Ухвала

від 15.11.2012 по справі 2а/2570/2512/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/2512/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Літвіної Н.М.,

Суддів: Коротких А.Ю. Хрімлі О.Г.

при секретарі: Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року у справі за позовом Приватного підприємства «Укрінтерсофт»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби №0002732320 та №0002722320 від 27 липня 2012 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у м. Чернігові Державної податкової служби, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 11 липня 2012 року ДПІ у м. Чернігові ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Укрінтерсофт»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ ВТПК «Аверс»за період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, ТОВ «ТПК «Салтіс»за період з 01 жовтня 2010 року по 31 січня 2011 року, ТОВ «Феліс Ко»за період з 01 листопада 2010 року по 31 січня 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №1214/22/31819126 від 11 липня 2012 року. яким встановлено порушення п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22 травня 1997 року (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток на суму 103 807, 00 грн. в т.ч. за 4-й квартал 2010 року на 81 563, 00 грн., за 1-й квартал 2011 року на 22 245, 00 грн.; п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03 квітня 1997 року (зі змінами та доповненнями), п. 198.1, 198.6, ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України №2755-VI від 02 грудня 2010 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на 86 025, 00 грн. в т.ч. за листопад 2010 року на 34 860, 00 грн., за грудень 2010 року на 33 369, 00 грн., за березень 2011 року на 17 796, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0002732320 від 27 липня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 103 083, 00 грн., а саме 86 025, 00 грн. - за основним платежем та 17 058, 00 грн. - за штрафними санкціями, та №0002722320 від 27 липня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 129 760, 00 грн., а саме 103 808, 00, 00 грн. - за основним платежем та 25 952, 00 грн. - за штрафними санкціями.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 23 січня 2002 року. Основними видами діяльності підприємства є діяльність автомобільного вантажного транспорту та організація перевезення вантажів, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Підприємство має ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом , видану Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті 28 вересня 2010 року. Строк дії ліцензії з 29 вересня 2010 року - необмежений. Дозволеними видами робіт за ліцензією є внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.

ПП «Укрінтерсофт»мало взаємовідносини з ТОВ ВПТК «Аверс»з приводу придбання у ТОВ ВПТК «Аверс»комп'ютеру Toshiba Satellite M500-ST54E114 на загальну суму 8 150, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 358, 33 грн., що підтверджується накладною № 05 від 31 грудня 2010 року , податковою накладною №1371 від 31 грудня 2010 року,

Придбаний комп'ютер було належним чином оприходуваний, що підтверджується наказом відомістю інвентаризації основних засобів станом на кінець дня 31 грудня 2011 року та книгою обліку амортизаційних відрахувань. ПП «Укрінтерсофт»на користь ТОВ ВПТК «Аверс»було перераховано грошові кошти, що підтверджується платіжним дорученням №12 від 13 січня 2011 року на суму 8 150, 00 грн..

Крім того, позивач придбав у ТОВ ВПТК «Аверс»акумулятори Volvo в кількості 2 шт. на загальну суму 9 722, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 620, 33 грн., що підтверджується накладною № 07 від 31 грудня 2010 року, податковою накладною № 1433 від 31 грудня 2010 року на загальну суму 9 722, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 1620,33 грн. Акумулятори було встановлено в автомобілі Volvo СВ 77-99 АІ та СВ-67-61 ХХ, що підтверджується актом від 31 грудня 2010 року. ПП «Укрінтерсофт»на користь ТОВ ВПТК «Аверс»було перераховано грошові кошти, що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 13 січня 2011 року на суму 9 822, 00 грн..

Податкові накладні було включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

28 жовтня 2010 року між ПП «Укрінтерсофт»(клієнт) та ТОВ «Феліс Ко»(експедитор) було укладено договір транспортного експедирування, відповідно до п. 1.1 якого предметом договору було зобов'язання за плату і за рахунок клієнта виконувати чи організовувати виконання визначених цим договором послуг по експедируванню товарно-матеріальних цінностей (надалі - вантаж у відповідних відмінках) клієнта та надавати послуги необхідні для здійснення доставки вантажу.

Виконання даного договору підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг: від 30 листопада 2010 року на загальну суму 209 160. 00 грн. в т.ч. ПДВ - 34 860, 00 грн., від 31 грудня 2010 року на загальну суму 182 340, 00 грн. в т.ч. ПДВ - 30 390, 00 грн., від 31 березня 2011 року на загальну суму 106 776, 00 грн. в т.ч. ПДВ - 17 796, 00 грн.; податковими накладними №106 від 30 листопада 2010 року на загальну суму 209 160, 00 грн. в т.ч. ПДВ - 34 860, 00 грн., № 254 від 31 грудня 2010 року на загальну суму 182 340, 00 грн. в т.ч. ПДВ - 30 390, 00 грн., № 41 від 31 березня 2011 року на загальну суму 106 776, 00 грн. в т.ч. ПДВ - 17 796, 00 грн.

На виконання умов вищевказаного договору ПП «Укрінтерсофт»на користь ТОВ «Феліс Ко» було перераховано грошові кошти, що підтверджується платіжними дорученнями .

Податкові накладні було включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

Отримання послуг з експедирування було необхідно у зв'язку з виконанням договорів на автотранспортне обслуговування, які були укладені 05 жовтня 2010 року та 03 січня 2011 року між ПП «Укрінтерсофт»(виконавець) та ПП «Спецтранс»(замовник), в п.1.1 яких зазначено, що виконавець зобов'язується своїм (власним чи орендованим) автомобільним транспортом перевозити вказані замовником вантажі з пунктів відправлення у пункти призначення, а замовник зобов'язується оплачувати виконавцю суму виконуваних їм перевозок. Відповідно до п.1.3 договорів вантажем, перевезення якого буде проводитись згідно діючого договору, можуть виступати товари, які можуть бути перевезені автомобілем.

Зазначені договори були укладені з позивачем на виконання своїх зобов'язань ПП «Спецтранс»з ВАТ «САН ІнБев Україна»згідно договорів на перевезення вантажів, які були укладені 01 січня 2009 року та 01 січня 2011 року між ВАТ «САН ІнБев Україна», як замовником, та ПП «Спецтранс», як перевізником.

Факт перевезення позивачем товарно-матеріальних цінностей третім особам підтверджується товарно-транспортними накладними.

Транспортні засоби, які здійснювали перевезення, позивач орендував у Симанчука О.І. та ПП «Спецтранс», що підтверджується договором оренди транспортного засобу від 17 вересня 2010 року, договір оренди транспортного засобу від 04 січня 2011 року, договором оренди транспортного засобу від 01 жовтня 2010 року, договором оренди транспортного засобу від 01 жовтня 2010 року, актом прийому - передачі транспортного засобу в оренду від 01 жовтня 2010 року, договором оренди транспортного засобу від 01 жовтня 2010 року, актом прийому - передачі транспортного засобу в оренду від 01 жовтня 2010 року, договором оренди транспортного засобу від 01 жовтня 2010 року, актом прийому - передачі транспортного засобу в оренду від 01 жовтня 2010 року, договіром оренди транспортного засобу від 01 жовтня 2010 року, договором оренди транспортного засобу від 01 жовтня 2010 року, актом прийому - передачі транспортного засобу в оренду від 01 жовтня 2010 року, договір суборенди транспортних засобів від 01 жовтня 2010 року, акт прийому - передачі від 01 жовтня 2010 року, договором суборенди транспортних засобів від 01 жовтня 2010 року, актом прийому - передачі від 01 жовтня 2010 року.

На момент здійснення позивачем господарських операцій ТОВ «ВПТК Аверс»та ТОВ «Феліс Ко»були належним чином зареєстровані в якості суб'єктів господарювання, що підтверджується довідками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 3акону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації .

Відповідно до абз. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до п. п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 3акону України «Про податок на додану вартість»- не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт ( послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт( послуг).

Зі змісту п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 даного Закону вбачається, що податкова накладна (первинний документ у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом і має містити зазначені окремими рядками відомості, визначені п. п. 7.2.1 Закону України «Про податку на додану вартість», зокрема ставку податку, відповідну суму податку в цифровому значенні та загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податкові накладні, виписані ТОВ ВПТК «Аверс»та ТОВ «Феліс Ко»у відповідності до вимог чинного законодавства, доказів, що вони виписані неналежними особами, не зареєстрованими як платники податку на додану вартість відповідачем не надано, що свідчить про фактичне здійснення господарських операцій та фактичне отримання товару ПП «Укрінтерсофт».

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент виписки податкових накладних ТОВ ВПТК «Аверс»та ТОВ «Феліс Ко»були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону -це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, на що в своїх рішеннях неодноразово наголошував Вищий адміністративний суд України.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведена неправомірність нарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а також сума податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби - залишити без задоволення , а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 22 листопада 2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.