Ухвала

від 21.11.2012 по справі 2а/0570/10909/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 року справа №2а/0570/10909/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.

секретар судового засідання Мосіна К.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Борозенцев С.В. - за довір. від 14.08.2012 року

від відповідача - Пікалов Д.В. - за довір. від 20.03.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/10909/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамбуденерго" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крамбуденерго" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 27.07.2012 року № 0000372302/14612 та № 0000382302/14613.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/10909/2012 (суддя Чучко В.М.) позовна заява задоволена у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби від 27.07.2012 року № 0000372302/14612 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Крамбуденерго" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 30153,75 грн., у тому числі: за основним платежем - 24123,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6030,75 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби від 27.07.2012 року № 0000382302/14613 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Крамбуденерго" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 24122,50 грн., у тому числі: за основним платежем - 19298,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4824,50 грн.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовної заяви.

Апеляційну скаргу обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що постановою старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012 року порушено кримінальну справу № 69-0146 відносно директора ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_5 за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та відносно директора ТОВ БВП "Строитель - плюс" ОСОБА_6

Також зазначає, що у зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткування по операціям придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям - проведеною зустрічною звіркою не підтверджено реальність здійснення БВП "Строитель - Плюс" фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг), за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Наголошує на тому, що згідно акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 26/22/37081939 від 06.04.2012 року, складеного фахівцями ДПІ у м. Сімферополі, провести зустрічну перевірку ПП "Визит Торг" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 26.04.2010 року по 31.03.2012 року не надається можливим у зв'язку з відсутністю підприємства за податковою адресою. Згідно бази "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" ПП "Визит Торг" має стан "8" - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Звертає увагу на те, що керівник "Визит Торг" ОСОБА_7 надав пояснення, де зазначив, що підприємство фактично не проводило реалізацію товару та не надавало послуг, документи ним підписувались за винагороду.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає правомірними оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, колегія суддів встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крамбуденерго", зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 13.10.2004 року за № 1 270 102 0000 000149. Ідентифікаційний код юридичної особи - 33199834, місцезнаходження - 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Леніна, буд. 12, кв. 8.

ТОВ "Крамбуденерго" свою діяльність здійснює на підставі статуту, затвердженого протоколом зборами учасників № 1 від 12.10.2004 року.

Перебуває на податковому обліку в Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби з 22.10.2004 року за № 543. Позивач є платником податку на додану вартість, про що свідчить Свідоцтво № 06294677 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ № 001633, виданого ДПІ у м. Краматорську 25.10.2004 року.

Згідно Довідки АБ № 452896 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), виданої 12.04.2012 року Головним управлінням статистики у м. Краматорську, ТОВ "Крамбуденерго" має право на здійснення наступних видів діяльності за КВЕД (класифікація видів економічної діяльності): "41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель", "43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування", "43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.", "46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням", "71.11 Діяльність у сфері архітектури", "33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування".

Позивач має Ліцензію серії АВ № 490876, видану 06.11.2009 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Міністерства регіонального розвитку та будівництва України на право здійснення Господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури в період з 06.11.2009 року по 06.11.2014 року.

Взаємовідносини ТОВ "Крамбуденерго" з контрагентом КП "Альянс" відбулися у лютому 2009 року.

Згідно документів бухгалтерського та податкового обліку, зокрема: видаткових накладних, податкових накладних, актів виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, рахунків, виписок банку, накопичувальних відомостей по рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками" вбачається, що КП "Альянс" на адресу ТОВ "Крамбуденерго" 18.02.2009 року поставлено будівельні матеріали - клей для плитки, ролети, дверні блоки на загальну суму 87000, 38 грн. у тому числі ПДВ (податок на додану вартість) 14500,06 грн.

Згідно з платіжним дорученням від 19.02.2009 року № 20 оплата проведена у повному обсязі.

Наведена сума податку на додану вартість включена ТОВ "Крамбуденерго" до складу податкового кредиту у лютому 2009 року.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 431820 Будівельно-виробниче підприємство "Строитель-Плюс" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 14.12.2000 року за № 1 882 105 0001 000902, ідентифікаційний код - 31263808, місцезнаходження - 95022, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Глінки/Ж.Дерюгіної, буд. 57В/2А.

Згідно Довідки АА № 012199 з ЄДРПОУ від 20.02.2009 року БВП "Строитель-Плюс" має право виконувати наступні види діяльності за КВЕД: "Будівництво будівель", "Оптова торгівля паливом", "Оптова торгівля будівельними матеріалами", "Оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них", "Інші види оптової торгівлі", "Діяльністьу сфері інжинірингу".

Відповідно до Свідоцтва № 00961346 про реєстрацію платника податку на додану вартість НБ 112256 від 17.11.2004 року БВП "Строитель-Плюс" є платником податку на додану вартість.

Також БВП "Строитель-Плюс" має Ліцензію серії АВ № 195347 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.12.2006 року на право здійснення будівельної діяльності в період з 22.12.2006 року по 22.12.2011 року.

БВП "Строитель-Плюс" відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.09.2012 року стан зареєстровано.

Згідно податкового розрахунку комунального податку за квітень 2009 року від 28.01.2010 року кількісний склад працівників складав 235 осіб.

Взаємовідносини ТОВ "Крамбуденерго" з БВП "Строитель-Плюс" відбулися у грудні 2009 року, що склалися з виконання робіт з реконструкції загальноосвітньої школи № 3 м. Алушти на суму 110 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 18333,33 грн.

Між ТОВ "Крамбуденерго" (Генпідрядник) та БВП "Строитель-Плюс" (Субпідрядник) укладено договір від 25.11.2009 року № 11/2489 про виконання робіт з реконструкції об'єкту "Загальноосвітня школа № 3 м. Алушта", розташованого за адресою: м. Алушта, вул. Ялтинська, 19а.

Договірна вартість робіт є фіксованою та становить 110 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 18333,33 грн. Строк дії договору - час, протягом якого Сторони будуть здійснювати свої обов'язки відповідно умов договору.

Як вбачається письмового пояснення позивача, що міститься в матеріалах справи, за штатним розкладом у ТОВ "Крамбуденерго" в грудні 2009 року працювало 13 осіб, з яких 8 виконувало будівельні роботи на загальноосвітній школі № 3 м. Алушта. Договір від 01.09.2009 року № 11, укладений з Управлінням капітального будівництва Алуштінської міської ради передбачав закінчення таких робіт у грудні 2009 року. Отже, у зв'язку з неможливістю виконати власними силами весь обсяг робіт у встановлений строк, позивач скористався послугами субпідрядника, а саме БВП "Строитель-Плюс".

На виконання умов договору від 25.11.2009 року № 11/2489 БВП "Строитель-Плюс" у грудні 2009 року виконано ремонтні роботи загальноосвітньої школи № 3 м. Алушта, що підтверджено актом приймання виконаних робіт за грудень 2009 року за формою КБ-2в, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, підсумковою відомістю ресурсів, розрахунком загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1, іншими документами, на що БВП "Строитель-Плюс" виписано податкову накладну від 29.12.2009 року № 5308 на суму 110 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 18333,33 грн.).

Згідно з платіжним дорученням від 29.12.2009 року № 222 оплата за отримані роботи проведена у повному обсязі.

Наведена сума податку на додану вартість включена ТОВ "Крамбуденерго" до складу податкового кредиту у грудні 2009 року, а сума 91667,00 грн. - до складу валових витрат у 4-му кварталі 2009 року.

ПП "Визит Торг" відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.09.2012 року зареєстровано.

Згідно податкового розрахунку комунального податку за квітень 2010 року від 11.01.2011 року кількісний склад працівників складав 18 осіб.

Взаємовідносини ТОВ "Крамбуденерго" з ПП "Визит Торг" відбулися у грудні 2010 року, що склалися з придбання у останнього сантехніки.

З письмового пояснення головного інженеру ТОВ "Крамбуденерго", що є в матеріалах справи, вбачається, що сантехніку замовлено у ПП "Визит Торг" через Інтернет, у зв'язку з тим, що необхідний товар на той момент був відсутній у магазинах та будівельних складах м. Алушти.

Товар був поставлений на адресу ТОВ "Крамбуденерго" самовивозом автомобілем марки ЗИЛ-130, який орендований позивачем у Відкритого акціонерного товариства "Радянська сільгоспхімія" на підставі договору від 06.10.2010 року.

На отримання сантехніки виписана довіреність від 26.12.2010 року № 56, вартість сантехніки склала 5789,62 грн. (у т.ч. ПДВ 964,94 грн.), про що свідчить рахунок від 25.12.2010 року № 0000215, та сплачена позивачем на користь ПП "Визит Торг" у повному обсязі згідно платіжного доручення від 28.12.2010 року № 22.

ПП "Визит Торг" виписано та надано позивачу податкова накладна від 28.12.2010 року № 291 та видаткова накладна від 28.12.2010 року № 291.

Придбана сантехніка використана під час виконання позивачем умов договору від 24.12.2010 року № 25, укладеного з Управлінням житлово-комунального господарства Алуштинської міської ради.

Сума податку на додану вартість у розмірі 965,00 грн. включена ТОВ "Крамбуденерго" до складу податкового кредиту у грудні 2010 року, а сума 4825,00 грн. - до складу валових витрат у 4-му кварталі 2010 року.

З 27.06.2012 року по 05.07.2012 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамбуденерго" з питання підтвердження фінансово-господарських відносин з платниками податків - КП "Альянс" (код за ЄДРПОУ 32468182) за період з 01.02.2009 року по 28.02.2009 року, Будівельно-виробниче підприємство "Строитель-Плюс" (БВП "Строитель-Плюс", код за ЄДРПОУ 31263808) за період з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року, Приватного підприємства "Визит Торг" (ПП "Визит Торг", код за ЄДРПОУ 37081939) за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами зазначеної перевірки податковим органом був складений акт № 1217/22-1-33199834 від 11.07.2012 року та встановлені наступні порушення:

1) пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 19298 грн., в т.ч. за грудень 2009 року у сумі 18333 грн. та за грудень 2010 року у сумі 965 грн.

2) п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті податок на прибуток на загальну суму 24123 грн. у т.ч. за 4 квартал 2009 року на 22917 грн., за 4 квартал 2010 року на 1206 грн.

Як вбачається з акту, підставою для встановлення порушень позивачем стала інформація, отримана від інших податкових органів щодо встановлення ознак фіктивності та транзитності контрагентів позивача, а саме:

1) відповідачем отримано від Державної податкової інспекції у м. Сімферополі акт від 11.04.2012 року № 36/22/32468182 про неможливість проведення зустрічної звірки КП "Альянс" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року у зв'язку з незнаходженням підприємства за податковою адресою.

Згідно з Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відповідачем встановлено недекларування КП "Альянс" податкових зобов'язань в сумі 14500,00 грн. за лютий 2009 року, тобто підприємством не сплачені в бюджет податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Не відобразивши у акті перевірки, які саме норми податкового законодавства порушені ТОВ "Крамбуденерго" у правовідносинах з КП "Альянс", ДПІ у м. Краматорську зазначено, що донарахування підприємству податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток за лютий 2009 року не здійснюється у зв'язку з тим, що даний період підпадає під дію п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, тобто станом на день складання акту перевірки № 1217 сплинув строк для визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань, який становить 1095 днів з дня граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань.

2) Позивачем отриманий від ДПС у АР Крим акт від 11.04.2012 року № 37/22/31263808 про неможливість проведення зустрічної звірки БВП "Строитель-Плюс" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Згідно цьому акту перевірки стан БВП "Строитель-Плюс" - 9 "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням". При проведенні перевірки використані дані податкової звітності, що надавалась підприємством до податкового органу, дані з комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем АС "Аудит", АРМ "Бест Звіт", АІС "Реєстр платників податків", АІС "Облік податків та платежів" та ін., постанова слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012 року по кримінальній справі № 69-0146, висновок УПМ ДПС в АР Крим.

У акті від 11.04.2012 року № 37/22/31263808 зазначено, що слідчим групи слідчих - старшим слідчим з ОВС ГСУ ДПС України порушена кримінальна справа № 69-0146 відносно директора ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_5 за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 Кримінального кодексу України та відносно директора БВП "Строитель-Плюс" ОСОБА_6, фізичних осіб (наведений перелік) за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору ТОВ "Союз КДС" Корюшко С.М. в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі в порушення ст.ст. 28.ч.2, 205 ч.2, 27 ч.5, 212 ч. 3 Кримінального кодексу України.

За даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відповідачем встановлена розбіжність податкового кредиту та податкового зобов'язання між ТОВ "Крамбуденерго" та БВП "Строитель-Плюс" в сумі 18333,33 грн. у грудні 2009 року, тобто БВП "Строитель-Плюс" не сплачені в бюджет податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

З огляду на вищенаведене, Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби у акті перевірки встановлено, що ТОВ "Крамбуденерго" було здійснено перерахування коштів на користь БВП "Строитель-Плюс", який був створений для здійснення безтоварних (фіктивнх) фінансово-господарських операцій з ціллю переведення в готівку грошових коштів та незаконного отримання прибутку, що свідчить, що таке перерахування здійснювалось без наміру фактичного отримання робіт (послуг) та відповідно компенсації їх вартості.

Тобто, ТОВ "Крамбуденерго" внаслідок операцій з БВП "Строитель-Плюс" порушено:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого завищено валові витрати всього в сумі 91667,00 грн., у т.ч. у 4-му кварталі 2009 року в сумі 91667,00 грн., отже занижено податку на прибуток в сумі 22917,00 грн. (91667,00 грн. х 25%);

- пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит у розмірі 18333 грн.

3) Відповідачем від ДПС у АР Крим отриманий акт № 26/22/37081939 від 06.04.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Визит Торг" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 26.04.2010 року по 31.03.2012 року.

Підставою для проведення цієї перевірки стала постанова слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України від 02.04.2012 року, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, у якій ПП "Визит Торг" зазначене як фіктивне підприємство.

За даними висновку УПМ ДПС в АР Крим, керівник ПП "Визит Торг" Логвин О.Л. надав пояснення, у яких зазначив, що підприємство фактично не проводило реалізацію товару та не надавало послуги, при цьому документи ним підписувались за винагороду.

Згідно висновку акту перевірки від 06.04.2012 року № 26/22/37081939 правочини, здійснені по ланцюгу постачання ПП "Визит Торг" не спрямовані на реальне настання правових наслідків, та не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 26.04.2010 року по 31.03.2012 року.

За даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відповідачем встановлена розбіжність податкового кредиту та податкового зобов'язання між ТОВ "Крамбуденерго" та ПП "Визит Торг" в сумі 964,94 грн. у грудні 2010 року, тобто ПП "Визит Торг" не сплачені в бюджет податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Тобто, ТОВ "Крамбуденерго" внаслідок операцій з ПП "Визит Торг" порушено:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено валові витрати всього в сумі 4825 грн., у т.ч. у 4-му кварталі 2010 року в сумі 4825 грн., отже занижено податку на прибуток в сумі 1206,00 грн. (4825 грн. х 25%);

- пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит у розмірі 965 грн. у грудні 2010 року.

17 липня 2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Крамбуденерго" звернулось до відповідача з запереченнями на акт перевірки № 1217/22-1-33199834 від 11.07.2012 року.

Листом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби від 24 липня 2012 року № 14298/10/22-1 щодо надання відповіді на заперечення від № 17/07-1 на акт № 1217/22-1-33199834 від 11.07.2012 року, висновки акту залишені без змін.

27 липня 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби на підставі акту перевірки, згідно з пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р":

- № 0000372302/14612 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 30153,75 грн., у тому числі: за основним платежем - 24123,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6030,75 грн.;

- № 0000382302/14613 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 24122,50 грн., у тому числі: за основним платежем - 19298,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4824,50 грн.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, податкова інспекція вказує тільки на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового органу визначено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 61, 62 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом, здійснюють податковий контроль - систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує контролюючі функції у сфері оподаткування відносно інших суб'єктів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (був чинний на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За приписами пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пунктом 1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (був чинний на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За приписами пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на Виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який, зокрема, містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

За приписами п. 2.1 Положення "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 - первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Згідно частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною 1 статті 203, частиною 2 статті 215 ЦК України є нікчемним, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу,

іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства,

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі,

правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на

реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

- примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

- договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Частиною 2 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 8 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідачем не надано суду першої інстанції та апеляційному суду доказів наміру позивача порушити публічний порядок при укладені договорів з КП "Альянс", БВП "Строитель-Плюс", ПП "Визит Торг", або наявності вироку суду у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо при укладенні та виконанні таких договорів.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що виконання угод позивача з КП "Альянс", БВП "Строитель-Плюс", ПП "Визит Торг" підтверджено договорами, податковими накладними, видатковими накладними, платіжними документами, актами виконаних робіт та іншими документами бухгалтерського обліку.

Крім того, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається акт від 04.01.2011 року № 1/23-2-33199834, складений ДПІ у м. Краматорську за результатами проведеної з 18.11.2010 року по 29.12.2010 року планової виїзної перевірки ТОВ "Крамбуденерго" з питань дотримань вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року та довідка від 01.03.2010 року, складена Контрольно-ревізійним відділом у м. Краматорську про проведення зустрічної звірки у ТОВ "Крамбуденерго" з питання розрахунків з Управлінням капітального будівництва Алуштинської міської ради за період з 01.01.2007 року по 01.01.2010 року, що стосується виконанню ремонтних робіт загальноосвітньої школи № 3 м. Алушта з урахуванням субпідрядних робіт здійснених БВП "Строитель-Плюс".

Тобто, вказані перевірки охоплюють період у якому відбулися взаємовідносини між ТОВ "Крамбуденерго" та БВП "Строитель-Плюс" - грудень 2010 року. При цьому порушення, що встановлені актом від 04.01.2011 року № 1/23-2-33199834 не стосуються вказаних взаємовідносин, а у довідки Контрольно-ревізійного відділу у м. Краматорську від 01.03.2010 року порушень взагалі не встановлено.

Також, колегія суддів зазначає, що з Детальної інформації по декларації вбачається, що БВП "Строитель-Плюс" задекларовано податку на прибуток у розмірі 91666,67 грн. та податку на додану вартість у розмірі 18333,33 грн. у податковій декларації з податку на додану вартість від 01.02.2010 року № 309242, але у зв'язку з висновками актів № 1217 та від 11.04.2012 року № 37/22/31263808 ці суми віднесені податковими органами до недоїмки.

ПП "Визит Торг" задекларовано суми податку на прибуток у розмірі 4824,68 грн. та податку на додану вартість у розмірі 964,94 грн. у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.01.2011 року № 9006325366, але у зв'язку з висновками актів № 1217 та від 06.04.2012 року № 26/22/37081939 ці суми віднесені податковими органами до недоїмки.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби від 27.07.2012 року № 0000372302/14612 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Крамбуденерго" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 30153,75 грн., у тому числі: за основним платежем - 24123,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6030,75 грн. та № 0000382302/14613 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Крамбуденерго" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 24122,50 грн., у тому числі: за основним платежем - 19298,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4824,50 грн.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/10909/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/10909/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамбуденерго" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 21.11.2012 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 23.11.2012 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська