Вирок

від 17.02.2012 по справі 1-191/11

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-191/11р.

Провадження по справі №1/1617/4/2012

В И Р О К

І М ` Я М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2012 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Крекотень С.А.

при секретарі - Криворучко В.І.

з участю прокурора - Лук`яненко К.В.

підсудного - ОСОБА_1

з участю адвокатів : ОСОБА_2 та ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця, Полтавської області справу по обвинуваченню :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Російської Федерації, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч.2, 191 ч.3, 366 ч.1, 382 ч.2, 190 ч.4 , 366 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, займаючи посаду тимчасово виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Лохвицький спиртовий та виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки вчинив злочин при наступних обставинах:

ОСОБА_1 протягом періоду січня 2009 року -по липень 2011 року, діючи умисно, перешкоджав виконанню судових наказів Лохвицького районного суду, за №№ 2-н-178, 2-н-313, 2-н-283, 2-н-302, 2-н-308, 2-н-188, 2-н-305, 2-н-267, 2-н-233, 2-н-275, 2-н-210, 2-н-365, 2-н-264, 2-н-265, 2-н-295, 2-н-270, 2-н-373, 2-н-372, 2-н-376, 2-н-375, 2-н-268, 2-н-342, 2-н-183, 2-н-361, 2-н-192, 2-н-297, 2-н-342, 2-н-313, 2-н-317, 2-н-315, 2-н-355, 2-н-370, 2-н-258, 2-н-363, 2-н-266, 2-н-279, 2-н-380, 2-н-255, 2-н-241, 2-н-238, 2-н-184, 2-н-395, 2-н-348, 2-н-325, 2-н-335, 2-н-336, 2-н-285, 2-н-286, 2-н-304, 2-н-190, 2-н-250, 2-н-374, 2-н-415, 2-н-402, 2-н-400, 2-н-406, 2-н-409, 2-н-257, 2-н-251, 2-н-252, 2-н-390, 2-н-391, 2-н-392, 2-н-396, 2-н-397, 2-н-398, 2-н-405, 2-н-414, 2-н-348, 2-н-335, 2-н-336, 2-н-287, 2-н-281, 2-н-320, 2-н-481, 2-н-478, 2-н-399, 2-н-393, 2-н-356, 2-н-322, 2-н-276, 2-н-294, 2-н-259, 2-н-248, 2-н-314, 2-н-136, 2-н-147, 2-н-411, 2-н-408, 2-н-349, 2-н-338, 2-н-324, 2-н-200, 2-н-193, 2-н-148, 2-н-480, 2-н-309, 2-н-311, 2-н-385, 2-н-360, 2-н-412, 2-н-337. 2-н-223, 2-н-316, 2-н-410, 2-н-160, 2-н-386, 2-н-273, 2-н-269, 2-н-340, 2-н-310, 2-н-387, 2-н-277, 2-н-505, 2-н-499, 2-н-497, 2-н-495, 2-н-506, 2-н-503, 2-н-502, 2-н-467, 2-н-493, 2-н-466, 2-н-507, 2-н-504, 2-н-170, 2-н-494, 2-н-468, 2-н-381, 2-н-293, 2-н-460, 2-н-523, 2-н-520, 2-н-531, 2-н-532, 2-н-527, 2-н-521, 2-н-533, 2-н-522, 2-н-525, 2-н-470, 2-н-529, 2-н-462, 2-н-463, 2-н-168, 2-н-519, 2-н-528, 2-н-458, 2-н-464, 2-н-461, 2-н-459, 2-н-75, 2-н-142, 2-н-609, 2-н-103, 2-н-106, 2-н-102, 2-н-125, 2-н-126, 2-н-143, 2-н-40, 2-н-41, 2-н-39, 2-н-38, 2-н-53, 2-н-54, 2-н-56, 2-н-55, 2-н-45, 2-н-46, 2-н-57, 2-н-88, 2-н-83, 2-н-84, 2-н-87, 2-н-85, 2-н-82, 2-н-86, 2-н-70, 2-н-94, 2-н-95, 2-н-73, 2-н-93, 2-н-92, 2-н-90, 2-н-80, 2-н-89, 2-н-81, 2-н-73, 2-н-68, 2-н-69, 2-н-67, 2-н-66, 2-н-99, 2-н-97, 2-н-96, 2-н-137, 2-н-134, 2-н-139, 2-н-127, 2-н-129, 2-н-130, 2-н-128, 2-н-136, 2-н-72, 2-н-135, 2-н-138, 2-н-141, 2-н-123, 2-н-149, 2-н-148, 2-н-122, 2-н-146, 2-н-147, 2-н-125, 2-н-120, 2-н-119, 2-н-144, 2-н-71, 2-н-142, 2-н-150, 2-н-145, 2-н-143, 2-н-118, 2-н-79, 2-н-213, 2-н-132, 2-н-133, 2-н-121, 2-н-98, 2-н-124, 2-н-215, 2-н-226, 2-н-263, 2-н-251, 2-н-152, 2-н-270, 2-н-238, 2-н-276, 2-н-275, 2-н-257, 2-н-178, 2-н-242, 2-н-236, 2-н-230, 2-н-229, 271, 2-н-253, 2-н-266, 2-н-267, 2-н-254, 2-н-277, 2-н-261, 2-н-255, 2-н-273, 2-н-272, 2-н-235, 2-н-260, 2-н-232, 2-н-274, 2-н-218, 2-н-216, 2-н-278, 2-н-231, 2-н-268, 2-н-279, 2-н-286, 2-н-289, 2-н-290, 2-н-308, 2-н-307, 2-н-283, 2-н-319, 2-н-316, 2-н-288, 2-н-243, 2-н-312, 2-н-302, 2-н-303, 2-н-297, 2-н-311, 2-н-309, 2-н-301, 2-н-317, 2-н-227, 2-н-284, 2-н-285, 2-н-237, 2-н-314, 2-н-291, 2-н-292, 2-н-322, 2-н-333, 2-н-332, 2-н-325, 2-н-252, 2-н-324, 2-н-240, 2-н-318, 2-н-241, 2-н-224, 2-н-306, 2-н-244, 2-н-248, 2-н-222, 2-н-239, 2-н-217, 2-н-328, 2-н-329, 2-н-327, 2-н-331, 2-н-330, 2-н-334, 2-н-310, 2-н-326, 2-н-335, 2-н-300, 2-н-295, 2-н-294, 2-н-280, 2-н-349, 2-н-336, 2-н-245, 2-н-305, 2-н-304, 2-н-378, 2-н-379, 2-н-221, 2-н-380, 2-н-337, 2-н-265, 2-н-338, 2-2531, 2-н-377, 2-н-381, 2-н-376, 2-н-397, 2-н-287, 2-н-403, 2-н-320, 2-н-247, 2-н-249, 2-н-256, 2-н-420, 2-н-16, 2-н-15, 2-н-14, 2-н-45, 2-н-44, 2-н-228, 2-н-43, 2-н-323, 2-н-50, 2-н-104, 2-н-108, 2-н-107, 2-н-106, 2-н-153, 2-н-142, 2-н-169. Виконавче провадження по яких відкрито протягом періоду з 14.08.08 по 22.06.11. ОСОБА_1 також діючи умисно, перешкоджав виконанню постанови Господарського суду Полтавської області №9/65 від 14.11.08; постанов Полтавського окружного адміністративного суду по справі №2а-29166/09/1670 від 16.09.09, №2а-45475/09/1670 від 15.09.09, №2а-48012/09/1670 від 17.12.09, №2а-48010/09/1670 від 22.02.10, № 2а-47920/09/1670 від 24.02.10, №2а-1210/10/1670 від 18.05.10, №2а-44723/09/1670 від 27.08.09, №2а-4298/10/1670 від 01.11.10, №2а-561 від 03.09.10, №2а-6149/10/1670 від 21.12.10, що набрали законної сили та станом на 24.06.11 та перебували на виконанні у відділі ДВС Лохвицького РУЮ у зведеному виконавчому провадженні № 6155653 щодо стягнення заборгованості з ДП «Лохвицький спиртовий комбінат».

ОСОБА_1, в порушення вимог п.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», що вказує на зобов`язання боржника утримуватися від дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішень, з метою недопущення стягнення коштів з арештованих відділом ДВС Лохвицького РУЮ рахунків підприємства, арешти на які накладено відповідно до постанов від 10.10.07, 12.07.06, 10.04.08, 20.02.08, 13.02.08, 07.05.09, 10.06.09, 23.06.11, відкрив п`ять нових банківських рахунків. А саме: 18.02.09 рахунок № 260025003701.00 у філії ПРУ «Банк «Фінанси та кредит», 14.05.09 рахунок № 260095003702.00 у філії ПРУ «Банк «Фінанси та кредит», 15.06.09 рахунок № 260065003703.00 у філії ПРУ «Банк «Фінанси та кредит», 26.11.09 рахунок № 260035003704.00 у філії ПРУ «Банк «Фінанси та кредит», 05.04.11 рахунок № 260465003701.00 у філії ПРУ «Банк «Фінанси та кредит», що знаходиться у м. Лохвиця, вул. Шевченка, 4 . Вказані відкриті нові рахунки ОСОБА_1 використовував при веденні фінансово-господарської діяльності підприємства. Про відкриття нових рахунків ОСОБА_1М не повідомляв відділ ДВС Лохвицького РУЮ. Окрім того, ОСОБА_1 знаючи про існування зведеного виконавчого провадженні № 6155653 щодо стягнення заборгованості з ДП «Лохвицький спиртовий комбінат», використовував рахунок №26006054550800 відкритий 20.10.06 у АКІБ «УкрСиббанк»для інших цілей.

Протягом періоду з січня 2009 року -по липень 2011 року шляхом використання вищезазначених банківських рахунків ОСОБА_1 використано кошти на загальну суму 7214279,47 грн. без відому відділу ДВС Лохвицького РУЮ, що не дало можливості примусово виконати судові рішення про стягнення заборгованості на суму 4729575,37 грн., незважаючи на можливість підприємства виплатити свою заборгованість по виконавчим документах за період з 01.01.09 по 30.06.11 на вищезазначену суму за рахунок коштів, які надійшли на вказані рахунки.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєнні даного злочину визнав.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, показання свідків, дослідивши та давши оцінку доказам по справі, суд дійшов висновку що вина ОСОБА_1 в скоєнні вказаного злочину повністю доведена.

Як видно з пояснень ОСОБА_1, відкриття нових рахунків у Банку «Фінанси та кредит»здійснювалося для того, щоб була можливість проводити фінансову та адміністративно-господарську діяльність підприємства. Зокрема щодо здійснення розрахунків за договорами, сплати податків, отримання фінансової допомоги від концерну «Укрспирт», сплати поточної заробітної плати робітникам. Так, кошти в кількості 950 тис. грн. які надійшли на один з рахунків від концерну «Укрспирт»у 2010 році були перераховані на погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками підприємства. Частина інших надходжень також використовувалася на погашення заборгованості по заробітній платі та сплати інших внесків та зборів. В той же час йому було відомо про зведене виконавче провадження №6155653, щодо стягнення заборгованості з ДП «Лохвицький спиртовий комбінат», що знаходиться на виконанні у відділі ДВС Лохвицького РУЮ. Він також знав про розмір коштів, які підлягали стягненню виконавчою службою на підставі судових наказів та постанов суду протягом 2009 -2011. Відділом ДВС Лохвицького РУЮ рахунки ДП «Лохвицький спиртовий комбінат, арештовувалися в зв'язку із існуванням зведеного виконавчого провадження для примусового стягнення коштів за відкритими виконавчими провадженнями. Ним, як керівником підприємства, здійснювалося відкриття нових банківських рахунків, оскільки більше ніхто за нього зробити це не міг. Він умисно не повідомляв Відділ ДВС про відкриття банківських рахунків, щоб на них не був знову накладений арешт, але в той же час інформація про відкриття рахунків автоматично відображалася у податковій інспекції. Підприємством у фінансово-господарській діяльності також використовувався новий рахунок №26006054550800 відкритий 20.10.06 у АКІБ «УкрСиббанк». ОСОБА_1 не пам»тає чи отримував він, як керівник підприємства лист відділу ДВС Лохвицького РУЮ про відповідальність за умисне невиконання судових рішень і відкриття нових рахунків у банківських установах відповів. Заяви про відкриття рахунків №№ 260025003701.00, 260095003702.00, 260065003703.00, 260035003704.00, 260465003701.00 у філії ПРУ «Банк «Фінанси та кредит»посвідчував власним підписом як керівник підприємства та печаткою підприємства.

З показань свідка ОСОБА_4 видно, що з 07.08.07 він працює на посаді старшого державного виконавця ВДВС Лохвицького районного управління юстиції. До його основних посадових обов'язків входить виконання рішень судів та інших посадових осіб. На виконанні у відділі Державної виконавчої служби Лохвицького районного управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження № 6155653 щодо стягнення заборгованості з ДП «Лохвицький спиртовий комбінат», яке об`єднає у собі 360 судових наказів про стягнення заборгованості по заробітній платі з ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»на загальну суму - 2 531 818,37 грн. та зі сплати податків на загальну суму 2 065 800 грн. Згідно ухвали Господарського суду Полтавської області №18/311 від 07.08.06 було порушено справу про банкрутство ДП «Лохвицький спиртовий комбінат». У 2009 році відділом ДВС Лохвицького РУЮ виявлено відкриття посадовими особами ДП «Лохвицький спиртвий комбінат»рахунків у банках. 07.05.09 з метою звернення стягнення на залишок коштів у відкритих банківських рахунках працівниками відділу, в порядку ст. 5, 50 Закону України «Про виконавче провадження»винесено 7 постанов про накладення арешту на кошти боржника по рахункам відкритих у АКІБ «УкрСиббанк, ПОД «Райффайзен банк «Аваль», Філії ВАТ «Полтавське центральне відділення «ПромінвестБанку», ВАТ «УкрексімБанк».АБ «Полтава-Банк», Філії ПРУ ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», першій Київській філії ВАТ «ВіЕйБі Банк». У подальшому посадовими особами ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»14.05.09 та 15.06.09 відкрито нові рахунки у Філії ПРУ ВАТ «Банк «Фінанси та кредит»на які державним виконавцем знову накладено арешт. 1 0.07.09 керівнику підприємства направлено рекомендованим листом попередження про відповідальність за умисне невиконання судових рішень і відкриття нових рахунків у фінансових установах. В подальшому посадовими особами відкривався новий рахунок у Філії ПРУ ВАТ «Банк «Фінанси та кредит»на який 23.06.11 накладено арешт. Відкриття рахунків та використання їх для проведення розрахунків по господарським операціях підприємства, без відому відділу ДВС Лохвицького РУЮ, унеможливлювало стягнення з боржника коштів, що надходили на нові відкриті рахунки, з метою виконання судових наказів про стягнення заборгованості з підприємства. У разі наявності коштів на рахунках підприємства, про які було б відомо працівникам відділу ДВС, зазначені кошти стягувалися б відповідно до ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином боржником порушувалися його зобов`язання відповідно до п.6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», в частині утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішень суду.

Вина ОСОБА_1 підтверджується також судовими наказами Лохвицького районного суду, які відповідно до ст.95 ЦПК України є особливою формою судових рішень та перебували на примусовому виконанні у відділ ДВС Лохвицького РУЮ, а також постановами про відкриття виконавчих проваджень за ними / Т-2 а. с. 223-232/; повідомленням з Лохвицької МДПІ про перелік рахунків ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»/ Т-2 а. с. 234-240/; постановами Господарського суду Полтавської області та Полтавського окружного адміністративного суду / Т-2 а. с. 243-262/; інформацією про рух коштів ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»по поточних рахунках підприємства із зазначенням контрагентів та цілей використання / Т-3 а. с. 2-32/; повідомленням з відділу ДВС Лохвицького РУЮ про наявність на виконанні виконавчих документів по рішеннях та постановах суду із зазначенням їх номерів/ Т-3 а. с. 48-52/; листом з Лохвицького районного суду про постійне повідомлення в тому числі із врученням під розпис посадовим особам ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»про судові рішення по справах щодо стягнення з підприємства нарахованої, але не виплачено заробітної плати / Т-3 а. с. 92/; листом з відділу ДВС Лохвицького РУЮ, відповідно до якого копії постанов державних виконавців про відкриття виконавчого провадження направлялися ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»простою кореспонденцією / Т-3 а. с. 96/; повідомленням відділу ДВС Лохвицького РУЮ від 10.07.09 на ім.`я ОСОБА_1 яким його попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання судових рішень і відкриття нових рахунків у банках і фінансових установах / Т-3 а. с. 97/; заявами про відкриття рахунків у Філії ПРУ «Банк «Фінанси та кредит»/ Т-3 а. с. 187-191/; протоколом огляду заяв про відкриття рахунків у Філії ПРУ «Банк «Фінанси та кредит»/ Т-3 а. с. 192-193/; висновком судово-економічної експертизи №623, відповідно до якого ДП «Лохвицький спиртовий комбінат мало можливість виплатити свою заборгованість по виконавчим документам, що перебувають на виконанні у відділі ДВС Лохвицького РУЮ на загальну суму 4 729 575 ,37 грн. за період часу з 01.01.09 по 30.06.11 за рахунок грошових коштів, які надійшли на рахунки підприємства у філії ПРУ «Банк «Фінанси та кредит»та у АКІБ «УкрСиббанк»/ Т-3 а. с. 209-211/.

Отже дії ОСОБА_1, що виразилися в умисному перешкоджанні службовою особою виконанню судових рішень та постанов, що набрали законної сили слід кваліфікувати за ч.2 ст. 382 КК України.

Крім доведеного вище обвинувачення ОСОБА_1 досудовим слідством обвинувачується також в наступному:

В тому, що він, займаючи посаду тимчасово виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Лохвицький спиртовий комбінат»(код ЄДРПОУ 00374806, юридична адреса м.Червонозаводське, вул. Червоноармійська,10, Лохвицького району, Полтавської області), на яку призначений наказом голови державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості № 177-к від 30.10.08, тобто будучи службовою особою, на яку відповідно до ст.5 Статуту ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»покладено виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, вчинив злочин при наступних обставинах:

17.04.09, не маючи погодження постійно діючої комісії з питань списання майна підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики ОСОБА_1 зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, в інтересах третіх осіб, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби уклав з ПП «Керамік»(код ЄДРПОУ 32078790 юридична адреса м. Лохвиця, вул. Дунаєвського,54 ) в особі директора ОСОБА_5 договір купівлі-продажу брухту чорних та кольорових металів по ціні 700 грн. за тонну. У подальшому, отримавши 15.09.09 згоду вищезазначеної постійно діючої комісії, ОСОБА_1 реалізовано брухт чорних металів отриманих від демонтажу списаних металевих ємностей в загальній кількості 220 тонн на суму 154 083 грн. за ціною обумовленою в специфікації № 1 до договору від 17.04.09 (700 грн. за тонну), не дивлячись на те, що відповідно до даних Управління економіки та розвитку інфраструктури Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області середня закупівельна ціна на момент реалізації у вересні 2009 року складала 1220 грн. за тонну, а у жовтні 2009 року - 1180 грн. за тонну. Згідно акту планової ревізії КРВ в Лохвицькому районі від 06.01.11 № 01-21/3 внаслідок вказаних дій, ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»втратило можливість додатково отримати кошти на суму 110 057 грн. Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується в реалізації за заниженою вартістю брухту чорних металів в кількості 220 т., отриманих від ліквідації основних засобів. Злочинними діями, відповідно до обвинувачення, ОСОБА_1 ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»завдано матеріальних збитків на суму 110057 грн., що складає 363,8 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, чим спричинено тяжких наслідків. Дії ОСОБА_1 досудовим слідством кваліфіковано за ч.2 ст. 364 КК України як умисні дії, що виразилися у зловживанні службовим становищем, тобто умисному в інтересах третіх осіб, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується досудовим слідством в тому, що він зловживаючи своїм службовим становищем, що виразилося у наданні вказівок підлеглим робітникам щодо розпорядження майном керованого підприємства на свою користь та користь інших осіб шляхом проведення заправки та незаконного списання палива, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, вчинив розтрату палива БІО-100 в кількості 1274,10 л., що відповідно до подорожніх листів №004378 та №004369 списано як використані протягом вересня та листопада 2009 року шляхом користування ОСОБА_1 автомобілем «Б`юік», реєстраційний номер НОМЕР_1., в той час як даний автомобіль у вказаний період взагалі не використовувався. Згідно акту планової ревізії КРВ в Лохвицькому районі від 06.01.11 №01-21/3 внаслідок вказаних дій ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»заподіяні збитки на суму 6496,07 грн. Таким чином, ОСОБА_1 досудовим слідством обвинувачується в тому, що він своїми умисними діями, що виразилися у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчиненим повторно скоїв злочин, передбачений ч.3 ст.191 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 досудовим слідством обвинувачується в тому, що у вересні 2009 року у офіційному документі -подорожньому листі службового легкового автомобіля серії 07 ВФП №004369 поставив свої підписи у графі «Автомобіль прийняв», «Автомобіль здав», «Особа що користувалася автомобілем», «Особливі відмітки»чим засвідчив факт користування автомобілем «Б`юік», реєстраційний номер НОМЕР_1 протягом вересня 2009 року для поїздок до м. Чернівці, м. Києва. Він же, у листопаді 2009 року у офіційному документі -подорожньому листі службового легкового автомобіля серії 07 ВФП №004378 поставив свій підпис у графі «особа що користувалася автомобілем»чим засвідчив факт користування автомобілем «Б`юік», реєстраційний номер НОМЕР_1 протягом листопада 2009 року для поїздок до м. Чернівці, м. Києва, по району, по області. При цьому ОСОБА_1 усвідомлював, що факт користування автомобілем являвся неправдивим в зв`язку з тим, що вказаний автомобіль актом приймання-передачі транспортного засобу від 18.08.09 ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»передано на відповідальне зберігання Чернівецькому обласному державному об`єднанню спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (код ЄДРПОУ 00384682, юридична та фактична адреса м.Чернівці, Садгірський район, вул. Хотинська,6) після чого автомобіль не використовувався. Діїї ОСОБА_1 досудовим слідством кваліфіковані за ч.1 ст. 366 КК України як умисні дії, що виразилися у внесенні в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей, тобто службовому підробленні.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, ч.3 ст.191 КК України, ч.1 ст. 366 КК України не визнав.

Заслухавши пояснення підсудного ОСОБА_1, показання сідків , дослідивши та давши оцінку доказам по справі суд дійшов висновку, що докази зібрані під час досудового слідства спростовуються доказами зібраними під час судового слідства.

Як видно з покаазнь ОСОБА_1 він з 30 жовтня 2008 року тимчасово виконував обов`язки директора ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»відповідно до наказу № 177-к від 30 жовтня 2008 р. До його посадових обов`язків входило загальне керівництво підприємством та контроль за правильністю ведення адміністративно-господарської діяльності та інші визначені в статуті підприємства. На початку квітня 2009 року підприємство мало значну заборгованість по заробітній платі перед своїми працівниками. З метою вжиття заходів щодо хоча б часткової її погашення ним вирішено подати відповідні документи до Міністерства аграрної політики України для списання основних засобів підприємства з метою їх подальшого реалізації в якості металобрухту. 17.04.09 укладено відповідний договір з ПП «Керамік», оскільки ним вияснено, що це єдине підприємство в Лохвицькому районі, яке погодилося зробити попередню оплату та взяло на себе зобов`язання виконати всі роботи по демонтажу ємностей та транспортуванню брухту за власний рахунок. Відповідно до зазначеного договору ПП «Керамік»придбало у ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»брухт чорних металів в кількості 220 тонн на суму 154 083 грн. за ціною 700 грн. за тонну. Ціна визначалася на основі середніх закупівельних цін по району на брухт чорних металів, які малися у квітні 2009 року та визначена у специфікації №1 до договору купівлі-продажу та є невід`ємною частиною даного договору. Також зазначив, що відповідно до п.4.2 договору від 17.04.09 передплата є підставою для фіксації заготівельної ціни. У квітні та травні 2009 року ПП «Кераміком»проведено переказ коштів в сумі 154 083 грн. - повна сума відповідно до договору. Однак демонтаж та відпуск металобрухту ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»не здійснювало до отримання дозволу Мінагрополітики наказ № 664 від 15.09.09. Після отримання дозволу на списання основних засобів відповідно до акту інвентаризації основних засобів, які пропонувалися для списання комбінатом ним підписано відповідний наказ про списання та зняття з балансу підприємства та з підзвітних осіб відповідного майна, в тому числі резервуари за інв.№1938, №1473, №1930. На списання зазначених резервуарів складено акти 15.09.09 які підписані членами постійно діючої комісії. З питань підвищення ціни за металобрухт він у вересні до ПП «Керамік»не звертався так я у договорі вже зазначалася фіксована ціна, яка на той час вже перерахована комбінату. Роботи по демонтажу працівниками ПП «Керамік»виконувалися у вересні-жовтні 2009 року. Про вивезення металобрухту з території комбінату маються відповідні записи в книзі в`їзду-виїзду транспортних засобів. ОСОБА_1 не цікавився середньою закупівельною ціною на брухт чорних металів у вересні-жовтні 2009 року тобто на момент передачі металобрухту , оскільки кошти згідно договору були отримані ще в квітні 2009 року, а у вересні відбувалася передача металобрухту.

З показань свідка ОСОБА_5 видно, що з 2006 року по 5.04.11 являвся директором ПП «Керамік». На початку 2009 року до нього звернувся т.в.о. ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»ОСОБА_1 з пропозицією реалізувати йому металобрухт чорних металів. 17.04.09 укладено відповідний договір. Оскільки ціна на металобрухт на той час була не стабільною, та він не знав коли буде фактична здача металобрухту, ним запропоновано ціну в 700 грн. за 1 тонну. В цю ціну металобрухту входили також витрати по демонтажу, розрізанню ємностей на частини, погрузка, вивезення, доставка та розгрузка металобрухту силами та за рахунок ПП «Керамік». ОСОБА_1 попередив його про необхідність отримання дозволу на списання резервуарів та попросив його здійснити попередню оплату, виставивши відповідні рахунки. На протязі квітня-травня 2009 року кошти перераховано на рахунок ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»в повному об»ємі. Відповідно до укладеного договору ОСОБА_1 повинен був передати металобрухт на протязі 10 днів з моменту отримання коштів. Цього зроблено не було, передплата не повернута. ПП «Керамік»не вимагало повернення попередньої оплати та не застосовувало фінансові санкції до ДП «Лохвицький спиртовий комбінат», які були передбачені договором за порушення зобов»язань по договору. Про можливість передачі металобрухту ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5 тільки у вересні 2009 року. До цього часу ціна на металобрухт чорних металів значно зросла, але ціни згідно вищевказаного договору не переглядалась, оскільки згідно умов договору ціна була фіксованою на момент укладення договору і перегляд ціни за умовами договору був неможливий. На момент укладення договору ціна на металобрухт чорних металів на його підприємстві складала 900 грн. за тонну, але ця ціна діяла за умови доставки металобрухту на прийомний пункт металобрухту у виді листів відповідного розміру і очищеного від грязі і без попередньої оплати. Металобрухт ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»розрізався до належних розмірів у листах працівниками ПП «Керамік», які мали всі відповідні дозволи на виконання цих робіт, на території ДП «Лохвицький спиртовий комбінат». Погрузка, вивезення на прийомний пункт , розгрузка металобрухту з ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»була також проведена за рахунок та силами ПП «Керамік».

З показань свідка ОСОБА_6, видно, що ним на виконання п.1.1.5.1 плану роботи відділу протягом листопада-грудня 2010 року проводилась ревізія ДП «Лохвицький спиртовий комбінат». В ході ревізії встановлено, що відносно даного підприємства розпочато процедуру по відновленню платоспроможності платника, або визнання його банкрутом. Списання основних засобів підприємством проводилось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.07 №1314, а саме згідно отриманих дозволів Мінагрополітики України. В ході ревізії встановлено, що протягом вересня-жовтня 2010 року проходила реалізація металобрухту, отриманого від ліквідації основних засобів. При цьому договір на реалізацію металобрухту був укладений до одержання згоди Мінагрополітики на списання основних засобів. Кошти за реалізацію металобрухту надійшли у квітні-травні тобто до надання дозволу на списання у вересні. Втрата можливості отримати кошти від реалізації металобрухту в сумі 110057,30 грн. є не прямою шкодою, а упущеною вигодою. Після списання основних засобів, в даному випадку резервуарів, ці ємності повинні бути взяті на баланс підприємства як металобрухт і визначена балансова вартість металобрухту. Балансова вартість металобрухту в ході ревізії не перевірялась. Діями ОСОБА_1 прямої шкоди ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»завдано не було.

З акту КРВ в Лохвицькому районі від 06.01.11 за №01-21/3 видно, що кошти в сумі 110057,30 грн. є не прямою шкодою завданою підприємству, а упущеною вигодою / Т-1 а. с. 36-39/.

З повідомленням Управління економіки та розвитку інфраструктури Лохвицької РДА видно середні закупівельні ціни на брухт чорних металів у вересні-жовтні 2009 року видно, але не вказана ціна металобрухту з врахуванням витрат на його демонтаж, підготовку, розрізання на частини відповідного розміру, витрат на погрузку, розгрузку та доставку до прийомного пункту металобрухту за рахунок покупця металобрухту / Т-1 а. с. 95/.

З договору купівлі-продажу брухту чорних та кольорових металів №7 від 17.04.09 та специфікацією №1 до нього видно, що демонтаж обладнаня, яке здається як металобрухт проводиться силами та за рахунок ПП «Керамік». Підставою фіксації ціни в сумі 700 грн. за тону брухту є передплата. ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»мав передати ПП «Керамік»брухт на суму передплати на протязі 10-ти днів з моменту отримання коштів передплати / Т-1 а. с. 174-175/.

З Платіжних доручень за №№ 70, 73, 86, 105 видно, що ПП «Керамік»перерахувало кошти відповідно до договору від 17.04.11 / Т-1 а. с. 177, 179, 181, 183, Т.2 а.с. 184 /.

З висновку судово-економічної експертизи №529 видно, що ДП «Лохвицький спиртовий комбінат, мав можливость додатково отримати кошти при реалізації брухту чорних металів в сумі 110057,30 грн. / Т-3 а. с. 199-202/.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлігає виправданню за ч.2 ст. 364 КК України за відсутністю складу злочину.

По факту розтрати чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчиненим повторно, за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 191 КК України та по факту внесення службовою особою в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей, за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 366 КК України судовим слідством встановлено наступне:

З покаазнь підсудного ОСОБА_1 видно, що під час проведення ревізії було встановлено зайве списання альтернативного палива БІО-100 на автомобіль НОМЕР_2, в загальній кількості 1274,1 л. на загальну суму 6 496,07 грн. Списання палива у вище вказаній кількості проводилось за його вказівкою, тому що автомобіль Б`юік був несправний і посадовими особами підприємства в службових цілях використовувалися їх власні автомобілі. Ним було прийнято рішення на списання палива на автомобіль Б`юік. Договора оренди приватних автомобілів посадових осіб не заключались тому списати паливо на ці автомобілі не було можливості. Приватні автомобілі використовувались посадовими особами підприємства в інтересах підприємства по мірі необхідності як для поїздок по району, так і для поїздок по Україні. Іншіі автомобілі, які маються на підприємстві також були несправні і кошти на їх ремонт були відсутні. Вартість зайво списаного пального в кількості 1274,1 л. на загальну суму 6 496,07 грн. на даний час повністю ним відшкодовано шляхом вирахування із заробітної плати. Ним надавались вказівки ОСОБА_7 виписувати подорожні листи на автомобіль Б`юік. Іншого способу списати паливо він не знав так як не має фінансової освіти. Працівники бухгалтерії, які ведуть облік та рух матеріальних цінностей не повідомляли йому про порушення фінансової дисципліни щодо списанні палива на автомобіль Б`юік. Автомобіль перебував на відповідальному збереженні у Чернівецькому спиртовому об`єднанні тому, що коли водій їздив у відрядження у м. Чернівці, автомобіль зламався. Водій привіз йому акт приймання-передачі даного транспортного засобу. Автомобіль Б`юік після 18.08.09 не використовувався.

З показань свідка ОСОБА_6, видно, що на виконання п.1.1.5.1 плану роботи відділу ним протягом листопада-грудня 2010 року проводилась ревізія ДП «Лохвицький спиртовий комбінат». При проведенні ревізії встановлено, що оформлення подорожніх листів проводилося з порушеннями.

В ході контрольного огляду автомобілів виявлено розбіжності у показах спідометрів та останніх подорожніх листів. Також встановлено, що актом приймання-передачі транспортного засобу на відповідальне зберігання від 18.08.09 оригінал якого знаходиться у приміщенні Чернівецького обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, Лохвицьким спиртовим комбінатом передано на збереження Чернівецькому обласному державному об`єднанню спиртової та лікеро-горілчаної промисловості автомобіль «Б`юік», реєстраційний номер НОМЕР_1. Одночасно виявлено, що на зазначений автомобіль за період з 18.08.09 по 01.11.10 проводилося списання палива (БІО-100) згідно шляхових листів №004378 від 01-31.11.09 в загальній кількості 701,4 л. на суму 3575,30 грн. та згідно шляхових листів №004369 від 01-30.09.09 в загальній кількості 572,7 л. на суму 2920,77 грн .Дане порушення призвело до матеріальної шкоди нанесеної комбінату на суму 6496,07 грн., яку ОСОБА_1 відшкодував.

З показань свідка ОСОБА_7, який повідомив, що працює на посаді начальника дільниці автоспецмеханізмів приблизно з 1995 року. До його обов`язків входить підтримання в належному технічно-справному стані автомобілів та спец механізмів. Також видає подорожні листи на автомобілі. Подорожні листи на автомобілі він отримує в бухгалтерії з вказаним номером. Далі подорожні листи здаються йому водіями по закінченню поїздки. У них водіями зазначається пробіг, кількість використаного палива та залишок його в баку. Крім того водії розписуються за те, що прийняли автомобіль в користування та що здали його. При виїзді автомобіля на території комбінату проводиться заправка його кладовщиком, який за вказівкою керівництва заправляє відповідною кількістю палива. Кладовщик ставить в подорожньому листі відмітку про кількість виданого палива, про що розписується в ньому. Автомобіль «Б»юік»поламаний і знаходиться давно на збереженні у Чернівецькому спиртооб»єднанні. Директор часто використовував автомобілі працівників спиртового комбінату.. У подорожні листи вносилась неправдива інформація, виписувались подорожні лити на «Б»юік»і на нього списувалося паливо. Але списане на автомобіль паливо в дійсності використовувалося на автомобілі працівників спиртового комбінату, яких директор просив використати їхні автомобілі в виробничих інтересах комбінату. На автомобілях працівників підприємтсва їздили як по району так і в м. Полтава та м. Київ. Кошти на ремонт автомобіля «Б»юік»були відсутні. Договори оренди на автомобілі працівників підприємства не укладалися. Інші автомобілі спиртокомбінату теж були несправні.

З показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 видно, що вони є посадовими особами ДП «Лохвицький спиртовий комбінат». В службові відрядження у м. Лохвиця, м. Полтава, м. Київ вони їздили, використовуючи власні автомобілі, які заправляли за згодою ОСОБА_1 паливом на підприємстві. Використане паливо і подорожні листи в таких випадках були оформлені на автомобіль«Б»юік». Автомобілі підприємства були несправні і коштів на їх ремонт не було. Договора оренди на їх власні автомобілі не укладались.

З показань свідка ОСОБА_10, видно, що він працює водієм на ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»більше 5 років. На підприємстві за ним закріплено декілька автомобілів, зокрема «Тойота Land Gruiser», САЗ 3507, «Б`юік». Розбіжності у показах спідометра та записах у подорожніх листах виникли із-за нестабільності витрат палива БІО-100 по відношенню до норм витрат бензину. Автомобіль «Б`юік»при поїздці до м. Чернівці влітку 2009 року поламався. В подальшому вказаного автомобіля він не бачив. Занесені ним розрахунки щодо показників спідометра в подорожніх листах на автомобіль «Б`юік»погоджувалися з ОСОБА_1

З показань свідка ОСОБА_11, видно, що він працював завідуючим центральним матеріальним складом на ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»з вересня 2009 року по 20.05.11. До його обов`язків входило прийом та відпуск матеріальних цінностей, ведення відповідного їх обліку. Щодо відпуску палива БІО-100 повідомив, що на кожного водія заводилася лімітно-забірна картка в якій відмічалося кількість палива заправленого конкретним водієм на конкретну машину протягом місяця. Вказана картка разом з подорожнім листом здавалися в бухгалтерію по закінченню місяця для бухгалтерського обліку. Також в картці зазначалося число заправки, номер подорожнього листа, що скріплювалося підписами водія та кладовщика чи завідуючого складом. За час його роботи паливо БІО-100 заправлялося в автомобілі приблизно до грудня 2009 року. Також малися випадки коли за вказівкою директора ОСОБА_1 він проводив заправку різних автомобілів, які не числяться за підприємством, це були власні автомобілі посадових осіб підприємства. Дані про заправку вказаних автомобілів заносилися ним на чернетки, які на даний час не збереглися. В кінці місяця ОСОБА_1 запитував у нього скільки необхідно списати палива. Після у бухгалтерії коли здавав лімітно-забірні картки він бачив подорожні листи з відповідною кількістю літрів нібито використаних автомобілем Б`юік.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлігає виправданню за ч.3 ст. 191 КК України та за ч.1 ст. 366 КК України за відсутністю складу злочину.

Досудовим слідством ОСОБА_1 обвинувачується також в тому, що він протягом 21-22.04.2009 року заволодів чужим майном (грошовими коштами) гр. ОСОБА_12 в особливо великому розмірі, шляхом обману та зловживання його довірою (шахрайство), поєднане зі службовим підроблення, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків (майнової шкоди) ОСОБА_12, тобто вчинив злочини, передбачені ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 366 КК України, за наступних обставин. ОСОБА_1, у квітні 2009 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою створення необхідних умов для добровільної передачі від ОСОБА_12 до нього грошових коштів у розмірі 150 тис. доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 21.04.2009 становило 1 155 000 грн.), та подальшого заволодіння ними, шляхом обману та зловживання його довірою, переконав потерпілого у тому, що кошти надаються саме для керованого ним державного підприємства «Лохвицький спиртовий комбінат»(ІК №00374806, м. Червонозаводське, вул. Червоноармійська, 10) (далі - ДП «ЛСК»). Для цього ОСОБА_1 запропонував оформити передачу коштів у вигляді позики, шляхом укладення договору безвідсоткової позики та договору застави майна комбінату, чим ввів в оману позичальника щодо дійсної мети отримання 150 тис. доларів США та їх обов'язкового повернення, надання в забезпечення виконання зобов'язання майна комбінату. Так, 21 квітня 2011 року, ОСОБА_1, у приміщенні свого службового кабінету, за адресою Лохвицький район м. Червонозаводське, вул. Червоноармійська, 10, після погодження зі ОСОБА_12 усіх істотних умов отримання грошових коштів, дав вказівку юрисконсульту підприємства для підготовки проекту договору безвідсоткової позики №21/04/2009 від 21.04.2009 та договору застави майна ДП «ЛСК», а саме 15 залізничнодорожних цистерн для перевезення спирту. Після чого, ОСОБА_12, довіряючи т.в.о директора комбінату, будучи введеним в оману останнім щодо мети надання інвестиції виключно для потреб ДП «ЛСК», передав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 150 тис. доларів США. Одночасно, ОСОБА_1 продовжуючи створювати умови для добровільної передачі йому коштів, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, обманюючи його та зловживаючи його довірою, запевнив ОСОБА_12, що в подальшому самостійно оприбуткує дані грошові кошти в касі підприємства. Наступного дня, тобто 22 квітня 2009 року ОСОБА_1, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, спрямованого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 у сумі 150 тис. доларів США, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді майнової шкоди потерпілому, та бажаючи їх настання, склав, видав та підписав договір безвідсоткової позики №21/04/2009 від 21.04.2009 року на суму 150 тис. доларів США та застави майна ДП «ЛСК»від 22.04.2009 року. Вказані договори також були підписані ОСОБА_12, який довіряв ОСОБА_1 та діями останнього був введений в оману щодо дійсної мети отримання оштів ОСОБА_1 Після чого, отримані напередодні від ОСОБА_12 готівкові грошові кошті у розмірі 150 тис. доларів США ОСОБА_1 заволодів ними та икористав на власні потреби.

Таким чином, досудовим слідством ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він протягом 21-22 квітня 2009 року, своїми умисними злочинними діями, які виразились у заволодінні майном (грошовими коштами) ОСОБА_12 в особливо великому розмірі 1 155 000 грн., шляхом обману та зловживання довірою останнього, вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім того, досудовим слідством ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він згідно наказу Голови державного концерну «Укрспирт»Міністерства аграрної політики України № 177-К від 30.10.2008, будучи призначеним тимчасово виконуючим обов'язки директора ДП », і відповідно до Статуту підприємства виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, маючи на меті заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 у розмірі 150 тис. доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 21.04.2009 становило 1 155 000 грн.), шляхом обману та зловживання довірою останнього, умисно вчинив службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді майнової шкоди потерпілому, за наступних обставин. ОСОБА_1, з метою введення в оману ОСОБА_12 щодо фактичної мети отримання грошових коштів, зловживаючи довірою ОСОБА_12, запропонував та переконав останнього надати позику комбінату у розмірі 150 тис. доларів США для потреб ДП CK», під заставу майна комбінату, шляхом оформлення відповідних угод. Так, 21 квітня 2009 року, ОСОБА_1, у приміщенні свого службового кабінету, за адресою Лохвицький район м. Червонозаводське, вул. Червоноармійська, 10, після погодження зі ОСОБА_12 усіх істотних умов отримання грошових коштів, та у його присутності дав вказівку юрисконсульту підприємства для підготовки проекту договору безвідсоткової позики №21/04/2009 від 21.04.2009 та договору застави майна ДП «ЛСК»від 22.04.2009 року, а саме 15 залізничнодорожних цистерн для перевезення спирту. Після чого, ОСОБА_12, довіряючи т.в.о директора комбінату, будучи введеним в оману останнім щодо мети надання інвестиції виключно для потреб ДП «ЛСК», передав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 150 тис. доларів США. Надалі, 22.04.2011 року, ОСОБА_1, у приміщенні свого службового кабінету, після фактичного отримання коштів від ОСОБА_12 нібито для комбінату, з метою доведення злочинного умислу до кінця склав, видав та підписав завідомо неправдиві документи, а саме: договір безвідсоткової позики №21/04/2009 від 21.04.2009 та договір застави майна ДП «ЛСК»про передачу 15 залізничнодорожних цистерн для перевезення спирту. До вказаних документів ОСОБА_1 були внесені неправдиві відомості щодо наміру у майбутньому оприбуткувати кошти на ДП «ЛСК», використати отриману позику в інтересах комбінату, обов'язкового повернення у подальшому грошових коштів позикодавцю, та як забезпечення повернення коштів - фактичну передачу в заставу ОСОБА_12 майна комбінату. Вказані документи у подальшому були підписані ОСОБА_12, який довіряв ОСОБА_1 та був введений в оману останнім щодо фактичних обставин отримання коштів у розмірі 150 тис. доларів США., тобто злочинних намірів т.в.о. директора заволодіти вказаними коштами. ОСОБА_1, фактично отримавши 21.04.2009 року від ОСОБА_12 грошові кошти у розмірі 150 тис. доларів США, та підписавши 22.04.2009 року завідомо неправдиві договір безвідсоткової позики №21/04/2009 від 21.04.2009, договір застави майна ДП «ЛСК», заволодів ними та використав на власні потреби. Слідством встановлено, що грошові кошти, якими заволодів ОСОБА_1 до цього часу не повернуті. Таким чином, досудовим слідством ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він протягом 21-22 квітня 2009 року, своїми умисними діями, які виразились у внесенні службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, складенні та видачі завідомо неправдивого документу, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків (майнової шкоди у розмірі 1 155 000 грн.) ОСОБА_12, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 366 КК України.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому злочинах не визнав.

Заслухавши пояснення підсудного, показання свідків, дослідивши та давши оцінку доказам по справі суд дійшов до висновку, що докази зібрані під час досудового слідства спростовуються доказами зібраними під час судового слідства.

Як видно з показань ОСОБА_1 він як керівник ДП «ЛСК»вирішив отримати для підприємства позику у розмірі 3-4 мільйонів гривень. У зв'язку з вказаною проблемою звернувся до ОСОБА_13 з пропозицією допомогти в пошуку інвестора. Згодом, в кінці квітня 2009 року ОСОБА_13 приїхав зі ОСОБА_12 до м. Червонозаводське Лохвицького р-ну Полтавської області та зайшли до приміщення ДП «Лохвицький спиртовий комбінат». ОСОБА_13 відрекомендував обвинуваченому ОСОБА_12 та приступили до обговорення умов отримання для комбінату безвідсоткової позики. ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_12, що підприємству необхідні кошти для виробничої необхідності. ОСОБА_12 повідомив, що йому необхідні гарантії виконання договору позики в частині повернення коштів. На його питання ОСОБА_1 повідомив, що ДП «ЛСК»передасть йому в заставу власне майно - залізничнодорожні цистерни для транспортування спирту, у подальшому на виконання домовленості було підписано договір застави від 22 квітня 2009 року.

На виконання домовленості, досягнутої зі ОСОБА_12, ОСОБА_1 дав вказівку начальнику юридичного відділу комбінату ОСОБА_14 підготувати необхідні документи для оформлення договору безвідсоткової позики та застави майна підприємства. В день приїзду до ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»ОСОБА_12 та ОСОБА_13 грошові кошти у розмірі 150 тис. доларів США ОСОБА_12 особисто передав йому. В свою чергу, ОСОБА_1, отримавши грошові кошти особисто їх перерахував та впевнившись у відповідності суми залишив у власному кабінеті. ОСОБА_1М та ОСОБА_12 було обумовлено, що повернення коштів буде здійснюватись шляхом перерахування коштів на рахунок ОСОБА_12, який останній попередньо відкрив в одному з банків м. Червонозаводського. Також ОСОБА_12 зобов»заний був на наступний день особисто внести вказані грошу в касу підприємства або в банк на рахунок підприємства. Після цього, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 залишили кабінет і поїхали у власних справах. Оскільки на наступний день ОСОБА_12 не забрав у нього грошу та не вніс гроші ні в касу підприємства ні на рахунок підприємства в банку, а ОСОБА_1 не мав права здійснити ці фінансові операції за ОСОБА_12, то гроші залишились на зберіганні у ОСОБА_1

Тому заключені між підприємством договора позики та застави є не виконаними самим кредитором ОСОБА_12. ОСОБА_15 деякий час ОСОБА_1 домовився зі ОСОБА_12 про залишення цих коштів у сумі 150 тис доларів США для власних потреб але уже під відсотки. Тому під час наступної особистої зустрічі зі ОСОБА_12 3.12.2009 року він надав ОСОБА_12 розписку від свого імені, де сума позичених коштів, з врахуванням відсотків за користування ним коштами за період з квітня по грудень 2009 року, становила 330 тис доларів США, хоча в цей день передачі коштів не було. ОСОБА_1 зобов»зявся повернути ОСОБА_12 позичені ним кошти протягом шести місяців, починаючи від дня видачі ним розписки. ОСОБА_1 вважає, що договір позики укладений між ним як фізичною особою та ОСОБА_12, який підтверджується його розпискою, є цивільно- правовими відносинами. ОСОБА_12 не звертався до суду для вирішення спорів, що виникли внаслідок укладених договорів позик та застави.

З показань потерпілого ОСОБА_12, видно, що у квітні 2009 року до нього звернувся його знайомий ОСОБА_13, який повідомив, що він за проханням т.в.о. директора ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»ОСОБА_1 шукає інвестора для надання позики комбінату для його розвитку у розмірі 150 тис. доларів США. У зв'язку з цим ОСОБА_12 21 квітня 2009 року разом з ОСОБА_16 прибув до м. Червонозаводське Лохвицького р-ну Полтавської області для передачі коштів у розмірі 150 тис. доларів США для потреб підприємства. 21 квітня 2009 року, ОСОБА_12, перебуваючи разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_17 у службовому кабінеті т.в.о. директора ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»ОСОБА_1, після обговорення умов надання позики комбінату, особисто передав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 150 тис. доларів США. Потім ОСОБА_1 надав вказівку юрисконсульту ОСОБА_14 про підготовку відповідних договорів позики та застави майна підприємства Наступного дня, тобто 22 квітня 2009 року, ОСОБА_12 та ОСОБА_1 були підписані договір безвідсоткової позики №21/04/2009 від 21.04.2009 та договір застави майна ДП «Лохвицький спиртовий комбінат». ОСОБА_12 відкрив свій рахунок в одному з банків м. Червонозаводське на який мав повертати позичені кошти спиртовий комбінат. Особисто він, не вносив гроші в сумі 150 тис. доларів США в касу підприємства та не вносив їх на банківський рахунок комбінату. Хоча це було передбачено договором. Тому він не має платіжного документу, який підтверджує виконання ним умов договору позики, укладеного ним як кредитором та ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»як позичальником. ОСОБА_15 деякий час від ОСОБА_1М він дізнався, що останній не зміг внести грошу касу підприємства від його імені. Тому при наступній особистій зустрічі, 3.12.2009 року, ОСОБА_1 надав йому письмову розписку від свого імені, що підтверджувала позику на умовах повернення коштів ОСОБА_1 з відсотками. Тому в розписці зазначена сума позики 330 тис доларів США , хоча в це день ніяких коштів він ОСОБА_1 не передавав. ОСОБА_12 не вирішував питань звернення стягнення за договором позики на заставлене майно ДП «Лохвицький спиртовий комбінат».

Зпоказань ОСОБА_17, видно, що дійсно у квітні 2009 року перебуваючи у м. Червонозаводському Лохвицького району, разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_12 був присутній у приміщенні ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»при укладенні угоди, у відповідності до якої ОСОБА_12 надав комбінату позику у розмірі 150 тис. доларів США. ОСОБА_18 його присутності ОСОБА_12 особисто передав 150 тис. доларів США ОСОБА_1 Останній їх перерахував та впевнившись у достовірності суми залишив їх при собі. Також у його присутності ОСОБА_1 дав вказівку юрисконсульту комбінату ОСОБА_19, на підготовку договорів позики та застави майна комбінату в забезпечення виконання зобов'язань ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»для юридичного оформлення позики у розмірі 150 тис. доларів США.

З показань свідка ОСОБА_20 видно, що у квітні 2009 року вона працювала головним бухгалтером ДП «Лохвицький спиртокомбінат. На ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»в обов'язковому порядку здійснювалась реєстрація договорів, тільки після цього вони потрапляли до бухгалтерії на виконання. Про отримання комбінатом в особі ОСОБА_1 у квітні 2009 року у розмірі 150 тис. доларів США їй нічого не відомо. ОСОБА_1 про необхідність отримання позики від фізичних осіб для комбінату у квітні 2009 року з нею не обговорював.

У квітні 2009 року ні ОСОБА_1, ні іншою особою в касу ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»грошові кошти у розмірі 150 тис. доларів США не вносились. Крім того гроші в іноземній валюті не могли бути внесеними до каси підприємства. Гроші в касу підприємства або на банківський рахунок підприємства можуть бути внесені фізичною особою особисто. ОСОБА_1 не міг здійснити таку фінансову операцію від імені ОСОБА_12

З показань свідка ОСОБА_21, видно, що у квітні 2009 року він працював на посаді юрисконсульта ДП «Лохвицький спиртовий комбінат». У квітні 2009 року в ході виконання своїх службових обов'язків він отримав від т.в.о. директора ДП «Лохвицький спиртокомбінат»ОСОБА_1 вказівку про підготовку договору позики для комбінату від ОСОБА_12 у сумі еквівалентній 150 тис. доларів США та договору застави майна підприємства, що ним і було виконано. Свідок повідомив, що істотні умови вказаних договорів були визначені ОСОБА_1 Після підготовки проектів договорів вони були передані ОСОБА_1 Вказані документи йому повернуті не були, а тому ці договора не були зареєстровані у книзі реєстрації договорів. Крім того в присутності ОСОБА_12 він особисто роз»яснив, що гроші повинні за умовами договору бути внесені особисто ОСОБА_12 в касу підприємства в національній валюті.

З показань свідка ОСОБА_13 , видно, що у квітні 2009 року до нього звернувся його знайомий ОСОБА_1 з метою допомогти йому відшукати інвесторів для розвитку ДП «Лохвицький спиртокомбінат». ОСОБА_1 вказав, що необхідна сума 150 тис. доларів США, а оформлення позики відбудеться шляхом укладення відповідного договору. З метою допомогти ОСОБА_1 в пошуку інвесторів, ОСОБА_13 звернувся до свого знайомого - ОСОБА_12 та повідомив йому про пропозицію т.в.о. директора комбінату та про умови надання позики. ОСОБА_12 погодився надати грошові кошти. 21 квітня 2009 року, він та ОСОБА_12 прибули до м. Червонозаводське, Лохвицького району. ОСОБА_12 мав при собі готівкові кошти у розмірі 150 тис. доларів США. В службовому кабінеті ОСОБА_1 та ОСОБА_12 домовились, що позика буде оформлена шляхом укладення відповідного договору, а для забезпечення виконання зобов'язань, комбінат передасть в заставу власне майно. ОСОБА_12 погодився на озвучені ОСОБА_1 умови та передав особисто йому готівкові кошти у розмірі 150 тис. доларів США. Потім ОСОБА_1 запоросив до кабінету та дав вказівку юрисконсульту комбінату ОСОБА_19 на підготовку договорів позики та застави майна комбінату в забезпечення виконання зобов'язань по позиці ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»для юридичного оформлення позики у розмірі 150 тис. доларів США. Наступного дня, тобто 22 квітня 2009 року ОСОБА_12, у його присутності підписав договір № 21/04/2009 від 21.04.2009 року та договір застави без номера від 22.04.2009 року. Згодом, внаслідок невиконання умов договору, ОСОБА_1 дав особисто ОСОБА_12 розписку про отримання від ОСОБА_12 позики під відсотки.

З договору безвідсоткової позики №21/04/2009 від 21.04.2009 року видно, що кредитором за умовами договору є ОСОБА_12, позичальником є ДП «Лохвицький спиртовий комбінат»в особі в.о директора ОСОБА_1; сума позики становить 1 207 500 грн.; кредитор зобов»язаний надати позику протягом п»яти днів з моменту підписання договору; позика надається готівкою шляхом внесення коштів в касу позичальника; строк дії договору до 31 грудня 2009 року; спори між сторонами розв»язуються у суді. /т.1 а.с.19/.

З договору застави майна без номера від 22.04.2009 року видно, що заставодержатель, тобто ОСОБА_12, має право у разі невиконання заставодавцем, тобто ДП «Лохвицький спиртовий комбінат», своїх зобов»зянь за договором позики одержати задоволення за рахунок заставленого майна; усі спори,що виникають з цього договору вирішуються на підставі вимог діючого законодавства; договір застави нотаріально не посвідчувався; обтяження за договорм застави в державний реєстр внесені не були /т.1 а.с. 20-22/.

З розписки без номера від 03.12.2009 року видно, що ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_22 суму еквівалентну 330 000 доларів США , які зобов»язався повернути протягом шести місяців, починаючи з 3 грудня 2009 року /т. 1, а. с., 23/.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає виправданню за ч. 4 ст. 190 та ч.2 ст. 366 КК України за відсутністю складу злочину.

При визначенні виду і міри покарання суд врахував, що ОСОБА_1 скоїв злочин вперше, в скоєному щиро розкаявся, характеризується позитивно. Дані обставини суд визнає пом»якшуючими покарання.

Враховуючи ступінь тяжкості злочину передбаченого ч.2 ст.382 КК України, особу винного, обставини справи суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 має бути покарання у виді штрафу в дохід держави.

Враховуючи наведені вище обставини, що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд вважає доцільним на підставі вимог ст.69 КК України не призначати додаткового покарання , що передбачено в санкції ч.2 ст. 382 КК України.

Враховуючи, що злочин за ч.2 ст. 382 КК України є злочином середньої тяжкості, та з врахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці, ОСОБА_1 на час розгляду справи в суді перестав бути суспільно небезпечним, суд дійшов висновку про доцільність звільнення його від покарання на підставі вимог ч.4 ст.74 КК України.

Керуючись ст.ст.323, 324, 6 п.2, 7 ч.5 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 382 КК України, застосуванням ст.. 69 КК України до 17 000 грн. штрафу в дохід держави без позбавлення його права обіймати посади пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

На підставі вимог ч.4 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_1 від покарання призначеного цим вироком.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в силу залишити попередню -підписку про невиїзд.

Виправдать ОСОБА_1 за ч.2 ст.364, ч.3 ст.191, ч.1 та ч.2 ст.366, ч.4 ст.190 КК України за відсутністю складів злочинів.

Речові докази: подорожні листи, заяви про вікриття баківських рахунків, накладні, договір позики та договір застави, компакт -диск, виписка руху коштів по банківському рахунку які приєднані до матеріалів справи залишити в матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду протягом 15 діб від моменту проголошення.

Суддя ОСОБА_23

Згідно: голова суду ОСОБА_24

ст.секретар Л.Г. Несмирна