Ухвала

від 20.11.2012 по справі 2а-0770/625/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2012 року м. Київ К/9991/38758/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бим М.Є.(доповідач), Харченка В.В., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "СААБ" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року у справі №2а-0770/628/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СААБ" до Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "СААБ" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати нечинним та скасувати розпорядження Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 27 січня 2011 року № 33 «Про скасування розпоряджень голови райдержадміністрації».

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення, як законні та обґрунтовані, залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 27 січня 2011 року головою Берегівської районної державної адміністрації винесено розпорядження під №33 «Про скасування розпоряджень голови райдержадміністрації», яким скасовано розпорядження голови райдержадміністрації від 23.09.2005 №319 та №320; від 30.11.2005 №448 «Про надання земельної ділянки в оренду»(з доповненнями, внесеними розпорядженнями голови райдержадміністрації від 14.10.2008 №434).

Підставами для прийняття спірного розпорядження стали відсутність укладених договорів оренди земельних ділянок протягом п'яти років з моменту прийняття розпоряджень про оренду, внесення змін до чинного земельного законодавства щодо проведення земельних торгів та відсутність у ТОВ «СААБ»об'єктів нерухомого майна на спірних земельних ділянках.

Відповідно до ст.118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Згідно п.7 ст.13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією та законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Відповідно до п.2 ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Згідно ст.334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

На підставі ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна, крім його нотаріального посвідчення, підлягає і державній реєстрації.

Крім того, у справі №4/4 встановлено, що районною державною адміністрацією у 2007 році були укладені з ТОВ «СААБ»договори оренди спірних земельних ділянок на підставі розпоряджень голови районної державної адміністрації від 23 вересня 2005 року №№ 319, 320, від 30.11.2005 №448, але ТОВ «СААБ» не зареєструвало згадані договори в установленому законодавством порядку, і тому договори не набрали чинності через незгоду ТОВ «СААБ»з розміром орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не можна залишити поза увагою і те, що згідно ст.124 Земельного кодексу України (в редакції Закону від 16 вересня 2008 року) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу , чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Так, з довідки КП «Берегівське бюро технічної інвентаризації»№80 від 4 березня 2011 року вбачається, що за ТОВ »СААБ»в місті Берегово та Берегівському районі нерухомого майна не зареєстровано. Договір купівлі-продажу від 14 червня 2008 року за реєстром № 202489 у БТІ не зареєстрований.

Згідно з ч.ч1,2,4 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Таким чином, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що право власності у ТОВ «СААБ»на нерухомість в урочищі «Невербаня»не виникло у зв'язку з відсутністю реєстрації такого відповідно до норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності до ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначеним вимогам спірне розпорядження відповідає, а тому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СААБ" - відхилити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: