Рішення

від 13.11.2012 по справі 5011-2/8969-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/8969-2012 13.11.12

За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" ДоЖитлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-3» Простягнення 375 786,29 грн.

Головуюча суддя Домнічева І.О.

Судді Літвінова М.Є.

Трофименко Т.Ю.

Представники:

від позивача Гаркавенко С.В.

від відповідача Яцимирський М.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-3»про стягнення 375 786,29 грн. (основного боргу, пені, інфляційної складової боргу та 3% річних) за Договором № 510248 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 26.10.1999 року.

Ухвалою від 07.07.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

В судовому засіданні 28.08.2012р. представниками сторін було надано суду документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі; представником відповідача також було подано клопотання про витребування нових доказів.

В судовому засіданні 28.08.2012р. судом було оголошено перерву на 04.09.2012р.

Від відповідача 30.08.2012р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів, і також представником відповідача в судовому засіданні 04.09.2012р. було подано клопотання про витребування нових доказів.

В судовому засіданні 04.09.2012р. судом було оголошено перерву на 06.09.2012р.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданого відповідачем 04.09.2012р. клопотання про витребування нових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відклав розгляд справи.

Крім того, представником позивача подано клопотання про продовження строку вирішення спору у відповідності до ст. 69 ГПК України.

Відповідно до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Виходячи з наведеного було продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

В судовому засіданні 13.09.2012р. судом було оголошено перерву на 18.09.2012р.

Представником відповідача в судовому засіданні 18.09.2012р. подано доповнення до заперечень.

В судовому засіданні 18.09.2012р. судом було оголошено перерву на 20.09.2012р.

Судом в засіданні 20.09.2012р. було повідомлено сторонам про звернення до заступника голови Господарського суду міста Києва з доповідною запискою щодо вирішення питання про призначення колегіального розгляду по даній справі, в зв'язку з чим в судовому засіданні оголошено перерву до вирішення даного питання.

Розпорядженням від 20.09.2012р. заступник голови Господарського суду міста Києва розпорядився розглянути справу №5011-2/8969-2012 колегіально у складі: Домнічева І.О. (головуюча), Літвінова М.Є., Трофименко Т.Ю.

Виходячи з наведеного та відповідно до ст. 86 ГПК України розгляд справи було призначено на 23.10.12р.

Представником відповідача в судових засіданнях були подані заперечення на позовну заяву, відповідно до яких кооператив зазначає, що умисні та протиправні дії позивача зробили неможливим для ЖБК «Арсеналець-3»законне перерахування позивачу оплати власників квартир будинку по вул. Ентузіастів, 31/1 за спожиту в їх квартирах теплову енергію (див. заперечення на позов).

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

26.10.1999 між Акціонерною єнергопостачальною компанією "Київенерго" та відповідачем укладено договір № 510248 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до загальних положень Статуту Публічного акціонерного товариства "Київенерго", зареєстрованого 13.04.2011 за № 10701050034000153, Акціонерна енергопостачальна компанії "Київенерго" Перейменована у Публічне акціонерне товариство "Київенерго" відповідно до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-УІ від 17.09.2008.

Згідно з п. 1.1 договору № 510248 предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно із п. 2.1 договору № 510248 при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

У п.п. 2.2.1, 2.3.1, 2.3.2 договору № 510248 сторонами погоджено, що позивач, за договором енергопостачальна організація, зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору, а відповідач, за договором абонент, - додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із даними облікових карток, наявних у матеріалах справи, за період з 01.09.2010р. по 01.06.2012р. позивач здійснив постачання у зазначений період теплової енергії за договором № 510248 на загальну суму у розмірі, як стверджує останній, 340 886,77 грн., що відображено у розрахунку позивача заборгованості відповідача.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 510248 в сумі 340886,77 грн.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння його зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 340886,77 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягають стягненню інфляційні в сумі 7968,58 грн. та три проценти річних в сумі 8214,94 грн.

Відповідно до п. 3 додатку № 4 до договору № 510248 сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Пунктом 3.5. додатку № 4 до вказаного договору сторони погодили, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку) позивач нараховує відповідачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не пізніше суми, обумовленої чинним законодавством України.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 18716,00 грн.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до ст. 20 цього ж Закону, тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

У своїй роботі ПАТ «Київенерго»керується чинним законодавством, Статутом, нормативними документами Міністерства палива та енергетики України та розпорядженнями Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА).

Згідно пп. 2.1 Договору, при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про теплопостачання" (із змінами і доповненнями,- внесеними Законом України від 07.10.2010 № 2592-УІ) до повноважень Національної комісії, регулювання ринку комунальних послуг України при регулюванні господарської діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання, зокрема належить встановлення тарифів на теплову енергію суб'єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією. А до створення Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України, дана функція покладена на Національну комісію регулювання електроенергетики України.

Згідно постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 № 1729 (п. 2) вказано, що постанова (а з нею і тарифи на теплову енергію) набирає чинності з 01.01.2011.

Отже, визначення вартості теплової енергії виробництва ПАТ «Київенерго»для житлових організацій з 01.01.2011 здійснюється згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики У країни від 14.12.2010 № 1729.

В свою чергу тарифи для виконавців послуг з теплопостачання для здійснення розрахунків з населенням встановлюються КМДА. Так, у Розпорядженні КМДА від 27.01.2011 № 99 «Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням», яке вводиться в дію з 01.02.2011 чітко зазначено, що воно прийняте відповідно до низки Законів України та інших нормативних актів, в тому числі відповідно до Постанови НКРЕ від 14.12.2010 № 1729 «Про затвердження тарифів на теплову енергію АЕК «Київенерго».

Цей факт та практика Вищого господарського суду України з розгляду подібних справ ще раз підтверджує, що Позивач правомірно застосовував Постанову НКРЕ № 1729 з 01.01.2011 виконуючи приписи чинного законодавства.

Крім того Згідно із частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У Постанові ВАСУ від 08.08.2012 у справі № К/9991/6895/11, перевіряючи законність дій Державного казначейства України щодо спонукання проведення оплати за теплову енергію на поточний рахунок АК «Київенерго»із спеціальним режимом, відкритий у ВАТ «Державний ощадний банк України», було визначено.

Частиною другою статті 6 Закону України "Про нафту і газ" встановлено, що Кабінет Міністрів України та інші уповноважені на це органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, реалізують державу політику в нафтогазовій галузі та здійснюють управління нею.

Виключний перелік повноважень Кабінету Міністрів України у сфері теплопостачання визначений Законом України "Про теплопостачання" (статті 10, 15). Аналіз зазначених положень свідчить, що Закон України "Про теплопостачання" не наділяє Кабінет Міністрів України повноваженнями щодо регулювання порядку проведення розрахунків за теплову енергію та/або затвердження порядку відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за теплову енергію.

У свою чергу, згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно із частиною третьою статті 342 Господарського кодексу України суб'єкт підприємництва має право відкривати рахунки для зберігання грошових коштів, здійснення всіх видів операцій у будь-яких банках України та інших держав за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.

Відповідно до частини шостої статті 342 Господарського кодексу України порядок відкриття рахунків в установах банків, форми розрахунків та порядок їх здійснення визначаються законом про банки і банківську діяльність, іншими законами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України.

За таких обставин відкриття будь-яких рахунків, у тому числі із спеціальним режимом функціонування, та зарахування коштів за теплову енергію є правом публічного акціонерного товариства "Київенерго", а не його обов'язком, оскільки законами такий обов'язок на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність, пов'язану з постачанням теплової енергії, не покладено.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не має права втручатися у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадку і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-3»(м. Київ, вул. Ентузіастів, 31/1; код ЄДРПОУ 23376825) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) 340 886 (триста сорок тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 77 коп. -основного боргу, 18716 (вісімнадцять тисяч сімсот шістнадцять) грн. 00 коп. -пені, 7968 (сім тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 58 коп. -інфляційних, 8214 (вісім тисяч двісті чотирнадцять) грн. 94 коп. -3 % річних та 7515 (сім тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 73 коп. -суму судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.11.12р .

Головуюча суддя І.О.Домнічева

Судді М.Є Літвінова

Т.Ю. Трофименко