на підтвердження надання охороною послуг є акт наданих послуг (приймання -передачі виконаних робіт), який складається щомісячно ( до 25 числа поточного місяця) та затверджується представниками сторін. Замовник повинен підписати акт наданих послуг відповідно до умов даного договору не пізніше двадцять восьмого числа звітного місяця. В разі обґрунтованих зауважень до охорони, які можуть потягнути за собою питання вартості наданих послуг, замовник зобов'язаний в термін 3 (трьох) календарних днів з дня виявлення вказаних зауважень, письмово заявити про них охороні.

Відповідно до пункту 7.4 договору про надання охоронних послуг № 25/12/11 від 01 грудня 2011 р. не підписання акту наданих послуг замовником не підтверджує факту не надання послуг за звітний період. Факт надання замовнику послуг підтверджується чинністю даного договору.

Договір № 25/12/11 про надання охоронних послуг від 01 грудня 2011 р. набуває чинності з 01 грудня 2011 р. і діє до 31 грудня 2012 р., підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до приписів статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь -якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору .

Згідно із положеннями статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни ( розірвання ) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором .

Виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно із положеннями статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно -правовими актами.

Положеннями статті 907 Цивільного кодексу України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору , в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншими Законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що договір № 25/12/11 від 01 грудня 2011 р. за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який містить усі суттєві умови для договорів даного виду.

Відповідно до положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підтвердження факту надання позивачем послуг за договором № 25/12/11 від 01 грудня 2011 р. до матеріалів справи надані належним чином засвідчені копії актів про надання послуг за період з грудня 2011р. по квітень 2012р.

Разом з тим, акти про надання послуг за вказаний зі сторони відповідача (замовника послуг) не підписані та не затверджені .

Також позивачем до матеріалів справи надані платіжні доручення № 236 від 30 березня 2012 р. та № 156 від 29 лютого 2012 р. на оплату рахунку № 50 від 22 грудня 2011р., виставленого за договором про надання охоронних послуг № 25/12/11 від 01 грудня 2011 р. на загальну суму 20 000 грн. 00 коп. Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду, що часткова оплата відповідачем виставленого рахунку свідчить про визнання замовником факту надання позивачем послуг у цей період.

Позивачем не надано належним чином оформлених (відповідно до умов договору, розділ 7) актів надання послуг, затверджених замовником, що унеможливлює встановити факт надання послуг відповідачу.

Посилання позивача на пункт 7.4 договору щодо підтвердження факту надання послуг за звітний період чинністю договору, місцевим судом до уваги не прийнято обґрунтовано, оскільки сам факт укладення договору не може бути беззастережною умовою його виконання.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що податкові декларації відповідача з податку на додану вартість за спірний період не є доказом факту надання позивачем охоронних послуг, з наступних підстав.

Статтею 50 Податкового Кодексу України передбачено, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків позовної давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання уточнюючого розрахунку.

Згідно наданих Пологівською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби документів, відповідач, скориставшись своїм правом, передбаченим статтею 50 Податкового Кодексу України надав 03.09.2012 р. до податкової інспекції уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ за період січень -березень 2012 р.

За таких обставин, судова колегія вважає, що місцевим судом зроблено вірний висновок про те, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 91 666 грн. 62 коп. підлягають задоволенню частково в сумі 5000 грн. 00 коп. за грудень 2011 р.

Відповідно до приписів статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання . Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом частково задоволені позовні вимоги про стягнення суми основного боргу за грудень 2011р., сума 3 % річних повинна бути нарахована від фактично стягнутої суми.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сума 3 % річних, які підлягають стягненню, становить 198 грн. 50 коп.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладається на заявника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ітера», м. Кіровоград, на рішення господарського суду Запорізької області від 24 вересня 2012 року по справі № 5009/2585/12 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 24 вересня 2012 року по справі № 5009/2585/12 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Н.В. Ломовцева

О.А. Скакун

Надруковано 6 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1- третій особі;

1-до справи;

1-ГС;

1-ДАГС