Рішення

від 13.11.2012 по справі 18/1918/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

13.11.2012р. Справа № 18/1918/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізінг", пров. Балтійський, 20, Київ 73,04073

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскол", вул.Леніна, 86, кв.13, Комсомольськ,Полтавська область,39800

про стягнення грошових коштів в сумі 167 460,03 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача: Дорохін Ю.В. дор. №б/н від 20.11.2012 року

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 13.11.2011 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України та повідомив про строк виготовлення повного рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 167 460,03 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу №224 від 19.11.2007 року, в т.ч. 136 999,09 грн. заборгованості по простроченим лізинговим платежам, 14 940,62 грн. пені, 1 635,22 грн. інфляційних, 13 885,10 грн. 3% річних.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився, ухвали суду. які направлялись відповідачу за адресою: вул. Леніна,86, кв.13, м. Комсомольськ, 39800, повернулись до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Позивачем було надано суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців по відповідачу станом на 22.10.2012 року, з якого вбачається, що місце знаходження відповідача не змінилось.

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце його розгляду судом, якщо ухвалу у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. 3 п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно з п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 18/1918/12 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

З огляду на вищевикладене, та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

19.11.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізінг"(лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баскол" (лізингоодержувач, відповідач) було укладено договір фінансового лізингу №224 (арк. справи 12 -22).

Предметом даного договору було надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізиногоодержувачу предмета лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведена в Специфікації (додаток "2 до договору) - далі за текстом договору - "майно" або "предмет лізингу", для підприємницьких цілей лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів (п.1.1. договору).

Відповідно до акту від 25.12.2007 р. приймання-передачі майна Товариство з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізінг" (лізингодавець), передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Баскол" (лізингоодержувач), прийняло у володіння та користування наступне майно:

- автомобіль FAW CA 3252, рік випуску 2007, номер кузова Y7CCA325270085077, номер двигуна СА6DL13150888362, реєстраційний номер АА7266ЕР;

- автомобіль FAW CA 3252, рік випуску 2007, номер кузова Y7CCA325270085073, номер двигуна СА6DL13150888384, реєстраційний номер АА7306ЕР;

- автомобіль FAW CA 3252, рік випуску 2007, номер кузова Y7CCA325270085075, номер двигуна СА6DL13150888382, реєстраційний номер АА7316ЕР.

Загальна вартість переданого майна разом с ПДВ склала 840 000,00 гривень ( арк. справи 28-29).

Порядок розрахунків та здійснення лізингових платежів визначені розділом 3 договору.

Так, п.п. 3.1.,3.5 договору передбачено , що усі платежі за договором здійснюються в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок. Лізиногоодержувач здійснює платежі за цим договором в строки відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору ) (арк. справи 23-24).

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору лізингу, згідно якого, в силу ст. 806 ЦК України, одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Дані відносини також регулюються Законом України від 16.12.1997 № 723/97-ВР "Про фінансовий лізинг".

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Всупереч вищевикладеному відповідачем було порушено умови договору щодо строків та порядку сплати лізингових платежів, станом на 17.09.2012 року, за даними позивача заборгованість по сплаті лізингових платежів становить 136 999,09 грн. (розрахунок заборгованості - арк. с. 8).

01.06.12 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою протягом 10 календарних днів з моменту її отримання погасити заборгованість за договором. Однак, конверт з претензією було повернуто позивачу у зв'язку з тим, що закінчився термін зберігання кореспонденції (арк.с. 30-31).

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст.2 цього закону, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

П. 11.2.1 договору сторони встановили, що за порушення обов'язку зі своєчасної сплати лізингових платежів ті інших платежів, передбачених п.3.1 договору та графіком сплати лізингових платежів відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення. Таким чином, позивачем правомірно нараховано відповідачу за порушення умов договору щодо сплати лізингових платежів пеню у розмірі 14 940,62 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 1 635,22грн. інфляційних та 13 885,10 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами ( в мат. справи) і підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,75,82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскол" (вул.Леніна, 86, кв.13, м. Комсомольськ, Полтавська область,39800, код ЄДРПОУ 35107331) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізінг" (пров. Балтійський, 20, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 33635277, п/р 26008060294196 в філії "Розрахунковий центр" ЗАТ КБ "ПриватБанк" у м. Києві, МФО 320649) 136 999,09 гривень - заборгованості по простроченим лізинговим платежам, 14 940,62 гривень - пені, 1 635,22 гривень - інфляційних, 13 885,10 гривень 3% річних.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

повне рішення складено 14.11.2012 року

Суддя Тимощенко О.М.