Ухвала

від 13.11.2012 по справі 2а/0570/10760/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 року справа №2а/0570/10760/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Старосуда М.І., суддів: Юрченко В.П., Чебанова О.О., при секретарі Крамській С.О., за участі представників: позивача - Чернопис А.І., відповідача - Пікалова Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року по справі № 2а-0570/10760/2012 за позовом приватного акціонерного товариства «Вестастрой» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000582302/0/20220 від 01.07.2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що податковим повідомленням-рішенням № 0000582302/0/20220 від 1 липня 2011 року йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 222 058,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 177 647 грн., за штрафними санкціями - 44 411,75 грн. Позивач не погодився із спірним податковим повідомленням-рішенням, вважає його безпідставним, оскільки вважає, що висновки відповідача в акті перевірки щодо встановлених порушень є необґрунтованими, тому просив визнати недійсним вказане рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного від 27 вересня 2012 року позов задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000582302/0/20220 від 01.07.2011 року.

Не погодившись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, в період з 10 травня 2011 року по 10 червня 2011 року відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2011 року, за наслідками якої складено акт №664/23-2-30073921 від 20 червня 2011року. Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1, пункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижений податок на додану вартість на суму 177 647 грн., у тому числі за квітень 2010 року на 11 075 грн., за травень 2010 року на 20 474 грн., за червень 2010 року на 14 892 грн., за липень 2010 року на 10 966 грн., за жовтень 2010 року на 120 240 грн.

В акті зазначено, що в період з 1 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року позивачем задекларований податковий кредит на загальну суму 4 113 959 грн., але перевіркою встановлено його завищення на 177 647 грн., у т.ч. за квітень 2010 року на 44 434 грн., за травень 2010 року на 2007 грн., липень 2010 року на 10 966 грн., жовтень 2010 року на 120 240 грн., оскільки за результатами опрацювання відхилень між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжність в сумі 44 433,84 грн. за квітень 2010 року та у сумі 2006,67 грн. за травень 2010 року по контрагенту ТОВ «Кит-Авто» та в сумі 10 965,90 грн. за липень 2010 року по контрагенту ТОВ «КФ Сервіс Комплект», тобто підприємствами-контрагентами не сплачені податкові зобов'язання до бюджету. Але провести зустрічну звірку контрагентів позивача - ТОВ «КФ Сервіс Комплект» та ТОВ «Кит-Авто» неможливо, оскільки постановами Господарського суду Донецької області від 17 березня 2011 року по справі № 42/175 Б та від 13 січня 2011 року по справі № 5/12 Б вказані контрагенти позивача визнані банкрутами і 27 березня 2011 року до ЄДР внесено запис № 1266140007031330 про ліквідацію ТОВ «КФ Сервіс Комплект», а місцезнаходження ТОВ «Кит-Авто» не встановлено.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що по взаємовідносинам із ТОВ «Фарма Трейдімпекс» позивачем до перевірки не надані товарно-транспортні накладні, а за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фарма Трейдімпекс», проведеної Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Харкова, встановлено неможливість фактичного здійснення цим контрагентом господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку із відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

На підставі вказаного акту перевірки 01 липня 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000582302/0/20220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 222 058,75 грн., з яких за основним платежем - 177 647 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 44 411,75 грн.

Однак, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 9 березня 2010 року між позивачем та ТОВ «Кит-Авто» укладений договір № 09/03 постачання товарів народного споживання, асортимент, кількість, ціна яких мали визначатися у накладних, що є його невід'ємною частиною. На підтвердження здійснення господарських операцій згідно умов зазначеного договору позивачем надані видаткові накладні: №258004 від 06 квітня 2010 року на постачання єврорубероїду у кількості 1000 кв.м., бикроеласту у кількості 7 030 кв.м. на загальну суму 250 000,00 грн., у тому числі 41666,67 грн. ПДВ; №278003 від 26 квітня 2010 року на постачання єврорубероїду у кількості 251 кв.м., єврорубероїду у кількості 261 кв.м. на загальну суму 16 603,00 грн., у тому числі 2767,17 грн. ПДВ; №301003 від 19 травня 2010 року на постачання єврорубероїду у кількості 128 кв.м., єврорубероїду у кількості 270 кв.м. на загальну суму 12 040 грн.

15 липня 2010 року між позивачем та ТОВ «КФ Сервіс Комплект» укладений договір №15/07-10 постачання будівельних матеріалів, асортимент, кількість, ціна яких мали визначатися у накладних, що є його невід'ємною частиною. На підтвердження здійснення господарських операцій згідно умов зазначеного договору позивачем надані видаткові накладні: №534006 від 19 липня 2010 року на постачання бикроеласту у кількості 1164,00 кв.м. на суму 29 336,40 грн., у тому числі ПДВ в сумі 4 889,40 грн.; №536005 від 21 липня 2010 року на постачання цементу у кількості 3,00 т., бетону у кількості 5,00 куб.м., бикроеласту у кількості 1 160,00 кв.м. на загальну суму 36 459,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 6 076,50 грн.

Крім того, на підтвердження вказаних господарських операцій позивачем надані: банківські виписки про сплату контрагентам вартості поставленого товару, документи зведеного складського обліку, акти приймання передачі виконаних будівельних робіт, що підтверджують подальше використання придбаних в контрагентів будівельних матеріалів у здійснюваній позивачем господарській діяльності.

Отже, посилання апелянта на відсутність факту придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Кит-Авто» та ТОВ «КФ Сервіс Комплект» у зв'язку з ненаданням товарно-транспортних накладних та визнанням ТОВ «Кит-Авто» та ТОВ «КФ Сервіс Комплект» банкрутами, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відсутність транспортних документів про перевезення товару при факті оприбуткування покупцем товару та наявності інших первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції недостатньо для висновку про безтоварність такої операції з придбання товару, а судові рішення про визнання ТОВ «Кит-Авто» та ТОВ «КФ Сервіс Комплект» банкрутами були прийняті у січні та березні 2011 року, в той час як відносини з постачання товарно-матеріальних цінностей мали місце у квітні - липні 2010 року.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявними в матеріалах справи документами підтверджується реальність господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Кит-Авто» та ТОВ «КФ Сервіс Комплект» та формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих зазначеними контрагентами, які на період їх видачі були платниками податку, що обумовлює висновки про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту звітних податкових періодів квітня, травня та липня 2010 року податку на додану вартість в загальній сумі 57 406,41 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 1 жовтня 2010 року між позивачем та ТОВ «Фарма Трейдімпекс» укладений договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, за умовами якого ТОВ «Фарма Трейдімпекс» зобов'язалося надати послуги та виконати роботи з технічного обслуговування та/або ремонту транспортних засобів та їх запасних частин. Згідно акту від 1 жовтня 2010 року до договору № 05/10-10 позивачем передано виконавцю наступні автомобілі: КАМАЗ 65115-017 самоскид - 2 од.; КАМАЗ -65115-1130592 - 1 од., КАМАЗ -65115-018-1130599 - 1 од.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання вказаного договору підтверджується: актами прийому - передачі виконаних робіт по ремонту зазначених автомобілів від 05 жовтня 2010 року; калькуляціями вартості виконаних робіт; банківськими виписками про сплату позивачем вартості послуг; подорожніми листами; копіями інвентарних карток обліку основних засобів з відмітками про ремонт зазначених транспортних засобів.

Посилання апелянта на відсутність підтверджуючих документів щодо виконання ТОВ «Фарма-Трейдімпекс» робіт по ремонту транспортних засобів та на акт перевірки Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Харкова вказаного контрагента, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначеними раніше документами об'єктивно підтверджується факт реальності господарських операцій позивача з вказаним контрагентом, а незнаходження ТОВ «Фарма-Трейдімпекс» за адресою реєстрації у січні 2011 року, не є підставою для визнання правочину нікчемним, тому що спірні правовідносин між позивачем та цим контрагентом відбувалися у жовтні 2010 року і, крім того, відповідачем не встановлено порушення вимог податкового законодавства контрагентом позивача - ТОВ «Фарма Трейдімпекс» безпосередньо при здійсненні спірних операцій.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідач не довів правомірність підстав нарахування позивачу податкового зобов'язання, спірне податкове повідомлення-рішення слід визнати недійсним.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195,196,198,200,205,206,211,212,254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року по справі № 2а-0570/10760/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року по справі № 2а-0570/10760/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 16.11.2012 року.

Головуючий М.І. Старосуд

Судді В.П. Юрченко

О.О. Чебанов